Рішення № 78876605, 26.12.2018, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1905/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Бакай І. А.

за участі:секретаря судового засідання ОСОБА_1

позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сілецької сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення № 01 вісімнадцятої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 02.10.2017 року, -

в с т а н о в и в:

позивачі звернулись до суду з позовом та просять суд скасувати рішення № 01 вісімнадцятої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 02.10.2017року “Про затвердження Генерального плану сіл Сілець та Перекалки Кам’янка-Бузького району Львівської області“ в частині затвердження Генерального плану с. Сілець; зобов’язати Сілецьку сільську раду повторно провести громадські слухання з врахування інтересів громадськості при розробленні проекту Генерального плану Кам’янка-Бузького району Львівської області. У підтвердження заявлених вимог покликаються на те, що 15 лютого 2016 року на третій сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання прийнято рішення №1 “Про розроблення Генерального плану сіл Сілецької сільської ради Кам’янка- Бузького району Львівської області“. Відповідно до п.2 цього Рішення виконавчому комітетові Сілецької сільської ради доручено здійснити комплекс заходів з організації розроблення Генерального плану сіл Сілецької сільської ради і впровадження механізму виготовлення містобудівної документації. Рішенням № 9 третьої сесії Сілецької сільської ради від 15 лютого 2016 року затверджено Програму розроблення Генерального плану населених пунктів Сілецької сільської ради на період 2016-2017 роки. 26.07.2016 року Рішенням № 12 шостої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання утворено робочу групу для розроблення генерального плану, якій відповідно до п.2 цього Рішення доручено здійснити комплекс заходів з організації прозорого розроблення генерального плану сіл Сілецької сільської ради, впровадження механізму виготовлення містобудівної документації, а 02 жовтня 2017 року на засіданні вісімнадцятої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання було прийнято Рішення №1, яким затверджено Генеральний план сіл Сілець та Перекалки Кам’янка-Бузького району Львівської області, розроблений ПП “Центр Європейського розвитку“. Вважають, що рішення №01 вісімнадцятої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 02.10.2017 року (далі - Рішення № 01 від 02.10.2017) суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на наступне. Згідно із рішенням Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області у справі № 2-514/2007 від 06.06.2007р. у спільну сумісну власність позивачам виділено майно, що перебуває в с.Сілець Кам’янка-Бузького району, що складається із комплексу нежитлових будівель. На частину даних будівель у позивачів вже було зареєстроване право приватної власності, щодо решти будівель розпочата процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Таким чином позивачі були зацікавленою стороною при розробленні проекту генерального плану с.Сілець, оскільки згідно з останнім до проектованої території ввійшла земельна ділянка, на якій розміщені згадані вище будівлі, однак вони фактично були позбавлені права належним чином подати пропозиції до генерального плану у зв’язку із порушенням замовником положень чинного законодавства. Так, Сілецька сільська рада в межах своїх повноважень прийняла рішення від 15.02.2016р., з якого розпочалась процедура розроблення генерального плану. Цим рішенням обов'язки щодо здійснення комплексу заходів з організації розроблення плану та запровадження механізму виготовлення містобудівної документації покладено на виконавчий комітет Сілецької сільської ради, однак жоден із нормативно-правових актів не уповноважує місцеву раду створювати робочу групу з розроблення генерального плану, більше того створювати робочу групу повноважні постійні комісії місцевої ради, а не рада: постійні комісії обираються строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. Постійна комісія для вивчення питань, розробки рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Отже, рішення №12 від 26.07.2016 року, в процесі розробки проекту Генерального плану, суперечить Закону України “Про самоврядування в Україні“, а суб’єкт, на якого згідно із п. 2 цього Рішення покладено функції замовника генерального плану, не є правомочним вчиняти відповідні дії. Крім того, органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські адміністрації в установлений строк повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами. Організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом забезпечення оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або змін до неї. Виконавчий комітет Сілецької сільської ради не повідомив через місцеві засоби масової інформації (Народний часопис Кам’янеччини “Життя і слово“) інформацію про початок розроблення генерального плану, не оприлюднив Рішення № 1 від 15.02.2016р. Після завершення розроблення генерального плану сільського населеного пункту замовник організовує громадське обговорення генерального плану. У ході проведення громадських слухань оприлюднення розроблених у встановленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного самоврядування. Виконавчий комітет Сілецької сільської ради не забезпечив такого оприлюднення, чим позбавив осіб, прав та законних інтересів яких стосується проект, можливості ознайомитись із матеріалами цього проекту та реалізувати право на врахування інтересів при розробленні містобудівної документації. 