Рішення № 78895306, 20.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 р. № 520/9082/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/9082/18 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати самочинно збудовані нежитлові приміщення підвалу № 10, №11, першого поверху №16-20, № 21 та приміщення мансарди № 1-7 у нежитловій будівлі літ. "А-1" по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самочинно збудовані нежитлові приміщення підвалу № 10, №11, першого поверху №16-20, № 21 та приміщення мансарди № 1-7 у нежитловій будівлі літ. "А-1" по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові з порушенням норм чинного законодавства України, а тому, просить суд зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати вказані приміщення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, надавши відзив на адміністративний позов. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

11 травня 2018 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі листа Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради № 2666/0/27-18, направлення № 388-Н від 02.05.2018 здійснено вихід на обєкт по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові з метою проведення позапланової перевірки.

За результатами вказаної перевірки працівниками позивача складено акт № 388-А від 11.05.2018, яким встановлено наступне.

Нежитлова будівля літ "А", загальною площею 260,2 кв. м. по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу № 4434-В-С, посвідченого нотаріусом 29.10.2009. Під час перевірки представлено технічний паспорт ТОВ "Міжрегіональне бюро з технічної інвентаризації" від 17.03.2017, інв.с. № 1661на громадський будинок літ "А-1" (будинок побуту), загальною площею 631,6 кв.м. по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові, в якому є штамп встановленого зразка щодо самочинного будівництва. Обєкт має ознаки з незначними наслідками ССІ. На момент проведення перевірки не представлено документ, щодо: права на виконання будівельних робіт, прийняття обєкту в експлуатацію у встановленому законодавством порядку , документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. На момент проведення перевірки будівля експлуатувалася.

Враховуючи викладене, фахівцями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради зроблено висновок про те, що ОСОБА_3 порушено ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1 ч. 1 ст. 34, абз. 3 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, абз. 1 ч. 1, ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 1 п. 3 п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011.

11 травня 2018 року головним спеціалістом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 388-ПР-У , терміном усунення порушення до 11.07.2018 та складено протокол про адміністративне правопорушення на відповідача й повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

14 травня 2018 начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі акту № 388-А від 11.05.2018, протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2018 складено постанову № 388-П від 14.05.2018 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн.

На підставі направлення для проведення перевірки (позапланового) заходу № 814-Н від 23.07.2018 працівниками інспекції здійснено вихід на обєкт будівництва по проїзду Карпатському, 2 у м. Харкові з метою перевірки виконання вимог припису № 388 Пр-У від 11.05.2018.

Проте, встановити факт експлуатації обєкту не видалось за можливе, у звязку із відсутністю субєкта містобудування.

У звязку з тим, що відповідачем вимоги припису № 388 Пр-У від 11.05.2018 не виконано, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, суд зазначає наступне.

Згідно статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Також, вказаною статтею Закону визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 цього ж Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

У відповідності до п. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Разом з цим, відповідно до частин четвертої, сьомої статті 376 ЦК України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Отже, відповідно до вимог частини 7 статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій справі необхідно наявність таких фактів як неможливість перебудови об'єкту, або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови, чого у цій справі не встановлено.

Крім того, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Проте, рішення суду щодо проведення перебудови відсутнє.

Суд звертає увагу на те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

З листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 55/240 від 23.03.2018, адресованого ОСОБА_3, вбачається, що Харківський міський відділ ГУ ДСНС України у Харківській області не заперечує проти збереження нежитлової будівлі громадського призначення літ. "А" про проїзду Карпатському, 2 в м. Харкові, при умові усунення виявлених співробітниками ДП "Харківспецоцінка" КП "Харківспецсервіс" порушень вимог протипожежних норм та правил, які зазначені у експертному висновку протипожежного стану обєкту № 5 від 28.02.2018.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що відповідачем подано на розгляд до комісії з питань самочинного будівництва документи.

Листом № Д-3-1430/0/92-1801-01-06 від 04.12.2018 Управлінням містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану виконавчого комітету Харківської міської ради повідомлено, що за розташування самочинно реконструйованої нежитлової будівлі літ. "А" по проїзду Карпатському, 2 не відповідає містобудівній документації, а саме, плану зонування територій. Подальший розгляд питання щодо збереження самочинно реконструйованої нежитлової будівлі можливо здійснити після внесення змін в план зонування територій.

Також, суд зазначає, що згідно квитанції № 312 від 17.05.2018 ОСОБА_3 сплачено штраф у розмірі 10200,00 грн, який застосовано на підставі постанови № 388-П від 14.05.2018 по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що самочинне будівництво відповідача можна зберегти у відповідності до норм чинного законодавства, не вживаючи крайню міру його знесення.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (місцезнаходження - майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код - 04059243) до ОСОБА_3 (місце проживання - вул. Павленківська, буд. 1 Д, м. Харків, 61096, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 грудня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко