Рішення № 78895025, 18.12.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 р. Справа № 1840/3777/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області, Начальника Управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1М.) звернувся до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач 1), начальника Управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_4 (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови №СМ-1161/942/АВ/ТД-ФС від 23.08.2018 про накладення штрафу у розмірі 335070 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01.08.2018 посадовими особами відповідача було проведено інспекційне відвідування позивача щодо дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, за результатами якого складено акт №СМ1161/942/АВ від 01.08.2018. Як свідчить з акту перевірки перевіряючий орган дійшов висновку про те, що внаслідок залучення позивачем фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами у період 2017 - 2018 років позивач порушив ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, оскільки використовував працю вказаних осіб без оформлення з ними трудових відносин.

28.08.2018 на підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято постанову СМ1161/942/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 335070 грн.

Позивач зазначає, що постанова про застосування штрафних санкцій підлягає скасуванню, оскільки прийнята на підставі помилкових висновків перевіряючих, всупереч чинного законодавства. Просить суд врахувати, що взаємовідносини громадянина і роботодавця можуть будуватися на підставі як трудового так і цивільно-правового договору. Дана позиція узгоджується з позицією Міністерства соціальної політики, яку викладено у листах від 16.03,2011р. № 151/06/186-11. від 20.04.2012р. № 64/06/187-12 та інших.

Позивач звертає увагу суду на те, що між ним та працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були укладені цивільно-правові угоди, які відповідають вимогам ЦК України. Дані угоди укладалися на певний строк після закінчення строку попередньої угоди.

Позивач просить суд врахувати, що цивільно-правові угоди, укладені між Позивачем та фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за змістом є змішаними з елементами договору підряду (ст.837 ЦК України) та договору про надання послуг (ст. 901 ЦК України), які виконувалися (надавалися) з матеріалу Позивача як замовника. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб'єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Позивач вважає, що відповідач самовільно тлумачить зміст окремих положень цивільно-правових угод в частині його висновку про наявність в цивільно-правових угодах ознак трудового договору за способом визначення ціпи договору (без кошторису), за періодичністю виплат (одноразово по закінченню договору) та про заміну заробітної плати винагородою (за умови, що винагорода завжди сплачується з основного фонду заробітної плати). На переконання позивача, такі висновки не грунтуються на законодавстві.

Крім цього, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач в акті відвідування зазначає про те, що умовами цивільно-правових угод було передбачено виконання працівниками електромонтажних робіт, які ніби то відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, перелік яких затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005р. №15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 15.02.2005р. за № 231/10511.

Однак позивач просить врахувати, що в тексті Переліку Роботи електромонтажні" не згадуються, що позбавляє доказовості висновків акту відвідування в цій частині. У звязку з цим, та виходячи з того, що при складанні акту відвідування та визначенні виду робіт за Переліком Відповідач не послався на конкретний пункт Переліку слід дійти припущення, що суб'єкт перевірки мав на увазі роботи за пунктом 3 Переліку Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках.

Наведені у цивільно-правових угодах та актах виконаних робіт електромонтажні та підсобні роботи проводилися з використанням матеріалу замовника та ручного інструменту зазначених осіб (лопата, молоток, плоскогубці, викрутка, лобзик тощо) і полягали у підготовчих роботах: комплектуванні (складанні, збиранні. монтажі) елементів електроосвітлення (крюків, кронштейнів, зажимів, світильників, заземлюючих пристроїв), які у подальшому з використанням підйомної техніки установлювалися іншими особами на опори для створення майбутніх повітряних ліній. При цьому, прокладка самонесучого ізольованого проводу (СІПа) здійснювалася фізичними особами ОСОБА_5. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по землі з метою підйому його на опори у подальшому.

Отже, згідно з Переліком та умовами цивільно-правових угод і актами виконаних робіт виконані фізичними особами ОСОБА_5. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 роботи не відносилися до робіт з підвищеною небезпекою.

Здійснюючи невиїзне інспектування посадова особа Відповідача не була присутня при виконанні робіт і свій висновок про залучення позивачем фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7О, до виконання робіт з підвищеною небезпекою зробила на підставі припущень про те, що вказані особи ніби то виконували роботи, зазначені у Дозволі № 052.18.59 від 07.02.2018р., а не в цивільно-правових угодах і актах виконаних робіт.

Однак, отриманий позивачем в Управлінні Держпраці у Сумські області Дозвіл №052.18.59 від 07.02.2018р. не є доказом фактичного виконання робіт за цивільно-правовими угодами і не може замінити акти виконаних робіт, а лише свідчить про наміри Позивача у подальшому до 8 лютого 2023 року планувати та проводити роботи з обєктами підвищеною небезпекою.

Ухвалою суду від 19.10.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, справу призначено до підготовчого розгляду.

07.11.2018 Відповідач надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що всі вимоги закону під час прийняття постанови про застосування штрафних санкцій дотримані, вона є обґрунтованою та такою, що складена згідно вимог чинного законодавства, а факт порушення підтверджується характером виконуваних працівниками робіт.

Ухвалою суду від 11.06.2018 відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 21.06.2018 задоволено клопотання представника та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 19.07.2018 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 19.07.2018, оголошено перерву до 08.08.2018 о 10 год. 30 хв.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просили відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши доводи позивача, його представника та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Відповідно до Наказу начальника Управління Держпраці у Сумській області №1220 від 31.07.2018 було призначено проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ФОП ОСОБА_1 (а.с.72, Т.1).

31.07.2018 Управлінням Держпраці у Сумській області видано направлення про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (а.с.73, Т.1).

01.08.2018 посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (за адресою: Сумська область, м.Конотоп, вул.Варениці, буд.10) щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт №СМ1161/942/АВ від 01.08.2018 (а.с.76-79, Т.1).

В ході інспекційного відвідування встановлено факт неналежного оформлення трудових відносин з працівниками, а саме - протягом періоду з 01.07.2017р. по 29.12.2017р. та з 01.04.2018р. по 26.07.2018р. допускався до роботи без належного оформлення трудових відносин ОСОБА_6 на виконання електромонтажних робіт в строк з 01.07.2017р. по 30.09.2017р. До відповідних цивільно-правових договорів складено ОСОБА_8 приймання наданих послуг, в яких зазначена сума винагороди - 2200грн.

Проте, на переконання відповідача укладені з ОСОБА_6 цивільно-правові договори мають ознаки трудових відносин. Зокрема, договір періодично укладався на виконання однієї і тієї ж самої роботи, з тією ж особою та охоплював майже безперервний проміжок часу. В договорі оговорено за який конкретний обєм робіт виплачується фінансова сума в розмірі 2200грн. Договорами зазначено, що оплата здійснюється за актом приймання виконаних робіт, який фактично складався щомісячно. Таким чином, згідно позиції відповідача, відбувалася заміна щомісячної заробітної плати за виконання процесу праці протягом облікового періоду за місяць, хоча цього прямо у договорі не зазначається.

Аналогічно, протягом періоду з 01.04.2018р. по 27.06.2018р. допускався до роботи без належного оформлення трудових відносин ОСОБА_7 з яким щомісяця укладались цивільно-правові договори на виконання електромонтажних робіт та протягом періоду з 01.07.2017р. по 30.09.2017р. допускався до роботи без належного оформлення трудових відносин ОСОБА_5 з яким укладався цивільно-правовий договір на виконання підсобних робіт.

Відповідно до пункту 3 «Переліку робіт підвищеної небезпеки», затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512, роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

В ході перевірки відповідач дійшов висновку, що електромонтажні роботи, які виконувались працівниками за договорами цивільно-правового характеру відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

Так, відповідач посилається на те, що оскільки, роботи в діючих електроустановках відносяться саме до робіт підвищеної небезпеки, то працівники, які виконують дані роботи, повинні проходити спеціальне навчання та перевірку знань за рахунок роботодавця , проходити перевірку знань з видачею спеціального посвідчення, мати відповідну групу з електробезпеки, працівники повинні бути забезпечені роботодавцем засобами індивідуального захисту.

Таким чином, роботи в діючих електроустановках як роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватись працівниками лише за трудовим договором за умов проходження медичного огляду, спеціального навчання та перевірки знань, отримання відповідної групи з електробезпеки, інструктажів з охорони праці, забезпечення роботодавцем засобами індивідуального захисту, а не фізичними особами за цивільно-правовими договорами.

