Вирок № 78871847, 26.12.2018, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/1555/18

Провадження №1-кп/440/130/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Шендрікової Г.О.

за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.

за участю прокурора Бойка П.М.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську Львівської області в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Велике Колодно, Камянка-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, одружений, на утриманні троє дітей, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, відповідно до наказу т.в.о. начальника ГУ НГІ у Львівській області №455 о/с від 01.12.2016, працюючи на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №3 Буського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, 04.06.2018 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть потерпілого за таких обставин.

04.06.2018 близько 18 год. 00 хв., в світлу пору доби, ОСОБА_1, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по ґрунтовій дорозі в напрямку с.Новий Милятин Буського району Львівської області, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змін, в порушення п.п. 1.10 та 12.3 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), з моменту об'єктивного виявлення велосипедиста ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, на дорозі не застосував своєчасно екстрене гальмування власного автомобіля, внаслідок чого вчинив наїзд на ОСОБА_2, яка рухалася в зустрічному напрямку по цій же дорозіна велосипеді, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці події.

З технічної точки зору, причиною настання даного наїзду стали дії водія автомобіля марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_1, що полягали в невиконанні ним вимог п.1.10 (в частині визначення терміну «небезпека для руху»), п.12.3 ГІДР України, згідно яких: п. 1.10. «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися; п. 12.3.

У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Внаслідок невиконання вищевказаних пунктів ПДР України, водій автомобіля марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_1 з моменту об'єктивного виявлення велосипедистки ОСОБА_2 на дорозі не застосував своєчасно екстрене гальмування свого автомобіля, хоча перешкод технічного характеру для цього в нього не було, внаслідок чого вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, велосипедист ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкодження отримала тілесні кшкодження , які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент їх заподіяння і перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням її смерті.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, суду пояснив, що дійсно 04.06.2018 близько 18 год. 00 хв., в світлу пору доби, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_1, був необережний, не врахував швидкості та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 Просить суворо не карати. Щиро розкаюється, шкодує, що не вдалось уникнути зіткнення і запобігти загибелі людини. Потерпілим шкоду відшкодовано у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинуваченим не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, проаналізувавши докази надані стороною обвинувачення, покази самого обвинуваченого, суд вважає доведеним факт порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель потерпілої ОСОБА_2, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілій ОСОБА_3 завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Згідно ст. 12 КК України злочин, вчинений обвинуваченим і передбачений ч. 2 ст. 286 КК України класифікується як тяжкий злочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Виходячи з принципу індивідуалізації покарання судом враховується, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодовано потерпілій ОСОБА_3 завдану шкоду, яка в свою чергу, покладається на розсуд суду щодо призначеної міри покарання.

Обираючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь скоєного злочину, дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

З урахуванням особи обвинуваченого, характеризуючих даних про особу винного, пом'якшуючих вину обставин, суд вважає, що виправлення й перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням до нього положень ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, відповідно до ст. 76 КК України, оскільки останній має на утриманні трьох дітей, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.

Речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Арешт, який накладено, згідно ухвали слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 19.06.2018 року, на автомобіль марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстровано на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на велосипед марки «Україна», належний ОСОБА_2, на футболку чорного кольору та штани темно синього кольору належні ОСОБА_1, на сліди РБК №1, та сліди РБК №2, на одну жіночу хустку, на один правий тапок синього кольору, на одна пластикова бутилку ємністю 1,5л, на один лівий тапок синього кольору - скасувати.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік, з покладенням на нього, відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 76 КК України обов'язків: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В строк відбуття покарання зарахувати час затримання, а саме з 04 червня 2018 року до 07 червня 2018 року включно, що становить 4 дні.

Арешт, який накладено, згідно ухвали слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 19.06.2018 року, на автомобіль марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстровано на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на велосипед марки «Україна», належний ОСОБА_2, на футболку чорного кольору та штани темно синього кольору належні ОСОБА_1, на сліди РБК №1, та сліди РБК №2, на одну жіночу хустку, на один правий тапок синього кольору, на одна пластикова бутилку ємністю 1,5л, на один лівий тапок синього кольору - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ПП «Програмсервіс» повернути власнику автомобіля;

- велосипед марки «Україна», належний ОСОБА_2, який знаходиться на зберіганні у ПП «Програмсервіс» повернути потерпілій ОСОБА_3;

- футболку чорного кольору та штани темно синього кольору належні ОСОБА_1 - знищити;

- сліди РБК №1, та сліди РБК №2- знищити;

- одну жіночу хустку, один правий тапок синього кольору, одну пластикову бутилку ємністю 1,5л, один лівий тапок синього кольору - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності

10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» № 1/873 від 19.07.2018 в кримінальному провадженні № 12018140350000720 в сумі 1430 гривень в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, МФО 825014, р/р 31111115700003, код ЄДРПОУ 38007594.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів » № 1/810 від 16.07.2018 в кримінальному провадженні № 42018141280000036 в сумі 1430 гривень в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, МФО 825014, р/р 31111115700003, код ЄДРПОУ 38007594.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» № 1/968 від 30.07.2018 в кримінальному провадженні № 42018141280000036 в сумі 1430 гривень в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, МФО 825014, р/р 31111115700003, код ЄДРПОУ 38007594.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Г. О. Шендрікова