Ухвала суду № 78897622, 17.12.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 278/2975/18

2/296/2907/18

УХВАЛА

"17" грудня 2018 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018р. АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 18.10.2018р. дану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Корольовського районного суду м. Житомира.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, судом встановлено, що звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «Приватбанк» сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. у встановленому розмірі, однак на рахунок Житомирського районного суду Житомирської області.

Відповідно до ухвали Корольовського районного суду м. Житомира від 19.11.2018р. позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху, оскільки позовна заява не відповідала ч.4 ст.177 ЦПК України. Цією ж ухвалою скаржнику надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1762,00грн. на рахунок Корольовського районного суду м. Житомира.

На виконання вимог ухвали суду позивачем направлено до суду заяву від 05.12.2018р. №20181204/4005, в якій позивач, посилаючись на те, що визначальним є факт сплати судового збору та надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України, вважає, що платіжне доручення від 25.09.2018р. №РRОМ5ВR1VР про сплату судового збору на рахунок до Житомирського районного суду Житомирської області є належним доказом сплати судового збору у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала з наступних підстав.

Правові засади справляння судового збору , платників, об"єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення врегульовано Законом України «Про судовий збір».

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.1 ст.9 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до роз'яснень, наданих у ч. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи і одночасно цією ж ухвалою відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, вирішує питання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Тобто, законодавцем визначено, що судовий збір підлягає сплаті за місцем розгляду справи. Також, згідно приписів ч.9 ст.185 ЦПК України на суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі покладено обов’язок щодо перевірки зарахування суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Лише наявність двох зазначених вимог в сукупності - сплата судового збору за місцем розгляду справи та зарахування суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету не є перешкодою для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

З огляду на те, що з долученого до позовної заяви платіжного доручення вбачається, що судовий збір за подачу позовної заяви сплачено на рахунок Житомирського районного суду Житомирської області, іншого платіжного документу про сплату судового збору на рахунок Корольовського районного суду м.Житомира позивачем на виконання вимог ухвали суду щодо залишення позовної заяви без руху не подано, слід дійти висновку, що недоліки позовної заяви не усунуто.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 цього Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вище, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.185 ЦПК України).

Приписами ч.6 ст.185 ЦПК України визначено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 185, 258,259,354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суду міста Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя В. П. Маслак