Ухвала суду № 78893762, 19.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО РОЗ'ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №808/2199/18

за позовом : ОСОБА_1

до відповідача 1 Фонду державного майна України,

до відповідача 2 виконуючого обов’язки голови Фонду державного майна України ОСОБА_2

до відповідача 3 регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року у справі №808/2199/18, задоволено позов ОСОБА_1, (з урахуванням ухвали суду від 05.12.2018 про виправлення описки):

-визнано протиправними дії виконуючого обов’язки голови Фонду державного майна України ОСОБА_2 зі звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

-визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу Фонду державного майна України №99-р від 18 травня 2018 року “Про звільнення ОСОБА_1 та поновлення на посаді ОСОБА_5Д”.

-поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з 19 травня 2018 року.

-стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19 травня 2018 по 06 листопада 2018 у розмірі 147029 грн. 18 коп. на користь ОСОБА_1

-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду державного майна України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1409 грн. 60 коп.

10.12.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області про роз'яснення судового рішення, в якій орган казначейської служби просить роз'яснити рішення суду в частині :

-поняття «грошове забезпечення» тотожне поняттю «середня заробітна плата»;

-кошти у сумі 24920,20 грн. підлягають перерахуванню стягувачу без вирахування податків, або з даної суми необхідно вирахувати податки;

-визначення конкретної суми, яка підлягає примусовому стягненню;

- визначення особи, яка має вирахувати та утримати зі стягуваної суми передбачені законом податки та збори;

- розглянути можливість постановлення додаткового судового рішення.

Розгляд заяви призначено на 19.12.2018.

Від заявника надійшло клопотання (вх. №41820 від 19.12.2018) про розгляд заяви без участі його представника.

Відповідачем1 подано клопотання (вх.. № 41817 від 19.12.2018) про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз’яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз’яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

За приписами ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно із ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що станом на день подання заявником заяви про роз’яснення судового рішення (10.12.2018) рішення у справі №808/2199/18 від 06.11.2018 наразі не набрало законної сили, оскільки 12 листопада 2018 року до суду надійшла апеляційна скарга на рішення суду.

При цьому ч.1 ст. 254 КАС України передбачена можливість роз’яснення судового рішення лише за умови набрання законної сили останнім.

Разом із тим, п.2 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішень суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах стягнення за один місяць.

13.11.2018 позивачу видано виконавчий лист по справі №808/2199/18 відповідно до змісту якого, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.11.2018 ще не набрало законної сили, проте в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць – 24920,20 грн., підлягає негайному виконанню.

У заяві заявник просить роз’яснити чи тотожне поняття «грошове забезпечення» поняттю «середня заробітна плата».

Проте, ухвалою суду від 05.12.2018 вже виправлено описку в резолютивній частині рішення, а саме замінено «грошове забезпечення» на «середню заробітну плату».

Так, зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області просить суд роз'яснити: чи підлягає сума 24920,20 грн. перерахуванню стягувачу без вирахування податків, або з даної суми необхідно вирахувати податки; яка конкретна сума підлягає стягненню, та яка саме особа має вирахувати, утримати з цієї суми податки і збори, передбачені законом.

Отже, з урахуванням вищезазначених норм, суд розглядає заяву Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №808/2199/18 лише в частині стягнення на користь позивача суми за один місяць у розмірі 24920,20 грн.

У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зокрема, зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З урахуванням вказаних вимог судом в резолютивній частині рішення вказана конкретна сума – 24 920,20 грн. без утримання податків й інших обов'язкових платежів.

Водночас, відповідно до п.168.3 Податкового кодексу України, розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем).

Пункт 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України визначає, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Так само, роботодавець, який виплачує доходи на користь платника податку, є відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету (пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

А відтак, саме роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податків та зборів до бюджету з заробітної плати, нарахованої позивачеві на підставі рішення суду.

З приводу прохання заявника розглянути можливість, відповідно до ст.252 КАС України, постановлення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Однак, в даному випадку підстави для постановлення додаткового судового рішення відсутні. Крім того, особи, які брали участь у справі, з відповідною заявою до суду не звертались, а для прийняття додаткового рішення з власної ініціативи суд підстав не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 371, 252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області задовольнити частково.

Роз'яснити, що в резолютивній частині рішення у справі №808/2199/18 зазначена конкретна сума 24920,20 грн., без утримання податків й інших обов'язкових платежів. Роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податків та зборів до бюджету з заробітної плати в розмірі 24920,20 грн., нарахованої ОСОБА_1 на підставі рішення суду.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова