Ухвала суду № 78891166, 23.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22804/15-ц

Провадження № 2-з/761/633/2018

У Х В А Л А

23 листопада 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви представника Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Стоян Марини Миколаївни про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та зобов'язання вчинити дії у справі за скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у рамках виконавчого провадження №57254657, -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга.

21 листопада 2018 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали скарги передані на розгляд судді Фролової І.В.

Разом зі скаргою заявником подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення скарги, згідно якої просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року по справі №761/22804-15-ц, заборонити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вживати заходів з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Подану заяву мотивує тим, що виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом м. Києва від 03 лютого 2017 року по справі № 761/22804/15-ц про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь Акціонерного товариства Догу Іншаат ве Тіджарет А.Ш. 612755746,50 грн., виданий на підставі скасованого рішення, оскільки, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року, якою було визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України остаточного арбітражного рішення Міжнародного арбітражного суду МТП від 06 вересня 2013 року, та на підставі якої видано вищезазначений виконавчий лист, скасовано ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2018 року про перегляд ухвали від 17 вересня 2015 року за нововиявленими обставинами. Разом з тим, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснюється стягнення за вказаним виконавчим листом, незважаючи на його недійсність, а відтак, з метою уникнення утруднення чи унеможливлення виконання ухвали суду за результатами розгляду поданої скарги, у разі її задоволення, заявник просить суд у якості заходів забезпечення скарги зупинити стягнення на підставі виконавчого листа, а також заборонити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вживати заходів з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У ст. ст. 149-153 ЦПК України містяться положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII. Судовий контроль за виконанням судових рішень.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

Як вбачається з даної заяви про забезпечення скарги, заявник посилається на те, що виконавчий лист на підставі якого було відкрито виконавче провадження, видано за ухвалою суду, якою по суті переглянуто та скасовано ухвалу суду, відповідно до якої було визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Остаточного арбітражного суду у справі, де ДТГО «ПЗЗ» є боржником, при цьому зазначаючи, що наразі спір по суті не вирішено, так як стягувачем у справі подано апеляційну скаргу, яка по суті не розглянута.

Разом з тим, у відповідності до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Так, в обгрунтування вказаних обставин заявник не надав доказів, що ухвала Шевченківського районного суду від 27 квітня 2018 року, якою переглянуто за нововиявленими обставинами ухвалу суду від 17 вересня 2015 року є такою, що набрала законної сили, не є скасована або змінена, за наслідками розгляду апеляційної скарги, як це передбачено ст. 374 ЦПК України, а тому посилання заявника на те, що в даному випадку по суті даний спір можна вважати вирішеним, а стягнення за виконавчим листом відбувається фактично на підставі скасованої ухвали суду від 17 вересня 2015 року - не є доведеним, так як відсутнє відповідне процесуальне рішення апеляційної інстанції у справі.

Разом з тим, належним чином завіреної копії ухвали із відміткою про набрання нею законної сили заявником також не надано.

Таким чином, є недоведеними твердження заявника, що в даному випадку не вжиття заходів забезпечення скарги утруднить захист заявником своїх порушених прав, а тому існує необхідність у зупиненні стягнення за даним виконавчим документом, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви скаржника Державно територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про вжиття заходів забезпечення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 149, 153 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» Стоян Марини Миколаївни про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та зобов'язання вчинити дії у справі за скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченка Дмитра Євгеновича у рамках виконавчого провадження №57254657 - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: