Рішення № 78879193, 18.12.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12469/17

Провадження № 2/638/1835/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

за участю секретаря Комлєва Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ», Приватної фірми «Інверком» про визнання майнових прав,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», в якому, просив визнати за ним майнові права на квартиру, яка складається з трьох кімнат (тип ЗЛ, 8-ми поверхової секції), орієнтовною площею - 111,3 кв.м., що знаходиться на 3-му поверсі у Житловому комплексі «Нова Шатилівка», розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шатилівська (до перейменування - вул. Леніна) (в районі середньої школи № 116), земельна ділянка з кадастровим номером № 6310136300:07:006:0016, які виникли на підставі Договору про участь в будівництві № 124 багатоповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по вулиці Леніна в м. Харків, укладеного між Позивачем та ТОВ «Сі-ІІі-еМ», код (Відповідач-1), а також просив зобов’язати ПФ «Інверком» після завершення будівництва Житлового комнлекса «Нова Шатилівка», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шатилівська на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:07:006:0016 передати у його власність 32ААДРЕСА_1) квартиру, яка складається з трьох кімнат (тип ЗЛ, 8-ми поверхової секції), орієнтовною площею - 111,3 кв.м., що знаходиться на 3-му поверсі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що «10» січня 2006 року між ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» (далі по тексту - Забудовник), та ОСОБА_2,, (далі по тексту - Замовник) був укладений Договір про участь в будівництві № 124 багатоповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по вулиці Леніна (яку в подальшому перейменовано на вул. Шатилівська) в м. Харків .

Згідно Додаткової угоди від 19.09.2014 до вищезазначеного Договору Забудовника, як сторону Договору, змінено на Нового забудовника - ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ».

Відповідно до п. 2.2. вищевказаного Договору Забудовник зобов'язаний: - забезпечити ефективне ведення діяльності щодо побудови об’єкту; - підготувати та затвердити проектну документацію; - негайно розпочати будівництво після отримання проектної документації; - в передбачений Договором строк і належної якості побудувати та здати об’єкт в експлуатацію, тощо.

Згідно до п. 1.2. зазначеного Договору Забудовник зобов'язався після закінчення будівництва, при умові виконання Замовником своїх зобов’язань, передати у власність Замовнику одну квартиру, що складається з трьох кімнат (тип ЗЛ, 8-ми поверхова секція), загальною площею приблизно 111,3 кв.м. (після завершення будівництва можлива незначна зміна площі, така можливість передбачена п. 1.3 Договору).

Будівництво, згідно пі.1. Договору, здійснюється на земельній ділянці, розташованій по вулиці Леніна (район СШ № 116). Ділянка надана на підставі Рішення Харківської міської ради № 223/03 від 19.11.2003 року та Договору оренди землі, укладеного з Харківським міськвиконкомом від 21.05.2004 року.

В подальшому Забудовником було отримано Рішення Харківської міської ради №1467/14 від 26.02.2014р., щодо земельної ділянки, на який здійснюється будівництво вказаного об’єкту, з кадастровим номером № 6310136300:07:006:0016.

Згідно п. 3.1. вищевказаного Договору Замовник повинен передати Забудовнику грошові кошти, необхідні для формування його долі (внеску) в спільну діяльність щодо будівництва Об’єкту, в розмірі - 1 106 879,00 гривень, що на дату укладення Договору було еквівалентно - 217 035,00 доларів США.

Дана умова виконана Замовником в повному обсязі про що свідчать відповідні квитанції.

Таким чином, Замовник виконав свої зобов'язання перед Забудовником своєчасно та в повному обсязі, сплативши суму грошових коштів, необхідну для формування його долі (внеску) в Об'єкт нерухомості, еквівалентну 217 035,00 доларів США, у зв'язку з чим Позивач набув майнові права на вказане житлове приміщення.

Натомість ні Забудовник, ні Новий забудовник - Відповідач по справі, станом на дату подання позовної заяви право власності на об'єкт нерухомості, що є предметом вищевказаного Договору, Позивачу не передали, будівництво будинку у встановлений договором строк (4 квартал 2009 року), а також в строк, встановлений Додатковою угодою від 19.09.2014 року (2 квартал 2017 року), не здійснили та не здали об'єкт в експлуатацію, чим унеможливили набуття у власність та користування Позивачем нерухомим майном.

Крім того, представник позивача вказує на те, що ТОВ "СІ-ПІ-ЕМ" вже досить тривалий час не вчиняє жодних дій на добудову вищевказаного об'єкту будівництва чим ухиляється від виконання умов договору

На підставі викладеного позивач вимушений звернутись до суду з дійсним позовом.

Позивач ОСОБА_1, в судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю. Крім того, уповноважив ОСОБА_3, представляти його інтереси.

Представник позивача ОСОБА_3, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позовну заяву ОСОБА_1, в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свою позицію представник ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ», вказує на те, що за змістом договору № 124 про участь у будівництві ОСОБА_1, отримав лише право на набуття права власності в майбутньому, тобто право очікування, а не само право власності на нерухоме майно. Право на майнові права позивача підтверджуються договором про участь у будівництві № 124 від 10.01.2006, угода від 19.09.2014 про зміну сторони в зобов’язанні, які на сьогоднішній день ніким не оспорюють ся, отже позивач до вказаний договорів є власником майнових прав об’єктів інвестування, а відтак відсутній спір з даного приводу.

Представник відповідача ПФ «Інверком» в судове засідання не з’явився, причину не явки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, з наступних підстав.

Судом встановлено, що «10» січня 2006 року між ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» та ОСОБА_2, був укладений Договір про участь в будівництві № 124 багатоповерхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по вулиці Леніна (яку в подальшому перейменовано на вул. Шатилівська) в м. Харків .

Згідно Додаткової угоди від 19.09.2014 до вищезазначеного Договору Забудовника, як сторону Договору, змінено на Нового забудовника - ТОВ «СІ-ПІ-ЕМ».

Відповідно до п. 2.2. вищевказаного Договору Забудовник зобов'язаний: - забезпечити ефективне ведення діяльності щодо побудови об’єкту; - підготувати та затвердити проектну документацію; - негайно розпочати будівництво після отримання проектної документації; - в передбачений Договором строк і належної якості побудувати та здати об’єкт в експлуатацію, тощо.

Згідно до п. 1.2. зазначеного Договору Забудовник зобов'язався після закінчення будівництва, при умові виконання Замовником своїх зобов’язань, передати у власність Замовнику одну квартиру, що складається з трьох кімнат (тип ЗЛ, 8-ми поверхова секція), загальною площею приблизно 111,3 кв.м. (після завершення будівництва можлива незначна зміна площі, така можливість передбачена п. 1.3 Договору), а ОСОБА_1, зобов'язався своєчасно і у повному обсязі внести свій вклад шляхом внесення грошових коштів в касу або на розрахунковий рахунок забудовника.

Позивач сплатив ТОВ "СІ-ПІ-ЕМ" свій вклад у розмірі 1 106 879,00 грн. (один мільйон сто шість тисяч вісімсот сімдесят дев’ять) грн., тобто позивач повністю виконав свої договірні майнові зобов'язання. Факт оплати підтверджено наявними в матеріалах доказами, а саме копіями квитанцій про внесення грошових коштів в якості сплати внесків за договорами про участь у будівництві № 124. (а.с. 18)

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дійсно, відповідно до статті 41 Конституції України кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Проте до об'єктів нерухомого майна ЦК віднесено житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно (статті 331, 376). Згідно із Законом № 2269-ХІІ нерухоме майно поділяється на будівлі, споруди, приміщення (ст. 4). Відповідно до Закону від 1 липня 2004 р. № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІУ) об'єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення (ст. 5). Визначення «житловий будинок», «квартира», «садиба» містяться у гл. 28 ЦК України, поняття «об'єкти житлової нерухомості» - у Податковому кодексі України. Об'єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи: житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, садовий і дачний будинки (ст. 14.1.129.).

У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» (ч. 1 ст. 181, п. 6 ч. 1 ст. 346. статті 350, 351), вживаються також інші поняття, як «об'єкт незавершеного будівництва» (ст. 331), «об'єкт будівництва» (статті 875-877, 879- 881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

При вирішенні питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва слід враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

На об'єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК виникає з дня державної реєстрації (ст. 182 ЦК), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін (наприклад, передача ключів від будинку не свідчить про набуття права власності на будинок за відсутності договору та державної реєстрації).

Для набуття набувачем права власності на майно і з іншого боку припинення права власності на цей об'єкт у відчужувача майна необхідна наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 ЦК випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках -державна реєстрація.

Відповідно до статей 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Разом з тим статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

ОСОБА_2, виконав грошові зобов'язання за договором про участь у будівництві, за яким набув право вимоги, повністю сплативши вартість, встановлену вказаними договорами, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва.

Однак у ОСОБА_2, право власності на спірні нежитлові приміщення не виникло, за змістом Договору про участь у будівництві він лише отримав право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно, отже відсутні підстави для визнання за ним майнових прав, які є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.

Представник відповідача в судовому засіданні факт виконання ОСОБА_2, умов договору не оспорював, як не оспорював і наявність у нього прав, обумовлених договором.

Ті факти, що відповідач не виконує умови Договору та перебуває у стані припинення - висновків суду не спростовують.

Підсумовуючи наведене вище, виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України, суд вважає, що ОСОБА_2, не довів, що він є саме власником спірного майна і це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також те, що вони втратили документ, який засвідчує їх право власності.

Керуючись ст.ст. 331,392 ЦК України, ст. 258,259,263,264,265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-ПІ-ЕМ», Приватної фірми «Інверком» про визнання майнових прав – відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.12.2018.

СУДДЯ – І.В. СЕМІРЯД