Рішення № 78892426, 26.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 р. Справа№200/13755/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність по невиконанню рішення суду №805/2621/18-а від 13.08.2018 року та зобовязання відповідно до п. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» накласти штраф на боржника по виконавчому провадженню №57500003 за невиконання законної вимоги державного виконавця, зобовязання направити до органу досудового розслідування повідомлення про кримінальне правопорушення по невиконанню боржником рішення суду №805/2621/18-а від 13.08.2018 року та продовжити вживати заходи по примусовому виконанню рішення №805/2621/18-а від 13.08.2018 року у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 жовтня 2018 року відповідачем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №805/2621/18-а, виданого на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/2621/18-а від 13.08.2018 року, проте станом на дату подання позову рішення не виконано, що є порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», за якими виконавчі документи, видані по рішенням немайнового характеру, підлягають виконанню протягом 10 днів. З огляду на наведене, позивач просить у судовому порядку визнати протиправною бездіяльність відповідача, та зобов'язати відповідача застосувати щодо боржника - Костянтинівсько-Дружківського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, примусових заходів з виконання рішення суду у справі №805/2621/18-а від 13.08.2018 року, у тому числі з накладення штрафу у зв'язку з невиконанням наведеного судового рішення без поважних причин, а також зобов'язати відповідача надіслати органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з проведенням судового засідання та повідомленням сторін і відстрочено сплату судового збору за подання даного позову, до ухвалення судового рішення у справі.

Позивач до судового засідання не зявився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У визначений судом строк відзив на позовну не надано.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Разом з цим, згідно приписів частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 серпня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 805/2621/18-а прийнято рішення, згідно якому адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії, зобовязання поновити виплату пенсії з 01.01.2015 року, задоволено частково, визнано протиправними дії Костянтинівсько - Дружківського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, РНОКПП № НОМЕР_1 з 01.01.2015 року, зобовязано Костянтинівсько - Дружківське обєднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, РНОКПП № НОМЕР_1 з 01.01.2015 року та виплатити заборгованість з пенсії.

21 вересня 2018 року у наведеній адміністративній справі виданий виконавчий лист, у відповідності до якого зобовязано Костянтинівсько - Дружківське обєднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1, РНОКПП № НОМЕР_1 з 01.01.2015 року та виплатити заборгованість з пенсії (а.с. 29).

24 жовтня 2018 року постановою відповідача відкрито виконавче провадження із примусового виконання вказаного вище виконавчого листа (ВП № 57500003), на підставі заяви позивача (а.с. 13, 25-26).

07 листопада 2018 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області зі скаргою, на яку отримав лист від Міністерства юстиції України про надсилання за належністю для розгляду в межах компетенції листи ОСОБА_1 від 07.11.2018 року та лист Головного управління, в якому зазначено, що виконавчий лист боржником виконано відповідно до розпорядження по управлінню від 15.10.2018 року і виплату заборгованості заплановано на виплатний період грудня 2018 року (а.с. 14-17).

30 листопада 2018 року Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянута скарга позивача та надана відповідь, в якій зазначено, що відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2018 року №649, виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України і що управління ПФУ виконало рішення суду №805/2621/18-а від 13.08.2018 року в межах своїх повноважень (а.с. 38).

Станом на дату прийняття даного рішення, доказів перерахування позивачу грошових сум у виконання виконавчого листа від 21 вересня 2018 року у справі № 805/2621/18-а, надані не були.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

На підставі ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вищезазначеного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону 1404).

Водночас, на підставі ч. 1,3,5 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має діяти в інтересах стягувача неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання судового рішення розпочинається з моменту отримання відповідної заяви стягувача (ч. 1 ст. 26 Закону 1404) та закінчується, в тому числі, фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9, ч. 1 ст. 39 Закону 1404).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Як вбачається з матеріалів справи, серед них відсутні докази фактичного перерахування грошових коштів згідно виконавчому листу від 21 вересня 2018 року у справі № 805/2621/18-а (платіжні доручення про перерахування відповідних сум, виписки з рахунків, тощо), а отже наведений виконавчий документ не можливо вважати виконаним на день прийняття рішення судом.

На думку суду, повідомлення боржника про виконання рішення суду не можуть виступати підставою для висновку щодо виконання виконавчого листа із зобовязання поновити виплату пенсії та сплатити заборгованість з пенсії за певний період часу.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону 1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Статтею 63 Закону 1404 встановлений порядок виконання рішень, за якими боржник зобовязаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. За рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 63 Закону 1404).

Приймаючи до уваги, що суду не надано доказів виконання судового рішення №805/2621/18-а від 13.08.2018 року протягом законодавчо встановлених 10 робочих днів, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною бездіяльності з невиконання рішення суду №805/2621/18-а від 13.08.2018 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Стосовно позовних вимог про зобовязання відповідача відповідно до п. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» накласти штраф на боржника по виконавчому провадженню №57500003 за невиконання законної вимоги державного виконавця та зобовязання направити до органу досудового розслідування повідомлення про кримінальне правопорушення по невиконанню боржником рішення суду №805/2621/18-а від 13.08.2018 року та продовжити вживати заходи по примусовому виконанню рішення №805/2621/18-а від 13.08.2018 року у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає наступне.

Накладення штрафу на боржника та направлення повідомлення до органу досудового розслідування є діями, які державний виконавець зобовязаний вчиняти у межах примусового виконання судового рішення.

А тому, визнаючи протиправною бездіяльність із невиконання судового рішення, суд за даних спірних правовідносин належним чином захищає порушене право позивача, як стягувача, оскільки вказані дії державний виконавець буде зобовязаний вчинити в силу Закону України «Про виконавче провадження», а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобовязання відповідача подати суд звіт про виконання судового рішення по справі у встановлений судом строк, суд виходить з такого.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 1 вказаної статті, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

Отже, з вищенаведеного вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах є правом суду, а не обовязком.

Особа-позивач же, на користь якого ухвалено постанову суду, в свою чергу має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням даного рішення.

В частині вимоги позивача врахувавши ст. 246 КАС України надіслати прокурору або органу досудового розслідування окрему ухвалу, яка містить ознаки кримінального правопорушення з боку відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Суд зазначає, що постановлення окремої ухвали суду є правом, а не обовязком. За даних спірних правовідносин суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про надіслання прокурору або органу досудового розслідування окремої ухвали суду.

З урахуванням наведеного, на думку суду у спірних правовідносинах відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, а також незаконно та необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною бездітності відповідача із виконання судового рішення від 13 серпня 2018 року у справі 805/2621/18-а.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а отже зі сторін підлягає стягненню судовий збір по 352 (триста пятдесят дві) гривні 40 копійок.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з примусового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі № 805/2621/18-а.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Торецька, буд. 285, м. Костянтинівка, Донецька область, 85114, код ЄДРПОУ 35035126) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 352 (триста пятдесят дві) гривні 40 копійок.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, місце реєстрації: вул. Шмідта, буд. 35, м. Донецьк, Донецька область; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 352 (триста пятдесят дві) гривні 40 копійок.

Судове рішення складено і підписано 26 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.