Рішення № 78876075, 03.12.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2519/18

Провадження № 2/444/1157/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви прийняття спадщини, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 14 жовтня 2015 року помер його батько- Малих ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі на земельну ділянку, площею 0,0407 га, що розташована на території Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області, яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії III-ЛВ № 029336, виданого 09.11.1995 року Грибовицькою сільською радою.

Стверджує, що він являється сином померлого ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯК № 913009, виданим Залізничним райбюро РАЦСу м. Львова від 10.01.1953 року.

Позивач зазначає, що 08.08.1995 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який посвідчений П’ятою Львівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2605 за яким все належне майно він заповів йому, ОСОБА_1.

Вказує, що він пропустив строк для прийняття спадщини у зв’язку із довготривалим лікуванням.

Так, стверджує, що факт хвороби та перебування на лікуванні в стаціонарному кардіологічному відділенні Комунальної 8-ої клінічної лікарні м. Львова підтверджується випискою № 13152 із медичної карти стаціонарного хворого від 28.12.2015 року та випискою № 2337 із медичної карти стаціонарного хворого від 14.03.2016 року.

Крім того зазначає, що ще протягом тривалого часу після виписки з лікарні він перебував під постійним наглядом лікарів, весь вільний від роботи час намагався створити сприятливі умови, які б вплинули на стан його здоров’я та сприяли б скорішому виздоровленню. Тобто, у встановлений законом для прийняття спадщини шестимісячний строк, він не мав можливості звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою.

А тому позивач вважає причини пропуску ним строку для прийняття спадщини поважними і як наслідок просить визначити йому додатковий строк терміном два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3.

Позивач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду заяву у якій просить справу розглядати у відсутності позивача, позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача- Грибовицької сільської ради Жовківського району Львівської області в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак на адресу суду від них надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника сільської ради. В той же час представник відповідача не висловив свого відношення до заявлених позовних вимог.

А тому судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності учасників, зважаючи на подані ними заяви, та на підставі поданих до суду доказів ухвалити рішення по справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з’явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку .

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Копією державного акта на право приватної власності на землю серії III-ЛВ № 029336, виданого 09.11.1995 року Грибовицькою сільською радою, стверджує, що ОСОБА_3 на підставі рішення XVI сесії XXI скликання Грибовицької сільської ради від 30.03.1994 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0407 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Грибовицької сільської ради. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1113.

08.08.1995 року ОСОБА_3 було складено заповіт, який посвідчений завідуючою П’ятої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2605. Згідно даного заповіту ОСОБА_3 на випадок смерті зроблено таке розпорядження: все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що за законом матиме право, він заповів ОСОБА_1.

Даний заповіт чинний, що підтверджується копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 54283719 від 29.11.2018 року.

Із копії свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 412209, яке видано Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 15.10.2015 року, вбачається, що ОСОБА_3 помер 14.10.2015 року про що 15.10.2015 року було складено відповідний актовий запис № 813.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ЯК № 913009, виданим Залізничним райбюро РАЦСу м. Львова від 10.01.1953 року.

Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Ч. 1 статті 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Із листа приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся із проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 14.10.2015 року, після спливу шестимісячного строку. У зв’язку із наведеним нотаріус зазначила, що не має можливості видати ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом та було роз’яснено, що питання визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини може бути вирішено судом за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України (абз.1 п. 24 Постанови). При цьому, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (абз.2 п. 24 Постанови).

Суд враховує, що позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу лікування. Так факт хвороби та перебування на лікуванні позивача в стаціонарному кардіологічному відділенні Комунальної 8-ої клінічної лікарні м. Львова підтверджується випискою № 13152 із медичної карти стаціонарного хворого від 28.12.2015 року та випискою № 2337 із медичної карти стаціонарного хворого від 14.03.2016 року.

Крім того суд бере до уваги і реабілітаційний період, який був у позивача.

Тобто суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 з поважних причин пропущено строк для подання заяви в нотаріальну контору для прийняття спадщини протягом шестимісячного терміну після відкриття спадщини, тобто смерті спадкодавця, його батька- Малих ОСОБА_2.

У суду немає відомостей про те, що хтось звертався крім позивача із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, як і немає відомостей про те, що майно, належне ОСОБА_3 вже успадковано та на таке оформлено право власності.

Наведене свідчить про те, що визначення позивачу додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини не буде порушувати прав інших осіб.

А тому для захисту прав позивача, враховуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк для подання ним заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 14.10.2015 року, протягом 2 (двох) місяців із дня набрання рішенням суду законної сили.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв’язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 23, ч. 2 ст. 247, ст. 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 14.10.2015 року, протягом 2 (двох) місяців із дня набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Зеліско Р. Й.