Рішення № 78893639, 28.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Житомир справа № 806/3239/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що являється особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, серії Б 393068, на Клабан. У звязку зі зміною дошлюбне прізвище ОСОБА_1 до відповідача з заявою про видачу дублікату вказаного посвідчення на що отримала відмову мотивовану тим, що за інформацією отриманою з управління праці за місцем її проживання у неї недостатній термін проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, а тому її посвідчення отримано незаконно. Позивач вважає, що відмова є незаконною та порушує її права .

Позивач направила на адресу суду заяву про розгляду справи за її відсутності.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.194 КАС України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_1 являється особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, серії Б 393068, на Клабан.

У звязку зі зміною дошлюбне прізвище ОСОБА_1 до відповідача з заявою про видачу дублікату вказаного посвідчення на що отримала відмову мотивовану тим, що за інформацією отриманою з управління праці за місцем її проживання у неї недостатній термін проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, а тому її посвідчення отримано незаконно.

У даній адміністративній справі предметом спору є дії відповідача щодо відмови у видачі позивачу дублікату виконана чого листа.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку видачі дубліката посвідчення потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, регулюються Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 20 січня 1997 р. №51 (надалі - Порядок №51), що був чинним на день виникнення спору.

Пунктом 2. Порядку №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Приписами п. 11 Порядку №51 встановлено, що у разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним.

Дублікат видається органом, який видав посвідчення, або органом, який видає такі посвідчення за новим місцем проживання громадянина, на підставі завірених в установленому порядку копій документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку. Угорі у лівому кутку посвідчення ставиться штамп або робиться чорним чорнилом надпис: "Дублікат. Видано замість посвідчення серії ... N ...".

Питання щодо наявності чи відсутності підстав для визначення наявності чи відсутності статусу особи, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3 вирішуються при видачі відповідного посвідчення.

За наявності відповідного посвідчення, яке підтверджує статус постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, у відповідача відсутні підстав для надання нової оцінки наявності, чи відсутності підстав для надання такого статусу.

Отже, питання наявності у позивача статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи є встановленим та не підлягає доказуванню.

У даному випадку лише вирішується питання щодо видачі дубліката посвідчення, яке вже підтверджує наявний статус позивача.

Щодо твердження, що задовольняючи позов, суд втручається в дискреційні повноваження, суд зазначає наступне.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_2 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Науковий висновок Верховного Суду щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією від 13 квітня 2018 року.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким;

- дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним;

- при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

- критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,11509, РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирської обласної державної адміністрації (майдан ОСОБА_3, 1,Житомир,10014, код ЄДРПОУ 00022489) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити. до задовольнити.

Визнати протиправними дії Житомирської обласної державної адміністрації про відмову у видачі дубліката посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії.

Зобовязати Житомирську обласну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо видачі дублікат посвідчення категорії 3 серії Б№393068 в звязку із зміною прізвища з Клабан на ОСОБА_1.

Стягнути за рахунок бюджетних Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева