Рішення № 78893562, 28.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4674/18

категорія 12.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 21.06.2018 року №186-о, зобов'язання провести конкурс,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу від 21.06.2018 року №186-о, зобов'язання провести конкурс. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №102 від 21.02.2018 "Про питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища", було створено Державну екологічну інспекцію Поліського округу та 29.05.2018 проведено державну реєстрацію юридичної особи Державної екологічної інспекції Поліського округу. Посада начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу на підставі ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про державну службу" відноситься до посад категорії "Б". Наказом Державної екологічної інспекції України від 21.06.2018 №186-о на посаду начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу було призначено ОСОБА_2, за переведенням з посади начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області. Позивач вважає, що у даному випадку, проведення конкурсу на зайняття вакантної посади начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу є обовяковим, а тому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 21.06.2018 №186-о, яким ОСОБА_2 призначено на посаду без конкурсу та зобов'язати відповідача провести конкурс на зайняття вакантної посади.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, також просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та дослідження письмових доказів, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №102 від 21.02.2018 "Про питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища", було створено Державну екологічну інспекцію Поліського округу.

29.05.2018 проведено державну реєстрацію юридичної особи Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 21.06.2018 №186-о на посаду начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу було призначено ОСОБА_2, за переведенням з посади начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області без проведення конкурсу на зайняття вакантної посади.

Обґрунтовуючи своє звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що після створення Державної екологічної інспекції Поліського округу у нього виникло легітимне очікування щодо проходження конкурсного відбору на посаду начальника з метою вступу на державну службу на вказаній посаді, оскільки він володіє необхідним освітньо-кваліфікаційним рівнем для даної категорії посад.

Призначення на цю посаду особи, без проведення конкурсу фактично призвело до порушення його прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ (далі - Закон № 889-VIIІ).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державну службу» державною службою є публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Таким чином, посади Державної екологічної інспекції Поліського округу, що передбачають реалізацію функцій держави, перебувають в сфері дії ЗУ «Про державну службу».

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Закону № 889-VIIІ з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади.

Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, відповідно до цього Закону і Порядку проведення конкурсу (частина перша статті 23 Закону № 889-VIIІ).

Рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" приймає суб'єкт призначення, на вакантні посади державної служби категорій "Б" і "В" - керівник державної служби відповідно до цього Закону.

Суб'єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення та передачу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та його умови в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного наказу (розпорядження) (частина третя статті 23 Закону № 889-VIIІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 затверджено Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок № 246), який визначає процедуру проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс), метою якого є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки.

Пунктом 2 Порядку № 246 визначено, що проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби (далі - посада) за результатами оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов'язків. Вимоги до професійної компетентності кандидата на зайняття посади включають кваліфікаційні вимоги, вимоги до компетентності та вимоги до професійних знань.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про державну службу» державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Не допускається переведення в іншу місцевість державного службовця - вагітної жінки або особи, яка є єдиним опікуном дитини віком до 14 років, а також державного службовця, який у встановленому законодавством порядку визнаний інвалідом. Не допускається таке переведення також у разі виникнення у державного службовця особливо важливих особистих або сімейних обставин.

У разі переведення державного службовця на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено.

Згідно із статтею 2 Закону рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Аналіз наведених норм свідчить, що переведення державного службовця без проведення конкурсу можливе виключно на рівнозначну або нижчу посаду.

Тобто, для визначення рівнозначності посад необхідно враховувати дві обовязкові одночасні умови, чи належать посади належить до однієї групи оплати праці, а також, чи не змінено юрисдикцію державного органу.

Зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України №102 від 21.02.2018 вбачається, що нею ліквідуються ряд територіальніих органів Держекоінспекції, зокрема Державна екологічна інспекція у Житомирській області та Державна екологічна інспекція у Рівненській області.

Водночас, утворюються міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, серед яких Державна екологічна інспекція Поліського округу (Житомирська та Рівненська області).

У ході судового розгляду справи відповідачем було надано суду копію Положення про Державну екологічну інспекцію у Житомирській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 №652. Зі змісту п.1 вказаного Положення вбачається, що повноваження інспекції поширюються на територію Житомирської області.

Також, суду було надано копію Положення про Державну екологічна інспекція Поліського округу, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 23.03.2018 №39. Зміст п.1 вказаного Положення свідчить, що повноваження інспекції поширюються на територію Житомирської та Рівненської області.

Судом не заперечується те, що посади керівників у територіальних органах Держекоінспекції, що ліквідуються та новоутворених міжрегіональних територіальних органах Держекоінспекції відносяться до однієї групи оплати праці.

Однак, слід врахувати, що юрисдикція новоствореної установи розширюється у зв'язку тим, що фактично ліквідовувались територіальні інспекції у двох областях, тоді як було утворено лише один новий міжрегіональний орган, повноваження якого, тобто територіальна юрисдикція, поширюється на дві області.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду обставини та норми права, які їх регулюють, суд дійшов висновку, що при винесенні спірного наказу від 21.06.2018 №186-о про призначення на посаду начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу ОСОБА_2, за переведенням з посади начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області не було дотримано балансу поєднання двох необхідних обовязкових умов, які визначають рівнозначність посад Зокрема, не було враховано те, що було змінено у бік збільшення територіальну юрисдикцію органу у якому призначали ОСОБА_2

Наведені обставини, дають підстави суду вважати, що фактично у даному випадку посада начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу та посада начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області не є рівнозначними посадами.

З огляду на те, що територіальна юрисдикція новоутвореного органу збільшилась, то у даному випадку неможливо було здійснювати призначення на посаду керівника без проведення конкурсу, оскільки з врахуванням п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну службу» це не є призначенням на рівнозначну посаду.

Водночас, при ліквідації двох територіальних органів та утворення замість них одного міжрегіонального, при призначенні керівника новоутвореного органу, незрозумілих причин Державною екологічною інспекцією України було надано перевагу щодо призначення керівником лише керівнику одного органу, що ліквідується.

Фактично, винесенням спірного наказу, щодо призначення на посаду начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу особи за переведення без проведення конкурсу відповідач порушив права осіб, які мали намір взяти участь у проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення зазначеної норми закону відповідачем не доведено правомірності своїх дій, у звязку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (вул. Огієнка, 14, м.Житомир,10009, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корпус 2, м.Київ,01042, код ЄДРПОУ 37508533) третя особа: ОСОБА_2 (вул. Леха Качинського, 12 А, м. Житомир) про визнання протиправним та скасування наказу від 21.06.2018 №186-о, зобов'язання провести конкурс задовольнити.

Визнати протиправним наказ Державної екологічної інспекції України від 21.06.2018 №186-о «Про призначення ОСОБА_2 та скасувати його.

Зобовязати Державну екологічну інспекцію України провести конкурс на зайняття вакантної посади начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева