Рішення № 78897896, 21.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3640/18

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить скасувати постанову №22/524 про накладення штрафу уповноваженою особою від 16.10.2018 року, що винесена відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області було проведено позапланову документальну перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 року по 31.08.2018 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1478122-01-13-03/НОМЕР_1 від 25.09.2018 року, відповідно до якого позивачем порушено вимоги Кодексу Законів про працю України , а саме ч.1, ч. 3 ст. 24.

На підставі вищевказаного акту начальником управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_4 була винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 22/524 від 16.10.2018 року, якою накладено штраф на позивача в сумі 111 690 грн.

Позивач вважає, що є всі підстави визнати постанову № 22/524 від 16.10.218 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області незаконною та скасувати її, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

03 грудня 2018 року представником відповідача подано до суду відзив, в якому зазначено, що Штраф на ОСОБА_1 в порядку ст. 265 КЗпП України був накладений згідно абз. 5 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі Порядок №509). Тобто на підставі акту документальної виїзної перевірки територіального органу ДФС. в ході якої виявлені порушення законодавства про працю. У ході розгляду справи ОСОБА_1 вказував на неправомірність дій посадових осіб органу ДФС (порушення процесуальних норм щодо здійснення заходу податкового контролю), однак не надав жодного доказу щодо позитивних результатів оскарження таких дій до керівництва ДФС, чи до суду. Управління Держпраці, в свою чергу, не наділене повноваженням визнавати незаконними чи неправомірними дії органів ДФС при перевірках суб'єктів господарювання, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.

10 грудня 2018 року ФОП ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що не погоджується з доводами представника відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 14 грудня 2018 року подано до суду заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої, відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.2018 року було відмовлено.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення заявлених позовних вимог, вказували на правомірність оскаржуваної постанови №22/524 про накладення штрафу від 16.10.2018 року, що винесена відносно фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представника відповідача, провівши допит свідка, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу про проведення документальної позапланової перевірки № 2611 від 10.09.2018 року та направлення на перевірку від 10.09.2018 року № 2750 виданих ГУ ДФС у Хмельницькій області, у період з 01.07.2018 року по 31.08.2018 року, посадовими особами ГУ ДФС у Хмельницькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Перевіркою питань укладення з найманими працівниками трудових договорів встановлено: за період з 01.07.2018 року по 31.08.2018 року ФОП ОСОБА_1 використовував працю 3-х найманих працівників без належного оформлення трудових відносин (трудові договори не укладались), що підтверджується актами фактичних перевірок: акт фактичної перевірки №0296/22-01-13-07/НОМЕР_1 від 03.08.2018 року; акт фактичної перевірки №0297/22-01-13-07/НОМЕР_1 від 03.08.2018 року; та наданим поясненням працівників (перукарів та майстра манікюру) які виконували роботи (надавали послуги перукаря та послуги манікюру) без офіційного працевлаштування, а саме станом на 25.07.2018 року в перукарні "Лілія", що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська,18/2, використовувалася наймана праця (перукаря) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2) та (перукаря) ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3), а також в перукарні "Лілея" що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська, 70, використовувалася праця (майстра манікюру) ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4).

Порушено ч. 1 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII.

За результатами проведеної перевірки складений акт про результати документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1478122-01-13-03/НОМЕР_1 від 25.09.2018 року.

В акті перевірки № 1478122-01-13-03/НОМЕР_1 від 25.09.2018 року контролюючим органом зроблено висновок, що позаплановою документальною виїзною перевіркою з 12.09.2018 року по 18.09.2018 року в періоді що перевірявся з 01.07.2018 року по 31.08.2018 року встановлено використання праці найманих працівників: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без належного оформлення трудових відносин (трудові договори не укладались), чим порушено :- ч. 1 та ч. 3 ст.24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII "Про оплату праці" щодо використання праці найманих осіб без належного оформлення трудового договору, та не повідомлення про прийняття, даного найманого працівника на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове Державне соціальне страхування.

