Рішення № 78889548, 26.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:753/12242/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, цивільну справу за позовом: Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Моторне (транспортне) страхове бюро України, звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом в якому просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі понесених витрат в сумі 8 302,44 гривень, витрат за послуги аварійного комісара в розмірі 550 гривень та судовий збір в розмірі 1 762 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08 грудня 2016 року о 02 годині 20 хвилин нна вулиці Малишка в м. Києві, з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода. На дату скоєння цієї пригоди водій не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Geely» з номерним знаком НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. Розмір завданих збитків, згідно Звіту № 48/03/17 від 22 березня 2017 року, завданої власнику колісного транспортного засобу марки «Geely» з номерним знаком НОМЕР_2, внаслідок ДТП від 08 грудня 2016 року, становить 8 302,44 гривень за пошкоджений транспортний засіб. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою до якої було додано копію полісу № АЕ/9545039. Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало. У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 16 червня 2017 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8 302,44 гривень. Крім того, МТСБУ понесло витрати із залучення аварійного комісара в розмірі 550,00 гривень. Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільну-правову відповідальність.

19 вересня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не було отримано, а конверт разом з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками повернувся до суду «за закінченням терміну зберігання», а позивачем копію ухвали про відкриття провадження у справі було отримано 22 жовтня 2018 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Третьою особою також не було отримано копію ухвали про відкриття провадження з доданими до неї документами, а конверт із вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «закінчення терміну зберігання».

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було, третьою особою також до суду не було подано пояснень щодо заявлених позовних вимог.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2016 року, близько 12 години 20 хвилин на вулиці Малишка в м. Києві з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3 сталася дорожньо-транспортна пригода.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень.

На даний час постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2017 року не скасована та набрала законної сили.

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини шостої цієї ж статті, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль «Жили», д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_2 ОСОБА_3 відповідальність власника вказаного транспортного засобу на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант» на підставі Полісу № АЕ/9545039 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з терміном дії з 15 липня 2016 року по 14 липня 2017 включно. При цьому, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Geely», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП не була застрахована.

07 березня 2017 року до позивача звернувся ОСОБА_2 із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 08 грудня 2016 року о 12 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3, по вулиці Малишка, 9 в м. Києві, на нерегульованому перехресті з бульвару Дарницький, не надав перевагу в русі автомобілю «Geely», д.н.з. НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, в результаті чого здійснення з ним зіткненн, що призвело до пошкодження автомобілей

Згідно Звіту № 48/03/17 від 22 березня 2017 року, про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_2, складеного ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, легкового автомобіля «Geely», реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 8 302,44 гривень.

07 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди на підставі ст. 35 та п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В подальшому, 15 червня 2017 року позивачем було винесено наказ № 5114 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2», за яким було розраховано до сплати на рахунок ОСОБА_2 відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 8 302,44 гривень, яка була перерахована позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 5114рв від 15 червня 2017 року.

Додатково, позивачем були понесені витрати на послуги аварійного комісара на загальну суму 550,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 45/03/17рв від 03 квітня 2017 року та підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання та створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 41 п. 1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Судом достовірно встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у повній мірі виплаченого відшкодування.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи визнання позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача по стягненню з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в сумі 8 302,44 гривень та витрат за послуги аварійного комісара у розмірі 550 гривень 00 копійка є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналізуючи вищевикладене, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1762 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МФО 322313, ідентифікаційний код 21647131, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), третя особа: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 олександра Миколайовича на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат у розмірі 8 302 гривен 44 копійок, витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 550 гривень 00 копійок та судовий збір у розмірі 1762 гривень 00 копійок, а всього 10 614,44 (десять тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 44 (сорок чотири) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: