Рішення № 78877332, 20.12.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6536/18

пр.№ 2/464/2000/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2018 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.

секретаря судових засідань Довгун Л.А.

розглянувши у відкритому судовому в залі суду засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу №166, третя особа Шоста Львівська державна нотаріальна контора, третя особа Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_2, дошлюбне прізвище ОСОБА_3, як зазначається у свідоцтві про шлюб Міського відділу реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції від 23.02.2008р. серія НОМЕР_3, та позивач ОСОБА_3 звернулися з позовом до Житлово-будівельного кооперативу №166, третя особа Шоста Львівська державна нотаріальна контора, третя особа Управління державної реєстрації Львівської міської ради, в якому просять визнати за ними право власності кожному по ? частині квартири АДРЕСА_1, як на спадкове майно в порядку спадкування за законом спадоємцями першої черги після смерті батька, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері, ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з тим, що не можуть отримати в нотаріуса свідоцтва на спадщину, бо відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно на ім'я батьків.

В обґрунтування позовних вимог позивачі покликаються на таке. Батьки позивачів, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дошлюбне прізвище ОСОБА_7, одружилися 15.11.1980р., про що Шевченківський відділ реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції склав актовий запис №355, що позивачі підтверджують витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 31.07.2018р. за номером витягу 00020674191. В цьому шлюбі народилися позивачі, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_3, про що Львівський палац урочистих подій 08.10.1981р. склав актовий запис №7746 і 11.10.1981р. видав свідоцтво про народження НОМЕР_5, а ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_8, про що Палац урочистих подій м.Львова 11.12.1987р. склав актовий запис №10421 та 11.12.1987р. видав свідоцтво про народження НОМЕР_4. Щодо спадкового майна позивачі зазначають, що у зв'язку з закінченням будівництва будинку Житлово-будівельного кооперативу АДРЕСА_5 і прийняттям його в експлуатацію, своїм рішенням від 24.11.1983р. №411 виконком Львівської міської ради народних депутатів затвердив рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу №166 від 06.11.1983р. про закріплення квартир за членами кооперативу згідно з додатком №1. На підставі рішення виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 24.11.1983р. №411 члену Житлово-будівельного кооперативу №166 ОСОБА_6 видали ордер НОМЕР_6 на зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1. При цьому, позивачі вказують, що батько, ОСОБА_6, повністю вніс свій пайовий внесок за вказану квартиру, який становив 9055.28, а саме: станом на 21.12.1983р. він сплатив грошові кошти в сумі 3000.00, станом на 21.12.1989р. - в сумі 1854.78, станом на 21.12.1991р. - в сумі 4200.50, що позивачі підтверджують довідками Житлово-будівельного кооперативу №166 від 28.03.2007р. №166/29, від 07.02.2018р. №166/12, від 30.08.2018р. №166/61. Крім цього, позивачі зазначають, що цими довідками також стверджується, що їхньому батькові, ОСОБА_6, як члену Житлово-будівельного кооперативу №166 належить в цьому кооперативі квартира АДРЕСА_1, квартира окрема, містить 3 кімнати, кухню, ванну, туалет, коридор, житлова площа квартири складає 40,9кв.м., загальна площа квартири складає 66,1кв.м. Позивачі також вказують на те, що відомості про квартиру, які містяться в цих довідках Житлово-будівельного кооперативу №166, відповідають даним технічного паспорта на цю квартиру, який склав ТзОВ «Технічне бюро «Фаєрмур» 02.02.2017р., а також довідки ТзОВ «Технічне бюро «Фаєрмур» від 29.08.2018р. №788/45, з яких вбачається, що квартира АДРЕСА_1 розташована на 9 поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з трьох кімнат, житловою площею 40.9 кв.м., в тому числі перша кімната 19.3кв.м., друга кімната 9.7 кв.м., третя кімната 11.9 кв.м., кухні площею 7.3 кв.м., ванни 2.5кв.м., вбиральні 1.0кв.м., коридору 12.6 кв.м., обладнана лоджією 1.8кв.м., загальна площа квартири - 66,1 кв.м. Згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки ТОВ «Український Центр Експертної Оцінки майна» від 24.05.2018р., ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 807004грн.00коп. без ПДВ.

Стосовно права на спадкування зазначеної квартири після смерті батьків, позивачі пояснюють, що ІНФОРМАЦІЯ_1. у віці 63 років помер батько, ОСОБА_6, що підтверджують свідоцтвом про смерть Міського відділу реєстрації громадянського стану Львівського обласного управління юстиції від ІНФОРМАЦІЯ_1, серія НОМЕР_8, актовий запис №1602. При цьому, позивачі зазначають, що до дня своєї смерті батько позивачів, ОСОБА_6, проживав в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджують довідкою Житлово-будівельного кооперативу №166 від 30.08.2018р. №166/59. Також позивачі вказують, що жодних розпоряджень на випадок своєї смерті батько не зробив. Крім цього, позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 52 років померла мати, ОСОБА_7, що підтверджують свідоцтвом про смерть Міського відділу реєстрації цивільного стану Львівського обласного управління юстиції від 11.07.2005р., серія НОМЕР_7, актовий запис №4511. При цьому, позивачі зазначають, що до дня своєї смерті ОСОБА_7 проживала в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджують довідкою Житлово-будівельного кооперативу №166 від 30.08.2018р. №166/60. Також позивачі вказують, що жодних розпоряджень на випадок своєї смерті мати не зробила. 26.10.2007р. після смерті матері позивачі, звернулися Шосту Львівську державну нотаріальну контору, де за спадкодавцем ОСОБА_7 було заведено спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 4333832, за номером у нотаріуса 610, що позивачі підтверджують витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 16.08.2018р. за номером витягу 52999046. В процесі розгляду завідувачем Шостої Львівської державної нотаріальної контори Горонною І.С. цієї спадкової справи позивачам стало відомо, що внаслідок своєї смерті мама не встигла оформити право власності на успадковану нею після смерті чоловіка, ОСОБА_6, тобто батька позивачів, частку в квартирі АДРЕСА_1, хоча таку прийняла, так як проживала разом з своїм чоловіком у цій квартирі до дня його смерті і вступила в управління та володіння вказаним майном. В підтвердження зазначеного позивачі покликаються на довідки Житлово-будівельного кооперативу №166 від 30.08.2018р. №166/59 та від 30.08.2018р. №166/60, відомості яких вказують на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до дня своєї смерті, проживали у квартирі АДРЕСА_1. При цьому, з'ясувалося, що позивачі також не оформили право власності на успадковану ними після смерті батька, ОСОБА_6, частки в квартирі АДРЕСА_1, хоча таку прийняли, так як проживали з останнім до дня його смерті і вступили в управління та володіння вказаним майном, підтвердження чого слугують відомості довідки Житлово-будівельного кооперативу №166 від 19.11.2018р. №166/79, де зазначено з якої дати проживають позивачі у даній квартирі. У зв'язку з цим, Шоста Львівська державна нотаріальна контора за спадкодавцем ОСОБА_6 завела спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 61952571, за номером у нотаріуса 50/2018, про що сформувала витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 02.02.2018р. за номером витягу 50781314. Крім цього, на запит Шостої Львівської державної нотаріальної контори від 02.02.2018р. №186/02-14 щодо інформації про те за ким зареєстрована квартира АДРЕСА_1, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» надало довідку від 08.02.2018р. №1/444 від 07.02.2018р., відповідно до якої згідно з матеріалами інвентаризаційної справи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 29.12.2012р. квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності не була зареєстрована і свідоцтво про право власності не видавалося. З тих підстав, на виконанням п.66 Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015р. №1127 із змінами та доповненнями, за змістом якого державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої, Шоста Львівська державна нотаріальна контора скерувала компетентним органам відповідне звернення від 13.02.2018р. №268/02-14. З врахуванням цього, позивачка ОСОБА_2 14.02.2018р. подала заяву за реєстраційним номером НОМЕР_9 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за померлим батьком, ОСОБА_6. Проте, рішенням від 20.02.2018р. №39765623 державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, ОСОБА_10 відмовила у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_6 з тих підстав, що довідка Житлово-будівельного кооперативу від 07.02.2018р. №166/12 видана суб'єкту права який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Листом 16.08.2018р. №1386/02-14 завідувач Шостої Львівської державної нотаріальної контори Горонна І.С. повідомила позивача ОСОБА_3 про те, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 є неможливим, з огляду на відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно спадкодавця, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, а також роз'яснила, що для видачі свідоцтва про право на спадщину необхідно представити відповідні правовстановлюючі документи, або звернутися в суд за захистом своїх прав та законних інтересів.

Таким чином, з метою захисту своїх прав та інтересів позивачі звертаються до суду з вимогою про визнання за ними права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Ухвалою судді від 22.11.2018р. у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено її судовий розгляд.

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, подала суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності. Вказала, що позов підтримує у повному обсязі та просить такий задоволити.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що позов підтримує у повному обсязі та просить такий задоволити.

Представник позивача ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилась, подала суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності. Вказала, що позов підтримує у повному обсязі та просить такий задоволити.

Відповідач Житлово-будівельний кооператив №166 в судове засідання не з'явився, проте подав заяви за змістом яких відповідач повністю визнає заявлений позов, не має жодних заперечень щодо його задоволення, на спірне спадкове майно не претендує.

Третя особа, Шоста Львівська державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явилася, при цьому надіслала клопотання (заяву) у якій просить здійснювати розгляд справи у відсутності представника установи, а при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Третя особа Управління державної реєстрації Львівської міської ради в судове засідання не з'явилася, при цьому надіслала клопотання (заяву) у якій просить здійснювати розгляд справи у відсутності представника установи, а при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку сторін по справі, не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини та доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України закріплено принцип судового захисту прав та свобод людини і громадянина, ч.1. ст.15 ЦК України забезпечено кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, оспорювання, ч.1 ст.16 ЦК України надано кожній особі право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, п.1 ч.2 ст.16 ЦК України встановлено визнання права одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором , а у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним,

За приписами ч.1 ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно роз'яснень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7 передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Перевіряючи доводи позивачів в частині обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

У відповідності до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 31.07.2018р. за номером витягу 00020674191 ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дошлюбне прізвище ОСОБА_7, одружилися 15.11.1980р., про що Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції було складено актовий запис №355.

В цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_3, про що Львівським палацом урочистих подій 08.10.1981р. складено актовий запис №7746 і 11.10.1981р. видано свідоцтво про народження НОМЕР_5, а ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_8, про що Палацом урочистих подій м.Львова 11.12.1987р. складено актовий запис №10421 та 11.12.1987р. видано свідоцтво про народження НОМЕР_4. В подальшому ОСОБА_8 одружилася і змінила прізвище на «ОСОБА_8», що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 23.02.2008р. серія НОМЕР_3, виданим Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_1. у віці 63 років ОСОБА_6 помер, про що ІНФОРМАЦІЯ_1 Міським відділом реєстрації громадянського стану Львівського обласного управління юстиції складено актовий запис №1602 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_8. До дня своєї смерті ОСОБА_6 проживав в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Житлово-будівельного кооперативу №166 від 30.08.2018р. №166/59. Жодних розпоряджень на випадок своєї смерті він не зробив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 52 років померла ОСОБА_7, про що 11.07.2005р. Міським відділом реєстрації цивільного стану Львівського обласного управління юстиції складено актовий запис №4511 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_7. До дня своєї смерті ОСОБА_7 проживала в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Житлово-будівельного кооперативу №166 від 30.08.2018р. №166/60. Жодних розпоряджень на випадок своєї смерті вона не зробила.

Довідкою Житлово-будівельного кооперативу №166 від 19.11.2018р. №166/79 підтверджується, що позивачі проживали у квартирі АДРЕСА_1 разом з батьками до дня смерті батьків, оскільки довідка містить дати реєстрації кожного позивача, які вказують на факт постійного проживання позивачів з батьками до дати смерті батьків позивачів.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з закінченням будівництва будинку Житлово-будівельного кооперативу АДРЕСА_5 і прийняттям його в експлуатацію, рішенням виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 24.11.1983р. №411 було затверджено рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу №166 від 06.11.1983р. про закріплення квартир за членами кооперативу згідно з додатком №1. На підставі рішення виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 24.11.1983р. №411 члену Житлово-будівельного кооперативу №166 ОСОБА_6 було видано ордер НОМЕР_6 на зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

Довідками Житлово-будівельного кооперативу №166 від 28.03.2007р. №166/29, від 07.02.2018р. №166/12, від 30.08.2018р. №166/61 підтверджується, що ОСОБА_6 було повністю вніс свій пайовий внесок за вказану квартиру, який становив 9055.28, а саме: станом на 21.12.1983р. він сплатив грошові кошти в сумі 3000.00, станом на 21.12.1989р.- в сумі 1854.78, станом на 21.12.1991р. - в сумі 4200.50.

Крім цього, наведеними довідками також стверджується, що ОСОБА_6 як члену Житлово-будівельного кооперативу №166 належить в цьому кооперативі квартира АДРЕСА_1, квартира окрема, містить 3 кімнати, кухню, ванну, туалет, коридор, житлова площа квартири складає 40,9кв.м., загальна площа квартири складає 66,1кв.м. Такі відомості відповідають даним технічного паспорта на цю квартиру, складеного 02.02.2017р. ТзОВ «Технічне бюро «Фаєрмур», а також довідки ТзОВ «Технічне бюро «Фаєрмур» від 29.08.2018р. №788/45, з яких вбачається, що квартира АДРЕСА_1 розташована на 9 поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з трьох кімнат, житловою площею 40.9 кв.м., в тому числі перша кімната 19.3кв.м., друга кімната 9.7 кв.м., третя кімната 11.9 кв.м., кухні площею 7.3 кв.м., ванни 2.5кв.м., вбиральні 1.0кв.м., коридору 12.6 кв.м., обладнана лоджією 1.8кв.м., загальна площа квартири - 66,1 кв.м.

В контексті досліджуваних доказів щодо права власності на квартири АДРЕСА_1, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р. №697-XII, який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України від 2003 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно з п.5-1 Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» від 18.09.1987р. №9 член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру.

При цьому, виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України в редакції від від 16.01.2003р. №435-IV, який вступив в силу з 01.01.2004р. та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 01.07.2004р. №1952-IV.

Лише відповідно до «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995р. №56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р. №121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, передбачалось оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

За таких обставин суд приходить до переконання, що ОСОБА_6 набув право власності на АДРЕСА_1 і на момент набуття ним права власності на цю кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов'язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2007р. після смерті матері позивачі, звернулися Шосту Львівську державну нотаріальну контору, де за спадкодавцем ОСОБА_7 було заведено спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 4333832, за номером у нотаріуса 610, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 16.08.2018р. за номером витягу 52999046. При цьому, в процесі розгляду завідувачем Шостої Львівської державної нотаріальної контори Горонною І.С. цієї спадкової справи з'ясовано, що внаслідок своєї смерті мати позивачів не встигла оформити право власності на успадковану нею після смерті чоловіка, ОСОБА_6, частку в квартирі АДРЕСА_1, хоча таку прийняла, так як проживала разом з своїм чоловіком у цій квартирі до дня його смерті і вступила в управління та володіння цим майном, що підтверджується вищезгаданими довідками Житлово-будівельного кооперативу №166 від 30.08.2018р. №166/59 та від 30.08.2018р. №166/60, де зазначається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до дня своєї смерті, проживали у квартирі АДРЕСА_1.

Поряд з цим, завідувачем Шостої Львівської державної нотаріальної контори Горонною І.С. встановлено, що позивачі, також не оформили право власності на успадковану ними після смерті батька, ОСОБА_6, частки в квартирі АДРЕСА_1, хоча таку прийняли, так як проживали з останнім до дня його смерті і вступили в управління та володіння цим майном, що вбачається з відомостей довідки Житлово-будівельного кооперативу №166 від 19.11.2018р. №166/79, де вказується з якої дати проживають позивачі у даній квартирі. Відтак Шостою Львівською державною нотаріальною конторою за спадкодавцем ОСОБА_6 було заведено спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі 61952571, за номером у нотаріуса 50/2018, про що сформовано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 02.02.2018р. за номером витягу 50781314.

На запит Шостої Львівської державної нотаріальної контори від 02.02.2018р. №186/02-14 щодо інформації про те за ким зареєстрована квартира АДРЕСА_1, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» надано довідку від 08.02.2018р. №1/444 від 07.02.2018р., відповідно до якої згідно з матеріалами інвентаризаційної справи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 29.12.2012р. квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності не була зареєстрована і свідоцтво про право власності не видавалося.

У зв'язку з цим, на виконанням п.66 Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015р. №1127 із змінами та доповненнями, за змістом якого державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб'єкта права власності - спадкодавця з обов'язковим зазначенням відомостей про смерть такої, Шостою Львівською державною нотаріальною конторою скеровано компетентним органам відповідне звернення від 13.02.2018р. №268/02-14. З врахуванням зазначеного, 14.02.2018р. за реєстраційним номером НОМЕР_9 ОСОБА_2 подано заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за померлим батьком, ОСОБА_6.

Однак, внаслідок розгляду цієї заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, ОСОБА_10, прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 20.02.2018р. №39765623, згідно з яким у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за суб'єктом ОСОБА_6 вирішено відмовити з тих підстав, що довідка Житлово-будівельного кооперативу від 07.02.2018р. №166/12 видана суб'єкту права який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім цього, листом 16.08.2018р. №1386/02-14 завідувачем Шостої Львівської державної нотаріальної контори Горонною І.С. повідомлено ОСОБА_3 про те, що видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 є неможливим, з огляду на відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно спадкодавця, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, а також роз'яснено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину необхідно представити відповідні правовстановлюючі документи, або звернутися в суд за захистом своїх прав та законних інтересів.

Таким чином, суд вважає, що підставою для звернення позивачів до суду з цією позовною заявою є неможливість нотаріально оформити своє право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно на ім'я спадкодавців, відтак обраний позивачами спосіб захисту своїх прав відповідає вищевказаним нормам цивільного законодавства й правилам юрисдикції та підсудності.

В цьому контексті суд зазначає, що п.3.1., п.3.3. листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 вказано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України); при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України; належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду ; при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків; виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України від 16.01.2003р. №435-IV та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV; судам при вирішенні справ цієї категорії необхідно згідно із нормами, що регулюють підстави виникнення права власності на нерухоме майно, та нормами щодо складу спадщини перевіряти, чи належав та на якій правовій підставі об'єкт нерухомості спадкодавцеві ; у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.

Оскільки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., відтак суд вважає, що до правовідносин спадкування після смерті останнього застосовуються відповідні правила ЦК Української РСР вiд 18.07.1963р. №1540-VI, надалі - ЦК Української РСР.

Така позиція суду узгоджується з п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», за змістом якого у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Норми ЦК Української РСР визначають, зокрема, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ст.524), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст.525), місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини (ст.526), спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця(ст.527), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, (ст.529), прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст.548), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст.549).

