Рішення № 78884495, 28.12.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

Справа № 643/3518/17

Провадження № 2/643/534/18

28.12.2018 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – Скотаря А.Ю.,

за участю секретаря – Ширіної Я.В.,

розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення у цивільні справі за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.05.2017 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири № 21 (що є кімнатою № 142) в будинку № 39-Б по вул. Гвардійців-Широнінців в м. Харкові від 28.08.2015, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; договору купівлі-продажу квартири № 21 (що є кімнатою № 142) в будинку № 39-Б по вул. Гвардійців-Широнінців в м. Харкові від 19.02.2016, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та витребування вказаної квартири з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31.01.2018 в одне провадження з вказаними позовними вимогами об’єднанні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на квартиру № 21 (кімната № 142) по вул. Гвардійців-Широнінців, 39-Б в м. Харкові, а ухвалою того ж суду від 18.04.2018 ОСОБА_4 залучений до участі у справі за вимогою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в якості третьої особи.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2018 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково, визнані недійсними договори купівлі-продажу спірної квартири від 28.05.2015 та 19.06.2016, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрати наступним чином: стягнуто з ОСОБА_1 недоплачений судовий збір у розмірі 1280 грн. на користь держави, стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн. у рівних частках по 213,33 грн., позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності залишено без задоволення.

На вказане рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подані апеляційні скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17.12.2018 при вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом першої інстанції не врахована вартість спірної квартири та те, що ОСОБА_1 заявлено майнові вимоги як до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, так і до Харківської міської ради. Справа повернута до Московського районного суду м. Харкова для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у десятиденний термін з дня надходження справи.

Суд, враховуючи положення ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, розглянувши питання без повідомлення учасників справи, дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати з урахуванням вартості майна.

Ухвалюючи рішення від 05.11.2018, суд розподілив судові витрати наступним чином, позивачем при подачі позову про визнання договорів недійсними та витребування майна сплачено судовий збір у розмірі 640 грн., при подачі заяви про забезпечення позову 320 грн., за позовом про визнання права власності - 640 грн., а всього 1600 грн. Враховуючи ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за позовні вимоги немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу, тобто позивач при подачі позову не доплатив судовий збір за дві вимоги немайнового характеру по 640 грн. за кожну, а всього 1280 грн., які підлягають стягненню з позивача на користь держави. В позові про визнання права власності відмовлено, тому сплачений судовий збір за цією вимогою стягненню не підлягає. Позов про визнання договорів недійсними та витребування майна задоволений на 2/3, за цим позовом сплачено 960 грн. судового збору, тому стягненню з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 підлягає 2/3 частки судового збору, що складає 640 грн. в рівних частках по 213,33 грн. з кожного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно ч. 3 вказаної статті, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, позовна заява про визнання договорів недійсними та витребування майна подана 17.03.2017, про визнання права власності 10.08.2017. Станом на 1 січня 2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 грн.

Тобто, за майнові вимоги про витребування майна та визнання права власності позивачем сплачено по 640 грн., при цьому ціна позову щодо вимог майнового характеру позивачем не вказана, оцінка майна не проведена. Ухвалюючи додаткове рішення та визначаючи розмір судового збору, що має бути сплачений за майнові вимоги, суд виходить з зазначеної у договорі купівлі-продажу спірної квартири від 19.02.2016 ринкової вартості квартири (згідно звіту про оцінку, видану суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 від 18.02.2016), яка становить 241530 грн (т. 2 а.с. 11-12).

Судовий збір сплачується відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за позовну заяву майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при подачі позову позивач мав сплатити за майнову вимогу про витребування майна 2415,30 грн та 2415, 30 грн за майнову вимогу про визнання права власності. Таким чином недоплаченою сумою судового збору за кожну майнову вимогу є 2415,30 грн – 640 грн = 1775,30 грн. У задоволенні позовних вимог про витребування майна та визнання права власності відмовлено, таким чином недоплачена сума судового збору у розмірі 1775,30 грн + 1775,30 грн = 3550,60 грн. підлягає стягненню з позивача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 270 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 недоплачений судовий збір у розмірі 3550 (три тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень 60 копійок на користь держави.

Додаткове рішення є невід’ємною частиною рішення суду від 05.11.2018 по справі № 643/3518/17.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Скотар