Рішення № 78873117, 19.12.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8384/16-ц

Провадження № 2/635/2072/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1,

представник позивача: ОСОБА_2,

який діє на підставі договору

про надання правової допомоги

б/н від 05.01.2018,

відповідач: ОСОБА_3,

представник відповідача: ОСОБА_4,

який діє на підставі договору

про надання правової допомоги

№ АО-14/09-17 від 14.09.2017,

представник відповідача: ОСОБА_5,

який діє на підставі договору

про надання правової допомоги

№ АО-14/09-17 від 14.09.2017,

представник відповідача: ОСОБА_6,

яка діє на підставі договору

про надання правової допомоги

№ АО-14/09-17 від 14.09.2017,

відповідач: ОСОБА_7,

представники відповідача: ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_11,

які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності

від 06.03.2017 № 606,

представник відповідача: ОСОБА_12,

який діє на підставі нотаріально

посвідченої довіреності

від 26.06.2017 р. № 2310,

відповідач: ОСОБА_13,

третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу

ОСОБА_14,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_13, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_13 про визнання недійсним укладеного 13 жовтня 2015 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_7, ОСОБА_13 договору купівлі-продажу нерухомості, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176, який посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_16

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 2011 року по 2015 рік власником зазначеної нерухомості був ОСОБА_17, який від позивача отримав в борг грошові кошти у розмірі 71500 доларів США. 25 липня 2013 року ОСОБА_17 помер, борг позивачу не повернув. Спадкоємцями померлого ОСОБА_17 є відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_13, які оформили свої права на спадщину та зареєстрували право власності на нерухомість, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176. Між позивачем та відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_13 17 березня 2014 року було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року, за якою відповідачи прийняли обов’язок сплатити ОСОБА_1 заборгованість за договором позики замість померлого батька. Однак, незважаючи на невиконані майнові зобов’язання перед позивачем, відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_13 23 жовтня 2015 року продали спірну нерухомість, чим лишили його права на звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення боргу у разі невиконання укладеної між ними мирової угоди. Набувачем спірного майна є відповідач ОСОБА_15 Отже, позивач вважає, що оскільки він не має можливості задовольнити свої вимоги про повернення боргу за рахунок спадкового майна, то укладений 13 жовтня 2015 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_7, ОСОБА_13 договір купівлі-продажу нерухомості, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176, який посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_16, є недійсним.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 05 січня 2017 року о 12год. 00хв.

15 грудня 2016 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 належним чином засвідчених копій усіх документів, які стали підставою та складені за наслідками укладання між ОСОБА_15 та ОСОБА_7, ОСОБА_13 13 жовтня 2015 року договору купівлі-продажу нерухомості, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176, а також і сам договір купівлі-продажу, також було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно – садовий будинок з господарськими спорудами за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 грудня 2016 року було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно – садовий будинок з господарськими спорудами за адресою: Харківська область, Харківський район, Березівська селищна рада, Садове товариство «Слобода», будинок 176.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2016 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 (м. Харків, вул. Гоголя, 5), належним чином засвідченої копії всіх документів на підставі яких 13 жовтня 2015 року між ОСОБА_15 з одного боку та ОСОБА_7 і ОСОБА_13 з іншого, посвідчувався договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, Березівська селищна рада, Садове товариство «Слобода», будинок 176, реєстровий № 1629.

10 січня 2017 року від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 до суду надійшли витребувані ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 грудня 2016 року документи із супровідним листом від 03 січня 2017 року № 1/01/16.

12 травня 2017 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 належним чином засвідчених копій усіх документів, які стали підставою та складені за наслідками укладання між ОСОБА_19 та ОСОБА_7, ОСОБА_13 29 травня 2015 року договору дарування нерухомості та договору купівлі-продажу земельної ділянки, які знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_20 (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 4/2) належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для посвідчення 29 травня 2015 року договору дарування, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_13 та ОСОБА_19 будинку №176 у садовому товаристві «Слобода», селищна рада Березівська Харківського району Харківської області; 29 травня 2015 року договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_13 та ОСОБА_19 земельної ділянки № 176 у садовому товаристві «Слобода», селищна рада Березівська Харківського району Харківської області.

15 червня 2017 року від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 до суду надійшли витребувані ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 травня 2017 року документи із супровідним листом від 12 червня 2017 року № 992/01-16.

11 серпня 2017 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заяву про відмову від позовних вимог до ОСОБА_15 про визнання договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2015 року недійсним, та зняття заходів забезпечення позову, а саме арешту з будинку №176 у садовому товаристві «Слобода», селищна рада Березівська Харківського району Харківської області.

11 серпня 2017 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду уточнений позов, в якому він просив визнати недійсним, укладений 30 липня 2014 року ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 6325155800602:003:0016, яка за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 174, який було посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14

В обґрунтування уточнених позовних вимог посилався на те, що 30 липня 2014 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки набув право власності на земельну ділянку кадастровий № 6325155800602:003:0016, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 174, власником якої був ОСОБА_17, який помер 25 липня 2013 року. ОСОБА_17 за життя отримав у борг від позивача грошові кошти у розмірі 71500 доларів США, які не повернув. Боргові зобов’язання перед позивачем узяли на себе спадкоємці ОСОБА_17 – це відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_13, які на підставі мирової угоди від 16 липня 2014 року повинні сплатити позивачу борг у розмірі 35 тисяч доларів США. Їхній обов’язок по сплаті боргу встановлений ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2015 року та рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 липня 2016 року. Однак, відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_13 грошових зобов’язань перед позивачем не виконали і продали спірну земельну ділянку. Позивач розраховував, що за рахунок спірної земельної ділянки він міг би задовольнити свої вимоги як кредитора, однак цієї можливості він позбавлений відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_13В, внаслідок чого він вважає, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 30 липня 2014 року, укладений з ОСОБА_3 є недійсним.

Разом з уточненим позовом 11 серпня 2017 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 належним чином засвідчених копій усіх документів, які стали підставою та складені за наслідками укладання ОСОБА_3 30 липня 2014 року договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 6325155800602:003:0016, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 174.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_15 про визнання недійсним договору було залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких провадилось посвідчення договору купівлі продажу земельної ділянки № 174 з кадастровим номером 6325155800:02:003:0016, яка розташована в Садовому товаристві «Слобода» селищної ради Березівська Харківського району Харківської області, який був посвідчений 30.07.2014 за реєстровим № 1528.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 та скасовано арешт, накладений по цивільній справі № 635/8384/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_13, про визнання договору недійсним на будинок № 176, розташований в Садовому товаристві «Слобода» Березівська селищна рада Харківського району Харківської області, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 грудня 2016 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2017 року було задоволено заяву ОСОБА_15 та внесено виправлення в ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_13, про визнання договору недійсним, в частині скасування заходів забезпечення позову. Дев'ятий абзац мотивувальної частини ухвали викладено в наступній редакції: «Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року було закрито провадження у справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_15 про визнання недійсним договору, у зв’язку з відмовою позивача від позову. А за таких обставин підстав для подальшого застосування заходів забезпечення позову не має». В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2017 року було задоволено заяву ОСОБА_15 та внесено виправлення в ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_13 про визнання договору недійсним, виклавши перший абзац резолютивної частини ухвали в наступній редакції: «Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_15 про визнання недійсним договору, у зв’язку з відмовою позивача від позову». В іншій частині ухвалу залишено без змін.

03 вересня 2017 року від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 до суду надійшли витребувані ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року документи із супровідним листом від 23 серпня 2017 року № 259/01-16.

Представником відповідача ОСОБА_7 – ОСОБА_12 подано до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначив, що ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року, було затверджено мирову угоду, укладену 17 березня 2014 року між ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 та ОСОБА_7 і ОСОБА_13, за якою вони прийняли обов’язок сплатити ОСОБА_1 заборгованість за договором позики замість померлого батька ОСОБА_17 на підставі домовленостей. У добровільному порядку ОСОБА_7 було частково погашено борг у розмірі 11500 доларів США. ОСОБА_1 відмовився від своїх позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 25000 доларів США. Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_13 повинні сплатити ОСОБА_1 борг у розмірі 25000 доларів США частками: 5000 доларів США вони зобов’язані погасити протягом 10 днів з моменту продажу (відчуження) нерухомості, яка входить до складу спадкової маси ОСОБА_17, а саме будинку № 48 по вул. Н. Курченко в с. Макариха, Золочівського району Харківської області, незалежно від ціни продажу цієї нерухомості. 20000 доларів США вони повинні були сплатити ОСОБА_1 протягом 10 днів з моменту повного або часткового виконання ОСОБА_21 зобов’язань за договором позики від 11 квітня 2008 року. За цією мировою угодою ОСОБА_1 відмовляється від права вимоги заборгованості спадкодавця у розмірі 10000 доларів США за умови належного виконання ОСОБА_7 та ОСОБА_13 своїх зобов’язань за цією угодою. Заборгованість відповідачів перед ОСОБА_1 складає 25000 доларів США. Спірний житловий будинок № 176 у садовому товаристві «Слобода», селищна рада Березівська Харківського району Харківської області не був предметом мирової угоди між сторонами. Зміст договору, який просить визнати недійсним позивач відповідає вимогам чинного законодавства України, сторони досягли усіх істотних умов, а тому не має підстав для його оскарження.

15 вересня 2017 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки № 174 з кадастровим номером 6325155800:02:003:0016, яка розташована в Садовому товаристві «Слобода» селищна рада Березівська Харківського району Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2017 року було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2, до набрання рішенням суду законної сили заборонено органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію, реєстрацію відчуження у будь-який спосіб належної ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий номер № 6325155800:02:003:0016, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, Березівська селищна рада Харківського району Харківської області, Садове товариство «Слобода», будинок 174.

06 грудня 2017 року представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про витребування у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу від 30 липня 2014 року земельної ділянки, кадастровий № 6325155800602:003:0016, яка за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 174, між ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_13

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2, витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 (61057, м. Харків, вул. Римарська, 22) належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим №6325155800:02:003:0016 за адресою: Харківська область, Харківський район, Садове товариство «Слобода», будинок 174, який був посвідчений 30 липня 2017 року між ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_7, ОСОБА_13 з іншого, а також належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких провадилось посвідчення цього договору.

23 січня 2018 року представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений між сторонами відповідно до вимог чинного законодавства України, заборон на її відчуження не існувало, предметом мирової угоди, затвердженої ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року було грошове зобов’язання, домовленостей між сторонами щодо передання спірної земельної ділянки зі складу спадкової маси в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 не було передбачено мировою угодою. Також зазначив, що ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки, рішеннями судів встановлено було порядок задоволення грошових вимог кредитора спадкодавця, який не передбачав погашення боргу за рахунок придбаної ОСОБА_3 земельної ділянки.

22 січня 2018 року на адресу суду від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 надійшла витребувана ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2017 року копія договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим № 6325155800:02:003:0016 за адресою: Харківська область, Харківський район, Садове товариство «Слобода», будинок 174, від 30 липня 2014 року із супровідним листом від 16 січня 2018 року № 02/01-16.

08 лютого 2018 року представником позивача ОСОБА_2 було подано відповідь на відзив ОСОБА_3, в якій він пояснив, що оспорюваний позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, що спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора спадкодавця в межах вартості спадкового майна, одержаного у спадщину, вимогу позивача про погашення боргу у розмірі 35000 доларів США ОСОБА_7 та ОСОБА_13 не задовольнили, що при укладенні договору 30 липня 2014 року відповідачі надали нотаріусу недостовірну інформацію щодо відсутності прав третіх осіб, вважає, що за рахунок спірної земельної ділянки можливо було б задовольнити вимоги кредитора спадкодавця.

12 лютого 2018 року представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом ОСОБА_5 було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі поданої представником позивача заяви.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2018 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_3 – ОСОБА_5 та закрито провадження у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_13 про визнання договору недійсним у зв’язку із раніше прийнятою відмовою позивача від позову.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 24 квітня 2018 року було задоволено апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 12 лютого 2018 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 травня 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_13, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, про визнання договору недійсним, прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні на 26 червня 2018 року о 11 год. 00 хв.

30 липня 2018 року представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом ОСОБА_5 було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначив, що недобросовісність ОСОБА_7 та ОСОБА_13 щодо їхніх дій щодо продажу нерухомості, на яку посилається представник позивача в обґрунтування позовних вимог, не може бути підставою для визнання правочину недійсним, що згідно умов мирової угоди, яка затверджена судом відповідачі повинні здійснити погашення заборгованості після продажу спадкового майна, сторони не погоджували передання спірної земельної ділянки позивачу в рахунок погашення боргу спадкодавця, що позивачем не правильно тлумачаться положення ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України. Також вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, в межах якого він мав звернутися до суду за захистом своїх прав. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також 30 липня 2018 року представником відповідача ОСОБА_3 – адвокатом ОСОБА_5 було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій він просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у зв’язку із пропуском строку позовної давності позивачем.

09 жовтня 2018 року представником позивача ОСОБА_2 було подано до суду письмову заяву про уточнення позовних вимоги, в якій він просить суд визнати недійсним, укладений 30 липня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і ОСОБА_13 договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 6325155800602:003:0016, яка за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 174, який було посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 з підстав недобросовісного виконання відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_13 умов мирової угоди щодо погашення заборгованості за договором позики за рахунок спадкового майна, посилається на невідповідність оспорюваного договору ст. 203 та ст. 215 ЦК України. Також зазначає, що строки позовної давності не можуть бути застосовані, оскільки справа розглядається з 2016 року, а про існування оспорюваного договору він дізнався після відповіді нотаріуса у січні 2018 року.

Суд, виходячи із заявлених вимог, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно дослідивши доводи сторін, матеріали справи та надані докази, встановив наступне.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року було визнано та затверджено мирову угоду від 17 березня 2014 року, укладену між ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 та ОСОБА_7 і ОСОБА_13, за якою вони визнали позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. На підставі домовленостей ОСОБА_7 добровільно було частково погашено борг у розмірі 11500 доларів США. У зв’язку з чим позивачем було зменшено свої позовні вимоги на вказану суму та відмовився від позовних вимог у розмірі еквівалентному 25000 доларів США. Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_13 відповідно до п. 2.4 мирової угоди прийняли на себе зобов’язання сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість спадкодавця ОСОБА_17 у розмірі в еквіваленті 25000 доларам США частками: еквівалент 5000 доларам США зобов’язані погасити протягом 10 днів з моменту продажу (відчуження) нерухомості, яка входить до складу спадкової маси ОСОБА_17, а саме будинку № 48 по вул. Н. Курченко в с. Макариха, Золочівського району Харківської області, незалежно від фактичної ціни відчуження цієї нерухомості; суму еквівалентну 20000 доларам США вони повинні сплатити ОСОБА_1 протягом 10 днів з моменту повного або часткового виконання зобов’язань за договором позики від 11 квітня 2008 року. Також, відповідачі зобов’язані були повідомляти позивача про оформлення спадкових прав на майно, про відчуження майна, про інші відомості щодо цієї угоди. За цією мировою угодою ОСОБА_1 відмовляється від права вимоги заборгованості спадкодавця ОСОБА_17 у розмірі в еквіваленті 10000 доларів США за умови належного виконання ОСОБА_7 та ОСОБА_13 своїх зобов’язань за цією мировою угодою, у тому числі і п. 2.4 у повному обсязі. У випадку порушення умов мирової угоди ОСОБА_7 та ОСОБА_13 позивач набуває право стягнення грошових коштів у розмірі еквівалентному 35000 доларів США, а відповідачі повинні сплатити борг у строки, визначеними вимогою ОСОБА_1

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 57996576 від 22 квітня 2016 року та № 75571272 від 12 грудня 2016 року, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 13 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16, реєстровий № 1629, ОСОБА_15 набув право власності на садовий будинок з господарчими спорудами, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176, загальною площею 151,80кв.м., житловою площею 55,80кв.м., розташований на земельній ділянці для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0031.

13 жовтня 2015 року між ОСОБА_19 та ОСОБА_15 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16, реєстровий № 1629, за яким ОСОБА_15 прийняв у власність садовий будинок з господарчими спорудами, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176, загальною площею 151,80кв.м., житловою площею 55,80кв.м., та земельну ділянку № 176 для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0031, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», які належали продавцю на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 29 травня 2015 року за реєстровим № 1620 та договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 29 травня 2015 року за реєстровим № 1622.

29 травня 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_13 подарували ОСОБА_19 садовий будинок з господарчими спорудами, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176, загальною площею 151,80кв.м., житловою площею 55,80кв.м., який належав їм на підставі Свідоцтва про право власності, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22 29 травня 2015 року за реєстровим № 1169 та Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22 29 травня 2015 року за реєстровим № 1170, Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22 29 травня 2015 року за реєстровим № 1171.

ОСОБА_23 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 травня 2015 року індексний № 38345030, на момент укладення договору дарування садовий будинок з господарчими спорудами, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176 не був під арештом та не мав інших зареєстрованих обтяжень, які б перешкоджали посвідченню договору дарування.

29 травня 2015 року ОСОБА_7 та ОСОБА_13 продали ОСОБА_19 земельну ділянку № 176 для ведення садівництва, площею 0,12 га, кадастровий номер 6325155800:02:003:0031, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», які належали продавцям на підставі Свідоцтва про право власності, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22 29 травня 2015 року за реєстровим № 1166 та Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22 29 травня 2015 року за реєстровим № 1167, Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22 29 травня 2015 року за реєстровим № 1168, про що уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18, реєстровий № 1622. На момент укладення цього договору арештів або інших обтяжень, які б перешкоджали продажу земельної ділянки не було.

На підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22 29 травня 2015 року за реєстровим № 1167, № 1168, № 1170 та № 1171, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 набули право власності по 1/2 частині на спадщину після смерті ОСОБА_17, померлого 25 липня 20-13 року, яка складалася з 1/2 частини садового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176, загальною площею 151,80кв.м., житловою площею 55,80кв.м. та 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку № 176 для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0031, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода».

ОСОБА_7 мала у власності 1/2 частину садового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176, загальною площею 151,80кв.м., житловою площею 55,80кв.м., та 1/2 частину земельної ділянки № 176 для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0031, розташовану за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», що підтверджується Свідоцтвами про право власності, виданих приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22 29 травня 2015 року за реєстровим № 1166, № 1169.

Станом на 29 травня 2015 року, проведеною приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_18 перевіркою заборон відчуження об’єктів нерухомого майна - садового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», будинок 176 та земельної ділянки за цією адресою, належних ОСОБА_7 та ОСОБА_13 не виявлено.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 93805795 від 07 серпня 2017 року ОСОБА_3 зареєстрований власником земельної ділянки № 174 для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, реєстровий № 1528.

На запит ОСОБА_1 № 1 про надання інформації від 02 червня 2014 року ОСОБА_7 та ОСОБА_13 листом від 07 липня 2014 року повідомили, що право на спадщину за адресою: Харківська область, Золочівський район, с. Макариха, вул. Н. Курченко, 48 за ними не оформлена, заборгованість з ОСОБА_21О за договором позики від 11 квітня 2008 року не стягнута.

18 липня 2014 року цінним листом позивачем було направлено ОСОБА_7 та ОСОБА_13 грошову вимогу, в якій він вимагав протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити на його користь заборгованість за мировою угодою, затвердженою ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року, в еквіваленті 35000 доларів США.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 27 листопада 2015 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку виконання мирової угоди між ним та ОСОБА_7 і ОСОБА_13, яка затверджена ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року та стягнення солідарно з них грошових коштів в еквіваленті 35000 доларів США.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/10259/15-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_13 про зобов’язання виконати мирову угоду задоволено, зобов’язано відповідачів виконати мирову угоду, затверджену ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року, та сплатити на користь позивача солідарно 928200,00 грн., що є еквівалентом 35000доларів США.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 94317362 від 11 серпня 2017 року ОСОБА_3 зареєстрований власником садового будинку № 174, загальною площею 194,90кв.м., житловою площею 54,70кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», на підставі декларації про готовність об’єкту до експлуатації, серії та номеру ХК 142162630259, виданою 21 вересня 2016 року Департаментом ДАБІ у Харківській області, реєстрацію права власності проведено 07 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та є власником земельної ділянки № 174 для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, реєстровий № 1528.

Земельна ділянка № 174 для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_17, померлого 25 липня 2013 року, реєстровий № 2009 та № 2010 від 21 липня 2014 року, а також свідоцтва про право власності від 21 липня 2014 року, реєстровий № 2008, виданих приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_22, належала на праві спільної часткової власності відповідачам ОСОБА_7 та ОСОБА_13: 3/4 частки – зареєстровано на праві власності за ОСОБА_7, 1/4 частка – за ОСОБА_13

30 липня 2014 року відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_13 уклали з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, реєстровий № 1528. За яким ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку № 174 для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», право власності було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 липня 2014 року індексний номер 24950973.

Проведеною 30 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 перевіркою, відомості в реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна - земельної ділянки № 174 для ведення садівництва, площею 0,12 га., кадастровий номер 6325155800:02:003:0016, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, селищна рада Березівська, Садове товариство «Слобода», відсутні.