Крім цього, як зазначено в ОСОБА_8, відповідно до акту прийому наданих послуг від 31.07.2017, 31.08.2017, 29.09.2017,31.10.2017, 30.11.2017, 27.04.2018, 31.05.2018, 27.06.2018, підписаних з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, останні виконали по обєкту «Поточний ремонт вуличного освітлення по вулицям в м. Бахмач Чернігівської області» наступні роботи: монтаж крюків на опору бандажной стрічкой, улаштування кронштейнів під світильники на опори, улаштування світильників, улаштування підтримуючих та анкерних зажимів, прокладання СИПа, улаштування заземлюючого пристрою, улаштування проколюючих зажимів 25x1,5, улаштування проколюючих зажимів 25x25.

Роботи, які відповідно до підписаних актів прийому наданих послуг, виконувались ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 працівниками, які є керівниками робіт або мають відповідну групу з електробезпеки, тобто найманими працівниками за трудовим договором, а не фізичними особами за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 6.8 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98 передбачені вимоги до виконання робіт в електроустановках, пов'язані з підійманням на висоту.

Так, відповідно до підпункту 6.1.79 пункту 6.1 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98 замінювання ламп і чищення арматури світильників будь-якої конструкції, встановлених на опорах всіх типів або на кронштейнах, а також підвішених на тросах, в разі проведення роботи з телескопічної вишки з ізолювальною секцією допускається виконувати за розпорядженням без зняття напруги з проводів. У світильниках, встановлених нижче фазних проводів на дерев'яних опорах без заземлювальних спусків, цю роботу допускається проводити з опори або з приставної драбини, виготовленої з ізоляційних матеріалів. Ця робота провадиться керівником робіт з одним або кількома членами бригади з групою II.

Відповідно до підпункту 6.1.80 пункту 6.1 розділу 6 НПАОП 40.1-1.21-98 заміна ламп та очищення арматури світильників будь-якої конструкції, встановлених на дерев'яних опорах із заземлювальними спусками, на залізобетонних та металевих опорах і на кронштейнах, в разі проведення роботи з телескопічної вишки без ізолювальної секції або з опори, приставної драбини із ізоляційних матеріалів виконуються за нарядом зі зняттям напруги з усіх підвішених на опорі проводів і обов'язковим їх заземленням.

Підніматися до світильників під час виконання робіт, зазначених в цьому пункті, дозволяється тільки керівнику робіт або члену бригади з групою III.

Таким чином, роботи, які відповідно до підписаних актів прийому наданих послуг, виконувались ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 працівниками, які є керівниками робіт або мають відповідну групу з електробезпеки, тобто найманими працівниками за трудовим договором, а не фізичними особами за цивільно-правовими договорами.

До виконання робіт на висоті можуть бути залучені виключно особи, які пройшли професійний добір, медичний огляд, спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці та протипожежної безпеки, а обовязки щодо створення безпечних умов для виконання робіт покладаються виключно на роботодавця, а отже особа, яка не є працівником, не може залучатись до виконання робіт на висоті.

Роботи в діючих електроустановках на висоті як роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватись працівниками лише за трудовим договором та за умов проходження медичного огляду, спеціального навчання та перевірки знань, інструктажів з охорони праці, забезпечення роботодавцем засобами індивідуального захисту, а не фізичними особами за цивільно-правовими договорами.

Крім цього, відповідачем було взято до уваги той факт, що на виконання вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці», пунктів 6 та 9 Порядку № 1107 Позивачем було отримано в Управлінні Держпраці у Сумській області дозвіл на виконання наступних робіт підвищеної небезпеки:

- монтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки: електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000В;

- роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В (до ЮкВ включно); зварювальні роботи (окрім робіт на машинах, механізмах, устаткуванні підвищеної небезпеки);

- роботи верхолазні, що виконуються на висоті понад 5 метрів і більше над поверхнею грунту, з перекриття або робочого настилу.

Крім цього, як зазначено у постанові про накладення штрафу (а.с.24-25, І том) позивачу було видано посвідчення на робітників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за результатами перевірки знань з питань охорони праці в якому зазначено, що дані працівники допущені до робіт понад 1000 Вт, місце роботи - ФОП ОСОБА_1.

На переконання відповідача факт отримання позивачем зазначеного дозволу та відповідних посвідчень на вказаних двох працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджує факт виконання робіт, які мають небезпечний характер.

Відповідач просив суд врахувати, що під час процедури отримання Дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, позивачем проведено медичний огляд та психофізіологічну експертизу працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для допуску їх до виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме робіт в діючих електроустановках та на висоті, а отже роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватись даними особами виключно, як найманими працівниками, а не фізичними особами за цивільно-правовими договорами.

З урахуванням викладеного, перевіркою встановлено порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: допущені до виконання робіт ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого ним органу та без повідомлення органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

23.08.2018 на підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято постанову СМ1161/942/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 335070грн. (а.с.24-25).

Не погоджуючись з даною Постановою, вважаючи її протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про її скасування.

Дослідивши обставини даної справи. заслухавши представників сторін, свідків , дослідивши докази надані до справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

01.08.2018р.Управлінням Держпраці у Сумській області за результатами проведеного інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 складено акт інспекційного відвідування особи, яка використовує найману працю №СМ1161/942/АВ, якимзафіксовано порушення позивачем частини 3 статті 24 КзпП України.

Посилаючись напорушення позивачем частини 3 статті 24 КзпП України відповідач зазначив, що останній допустив до роботи підвищеної небезпекипрацівників ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 без укладення трудового договору, за що передбачена відповідальність згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Проте, суд вважає помилковими зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки субєкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради обєднаної територіальної громади.

Згідно ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу наведених норм слідує, що відповідальність згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України настає у разі ф а к т и ч н о г о д о п у с к у працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Щодо працівника ОСОБА_5, судом встановлено і не заперечувалось відповідачем, що з даним працівником було укладено цивільно-правовий договір від 01.07.2017р. (а.с.81) на виконання підсобних робіт. Згідно актів приймання наданих послуг (а.с.8282-84, І том) даний працівник виконував роботи розвантажувальні, навантажувальні, копання траншей і т.і.. Пояснити яким чином дані роботи відносяться до категорії підвищеної небезпеки, які потребують обовязкового оформлення трудового договору відповідач не зміг.

Крім цього, в судовому засіданні допитано в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які повідомили суду, що виконували на замовлення ФОП ОСОБА_1 роботи, які були передбачені цивільно-правовими договорами №1 від 01.07.2017 (а.с.81), №2 від 01.07.2017 (а.с.87), №1 від 01.04.2018 (а.с.85), №2 від 01.04.2018 (а.с.98), №3 від 02.05.2018 (а.с.94), №4 від 02.05.2018 (а.с.100), №5 від 01.06.2018 (а.с.96), №6 від 01.06.2018 (а.с.102). Виконання договорів підтверджується актами виконаних робіт від 31.07.2017 до цивільно-правового договору №1 від 01.07.2017 (а.с.82), від 31.08.201 до цивільно-правового договору №1 від 01.07.201 (а.с.83), від 29.09.201 до цивільно-правового договору №1 від 07.07.2017 (а.с.84), від 27.04.2018 до цивільно-правового договору №1 від 01.04.2018 (а.с.86), від 31.07.2017 до цивільно-правового договору №2 від 01.07.2017 (а.с.88), від 31.08.2017 до цивільно-правового договору №2 від 01.07.2017 (а.с.89), від 29.09.2017 до цивільно-правового договору №2 від 07.07.2017 (а.с.90), від 31.10.2017 до цивільно-правового договору №2 від 07.01.2017 (а.с.91), від 30.11.2017 до цивільно-правового договору №2 від 01.07.2017 (а.с.92), від 28.12.2017 до цивільно-правового договору №2 від 01.07.2018 (а.с.93), від 31.05.2018 до цивільно-правового договору №3 від 02.05.2018 (а.с.95), від 27.06.2018 до цивільно-правового договору №5 від 01.06.2018 (а.с.97), від 27.04.2018 до цивільно-правового договору №2 від 01.04.2018 (а.с.99), від 31.05.2018 до цивільно-правового договору №4 від 02.05.2018 (а.с.101), від 27.06.2018 до цивільно-правового договору №6 від 01.06.2018 (а.с.103).

При цьому, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 зазначили, що виконання робіт які були обумовлені ФОП ОСОБА_1 відбувалося за місцем проживання безпосередньо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і полягали у тому, що вони зєднували окремі деталі світильників, здійснювали комплектацію відповідних приладів, виконували підготовчі роботи. ФОП ОСОБА_1 через певний проміжок часу автомобілем забирав вже укомплектований товар. Працювали у вільний від основної роботи час в домашніх умовах. Виконуючи роботи з "прокладання СИПа-2200м" про які йдеться в ОСОБА_8 прийому наданих послуг (а.с.86, 88, 89, 90, І том) , зазначені працівники (як було зазначено ними у судовому засіданні) виконували роботи, які полягали лише в доставці бобини СИПа на обєкт і у розмотуванні проводу у вже готовій викопаній траншеї.

Як стверджували свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 жодного відношення до виконання робіт підвищеної небезпеки, виконання яких потребує отримання спеціальних дозволів, на замовлення ФОП ОСОБА_1 не виконували.

На момент проведення перевірки жоден з укладених цивільно-правових договорів з відповідними працівниками вже не діяв.

Виходячи із п.11 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», що затвердженийПостановою КМУ №295 від 22.06.2017 року, сутність інспекційного відвідування полягає у встановленні фактичних обставин та наданні їм правової оцінки. Згідно до направлення на проведення інспекційного відвідування контролю підлягали питання щодо дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин.На момент перевірки будь-яких відносин відносин у ФОП ОСОБА_1 з жодним з вищезазначених працівників не існувало.

Згідно із частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Отже, ознаками, притаманнимивідносинам між працівником і власником підприємства за трудовим договором, є: підлягання працівника внутрішньому трудовому розпорядкові підприємства; виплата власником підприємства працівникові заробітної плати за виконувану роботу і забезпечення умов праці, необхідних для виконання роботи.

Визначальним для вирішенняспірних правовідносин у цій справі є наявність або відсутність ознак трудових правовідносин між позивачем та працівниками: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Взаємовідносини громадянина і роботодавця можуть будуватися на підставі як трудового, так і цивільно-правового договору.

Відповідач не навів доказів того, що штатним розписом Позивача були передбачені посади працівників, на виконання посадових обовязків (робіт за професією) яких він залучав фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що могло б опосередковано свідчити про ознаки трудових відносин з такими особами.

Аналіз цивільно-правових угод, укладених Позивачем з фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вказує на те, що жодна з угод не продовжувалася, а укладалася па певний строк після закінчення строку попередньої угоди.

Таким чином, продовження дії цивільного договору є способом зміни його умов, що відноситься до права сторін такого договору, визначеного ЦК України, яким сторони фактично не скористалися. Продовження співпраці сторін на умовах нових договорів є також їх правом, наданим їм цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Проаналізувався цивільно-правові договори надані до матеріалів справи, суд погоджується з позивачем відносно того, що дані угоди, укладені між Позивачем та фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за змістом є змішаними з елементами договору підряду (ст.837 ЦК України) та договору про надання послуг (ст. 901 ЦК України), які виконувалися (надавалися) з матеріалу Позивача як замовника. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб'єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

При розрахунках за умовами цивільно-правових угод сторони виходили з положень ст. 843 ЦК України, згідно з якою у договорі підряду визначається ціна роботи, що включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Сторони договору не с учасниками державних закупівель, тому при визначенні предмету договору Електромонтажні роботи лише орієнтувалися на положення державного класифікатора ДК 021:2015 - 45310000-3.

Згідно зі ст. 844 ЦК України сторони мали право, але не зобов'язані були визначати ціну договору в кошторисі, тобто з детальним розписом усіх робіт. Відповідно до ст. 843 ЦК України виплата винагороди проводилася одноразово по закінченню договору за фактично виконану роботу, обсяг якої визначався актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України 13.01.2004№ 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України

27.01.2004 р. за № 114/8713, до складу основного фонду заробітної плати належить оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності). Тобто, сплачена Позивачем винагорода за цивільно-правовими угодами обліковується у його офіційній статистичній звітності як складова основного фонду заробітної плати.

Разом з тим, відповідно до ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Таким чином, ознакою трудового договору щодо строків виплати заробітної плати є виплата її з періодичністю, визначеною законом, а саме, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процесорганізації трудової діяльності. За цивільно-правовим договоромпроцес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власнийризик, працівник незараховується до штату установи (організації), невноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певнупосаду.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.09.2018 по справі № 822/723/17.

Цивільно-правові договори міжпозивачем та вищезазначеними працівниками укладалися для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання певних результатів праці, у зв'язку з досягненням зазначеної метивзаємовідносини між позивачем та відповідними працівниками припинилися у зв'язкуз виконанням останньою робіт.

У звязку з цим, самовільне тлумачення Відповідачем змісту окремих положень цивільно-правових угод в частині його висновку про наявність в цивільно-правових угодах ознак трудового договору за способом визначення ціпи договору (без кошторису), за періодичністю виплат (одноразово по закінченню договору) та про заміну заробітної плати винагородою (за умови, що винагорода завжди сплачується з основного фонду заробітної плати) є таким, що не грунтується на законодавстві.

Щодо віднесення робіт за цивільно-правовими угодами до робіт з підвищеною небезпекою, слід зазначити, а ні в судовому засіданні, а ні в акті відвідування відповідачем не наведено беззаперечних доказів залучення Позивачем фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до виконання робіт саме на кабельних лініях і діючих електроустановках.

Як було встановлено в ході розгляду справи, згідно пояснень свідків, наведені у цивільно-правових угодах та актах виконаних робіт електромонтажні та підсобні роботи проводилися з використанням матеріалу замовника та ручного інструменту зазначених осіб (лопата, молоток, плоскогубці, викрутка, лобзик тощо) і полягали у підготовчих роботах: комплектуванні (складанні, збиранні, монтажі) елементів електроосвітлення (крюків, кронштейнів, зажимів, світильників, заземлюючих пристроїв), які у подальшому з використанням підйомної техніки установлювалися іншими особами на опори для створення майбутніх повітряних ліній. При цьому, прокладка самонесучого ізольованого проводу (СІПа) здійснювалася фізичними особами ОСОБА_5. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по землі з метою підйому його на опори у подальшому.

Згідно з Переліком та умовами цивільно-правових угод і актами виконаних робіт виконані фізичними особами ОСОБА_5. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 роботи не відносилися до робіт з підвищеною небезпекою.

Отриманий Позивачем в Управлінні Держпраці у Сумські області Дозвіл № 052.18.59 від 07.02.2018р. не є доказом фактичного виконання робіт за цивільно-правовими угодами і не може замінити акти виконаних робіт, а лише свідчить про наміри Позивача у подальшому до 8 лютого 2023 року планувати та проводити роботи з обєктами підвищеною небезпекою, зокрема: роботи из електричним устаткуванням електричних станцій та мереж, технологічним обладнанням напругою понад 1000В; роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В (до 10 кВ включно); зварювальні роботи (окрім робіт на машинах, механізмах, устаткуванні підвищеної небезпеки); роботи верхолазні, що виконуються на висоті понад 5 метрів і більше над поверхнею грунту, з перекриття або робочого настилу (ксерокопія Дозволу додається).

Здійснюючи невиїзне інспектування посадова особа Відповідача не була присутня при виконанні робіт і свій висновок про залучення Позивачем фізичних осіб ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_10О, до виконання робіт з підвищеною небезпекою зробила на підставі припущень про те. що вказані особи ніби то виконували роботи, зазначені у Дозволі № 052.18.59 від 07.02.2018р., а не в цивільно-правових угодах і актах виконаних робіт.

На підставі наведеного вище суд доходить до висновку про те, що відповідачем не доведено висновок про те, що роботи, які виконували працівники ОСОБА_6 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відносяться до робіт підвищеної небезпеки та, відповідно, про фактичний допуск ФОП ОСОБА_1 працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Відповідно доч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо скасування постанови Управління Держпраці у Сумській області Державної служби України з питань праці №СМ1161/942/АВ/ТД-РС від 23.08.2018 про застосування штрафних санкцій в сумі 335070 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області, Начальника Управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-б, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39857622) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №СМ1161/942/АВ/ТД-РС від 23.08.2018, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул.Варениці, буд.10, м. Конотоп, Сумська область, 41610, РНОКПП НОМЕР_1) застосовано штраф в сумі 335070грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.12.2018 року.

Суддя О.М. Кунець