Справа № 2-122/2010
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
10 лютого 2010 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді – Ітріна М.В.,
при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр» (далі – підприємство) про стягнення заборгованості по заробітній платі, виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виплаті заборгованості по підзвітним коштам, вихідної допомоги, компенсації втрати грошових доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, –
ВСТАНОВИВ :
08.04.2009 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, який у подальшому уточнив. В обґрунтування свої вимог зазначив, що з 21.08.2006 р. по 06.08.2008 р. працював у відповідача на посаді голови правління, а в подальшому виконував обов’язки заступника голови. Вказав, що 06.08.2008 р. наказом № 54 був звільнений з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП у зв’язку з невиконанням умов трудового кодексу з боку керівництва підприємства (невиплати заробітної плати). Зазначив, що відповідач при звільненні не виплатив йому заборгованість по заробітній платі 1503,54 грн, 7163,58 грн заборгованості по неповернутим підзвітним коштам і 8677,80 грн невиплаченої вихідної допомоги, а тому з просив стягнути вказані суми з відповідача, а також середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 46536,43 грн, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати в сумі 2707,55 грн, та 3000 грн моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання свого представника без поважних причин не надіслав. Про причини неявки до суду не повідомив. Позивач погодився на постановлення судом рішення в заочному порядку.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період часу з 21 серпня 2006 р. по 06 серпня 2008 р. працював на підприємстві на посаді голови правління, а перед звільненням виконував обов’язки заступника голови правління з посадовим окладом 3000 грн.
06 серпня 2008 р. наказом № 54 підприємства позивач за власним бажанням звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП, у зв’язку з невиконанням умов трудового кодексу та умов колективного договору з боку керівництва підприємства (невиплати заробітної плати).
Відповідно до статей 115 КЗпП України, статей 1, 21, 22 – 24, 30 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і на підставі укладеного трудового договору. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівнику регулярно, але не рідше двох разів на місяць, повідомляючи працівника про дні виплати заробітної плати, про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, що належить до виплати.
Встановлено, що станом 01.09.2008 р. заборгованість по заробітній плати перед позивачем складала 15703,89 грн, що підтверджується довідкою підприємства, а 06.11.2009 р. ця сума зменшилася до 1503,54 грн, а також 7163,58 грн заборгованості по неповернутим підзвітним коштам.
Таким чином, вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у безспірному порядку.
Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Так, середньоденна заробітна плата позивача з посадовим окладом 3000 грн складає 144,63 грн (3000 грн з/п за квітень 2008 р. + 615,89 з/п за 4 дні травень 2008 р. : 25 днів відпр. за ці два останніх місяці), а середньомісячна заробітна плата позивача складає 2892,60 грн (144,63 грн * 20 роб. днів).
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06.08.2008 р. по 06.11.2009 р. становить 46536,43 грн, з якої за серпень 2008 р. 17 днів затримки – 2458,71 грн; з вересня 2008 р. по листопад 2009 р. 15 місяців затримки – 43389 грн; 5 роб днів листопада 2009 р. – 688,72 грн.
Статтею 44 КЗпП передбачено обов’язок підприємства виплатити працівнику при звільненні вихідну допомогу, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Отже, ураховуючи, що позивач звільнений з роботи по ст. 38 КЗпП підлягає стягненню вихідна допомога в сумі 8677,80 грн (2892,60 * 3).
Заборгованість по підзвітним коштам підтверджується довідкою відповідача. а тому 7163,58 грн підлягає стягненню у безспірному порядку.
Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. за № 1427) передбачено, що така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
При цьому сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.
Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.
Таким чином, позивачу належить виплата грошової компенсації в сумі 2707,55 грн.
В силу вимог статті 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що внаслідок невиплати відповідачем тривалий час заробітної плати позивачу, у останнього суттєво погіршився стан здоров’я, що загострило хронічні хвороби. З приводу відсутності грошових коштів в сім’ї виникають сварки. Ця обставина унеможливлює позивача допомагати матеріально своїм дітям та внукам.
За такого суд дійшов висновку про часткове задоволення грошової компенсації щодо заподіяної моральної шкоди в сумі 1000 грн.
За правилами ст. 367 ЦПК рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає обов’язковому негайному виконанню.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати по справі в розмірі 665,88 грн державного мита і витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в сумі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр» на користь ОСОБА_1 без урахування утримань податку з доходів фізичних осіб та обов’язкових платежів:
1503,54 (одна тисяча п’ятсот три гривень 54 коп.) гривень заборгованості по виплаті заробітної плати;
46536,43 (сорок шість тисяч п’ятсот тридцять шість гривень 43 коп.) гривень середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні;
7163,58 (сім тисяч сто шістдесят три гривень 58 коп.) гривень заборгованості по неповернутим підзвітним коштам;
8677,80 (вісім тисяч шістсот сімдесят сім гривень 80 коп.) гривень невиплаченої вихідної допомоги;
2707,55 (дві тисячі сімсот сім гривень 55 коп.) гривень компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати;
1000 (одна тисяча) гривень моральної шкоди, а всього 67588,90 (шістдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 90 коп.) гривень.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар’єр» на користь держави (р/р 31418537700264 Новоодеського відділення держказначейства код 23627411 УДК в миколаївській області МФО 826013) судовий збір у виді державного мита в розмірі 665,88 грн і витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи (р/р 31214259700263 МФО 826013 отримувач Новоодеський район 22050000 ЄДРПОУ 23627411) в сумі 120 грн.
Рішення в частині стягнення заробітної плати в розмірі місячного платежу в сумі 2892,60 (дві тисячі вісімсот дев’яносто два гривень 60 коп.) гривень піддати негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі в 10 –ти денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий
Судове рішення № 7887809, Новоодеський районний суд Миколаївської області було прийнято 10.02.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-122/10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: