Ухвала суду № 78883607, 28.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/13742/18

н/п 1-кп/640/912/18

УХВАЛА

"28" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В.,

прокурора Забара А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018221070000027 від 02.03.2018 р. по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, зареєстрованого та фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-

встановив:

У провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1, враховуючи ризики, передбачені п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та те, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, які існують, а також просив суд врахувати ступень тяжкості інкримінованих злочинів та прийняти до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під варту не відпали, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачений не працює, раніше судимий, не має постійних соціальних звязків, може вплинути на свідків, понятих, які ще не допитані по справі.

Крім того зазначила, що обвинувачений раніше вчинив корисний злочин, що свідчить про зухвалість та відсутність намірів до виконання засад кримінального примусу в частині перевиховання.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували, оскільки вважали, що існування ризиків, які зазначені прокурором не доведені, обвинувачений має постійне місце проживання, малолітню дитину, сімю та батьків пенсіонерів, тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім на їх думку заходом, який забезпечить виконання обвинуваченим його процесуальних обовязків, а зазначений прокурором ризик впливу на свідків не обгрунтованим оскільки вони на протязі тривалого часу не допитані судом, оскільки їх місцезнаходження невідомо.

Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5. ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість ОСОБА_1 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується, враховуючи, що дії у вчиненні яких він обвинувачується носять характер тяжкого кримінального правопорушення, ті обставини, що обвинувачений не працює та не має офіційних джерел існування, застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_1 до 60 днів, тобто до 26 лютого 2019 р.

При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, можливість незаконного впливу на свідків, які ще судом не допитані, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому, суд бере до уваги, відносно ОСОБА_1 в якості альтернативного запобіжного заходу було застосовано заставу в розмірі 52 860 грн.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього увязнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її звязками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, наявність трьох ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених КПК України, в раніше обраному розмірі, який відповідає 30/ тридцяти/ мінімальним заробітним платам, що відповідає 52860 грн.

З урахуванням того, що обвинувачений одружений, має постійне місце проживання, де мешкає з дружиною та малолітньою дитиною, що в даному випадку свідчить про достатньо стійкі соціальні зв'язки, саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання обвинувачним покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 331, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 26 лютого 2019 р.

Визначити суму застави ОСОБА_1 в розмірі 52860 /пятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят/ грн, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (одержувач: ТУДСА України уХарківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа №640/13742/18, н/п1-кс/640/912/18/14, призначення платежу - запобіжний захід) до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із м. Харкова без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Чередник В.Є.