Рішення № 78880579, 28.12.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1462/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

при секретарі - Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, до ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01 листопада 2017 року померла її баба ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого входить будинковолодіння № 52 по вул.Центральна, що в с.Урожайне Борщівського району Тернопільської області. Поряд з тим зазначила, що на спадщину після смерті баби претендує як спадкоємець за заповітом, оскільки ще за життя така зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого усе своє майно заповіла їй.

Проте, через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння та через розбіжності у прізвищі та по батькові матері спадкодавця ОСОБА_6, свої спадкові права оформити не може.

А тому, просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в с.Урожайне по вул.Центральна, 52 Борщівського району, як за спадкоємцем за заповітом після смерті баби ОСОБА_5.

В судове засідання сторони не з’явилися. Представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву, у якій просила справу слухати у її відсутності, позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищної ради – староста села Урожайне Борщівського району Тернопільської області ОСОБА_7 – подала до суду заяву, у якій просила справу слухати у її відсутності, при цьому зазначила що позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 10 жовтня 1995 року в с.Урожайне Борщівського району Тернопільської області померла ОСОБА_6, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії І-ИД № 241259, повторно виданого 11 липня 2018 року Борщівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Після смерті ОСОБА_6, її дочка ОСОБА_5 прийняла спадщину, оскільки проживала разом з нею на день його смерті, однак спадкових прав на себе не оформила. Наведене підтверджується довідкою №753 від 14.11.2018 року, виданою виконкомом ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищної ради.

01 листопада 2017 року в с.Урожайне Борщівського району Тернопільської області померла ОСОБА_5, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії І-ИД № 231597, виданого 01 листопада 2017 року ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищною радою Борщівського району Тернопільської області.

Поряд з тим, встановлено, що за життя померла ОСОБА_5 зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла позивачу ОСОБА_1.

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 02 серпня 2017 року, посвідченого секретарем Мельнице – Подільської селищної ради Борщівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 797.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої, окрім іншого входить будинковолодіння в с.Урожайне по вул.Центральна, 52 Борщівського району та яку позивач прийняла, оскільки проживала разом з померлою на день її смерті, крім того подала до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 заяву про прийняття спадщини, на підставі якої до майна померлої було заведено спадкову справу №154/2017 та видано позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. А у липня 2018 року звернулася із заявою щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння в с.Урожайне по вул.Центральна, 52 Борщівського району Тернопільської області, ? частина якого належала спадкодавцеві особисто, а ? частина померлій матері спадкодавця ОСОБА_6, яка прийняла спадщину у встановлений законом строк, але не оформила своїх спадкових прав, однак їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння та через виявлені розбіжності у прізвищі та по батькові матері спадкодавця ОСОБА_6.

Наведене вбачається з листа приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 №397/02-14 від 31.07.2018 року, та матеріалів спадкової справи №154/2017, відкритої до майна померлої ОСОБА_5.

Поряд з тим, встановлено, що спірне будинковолодіння №52 по вул. Центральна, 52 в с.Урожайне Борщівського району, відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України “Про власність”) померлі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 були його членами, що стверджено копіями по господарських книг Урожайнівської сільської ради за 1991 – 1995 рр. на ім»я ОСОБА_6

Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року “Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, померлі ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на відповідній правовій основі набули право, кожен зокрема, на 1/2 частину будинковолодіння, розташованого по вул.Центральна, 52 в с.Урожайне Борщівського району Тернопільської області. Однак, у визначеному законом порядку, померлі за життя, не оформили своє право власності на належну їм частину будинковолодіння. Окрім того встановлено, що після смерті ОСОБА_9 її дочка ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, фактично набула право власності на ціле спірне будинковолодіння.

Що ж стосується розбіжностей у прізвищі та по батькові матері спадкодавця ОСОБА_6, то в судовому засіданні встановлено те, що ОСОБА_6, яка померла 01.11.2017 року, до дня смерті постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 і разом з нею постійно проживала та була зареєстрована її дочка ОСОБА_5. ОСОБА_10, ОСОБА_11 на території села Урожайне не проживали, не зареєстровані і не проживають, а проживала і була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 лише ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 10.05.1995 року. Наведене підтверджується довідками ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищної ради №№753, 751 від 14.11.2018 року.

Згідно архівного витягу з рішення 9 сесії 23 скликання Урожайнівської сільської ради №72 від 10.12.1999 року, ОСОБА_5 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0, 85 га, з них 0, 25 га для ведення житлового будівництва та 0, 60 га для ведення особистого підсобного господарства.

Судом встановлено, що окрім позивача, інші особи щодо своїх прав на майно померлої, не заявляли. Зазначене випливає з листа приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 №397/02-14 від 31.07.2018 року, та матеріалів спадкової справи №154/2017, відкритої до майна померлої ОСОБА_5.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд від 18 липня 2016 року, виготовленого СПД ФОП ОСОБА_12 на ім’я ОСОБА_5, інвентаризаційна вартість будинковолодіння № 52 по вул. Центральна в с.Урожайне Борщівського району становить 125536 грн.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, позов ним визнано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об”ємі.

На підставі ст.ст.328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителькою с.Урожайне Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, по вул. Центральна, 52 в с.Урожайне Борщівського району Тернопільської області, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 01 листопада 2017 року в с.Урожайне Борщівського району Тернопільської області.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: