Рішення № 78886763, 28.12.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8187/18

№ провадження 2/646/1956/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.18 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Костіні О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду справу за позовом ОСОБА_1 Шамільєвича до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить становити юридичний факт належності ОСОБА_2, що померла 28 лютого 2001 року, свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння №96, яке розташоване по вул.Гольдбергівській /колишня вулиця Першої Кінної Армії/ у м.Харкові, виданого ЖЄО Червонозаводської району м.Харкова від 10 вересня 1989 року б/н та визнати за ним право власності на 8/100 частин домоволодіння №96, яке розташоване по вул.Гольдбергівській /колишня вулиця Першої Кінної Армії/ у м.Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 05 червня 2009 року.

В обґрунтування позовної заяви посилався на те, що його бабусі ОСОБА_4 /ОСОБА_5 /російською мовою/ на праві власності належало 8/100 частин домоволодіння №96, яке розташоване по вул. Гольдбергівській /колишня назва «Першої ОСОБА_6»/ у м.Харкові на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого ЖЄО Червонозаводської району м.Харкова від 10 вересня 1989 року б/н.

Право власності було зареєстроване за ОСОБА_7 у КП Харківське БТІ.

Але в правовстановлюючому документі – зазначеному свідоцтві про право особистої власності неправильно зазначено ім’я та по батькові бабусі «Бадалишева Магира Хамзевна» російською мовою замість «Бадалишева Магиря Хамзиновна».

28 лютого 2001 року ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина на 8/100 частин зазначеного домоволодіння.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 був її син - батько позивача ОСОБА_3. Факт родинних відносин підтверджується рішенням Московського районного суду м.Харкова від 29 січня 2018 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 була матір’ю для ОСОБА_3.

Протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4 її син ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлої матері, так як на момент її смерті постійно проживав разом з нею за однією адресою, але спадщину не оформив.

05 червня 2009 року помер батько позивача ОСОБА_3.

Після його смерті відкрилася спадщина на 8/100 частин спірного домоволодіння.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після його смерті є позивач по справі, його син.

Позивач прийняв спадщину, так як звернувся з відповідною заявою до Першої Харківської державної нотаріальної контори. Звернувшись до державного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на частину домоволодіння, йому було відмовлено у вчиненні зазначеної нотаріальної дії, так як у документах, які підтверджують право власності на зазначене домоволодіння є різночитання у імені та по батькові померлої ОСОБА_4, про що видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В подальшому представник позивача подав суду заяву, в якій просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання права власності в порядку спадкування

В судове засідання представник позивача не прибув, надав суду заяву із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимого заяву підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, Харківської міської ради в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позовної заяви не подавав.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

ОСОБА_2 /російською - ОСОБА_5/ на праві власності належало 8/100 частин домоволодіння №96, яке розташоване по вул.Гольдбегівській /колишня вулиця Першої Кінної Армії/ у м.Харкові на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого ЖЄО Червонозаводського району м.Харкова від 10 вересня 1989 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 276619, виданого Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану від 26.02.2001 ОСОБА_4 померла 24.02.2001. В свідоцтві про смерть її ім’я та по батькові зазначено - «Магиря Хамзиновна».

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.06.2018 державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, з тих підстав, що є невідповідність документів, а саме у свідоцтві про смерть, ім’я та по батькові померлої зазначено «Магиря Хамзиновна», тоді як свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння, видане ЖЄО Червонозаводського району м.Харкова від 10 вересня 1989 року, - на ім’я ОСОБА_5.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах по встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Викладені вище і встановлені судом обставини свідчать про те, що свідоцтво про право особистої власності на 8/100 частин домоволодіння, яке розташоване по вулиці 1-й Кінної Армії в м.Харкові, видане районним житловим експлуатаційним об’єднанням Червонозаводського району виконавчого комітету Червонозаводської районної ради народних депутатів м.Харкова від 19 вересня 1989 року б/н, видане на підставі рішення виконкому Червонозаводської районної ради народних депутатів №225/4 від 09 червня 1988 року, яке видане ОСОБА_5 /російською мовою/ належить ОСОБА_2, яка померла 24 лютого 2001 року.

Встановлення факту належності вказаного документу ОСОБА_4 має для заявника юридичне значення, оскільки наявність такої розбіжності позбавляє його можливості прийняти спадщину, а відтак суд вважає заяву заявника обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13 ,81, 82, 264, 265, 315, 319 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах по встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд

В И Р І Ш И В:

Встановити факт, що має юридичне значення: ОСОБА_2, що померла 24 лютого 2001 року, належало свідоцтво про право особистої власності на 8/100 частин домоволодіння №96, яке розташоване по вул.Гольдбергівській /колишня назва - Першої ОСОБА_6/ у м.Харкові, видане на ім’я «Бадалишевой Магиры Хамзевны» /російською мовою/, районним житловим експлуатаційним об’єднанням Червонозаводського району виконавчого комітету Червонозаводської районної ради народних депутатів м.Харкова від 19 вересня 1989 року б/н, на підставі рішення виконкому Червонозаводської районної ради народних депутатів №225/4 від 09 червня 1988 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Єжов В.А.