25.11.2016 року в народному часописі Кам’янеччини “Життя і слово“ (випуск № 45 (2856) було оприлюднене повідомлення про те, що 18 грудня 2016 року відбудуться громадські слухання, на які виноситься, зокрема, обговорення генерального плану території для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд в селах Сілець та Перекалки. У цьому повідомленні не вказано інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; не зазначено основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відсутні відомості про замовника та розробника містобудівної документації та підстави для їх розроблення; відсутня інформація про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформація про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій. Випуск періодичного видання датований 25.11.2016 року, а кінцевий строк громадських слухань - 18.12.2016 року з чого вбачається, що фактичний строк подачі зауважень - 23 дні, а не встановлений законом місяць. Програма розроблення генерального плану населених пунктів Сілецької сільської ради на період 2016-2017 років, затверджена Рішенням № 9 від 15.02.2016 року, на відміну від оголошення в народному часописі Кам’янеччини “Життя і слово“ (випуск № 45 (2856), містила інформацію виключно про розроблення плану села Перекалки (належить до Сілецької сільської ради), положення про розроблення генерального плану села Сілець в цій Програмі відсутні. Про факт розроблення проекту містобудівної документації села Сілець позивачі дізнались з листа № 509 від 08.12.2016року, яким Сілецька сільська рада повідомляла ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про розроблення генерального плану сіл Сілецької сільської ради та просила письмово надати до 15.12.2016 року інформацію про подальше використання майна (будівель), розташованих на території відповідної ради, речове право на які належить позивачам. Таким чином відповідачем умисно надано тільки 7 календарних днів для подачі інформації щодо подальшого використання майна позивачів, хоча до задекларованого відповідачем часу громадських слухань щодо Генерального плану (до 18.12.2016 р.) залишалось 10 днів, а до закінчення встановленого законом місяця (до 26.12.2016 р.) - 18 днів. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості. Оскільки оприлюднення генерального плану села Сілець не відбулося взагалі, а оголошення про процедуру проведення громадських слухань було опубліковане в часописі Кам’янеччини “Життя і слово“ (випуск №45 (2856) без зазначення інформації відповідно до законодавства й з порушенням строків, відповідач позбавив позивачів можливості належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства подати пропозиції до проекту генерального плану с. Сілець. Позивачі 15.12.2016 року надали лист-відповідь (вх.№272), у якому повідомляли Сілецькій сільській раді, що будівлі (споруди), які знаходяться у їх власності і розташовані на території Сілецької сільської ради, в майбутньому використовуватимуться в рекреаційних цілях, у зв’язку з чим просили Сілецьку сільську раду при виготовленні і затвердженні Генерального плану передбачити використання в рекреаційних цілях земельної ділянки, на якій розташовані описані будівлі, врахувати цілісність цієї земельної ділянки і не проектувати в її межах вулиці чи дороги загального користування. Детальнішого обгрунтування пропозицій позивачі не мали змоги надати, так як відповідач не оприлюднив проект генерального плану с.Сілець. Уповноваженими особами Сілецької сільської ради не було надано ні відповіді про врахування пропозицій позивачів, ні обгрунтованої відмови. Протокол громадського обговорення (слухання) жителів с.Сілець та Перекалки Сілецької сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області від 18 грудня 2016 року не містить жодних положень щодо врахування пропозицій позивачів, чи відмови у їх врахуванні, у цьому протоколі взагалі не згадується про надходження пропозицій від позивачів. Уповноважені особи відповідача всіма можливими способами після завершення процедури громадських слухань намагались не допустити ознайомлення позивачів із матеріалами Генерального плану с. Сілець. Так, 27.09.2017р. позивачі звернулись до сільської ради та до Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації, звернення яких скеровано за належністю до Сілецької сільської ради 02.10.2017p., із запитами на отримання публічної інформації, основною вимогою яких було отримання належним чином завірених копій усіх матеріалів проекту генерального плану села Сілець Кам’янка-Бузького району Львівської області, однак жодної відповіді ними одержано не було. До відповідача звертався із адвокатським запитом адвокат ОСОБА_7, з яким останні уклали договір, однак матеріалів генерального плану також представлено не було. Матеріали Генерального плану села Сілець Кам’янка-Бузького району Львівської області позивачі отримали не від первісного розпорядника вказаної інформації - Сілецької сільської ради, а від розробника вказаної містобудівної документації - Приватного підприємства “Центр європейського розвитку“ як відповідь на адвокатський запит. Такі дії підтверджують, що уповноважені представники відповідача всіма можливими способами перешкоджали позивачам в ознайомленні з документацією. У свою чергу, відсутність інформації щодо змісту документації позбавила зацікавлених осіб можливості повною мірою реалізувати своє право на внесення пропозицій до проекту містобудівної документації. 02.10.2017 року Сілецька сільська рада сьомого скликання на вісімнадцятій сесії прийняла рішення № 01 “Про затвердження Генерального плану сіл Сілець Кам’янка-Бузького району Львівської області“, при затвердженні якого не враховані приватні інтереси позивачів. Після оприлюднення даного рішення позивачам стало відомо, що частину земельної ділянки, на оренду якої вони претендують як власники розташованих на ній будівель, відведено під житлову та громадську забудову. Уповноважені особи Сілецької сільської ради з порушенням встановлених х строків 27 жовтня 2017 року опублікували повідомлення про те, що рішенням Сілецької сільської ради сьомого скликання за №№ 01, 02 від 02.10.2017 року затверджено генеральні плани сіл Сілець та Перекалки Кам’янка-Бузького району Львівської області. Разом з тим тексти відповідних рішень опубліковано не були, що також підтверджує неправомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення. Також позивачі просять стягнути з відповідача з врахуванням уточненого розміру судових витрат наступні кошти: судовий збір – 1120 грн.; витрати на професійну правову допомогу – 24 988 грн. 23 коп.; витрати пов’язані з прибуттям до суду - 1678 грн. 92 коп., а всього 27 787 грн.15 коп.

У судовому засіданні позивачі та представник позивача підтримали позов із підстав наведених у такому, просять його задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову із наведених у відзиві підстав. Вважають, що відповідач виконав усі вимоги закону при винесенні оскаржуваного рішення; це стосується, зокрема, і порядку проведення громадських слухань. Позивачами надано свої пропозиції щодо генерального плану хоч і у невстановленій формі у вигляді листа-відповіді, але такі дії свідчать про відсутність в останніх намірів подавати свій проект щодо затвердження Генерального плану. Крім того своїм правом на звернення до суду позивачі скористалися лише тоді, коли протоколом громадського обговорення (слухання) жителів сіл Сілецької сільської ради Кам’янка-Бузького району, щодо обговорення детального плану території земельної ділянки для обслуговування існуючих нежилих приміщень по вулицях Підлісній та Надбужній в с.Сілець Кам’янка-Бузького району позивачам було відмовлено у затвердженні детального плану. Вважають, що звернення позивачів до суду останні використали не як підставу для захисту їх прав, а як засіб впливу на селищного голову для прийняття необхідних їм рішень, для задоволення власних потреб, хоча у позивачів відсутнє, зареєстроване у передбаченому законом порядку право власності на будь-яке нерухоме майно, а відтак жодні права позивачів не є порушеними. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, оскільки надані документи про ніби-то понесені ними витрати не дають підстави в порядку норм КАС України для відшкодування їх в якості судових витрат; представництво позивачів у суді представляє особа, яка не являється адвокатом; позивачами не надано суду належних чином завірених документів, які підтверджують проведену правову роботу; зазначаються необгрунтовано завищені суми та час, витрачений представником з метою отримання значно більшої суми коштів аніж фактично становить вартість робіт; щодо відшкодування витрат на прибуття у судові засідання по справі, то позивачами не надано доказів, що придбане паливо використовувалось на прибуття до суду та не встановлено факт, що на кожне судове засідання на конкретному автомобілі сторона прибувала до суду.

Суд, заслухавши сторони, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до наступного висновку.

15 лютого 2016 року рішенням третьої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання прийнято Рішення №1, яким прийнято рішення про розроблення Генерального плану сіл Сілецької сільської ради Кам’янка- Бузького району Львівської області.

Згідно п.2.1. даного рішення виконавчому комітетові Сілецької сільської ради доручено здійснити комплекс заходів з організації розроблення Генерального плану сіл Сілецької сільської ради і впровадження механізму виготовлення містобудівної документації відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України “Про врегулювання містобудівної діяльності“.

Згідно Рішення № 9 третьої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 15 лютого 2016 року затверджено Програму розроблення Генерального плану населених пунктів Сілецької сільської ради на період 2016-2017 роки.

Рішенням № 12 шостої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 26.07.2016р. утворено робочу групу для розроблення Генерального плану, якій відповідно до п.2 цього Рішення доручено здійснити комплекс заходів з організації прозорого розроблення Генерального плану сіл Сілецької сільської ради, впровадження механізму виготовлення містобудівної документації відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України “Про врегулювання містобудівної діяльності“.

Рішенням № 01 вісімнадцятої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 02.10.2018 року затверджено Генеральний план сіл Сілець та Перекалки Кам’янка-Бузького району Львівської області, розроблений ПП “Центр Європейського розвитку“.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно рішення Кам’янка-Бузького районного суду від 06.06.2007 року № 2-514/2007 виділено у спільну сумісну власність в натурі майно, що знаходиться в с.Сілець Кам’янка-Бузького району Львівської області загальною вартістю 1125864грн.

Згідно договору купівлі-продажу від 25.06.2010 року ОСОБА_2 прийняла у власність комплекс нежитлових будівель, що розташований за адресою: с.Сілець , вул.Підлісна, 57а Кам’янка-Бузького району Львівської облаті.

Згідно договору купівлі-продажу від 01.07.2010 року ОСОБА_2 прийняла у власність нежитлову будівлю конюшню, загальною площею 204,7кв.м, що розташована за адресою с.Сілець вул.Надбужна, 25 Кам’янка-Бузького району Львівської області.

Згідно ст. 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

За приписом ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Стаття 146 Конституції України передбачає, що інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статей 28, 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“ до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про основи містобудування“ до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності“ встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 7 цього Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (стаття 8 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності“).

Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності“ громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності“, зокрема, затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першої цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Відповідно до частини третьої статті 21 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов'язані забезпечити: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з частинами п'ятою-шостою статті 21 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності“ оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555).

Відповідно до п. 4 Порядку № 555 Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно п. 5 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Відповідно до пунктів. 7, 8 порядку № 555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад; пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду.

Відповідно до частини дев'ятої статті 21 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності“ оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах цих органів; особи, які оприлюднюють проекти генеральних планів населених пунктів, зонування територій, детальних планів територій, є відповідальними за їх автентичність.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються та полягають в оприлюдненні проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданні особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосередньому поданні пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенні погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненні результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

25.11.2016 року в газеті “Життя і слово“ (випуск № 45 (2856)) було оприлюднене повідомлення про те, що 18 грудня 2016 року відбудуться громадські слухання, на які виноситься, зокрема, обговорення генерального плану території для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд в селах Сілець та Перекалки.

Суд не приймає до уваги покликання позивачів на те, що повідомлення в зазначеному засобі масової інформації не являється належним інформуванням громадськості в частині, що не містить інформацію про склад та зміст містобудівної документації, викладеної у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема, графічні матеріали, що відображають зміст детального плану території, оскільки графічна частина генерального плану розробляється у кількох листах планів та креслень масштабом М 1:2000; описова частина звіту складається з кількох десятків листів, що таким чином виключало фізичну можливість розмістити такі матеріали у газеті.

У той же час судом встановлено, що у даному повідомленні відсутні відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформація про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформація про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій.

Недодержано відповідачем і місячного строку подачі пропозицій громадськості, оскільки публікація газети датована 25.11.2016 року, а громадські слухання призначено на 18.12.2016 року.

Направляючи позивачам 08.12.2016 року за вих. № 509 лист з проханням до 15.12.2016 року надати інформацію про подальше використання майна, належного позивачам, відповідачем суттєво обмежено права останніх на можливість надання обґрунтованих пропозицій до генерального плану.

ОСОБА_2 15.12.2016 року надано відповідь, якою остання повідомила, що будівлі (споруди), які знаходяться у її власності та розташовані на території Сілецької сільської ради, в майбутньому використовуватимуться в рекреаційних цілях, у зв’язку з чим просила Сілецьку сільську раду при виготовленні і затвердженні Генерального плану передбачити використання в рекреаційних цілях земельної ділянки, на якій розташовані описані будівлі, врахувати цілісність цієї земельної ділянки і не проектувати в її межах вулиці чи дороги загального користування.

Громадські слухання щодо обговорення генерального плану були оформлені протоколом від 18 грудня 2016 року, згідно з яким вирішено прийняти за основу Генальний план с. Сілець та с. Перекалки.

Вказаний протокол не містить відомостей про розгляд зауважень та пропозицій, які мають бути враховані. Суду не надано доказів їх розгляду та надання відповіді ОСОБА_2 про їх врахування або обґрунтованої відмови.

Суд вважає, що зазначені позивачем вимоги, щодо порушень законодавства, допущені відповідачем при прийнятті та оприлюднені рішень №12 від 26.07.2016 року та № 1 від 15.02.2016 року не підлягають до розгляду, оскільки відповідно до принципу диспозитивності в адміністративному судочинстві, передбаченому ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом даного позову є оскарження виключно рішення сільської ради № 01 від 02.10.2017 року; позивачі не скористались своїм правом відповідно до ч.1 ст. 47 КАС України змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов’язання Сілецької сільської ради провести повторні громадські слухання щодо врахування інтересів громадськості при розробленні проекту Генерального плану с.Сілець Кам‘янка-Бузького району Львівської області підлягають до часткового задоволення, оскільки призначення громадських слухань знаходиться у виключній компетенції органу місцевого самоврядування. Суд вважає за необхідне зобов’язати Сілецьку сільську раду розглянути питання щодо повторного проведення громадських слухань. Порушення чи бездіяльність, допущенні відповідачем при здійсненні своїх повноважень можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Що стосується позовних вимог щодо недотримання відповідачем строку оприлюднення оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування“ рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його ухвалення може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з ст.22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів місцевого самоврядування. Всупереч вищезазначеним нормам, відповідачем у газеті “Життя і слово“ від 27.10.2017 року опубліковано повідомлення про прийняття Сілецькою сільською радою рішень №№01,02 від 02.10.2017 року про затвердження генеральних планів сіл Сілець та Перекалки Кам’янка-Бузького району Львівської області, однак самі рішення не оприлюднені, а тому позовні вимоги цій частині є підставними.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в діях відповідача мало місце порушення порядку скликання та проведення громадських слухань, чим було порушено права та законні інтереси позивачів, відповідно рішення № 01 вісімнадцятої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 02.10.2017 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні суду. Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, те що судом частково задоволені вимоги позивачів, то стягненню на користь позивачів з Сілецької сільської ради за рахунок її бюджетних асигнувань підлягає судовий збір в сумі 880 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підстав доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 року по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача з метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи, надано акти надання послуг, у яких зазначено про надання правової допомоги, проте не конкретизовано якої саме та що дана допомога надана саме у адміністративній справі № 446/1905/17, інших доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 446/1905/17 позивачем до суду не надано, а тому суд не знаходить підстав для задоволення в даній частині заяви представника позивача ОСОБА_4 про стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно умов договору про надання правової допомоги №2017/09/1, а саме п.5.4. вартість наданих юридичних послуг адвокатським бюро клієнту визначається у затраченому працівниками адвокатського бюро часу (людино/годин) на виконання отриманої від клієнта роботи в розрахунку 300 грн. за 1 людино/годину. Згідно даних журналів судових засідань представник позивача приймала участь у судових засіданнях 4 год., що становить 1200 грн., які підлягають стягненню з Сілецької сільської ради, як судові витрати на правничу допомогу за участь в суді першої інстанції.

Що стосується доводів представника відповідача про те, що інтереси позивачів представляв не адвокат, а його помічник за трудовою угодою та по дорученню від позивачки, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, з додержанням вимог цього Закону і законодавства про працю.

Помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов'язків) адвоката.

Положення про помічника адвоката затверджується Радою адвокатів України.

Положенням про помічника адвоката (затверджене рішенням Ради адвокатів України від 25 вересня 2015 року № 113, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 25 липня 2018 року № 109) передбачено, що Положення про помічника адвоката (далі - Положення) затверджено відповідно до вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність“ і визначає єдині засади організації, правовий статус та умови діяльності особи, яка займає посаду помічника адвоката (далі - помічник адвоката) та регламентує умови і порядок використання адвокатами при здійсненні своєї професійної діяльності праці помічників.

Відповідно до пункту 8.2 Положення помічник адвоката (адвокатського бюро, об'єднання), за умови надання письмової згоди клієнтом адвоката (адвокатського бюро, об'єднання), має право:

8.2.1 брати участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, за дорученням адвоката готувати проекти запитів, листів, позовних заяв, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, інших процесуальних документів, які використовуються адвокатом;

8.2.2 за дорученням адвоката отримувати відповіді на адвокатські запити, робити витяги з матеріалів адвокатського досьє, робити копії та витяги з документів, наданих у розпорядження адвоката клієнтом;

8.2.3 бути присутнім під час консультацій адвоката, під час проведення слідчих дій та в судових засіданнях;

8.2.4 збирати документи та інші матеріали, необхідні адвокату для виконання прийнятих ним доручень;

8.2.5 виконувати доручення правового характеру, вести за дорученням та під контролем адвоката нескладні судові справи та надавати консультації з питань законодавства;

8.2.6 у нескладних справах за дорученням адвоката знайомитися з матеріалами справи, робити виписки та копії;

8.2.7 за дорученням адвоката, якщо таке передбачено в договорі із клієнтом, подавати документи (заяви, клопотання, позови, пояснення тощо) виготовлені адвокатом, за підписом і зазначенням процесуального статусу адвоката, в підрозділи правоохоронних та судових органів, до компетенції яких віднесено реєстрацію таких документів, за виключенням випадків подання процесуальних документів в самому процесі слідчої, процесуальної дії, або судовому засіданні;

8.2.8 здійснювати інші дії, не заборонені законодавством.

Судом встановлено, що умовами договору про надання правової допомоги від 07.09.2017 року п.2.2. передбачено, що працівники адвокатського бюро надають юридичну допомогу, передбачену умовами договору, клієнту у робочий час.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 були надані послуги професійної правничої допомоги незалежно від того хто їх надавав чи це був адвокат ОСОБА_7 чи його помічник ОСОБА_4

Що стосується стягнення витрат, пов’язаних із прибуттям до суду, то позивачем не подано доказів, які підтверджують такі витрати (квитки, транспортні накладні), а тому дані вимоги до задоволення не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Сілецької сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення № 01 вісімнадцятої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 02.10.2017 року задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення № 01 вісімнадцятої сесії Сілецької сільської ради сьомого скликання від 02.10.2017 року в частині затвердження Генерального плану с.Сілець Кам’янка-Бузького району Львівської області.

Зобов’язати Сілецьку сільську раду Кам’янка-Бузького району Львівської області розглянути питання про повторне проведення громадських слухань проекту містобудівної документації - генерального плану с.Сілець Кам’янка- Бузького району Львівської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сілецької сільської ради Кам’янка-Бузького району Львівської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 880 (вісімсот вісімдесят) грн. судового збору та 1200 (одну тисячу двісті) грн. судових витрат на правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Бакай І.А.