Постанова № 78871734, 27.12.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

27.12.2018

Провадження № 3/337/6058/2018

ЄУН № 337/1270/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року місто Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працюючого , який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 93ї бригади б.16 кв 170

за ст. ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2018 року об 11-55 год ОСОБА_1Д, керуючи автомобілем НОМЕР_1 біля будинку 12 по вул..Героїв 9ї бригади, у стані алкогольного спяніння, не впевнившись в безпеці руху перед початком,здійснив наїзд на перешкоду( пеньок від дерева), При ДТП автомобіль отримав механічні пшкодження з матеріальними збитками. Травмованих не має. Огляд на стан зі згоди водія проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою техприладу «Drager Alkotester № 6810» в присутності двох свідків. Результат тесту № 1516 позитивний 2,11 % проміле. З результатом огляду погодився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.1, п.12.1. п.2.9а Правил Дорожнього Руху

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину визнав у повному обсязі. У скоєному покаявся. Просить суворо не карати.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності.

Крім того, згідно ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ратифікованоУкраїною 17.07.1997року,набула чинностідля України11.09.1997року)та правовихпозицій,викладених врішенні ЄвропейськогоСуду зправ людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Зміст принципу « поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.

У відповідності до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок складанняадміністративних протоколіввстановлений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованими не в автоматичному режимі, зареєстрованою в Міністерствіюстиції України10 листопада 2015 р.за № 1408/27853. Провина ОСОБА_1 повністю підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: матеріалами відео фіксації з місця події, результатом тесту техприладу «Drager Alkotester 6810» № 1516, поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 , схемою ДТП, рапортами працівників поліції

Під час складання протоколів правопорушнику були розяснені права передбаченіст.268 КУпАПтаст.63 Конституції України, однак він не оскаржував до суду протокол про адміністративне правопорушення, а також не звертався до суду із скаргою на незаконні дії працівників патрульної поліції.

Розглянувши матеріали проваджень. Оглянувши запис відео фіксації з місця події, суд вважає, щопровина ОСОБА_5 у інкримінованих правопорушенняхпідтверджена у повному обсязі.

Дії порушника суд кваліфікує:

- за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів;

- за ч.1 ст.130 КУпАП як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп*яніння .

При призначенні покарання, суд виходить з наступного:

Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень, проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

Устатті 17Закону Українивід 23.02.2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2ст. 61 Конституції Українипередбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61Конституції Українисвідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати не тільки чи було вчинено адміністративне правопорушення,та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,а й ті факти, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост.23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративнеправопорушення , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34, 35 КпАП України, так само і вимоги ст. 36 КпАП України, згідно якої при вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимогист.33, 36 КУпАП, керуючись принципом невідворотності покарання,суд вважає, що для ОСОБА_5 стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення мети, передбаченоїст.23 КУпАП, зокремавиховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, а саме у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, з ОСОБА_5 на підставіст. 40-1 КУпАПтаЗУ «Про судовий збір» необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.36, ст.122-2, ст. 124, ч.1 ст130 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу№ 3/337/1270/2018відносно ОСОБА_1, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та справу№3/337/1271/2018відносно ОСОБА_1, про адміністративне правопорушення,передбачене ст.124 КУпАП об'єднати в одне провадження,призначити справі №3/337/1270/2018; ЄУН 337/6058/18.

Визнати винуватим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Визнати винуватим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 36 КпАП України остаточно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік роки.

У разі несплати на протязі 15 днів з дня отримання копії постанови, на підставі ст. 308 КпАП України, стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, подвійний розмір штрафу, тобто 20400 гривень (Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО):899998; Отримувач:ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЕДРПОУ отримувача:37941997; Номер рахунку отримувача:31119149008001).

Стягнути з) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі в розмірі 352,40 грн. (Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО):899998; Отримувач:ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУотримувача:37993783; Номер рахунку отримувача:31211256026001. Код класифікації доходів бюджету:22030106)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Л. Г. Салтан