ОСОБА_23 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зі змісту ч. 1 ст. 527 ЦК України вбачається, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ст. ст. 598-599 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України вбачається, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин першої та другої статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до положень ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

ОСОБА_23 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Між позивачем, як кредитором спадкодавця та відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_13, як спадкоємцями було укладено мирову угоду, яка була затверджена ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року, в якій між ними досягнуто домовленість щодо здійснення погашення боргу замість покійного ОСОБА_17

У зв’язку з невиконанням укладеної мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_7І, ОСОБА_13, заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 639/10259/15-ц позов задоволено та зобов’язано відповідачів виконати мирову угоду, затверджену ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова у справі № 642/11526/13-ц від 18 березня 2014 року, та стягнуто на користь позивача солідарно 928200,00 грн., що є еквівалентом 35000 доларів США.

Отже, підстав для передання отриманого у спадщину майна на користь позивача в рахунок погашення боргу спадкодавця не вбачається.

Як вказано в ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України істотні умови договору визначаються виключно законами України і не можуть бути встановлені підзаконними актами, в той час як запровадження зазначеної норми фактично встановлює істотні умови кредитного договору, не передбачені законами України.

ОСОБА_23 із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідченні, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

ОСОБА_23 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 16 ЦК України встановлює, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб’єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Проаналізувавши договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30 липня 2014 року, суд приходить до висновку, що в момент його укладення було дотримано вимог закону, цей договір не суперечить вимогам цивільного законодавства, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників цього договору було вільним і відповідало їх внутрішній волі, а договір був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Ці обставини підтверджені в судовому засіданні. Нотаріусом було витребувана правовстановлюючі документи на земельну ділянку, відповідну довідку з сільської ради, зроблено оцінку земельної ділянки і відповідні витяги з Державних реєстрів. Тобто, нотаріусом при посвідченні цього договору дотримано всіх вимог закону. На момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сторони були дієздатними, підтвердили в договорі, що вони розуміють значення своїх дій. Волевиявлення сторін договору було вільним і спрямованим на те, щоб земельна ділянка, яка належала ОСОБА_7 та ОСОБА_13 перейшла у власність ОСОБА_3

Даний договір укладено в письмовій формі, посвідчено нотаріально і проведено його державну реєстрацію. Тобто, повністю дотримано всіх вимог до договору, передбачених ст. 657 ЦК України.

Виходячи із заявлених вимог, всебічно дослідивши доводи сторін і матеріали справи, суд не вбачає порушення норм закону при укладенні даного договору. Договір відповідає вимогам закону.

Що стосується заявленої відповідачем вимоги про застосування строків позовної давності, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

На підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Пунктом Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними і вже можливо, втратили достовірність через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою N 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Такий висновок узгоджується і з Правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі за № 6-2469цс16.

Позивач зазначив, що дізнався про укладення відповідачами 30 липня 2014 року договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка була об’єктом спадкової маси лише в ході розгляду даної справи. Відповідач навпаки не представив суду доводів та доказів, що позивач міг дізнатися про укладення оспорюваного договору раніше.

Отже позовна давність, як підстава для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог не може бути застосована по даній справі.

ОСОБА_23 ст. ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ст. ст. 76, 77, 78-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення по справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, системно аналізуючи норми діючого цивільного законодавства у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між сторонами та дослідивши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягає оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30 липня 2014 року не відповідає вимогам ст. 203, ст. 215 ЦК України, яким чином укладення відповідачами цього договору порушено права позивача, як кредитора спадкодавця, за захистом якого спрямоване його звернення до суду, позов є безпідставним, не доведеним належними доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України, а саме судового збору у зв’язку з відмовою у задоволенні заявлених позовних вимог суд залишає за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_13, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, про визнання договору недійсним – відмовити.

Судові витрати залишити за рахунок позивача.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: inbox@hr.hr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення відповідно до Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України 2147-VIII 03.10.2017, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт України для виїзду за кордон ЕС 160350, тип Р, виданий органом 6301 18.04.2005, мешкає за адресою: Німеччина, м. Майнц, вулиця Раупельсвег, б. 7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

Відповідач – ОСОБА_3, НОМЕР_2, виданий 27.03.2001 Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 70-а, кв. 131, ідентифікаційний номер НОМЕР_3;

Відповідач – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт МН № 687925, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 03.07.2004, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 47/49, кв. 21, ідентифікаційний номер НОМЕР_4;

Відповідач – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, б. 17, кв. 64, ідентифікаційний номер НОМЕР_5;

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, адреса робочого місця: м. Харків, вул. Римарська, 22.

Повний текст рішення складений 26 грудня 2018 року.

Суддя Н.М. Токарєва