Рішення № 78874949, 24.12.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/905/18

провадження № 2/753/3431/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

за участі представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Тяжкороб Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотарільного округу Апатенко Марини Анатоліївни, третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання переходу права власності незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотарільного округу Апатенко М.А., третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання переходу права власності незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію. Мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1, в якій зареєстровані та проживають її чоловік та двоє дітей. Вказане нерухоме майно перебувало в іпотеці в АКБ «Банк Форум» на підставі іпотечного договору від 12 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., зареєстрованого в реєстрі № 3867, який був укладений на забезпечення виконання кредитного договору від 12 червня 2007 року, укладеного між нею та АКБ «Форум» щодо надання кредитних коштів в сумі 95 000 доларів 00 центів США на строк до 09 червня 2028 року для придбання вказаної квартири. 17 вересня 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва постановлено рішення про стягнення з неї на користь ПАТ «Банк Форум» 688 127 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором (з урахуванням суми судових витрат - 1 820 грн. 00 коп.), звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90, 70 кв м. 05 серпня 2015 року на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постану про повернення виконавчого листа стягувачу відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». У січні 2017 року їй стало відомо про те, що право власності на квартиру перейшло до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», про що їй повідомили представники даного товариства. Як вбачається із витягу Державного реєстру прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень, право власності на належну їй квартиру виникло у відповідача на підставі іпотечного договору від 12 липня 2007 року, укладеного на забезпечення виконання кредитного договору між нею та АКБ «Форум», згідно рішення приватного нотаріуса Київського міського нотарільного округу Апатенко М.А. від 02 листопада 2017 року за індексним № 37939494. Вважає, що при вчиненні переходу права власності на предмет іпотеки відповідачами порушено положення ст. 61 Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення її прав на належну їй на праві власності квартиру.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2, діюча на підставі договору про надання правової допомоги від 23 жовтня 2017 року (а.с.50) та ордеру адвоката від 12 грудня 2017 року (а.с.48), позовні вимоги неодноразово змінюючи (уточнюючи, збільшуючи підстави позову), підтримали у редакції від 24 квітня 2018 року (а.с. 189-205 том 1), та просили їх задовольнити: визнати незаконним перехід права власності на квартиру АДРЕСА_1 від ОСОБА_4 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», здійснений 03 листопада 2017 року за індексним № 37939494, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний № 37939494 від 03 листопада 2017 року на нерухоме майно за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», а саме квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 189-205 том 1), які були подані після проведення підготовчого судового засідання, й з метою забезпечення процесуальних прав сторони позивача та за його клопотанням суд повернувся до стадії підготовчого судового засідання, прийнявши уточнену позовну заяву до провадження з розглядом позовної заяви у редакції від 24 квітня 2018 року (а.с. 8-10, 11 том 2). Окрім того, позивачем в судовому засіданні, яке відбулось 24 грудня 2018 року на стадії завершених пояснень сторін, третіх осіб у справі, подано заяву про уточнення позовних вимог в редакції від 15 грудня 2018 року, якою збільшено позовні вимоги, а саме - доповнено вимоги ще однією позовною вимогою, яка на підставі ст. ст. 44, 49 ЦПК України була повернута позивачу, як така, що подана поза межами, визначеними п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, стадії для подання заяви про збільшення позовних вимоги (п.2 ч.1 ст. 49 ЦПК України).

Сторони користуються рівними процесуальними правами (ч.1. ст. 49 ЦПК України).

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу (п.2 ч.2 ст. 49 ЦПК України), позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Представник відповідача - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» Тяжкороб Є.В., діюча на підставі довіреності від 22 грудня 2018 року (а.с. 66 том 2) позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні за недоведеністю та безпідставністю. Товариство надало письмовий відзив на позов.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотарільного округу Апатенко М.А. в судове засідання не з»явилась, належним чином повідомлена про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним повідомленнім на офіційному сайті судової влади (суду). Звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності (а.с.57 том 2) й надала письмовий відзив на позов, та просила відмовити у задоволенні позову за недоведеністю та безпідставністю вимог (а.с.231-242 том 1).

Третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання повторно не з»явивилась, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду), звернулась до суду із заявою про розгляд справи за відсутності його представника на підставі діючого законодавства з максимальним урахуванням інтересів малітніх дітей (а.с.65 том 2).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вислухави пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають відмові у задоволенні із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 12 червня 2007 року між АКБ "Форум" та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 0014/07/00-N, за умовами якого ОСОБА_4 отримала цільовий кредит в сумі 95 0000 долірів 00 центів США для купівлі нерухомості на вторинному ринку (пункт 1.1 кредитного договору), зі сплатою 12,00% (відсотків) річних за користування кредитом, з кінцевим строком повернення та сплати всіх платежів - 09 червня 2028 року, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів (а.с. 35-36 том 1).

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору № 0014/07/00-N від 12 червня 2007 рокуміж АКБ "Форум" та ОСОБА_4 укладеного договір іпотеки від 12 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. та зареєстрований в реєстрі за № 3867, відповідно до умов якого в іпотеку було передано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яке стало власністю ОСОБА_4 після укладання вказаного договору (а.с. 36/оборот-38 том 1).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Право власності на вказану квартиру на ім»я ОСОБА_4 зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно 21 червня 2007 року (а.с.42/оборот том 1).

Умови кредитного договору позичальником ОСОБА_4 не виконувались належним чином, внаслідок чого ПАТ «Банк Форум» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Й рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 вересня 2010 року, яке набуло чинності, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» 688 127 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором (з урахуванням суми судових витрат - 1 820 грн. 00 коп.), й в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 90, 70 кв м (а.с. 38/оборот - 39 том 1).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Боржник, відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В судовому засіданні позивачем визнаний факт неналежного виконання умов кредитного договору.

Зазначене рішення суду стягувачем звернуто до виконання. Проте, відповідно до повідомлення про стан виконавчого провадження по виконанню такого рішення суду, наданого Дарницьким районним відділом Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального упраівлвіння юстиції у м. Києві від 02 січня 2018 року, вбачається, що 05 серпня 2015 року на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (а.с. 40 том 1).

Так, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч.1 ст. 572 ЦК України).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч.1 ст. 576 ЦК України).

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст. 590 ЦК України).

22 вересня 2017 року ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» відповідно до договору про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги № 718-Ф та договору про відступлення прав за договором іпотеки, який посвідчено 22 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. та зареєстровано в реєстрі за № 3023, свої права вимоги до ОСОБА_4 як позичальника та іпотекодавця за зобов»язаннями за кредитним договором та договором іпотеки відповідно (а.с.234-235 том 1).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 6 договору іпотеки, укладеного між АКБ "Форум" та ОСОБА_4 від 12 червня 2007 року, містить положення про застереження щодо задоволення вимог іпотекодержателя (а.с.36-38).

Так, зокрема зазначено, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». У випадку, згідно пункту 6.4 договору іпотеки (положення щодо застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя), прийняття рішення іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, застереження в цьому договорі є правовою підставою для реалізації права власності іпотекодержавтеля на предмет іпотеки.

Тобто, дане положення договору, й оскаржуване право набуття права власності відповідачем, узгоджується із положенням ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Повідомлення про відступлення прав вимоги ПАТ «Банк Форум» ТОВ «ФК Інвест-Кредо» за кредитним договором та договором забезпечення ПАТ «Банк Форум» направлено ОСОБА_4 як боржнику за зобов»язаннями листом від 22 вересня 2017 року за № 5719/1.2.2 (а.с.133 том 1).

ТОВ «ФК Інвест-Кредо» листом від 27 вересня 2017 року надіслало ОСОБА_4 повідомлення про те, що товариство є новим кредитором у порядку правонаступництва від ПАТ «Банк Форум» із наданням реквізитів для погашення заборгованості за зобов»язаннями перед первісним кредитором (а.с.134-135 том 1), й вимогу про усунення порушень за зобов»язаннями за кредитним договором, визначеної загальної суми боргу станом на 22 вересня 2017 року - 65 690 доларів 39 центів США, що еквівалентно до національної валюти - 1 723 630 грн. 65 коп., яка складається із заборгованості по основній сумі кредиту - 1 723 630 грн. 65 коп. (а.с.136-137 том 1).

ТОВ «ФК Інвест-Кредо» перед прийняттям рішення згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателядотримані вимоги Закону України «Про іпотеку», згідно з яким іпотекодержатель надіслав іпотекодавцю/боржнику письмову вимогу про усунення порушення у не менш, ніж тридцяти денний строк. У цьому документі зазначений стислий зміст порушених зобов»язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, які боржником ОСОБА_4 отримані рекомендованим листом, про що мається її підпис від 02 жовтня 2017 року (а.с.165-167, 168, 169 том 1).

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Матеріали даної справи містять підтверджуючі документи, що боржник ОСОБА_4 отримала вказане повідомлення (зворотнє поштове повідомлення з особистим підписом від 02 жовтня 2017 року) (а.с.169 том 1). Проте, дана вимога нею залишена без задоволення, борг нею не погашений, тому іпотекодержатель правомірно розпочав процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки - набуття права власності на іпотечне майно згідно пункту 6 договору іпотеки й відповідно до вказаного Закону.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні обов»язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч.3 ст. 33 вказаного закону).

Відповідно, у зв»язку із порушенням ОСОБА_4 як позичальником та іпотекодавцем умов кредитного договору, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у порядку дотримання умов договору іпотеки (положення пункту 6) та статті 37 Закону України «Про іпотеку» правомірно набув права власності на предмет іпотеки.

Так, 03 листопада 2017 року ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотарільного округу Апатенко М.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 37939494, набуло права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Таке право набуто у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», Закону України «Про іпотеку» й на підставі пункту 6 договору Іпотеки, укладеного між АКБ "Форум" та ОСОБА_4 від 12 червня 2007 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», дердажним реєстратором є нотаріус.

П. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності на півдставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також надаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Як вбачається із витребуваних у нотаріуса матеріалів, приватному нотаріусу Київського міського нотарільного округу Апатенко М.А. ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» надано оригінал договору іпотеки від 12 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колеснік С.А., зареєстровний в реєстрі № 3867, вимогу іпотекодержавтеля разом з описами та чеками поштових відправлень та повідомлення про вручення поштових відправлень, які є доказами 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекоджержавтеля.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових парав на нерухоме майно» державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення, тощо.

Відповідно, приватний нотаріус Київського міського нотарільного округу Апатенко М.А., встановивши відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, при здійсненні повноважень, діяв у межах, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових парав на нерухоме майно», й згідно вказаного Закону у відповідності положення ст. 18 провів державну реєстрацію оспорюваного права на квартиру, встановивши відсутність підстав для відмови у державні реєстрації прав згідно ст. 24 вказаного Закону.

Згідно спірних правовідносин іпотекодержатель задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя та відповідне застереження в іпотечному договорі (пункт 6), яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, право якого передбачено ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, відповідно до ст. 638 ЦК України, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. На підтвердження чого посвідчують своїми підписами, що відповідає даним правовідносинам.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Умови договору іпотеки іпотекодавцем були погоджені, ним не оспорені, й не оспорюються в судовому порядку.

Відповідно, правових підстав вважати, що перехід права власності від ОСОБА_4 до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», здійснений 03 листопада 2017 року на підставі рішенням нотаріуса як державного реєстратора згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку» й відповідного застереження в іпотечному договорі (пункт 6 договору іпотеки), яке згідно вказаного положення Закону прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, немає, як немає підстав для скасувавання такого рішення нотаріуса згідно позовної вимоги позивача, як обраного способу захисту порушеного права, яке не узгоджується із положенням ч.2 ст. 16 ЦК України. Окрім того, таке рішення позивачем не оскаржене в порядку ч.2 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» із обраним способом захисту порушеного права згідно ч.2 ст. 16 ЦК України - визнання такого рішення незаконним.

Так, відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть, серед іншого, бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Суд не вправі виходити за межі позовних вимог, оскільки це порушення принципу дистозитивності.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно, не вірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню; обставини, що доводять позовні вимоги, судом не встановлені.

За наслідками розгляду справи суд вваєжає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 141, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених прзовних вимог. Інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі відмові у позові - на позивача. Відповідно, судовий збір, інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, ст. 11, 14, 16, 514, 546, 572, 589, 590 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 37 Закону України «Про іпотеку», п.2 ч.1 ст. 10, ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотарільного округу Апатенко Марини Анатоліївни, третя особа - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання переходу права власності незаконним, скасування рішення про державну реєстрацію, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: Коренюк А.М.