Рішення № 78897675, 28.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 грудня 2018 р. № 280/4482/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до Державного бюджету штрафні санкції у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок за наступними реквізитами: р/р 31116106008003, код платежу 21081100, МФО 899998, одержувач УК в Олександрівському районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025440.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем у законодавчо встановлені строки не сплачено штрафні санкції у розмірі 8500,00 грн., а відтак позивач змушений звернутись до суду із даним позовом з метою стягнення такої заборгованості у судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.10.2018 зазначена позовна заява була передана за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.

Зазначена справа 22.11.2018 року надійшла до Харківського окружного адміністративного суду та передана у провадження судді Мельникова Р.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.

Копія ухвали про від 26.11.2018 року надсилалась відповідачеві за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та відповідно до даних сайту «Укрпошта», відправлення не вручено відповідачу під час доставки з інших причин.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Головними спеціалістами відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області 31.05.2018 року на підставі наказу Головного управління від 29.05.2018 № 96 та направлення від 29.05.2018 № 96 проведено перевірку характеристик продукції проведено планову перевірку додержання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду, а саме перевірку характеристик продукції (дитячі іграшки/дитячий одяг та взуття) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у магазині (відділ у ТЦ «Марина»), який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. Героїв України, буд. 47.

Результати перевірки ФОП ОСОБА_1 оформлено актом перевірки характеристик продукції № 000096 від 31.05.2018 року.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Перевірка проводилася в присутності продавця, тобто уповноваженої особи, а також посадовими особами позивача запрошено ще одну уповноважену особу, яка повинна була надати документи, визначені п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону про ринковий нагляд.

Під час перевірки спеціалістами органу державного нагляду було виявлено порушення - реалізація продукції дитяче взуття кросівки дівочі демісезонні, ТМ «ХВВ», виробник невідомий, дата виробництва невідома, розмір 29, колір рожевий, вартість 179,00 грн., та кеди дівочі демісезонні, ТМ «ESSIA», артикул (модель) ВS 0208, розмір 30, колір фіолетовий, виробник невідомий, дата виробництва невідома, вартість 133,00 грн., на якому, їх пакуванні, маркуванні відсутня інформація про складові взуття та про матеріал, з якого виготовлені основні складові взуття, що є порушенням вимог п.п. 8, 9, 12, 13, 14 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою КМУ від 09.06.2011 №632. При цьому, під час перевірки на вимогу органу державного ринкового нагляду відповідач (уповноважена особа відповідача) не надав документи на поставку, які дають змогу ідентифікувати субєкта господарювання, який поставив відповідну продукцію, що було зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції.

Продавець відповідача від підпису та отримання акту відмовився, у звязку з чим позивачем цей акт разом із повідомленням про розгляд матеріалів перевірки направлено ФОП ОСОБА_1 засобами поштового звязку та отримано останнім 19.06.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2018 до Головного управління від представника ОСОБА_1 надійшли зауваження до акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 року № 000095 та копія накладної № АН-038068 від 15.05.2018. Зі змісту зауважень до акту перевірки представником ОСОБА_1 зазначено, що на теперішній час ФОП ОСОБА_1 не має можливості підтвердити факт офіційного придбання цієї продукції у звязку з тим, що на руках має тільки ксерокопію накладної, яка підтверджує факт придбання вищевказаного товару у офіційного субєкта господарювання.

Судовим розглядом справи встановлено, що 16.07.2018 Головним управлінням листом за вих. № 11-05-16/4429 «Щодо направлення документів та розгляду матеріалів перевірки» повторно направлено акт перевірки характеристик продукції, направлення, фото-фіксацію продукції, та запропоновано прибути відповідачу та його представнику до Головного управління на 27.07.2018 року о 10-00 год. для розгляду матеріалів перевірки.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у посадових осіб позивача під час ознайомлення з наданою представником ОСОБА_1 копією накладної №АН-038068 від 15.05.2018 року виник сумнів в автентичності цього документа, та у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону «Про ринковий нагляд» головний спеціаліст відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту споживачів Головного управління звернувся до ТОВ «Арсенал-Центр» для отримання інформації про торговельно-комерційні операції з ФОП ОСОБА_1

На адресу Головного управління 18.07.2018 року надійшов лист-повідомлення від ТОВ «Арсенал-Центр», тобто особи, яка є постачальником продукції, що перевірялась ОРН, згідно наданої копії накладної, яким повідомлено, що будь-яких торговельно-комерційних операцій між Донецькою філією ТОВ «Арсенал-Центр» та ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) не проводилося та ніякої продукції на його адресу не поставлялося, у звязку з тим, що до початку АТО Донецька філія підприємства проводила діяльність на території м. Донецька з гнуття металевих виробів, а в період початку АТО філія піддана розкраденню виробничих потужностей, документів, печаток, бланків та іншого, про що підприємство неодноразово зверталось до правоохоронних органів.

З огляду на отриману інформацію посадові особи позивача дійшли висновку, що надані представником ОСОБА_1 документи, тобто копія накладної, не спростували наявність порушень, виявлених органом державного ринкового нагляду під час перевірки.

27.07.2018 року складено протокол №000085 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 року №000188, відповідно до якого установлено строк до 27.08.2018 року для вжиття заходів щодо приведення продукції, яка знаходиться на ринку у відповідність із встановленими вимогами; рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.07.2018 року №000189, відповідно до якого до 27.08.2018 року тимчасово заборонено надання продукції на ринку.

Також матеріали справи свідчать, що позивачем цього ж дня в приміщенні Головного управління відбувся розгляд справи про застосування до субєкта господарювання штрафних санкцій, передбачених статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Однак, ні відповідач, ні його представник на розгляд матеріалів перевірки не зявились.

За результатами розгляду матеріалів справи начальником Головного управління прийнято рішення у формі постанови №000068 про накладення штрафних санкцій, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якою до відповідача за введення в обіг дитячого взуття кросівки дівочі демісезонні, ТМ «ХВВ», виробник невідомий, дата виробництва невідома, розмір 29, колір рожевий, вартість 179,00 грн., та кеди дівочі демісезонні, ТМ «ESSIA», артикул (модель) ВS 0208, розмір 30, колір фіолетовий, виробник невідомий, дата виробництва невідома, вартість 133,00 грн., яке не відповідає встановленим вимогам Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 632, а саме жодна напівпара з пари взуття без маркування, відсутня інформація про складові взуття та про матеріал, з якого виготовлені основні складові взуття, що зазначено у п.п. 1, 2 акту перевірки характеристик продукції від 31.05.2018 № 000096, застосовано штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. та зобовязано сплатити штраф в установленому порядку у 15-денний строк після отримання цієї постанови.

З наявних в матеріалах справи копій вбачається, що позивачем надіслано поштою на адресу ФОП ОСОБА_1 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, постанову про накладення штрафних санкцій та протокол, однак конверт із вказаними документами повернувся до відповідача із відміткою «за закінченням строку зберігання».

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції від 02.12.2010 року №2735-VІ.

За приписами ч.1 ст. 1 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).

Відповідно до приписів ч.1 ст. 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: 1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; 2) позапланові, зокрема, за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Частиною 2 ст. 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції передбачено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 р. № 124-VIII, технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов'язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов'язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процес) або методу виробництва.

За приписами ч. 1 ст. 11 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 р. № 124-VIII відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов'язковою, за винятком випадків, визначених у зазначених технічних регламентах та статті 12 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 р. № 124-VIIІ контроль відповідності продукції вимогам технічних регламентів здійснюється шляхом державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, а в разі якщо певні види продукції, на які поширюється дія технічних регламентів, не підлягають державному ринковому нагляду і контролю нехарчової продукції, - шляхом здійснення інших видів державного нагляду (контролю) відповідно до закону.

Пунктами 8, 9, 12, 13, 14 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для пролажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 632, визначено, що інформація про складові взуття зазначається на маркуванні відповідно до порядку, передбаченого цим Технічним регламентом, з використанням піктограм або текстових позначень. На .маркуванні повинна міститись інформація про три складові взуття згідно з додатком 1.

На маркуванні повинна зазначатись інформація про матеріал, який би становив не менш як 80 відсотків площі поверхні верху взуття, підкладки та устілки, а також 80 відсотків об'єму зовнішньої підошви. Якщо немає жодного матеріалу, частка якого б перевищувала 80 відсотків, інформацію належить подавати про два основні матеріали, з яких виготовлено взуття, згідно з додатком 2.

Інформація про матеріал, передбачена пунктом 9 цього Технічного регламенту, зазначається на взутті. Виробник або його уповноважена особа, яка є резидентом України, може вибрати визначені у додатку 2 текстові позначення піктограми українською мовою

Маркування позначеннями згідно з цим Технічним регламентом повинне бути не менш як на одній напівпарі з пари взуття. Маркування здійснюється шляхом тиснення, приклеювання, гофрування або прикріплення ярлика. Маркування повинне бути видимим, добре закріпленим та легко доступним. Крім того, розміри піктограми повинні бути достатніми для зручності розуміння інформації, зазначеної на маркуванні. Маркування повинне бути зрозумілим для споживача і не вводити його в оману.

Виробник або його уповноважена особа, яка є резидентом України, повинні забезпечувати маркування взуття і нести відповідальність за достовірність зазначеної на ньому інформації. Якщо ні виробник, ні його уповноважена особа не є резидентами України, це зобов'язання покладається на постачальника. Продавець повинен стежити за тим, щоб взуття, яке він продає, .мало маркування, передбачене цим Технічним регламентом.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; 2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено: 1) виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг; 2) уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

Згідно з приписами ч.1 ст. 44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 2 ч.3 ст. 44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції передбачено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому згідно з положеннями ч.5 ст. 44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено рішення у вигляді постанови про накладення штрафних санкцій від 27.07.2018 року №000068, відповідно до якої до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 8500,00 грн.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати у встановленому законодавством порядку визначеного позивачем штрафу.

Крім того, суд зазначає, що до суду не надано та судом самостійно в рамках офіційного з'ясування обставин у справі не встановлено доказів оскарження відповідачем вказаного рішення про накладення штрафу.

Таким чином, на момент розгляду справи штрафні санкції у розмірі 8500,00 грн. відповідачем самостійно не сплачені та доказів відсутності у відповідача обов'язку їх сплати до суду не надано, а отже вказана заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61120, АДРЕСА_1) про стягнення штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 61120, АДРЕСА_1) до Державного бюджету штрафні санкції у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. за наступними реквізитами: р/р 31116106008003, код платежу 21081100, МФО 899998, одержувач УК в Олександрівському районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025440.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.