Як вбачається з матеріалів справи, до своєї смерті ОСОБА_6 проживав в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Житлово-будівельного кооперативу №166 від 30.08.2018р. №166/59, вказівок щодо розпорядження своїм майном після смерті не залишив.

Таким чином, суд за даних обставин з врахуванням наведених норм ЦК Української РСР приходить до висновку, що внаслідок смерті батька позивачів, ОСОБА_6, за місцем останнього його проживання відкрилася спадщина, яку за законом як спадкоємці першої черги прийняли його дружина ОСОБА_7, донька ОСОБА_2, син ОСОБА_3, тому, що проживали разом з ним до дня його смерті та вступили в управління і володіння квартирою АДРЕСА_1.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачів, ОСОБА_7, яка до дня проживала в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Житлово-будівельного кооперативу №166 від 30.08.2018р. №166/60, вказівок щодо розпорядження своїм майном після смерті не залишила, відтак суд вважає, що до правовідносин спадкування після смерті ОСОБА_7 застосовуються приписи ЦК України від 16.01.2003р. №435-IV, який вступив в силу з 01.01.2004р., надалі - ЦК України.

Така позиція суду узгоджується з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7, відповідно до якого відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16.01.2003р. №435-IV, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004р., та п.3.1. листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13, що містить аналогічну позицію.

За нормами ЦК України спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216); спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217); до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218); спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220); місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221); спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222); право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч.3 ст.1223); спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 ЦК України (ст.1258); у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261); частки у спадщині кожного спадкоємців за законом є рівними (ч.1 ст.1267); спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві від часу прийняття спадщини (ч.1, ч.3, ч.5 ст.1268).

Отже, суд за даних обставин з врахуванням наведених норм ЦК України приходить до висновку, що внаслідок смерті матері позивачів, ОСОБА_7, за місцем останнього її проживання відкрилася спадщина, яку за законом як спадкоємці першої черги прийняли її донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_3, оскільки проживали разом з нею до дня її смерті.

Таким чином, суд вважає, що з врахуванням наведеного та факту прийняття позивачами спадщини після смерті батьків, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як за спадкоємцями першої черги по закону, з врахуванням того, що частки у спадщині кожного спадкоємців за законом є рівними, слід визнати право власності кожному по ? частині квартири АДРЕСА_1, як на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на підставах, що не заборонені законом.

Згідно з ч.5 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з п.9, ч.1.ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV державна реєстрація права власності проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відтак, враховуючи вищевикладені обставини, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін, а також беручи до уваги повне визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підставний та обґрунтований, а відтак підлягає задоволенню шляхом визнання за позивачами в порядку спадкування за законом після смерті батьків право власності кожному по ? частині квартири АДРЕСА_1.

На підставі ст.ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.41, ст.55, ст.124 Конституції України,ч.1 ст.4, ст.5, ч.1 ст.19, ч.2 ст.19, ч.1 ст.23, ч.1 ст.30, ст.42, ст.43, ст.48, ст.58, ст.60, ст.62, ст.64, ст.ст.76-81, ст.175-ст.177 ЦПК України, ст.ст.524-527, ст.529, ст.548, ст.549 ЦК Української РСР, ч.5 ст.11, ч.1 ст.15, ч.1 ст.16, п.1 ч.2 ст.16, ч.1 ст.321, ч.1 ст.328, ст.392, ст.ст.1216-1218, ч.1, ч.2 ст.1220, ч.1 ст.1221, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223, ст.1258, ст.1261, ч.1 ст.1267, ч.1, ч.3, ч.5 ст.1268 ЦК України, ст.15 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р. №697-XII, п.9, ч.1.ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-IV, п.4.15. глави 10 розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, п.5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» від 18.09.1987р. №9, п.1, 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. №7, п.3.1., п.3.3. листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13, та керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН - НОМЕР_1), право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Визнати за ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН - НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Чорна С.З.