Рішення № 78890193, 18.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14175/16-а

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Головань Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Міністерство соціальної політики України про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що на протязі більше трьох років нарахована йому квартплата сягає значно більше встановленого постановою (законодавством) відсотка заробітку, а з 2014 року, як він став непрацюючим пенсіонером, то й пенсії. На протязі всього цього часу він звертався до відповідача із проханням про надання йому субсидії, але йому постійно відмовляли за тими чи іншими надуманими приводами. Або призначали, а через два місяці скасовували субсидію. Він (позивач) не силий був нести непомірний тягар, накладений на нього через протиправні відмови відповідача, тож за цей час у нього штучно нагромадився борг за квартплату. Він пройшов із заявами всю цивільну вертикаль аж до Прем'єр міністра та всю прокурорську вертикаль. Після чого отримав листа з висновком від Начальника Дніпровського управління поліції про протиправність призупинення надання субсидії та поновлення її. І субсидія була поновлена, але не надовго, та лише з грудня, а не із серпня, як повідомляє відповідач. Відповідач не став відшкодовувати нанесену йому шкоду, обмежившись лише листом, який надійшов у травні із повідомленням, датованим 2 груднем, та таким, що містить зовсім інші розрахунки, що були надані у попередньому повідомленні також від 2 грудня. Жодних пояснень, визнання вини, вибачень, перерахування нагромадженого боргу та покарання винуватих, як він вимагав, так і не дочекався. З метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду з даним позовом та просив зобов'язати відповідача анулювати борг за комірне, нагромаджений у нього з-за неправомірних дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, за його рахунок. В заяві про уточнення розміру позовних вимог, з урахуванням змін, що відбулися в часу пред'явленням ним позову до суду, доповнив ще одну вимогу та просив в загальному: зобов'язати відповідача анулювати борг за комірне, нагромаджений у нього з-за неправомірних дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації, за його рахунок; та надати йому субсидію в повному обсязі. В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з уточненням, просив їх задовольнити. Просив врахувати, що статтею 46 Конституції України, Постановою КМУ від 21.10.1995 року №848 кожному нужденному громадянину гарантовано право на соціальний захист, на отримання субсидії. Зазначив, що весь час, з січня 2012 року (перше звернення), з урахуванням спочатку його заробітної плати, а потім - пенсії, була присутня безперервно різниця між розміром плати за житлово-комунальні послуги і розміру обов'язкового відсотка платежу, я це, як передбачено Постановою КМУ №848, є умовою для призначення житлової субсидії. Всі документи, необхідні для призначення субсидії, визначені в п.13 Постанови, ним були надані. Жодної підстави, визначеної в п.6 Постанови для відмови у призначенні субсидії, не існує.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні. Зазначили, що вони не мають відношення до нарахування, анулювання боргів і тому не можуть бути відповідачами. Просили врахувати надані ними письмові заперечення на позов.

Третя особа Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. До справи надано заперечення на позовну заяву.

Третя особа Міністерство соціальної політики України в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. До справи надано заяву з проханням розглядати справу у відсутності їх представник.

Вислухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ухвали суду від 17.10.2016 року по даній справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

За клопотанням позивача були залучені треті особи.

Відповідачем були надані заперечення на позов, позивачем - письмові пояснення. Третя особа Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради надано заперечення.

Позивач подавав заяву про відвід головуючому по справі, в задоволенні якого ухвалою суду від 13.02.2017 року було відмовлено.

Ухвалою суду від 18.07.2017 року позов було залишено без розгляду з причин неявки позивача двічі в судові засідання.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2017 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, ухвалу від 18.07.2017 року про залишення позову без розгляду скасовано та направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 20.12. 2017 року провадження у справі зупинено до вирішення питання щодо заяви позивача про відвід складу суду.

Ухвалою суду від 05.01.2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді відмовлено.

Ухвалою суду від 31.01.2018 року відновлено провадження та призначено справу до розгляду.

Позивачем подавалися заяви про забезпечення позову, за результатами розгляду яких постановлювалися ухвали від 09.02.2018 року, 27.02.2018 року, 04.07.2018 року, 30.07.2018 року, 19.09.2018 року, 04.12.2018 року.

Ухвалами суду від 27.03.2018 року було відмовлено позивачу в задоволенні заяви про відвід секретарю судових засідань та зупинено провадження для розгляду заяви про відвід судді.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді відмовлено.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року відновлено провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 14.09.2018 року замінено відповідача.

Ухвалою суду від 22.11.2018 року було відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2, яка належить йому на праві власності в ? частині згідно Договору міни частин квартир від 14.02.1997 року.

Встановлено, що 25.03.1999 року позивач подав відповідачу заяву про призначення житлової субсидії.

З 2012 року по даний час позивач звертався до відповідача та в інші різні установи з питань, пов'язаних з виплатою/невиплатою субсидій.

Встановлено та підтверджено сторонами, що з 2014 року позивач є непрацюючим пенсіонером. Доказів наявності у позивачбудь-яких інших доходів, окрім пенсії, стороною відповідача не надавалося та не зазначалося про наявність таких доходів.

Відповідно до ст.ст.122, 123 КАС України в редакції 2017 року (аналогічні вимоги в КАС України, що діяв станом на час подачі позову до суду - вересень 2016 року), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним в заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

По даній справі позов пред'явлено до суду 20.09.2016 року, вимоги стосуються періоду з 2012 року по даний час, шестимісячний строк є з 20 березня 2016 року. Строк спірного періоду був встановлений в суді, тому на підставі вимог ст.ст.122, 123 КАС України позовні вимоги ОСОБА_1 в частині періоду до 20 березня 2016 року мають бути залишені без розгляду. Заяв про поновлення пропущеного строку, наявності поважних причин пропуску строку позивач не подавав.

Відповідно до статі 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок призначення житлових субсидій визначений в Положенні про порядок призначення житлових субсидій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Пунктами 1, 2 Положення визначено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Отримання житлових субсидій не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла. Право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Пунктом 3 Положення встановлено, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

В п.6 Положення встановлено випадки, при наявності яких субсидія не призначається. По даній справі стороною відповідача не було надано жодного доказу щодо наявності підстав для непризначення субсидії позивачу. Навпаки, сторона відповідача підтверджує та надає відповідні докази того, що позивач з січня 2012 року користується субсидією, призначеною на підставі поданої позивачем заяви та відповідних документів. Представник відповідача зазначив, що заява на призначення субсидії та рішення про призначення субсидії приймається один раз.

Відповідно до пункту 13 Положення для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): - заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики; - декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики; - довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; - договір найму (оренди) житла (у разі наявності).

Як встановлено по даній справі, всі вказані в п.13 Положення документи позивачем були надані відповідачу, що підтверджується і тим, що сам відповідач зазначає, про призначення позивачу субсидії з 2012 року.

Пунктом 14 Положення встановлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.

В п.14 Положення встановлено і те, що для забезпечення об'єктивного, неупередженого і всебічного розгляду комісією справи по суті структурний підрозділ з питань соціального захисту населення може запропонувати заявнику подати додаткові документи, які не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття рішення. Заявник має право самостійно подати додаткові документи навіть у разі, коли структурний підрозділ з питань соціального захисту населення не пропонував подати такі документи для розгляду комісією. Рішення про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії. Рішення комісії про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду.

Той факт, що позивачу було призначено субсидію в 2012 році, що підтверджує сторона відповідача, свідчить про те, що відповідач мав всі необхідні документи.

Пункт 17 Положення встановлює, що розмір житлової субсидії на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком, витрат на управління багатоквартирним будинком розраховується виходячи з фактичного розміру загальної площі житлового приміщення (будинку), але не більше соціальної норми житла (крім випадків призначення субсидії на понаднормову площу відповідно до пункту 5 цього Положення) та соціального нормативу з оплати житлової послуги, витрат на управління багатоквартирним будинком. Розмір житлової субсидії на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії для централізованого теплопостачання, а також з постачання та розподілу природного газу, з постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення розраховується виходячи з фактичного розміру опалюваної площі житлового приміщення (будинку), але не більше соціальної норми житла (крім випадків призначення субсидії на понаднормову площу відповідно до пункту 5 цього Положення) та соціального нормативу з оплати даних комунальних послуг, витрат на утримання багатоквартирного будинку. Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається у розмірі соціальних нормативів відповідних комунальних послуг. Якщо соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами і фінансуються з відповідного місцевого бюджету, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються: у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України; у разі відсутності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами.