На підставі акту перевірки № 1478122-01-13-03/НОМЕР_1 від 25.09.2018 року, а саме його висновку про використання позивачем праці найманого працівника ОСОБА_7 без належного оформлення трудових - відносин (трудові договори не укладались), чим порушено : ч. 1 та ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України від 30.12.1971 року №322-VІІІ, 16.10.2018 року начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/524, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111690,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (надалі - КзпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 КзпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно ч. 3 ст. 24 КзпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

В ході судового розгляду, позивачем на підтвердження неправомірності оскаржуваної постанови надано суду договір про надання робочих місць для проходження учнями виробничої практики, виробничого навчання в умовах виробництва від 12.08.2018 року заключений між ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" та ФОП ОСОБА_1, щодо проходження практики ОСОБА_7

Як стверджував позивач та його представник у ході судового розгляду, вказаний договір підтверджує факт перебування ОСОБА_7 в перукарні "Лілея" що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська, 70 та виконання роботи з манікюру в якості стажиста.

При цьому, в матеріалах справи міститься відповідь ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" №1195 від 14.09.2018 року надану на запит ГУ ДФС у Хмельницькій області №19884/10/22-01-13-07-10 від 09.08.2018 року в якому зазначено наступну інформацію.

Учні групи П-76 (Перукар) були зараховані на навчання з 01.09.2012 року (Наказ №4 "З-УДЗ" від 30.08.2018 року копія наказу про зарахування додасться). Учениці на прізвище ОСОБА_7 в складі групи немає.

Договір про надання освітніх послуг між ФОП ОСОБА_1 і ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" був укладений в травні 2012 року і діяв до 30.06.2018 року (копія договору додається).

Згідно цього договору та договору про надання робочих місць для проходження виробничої практики від 12.12.2012 року (копія договору додасться в перукарню "Лілея" з 14.01.2013 року по 21.02.2013 року були направлені учні групи П-76 Левкова. О.Р. і ОСОБА_8 (Наказ №241 від 21.12.2012 року).

Згідно графіка навчального процесу, навчальний рік в навчальному закладі закінчується до 30 червня, тому в липні і серпні учні групи П-76, яка вже закінчила навчання, не могли бути направлені на практику.

Договір, який був надісланий до ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" не відповідає дійсності.

Таким чином, вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_7 не являється ученицею ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" та не була направлено останнім для проходження виробничої практики в перукарні "Лілея", яка належить ФОП ОСОБА_1

Крім цього, в ході судового розгляду суд здійснив виклик ОСОБА_7 у судове засідання та провів її допит в якості свідка.

Під час допиту, ОСОБА_7 підтвердила, що на даний час не має жодних договірних відносин із ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" та ФОП ОСОБА_1, не являється учнем вказаного ДНЗ, як і не була направлена на виробничу практику до перукарні "Лілея".

Суд також вказує на необґрунтованість аргументів позивача стосовно того, що ОСОБА_7 звернулася до позивача із договором про надання робочих місць для проходження виробничої практики, який за змістом аналогічний договору від 12.12.2012 року. У даному випадку договір про надання робочих місць для проходження виробничої практики укладається між навчальним закладом та суб'єктом господарювання. Практикант не є стороною в такому договорі, тому ОСОБА_7 не могла звертатися до однієї із сторін ФОП ОСОБА_1 з таким договором, а спір щодо договірних відносин з врахуванням положень КАС України, не може бути предметом розгляду в адміністративному судочинстві.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_7, так як вона не перебувала на практиці в перукарні "Лілея" та не була належним чином оформлена, як працівник перукарні, що в свою чергу є порушенням ч. 1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.

Крім того, вказаний факт також підтверджується наданими в ході судового розгляду доказами, а саме листом ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" №1195 від 14.09.2018 року, яким підтверджено факт відсутності ОСОБА_7 в складі групи направленої для проходження виробничої практики в перукарні "Лілея", а також спростовано достовірність наданого позивачем договору про надання робочих місць для проходження учнями виробничої практики, виробничого навчання в умовах виробництва від 12.08.2018 року, а також показами самої ОСОБА_7, яка підтвердила, що не має жодних договірних відносин із ДНЗ "Хмельницький центр ПТО сфери послуг" та ФОП ОСОБА_1 не являється учнем вказаного ДНЗ та не була направлена на виробничу практику до перукарні "Лілея".

За викладених обставин, на підставі акту перевірки, у зв'язку з порушенням позивачем ч.1 та ч. 3 статті 24 КЗпП України, посадовою особою Головного управління Держпраці у Хмельницькій області прийнято постанову № 22/524 від 16.10.2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому підстави для її скасування відсутні.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача та заперечень відповідача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, провівши допит свідка, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови від 16.10.2018 року №22/524 про накладення штрафу у розмірі 111690,00 грн., а тому в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про скасування постанови - відмовити.

Судові витрати в порядку ст. 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 грудня 2018 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Кам'янецька, 74, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя ОСОБА_9