Як визначено пунктом 18 Положення житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг надається шляхом перерахування коштів на рахунки управителів багатоквартирного будинку, а також на рахунки виконавців комунальних послуг. Житлова субсидія на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком надається шляхом перерахування коштів за мешканців, які проживають у будинку, де створено об'єднання, і яким призначено субсидію, на рахунок об'єднання в банківській установі, яке зараховує ці кошти на особові рахунки мешканців, зменшуючи на суму житлової субсидії розмір їх внесків/платежів. Житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива надається шляхом перерахування коштів на рахунок громадянина, якому призначено житлову субсидію, в банківській установі чи виплачується йому готівкою відділеннями поштового зв'язку.

Пункт 22 Положення містить перелік випадків, коли за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об'єднання, виконавців комунальних послуг.

Враховуючи вимоги законодавства, суд приходить до висновку, що позовна вимога про анулювання боргу за житлово-комунальні послуги, пред'явлена до відповідача по справі - Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, не підлягає задоволенню. Даний відповідач не є особою, яка надає житлово-комунальні послуги, і не може вирішувати питання про анулювання боргу, або сплачувати борг за фізичних осіб.

В даному випадку є встановленим, що відповідачем періодично припинялися нарахування субсидій позивачу. В наданих до справи запереченнях відповідачем надавалася інформація про те, що станом на 08.11.2016 року у позивача діє субсидія на житлово-комунальні послуги.

Згідно Висновку за результатами перевірки по зверненню гр.ОСОБА_1 від 23.12.2015 року, затвердженого Начальником Дніпровського Управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві, ОСОБА_1 вважається непрацюючим пенсіонером з 10.04.2014 року згідно отриманої в результаті перевірки інформації. Субсидію поновлено з серпня 2015 року.

З наданих позивачем до справи документів встановлено, що реально субсидія позивачу з серпня 2015 року не була поновлена (копії рахунків за серпень -листопад 2015 року). На спростування даної інформації стороною відповідача не було надано доказів.

Не доведено стороною відповідача і те, що заробіток позивача на час його роботи в ПрАТ «Пивзавод на Подолі» з січня 2012 року (січень, лютий, березень 2015 року) складав 3 157,99 грн.

Всі вказані вище обставини не входять в період, який є на розгляді в суді - з 20 березня 2016 року по даний час, однак суд звертає на це увагу у зв'язку з тим, що невиконання або неналежне виконання відповідачем в повній мірі своїх обов'язків, не інформування позивача щодо озвучених питань за вказаний період, могло впливати на невиконання позивачем певних обов'язків, в тому числі щодо оплати послуг чи необхідності надання додаткових документів, що в свою чергу потягло за собою виникнення у позивача заборгованості по оплатах.

Стороною відповідача було зазначено, що в квартирі, де проживає позивач, яка є комунальною, є кілька особових рахунків, але по електроенергії один лічильник на квартиру, що дає їм підстави для відмови в призначені субсидії. Субсидії нараховувалися лише власнику особового рахунку. З травня 2018 року субсидію позивачу не продовжили, із-за наявності боргу.

Всі вказані пояснення сторони відповідача не грунтуються на вимогах законодавства. Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848, яким має керуватися відповідач, не передбачено таких підстав для відмови в наданні субсидії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши за правилами, встановленими ст.ст. 72-77 КАС України, наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що дії, вчинені відповідачем є неправомірними, суперечать вищезазначеним принципам, що свідчить про наявність порушень прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене вище, керуючись Конституцією України, Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», ст.ст. 2, 5, 6, 7-9, 72-79, 90, 122, 123, 241, 242, 243, 246, 291, 295 КАС України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Міністерство соціальної політики України про зобов'язання вчинити дії в частині періоду до 20 березня 2016 року - залишити без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Департамент соціальної політики Київської міської державної адміністрації, Міністерство соціальної політики України про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати дії та бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо ненадання ОСОБА_1 субсидії у повному обсязі за період з 20.03.2016 року - протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надати ОСОБА_1 (02152, АДРЕСА_1) субсидію в повному обсязі, починаючи з 20.03.2016 року.

В інших частинах позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 28.12.2018 року.

Суддя: