Рішення № 78871230, 20.12.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

20.12.2018 Провадження № 2/337/1027/2018

ЄУН №337/1510/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді – Салтан Л.Г.

при секретарі – Гальцевій К.В.

за участю позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідачів – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 (що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_2), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а» (місцезнаходження 69037, АДРЕСА_2) про скасування наказу про звільнення, зобов’язання видати наказ про звільнення, здійснення відповідного запису до трудової книжки та її видачі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, вихідної допомоги та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

16.04.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний19-а», про зобов’язання видати наказ про звільнення, здійснення відповідного запису до трудової книжки та її видачі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, вихідної допомоги, моральної шкоди, посилаючись на невиконання трудового зобов’язання відповідачем.

Ухвалою суду від 19.04.2018 року зазначену позовну заяву залишено без руху .

2 травня 2018 року ОСОБА_1 надала суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 3 травня 2018 року відкрито провадження по справі, ухвалено проводити розгляд справи у спрощеному порядку у судовому засіданні 06.06.2018 року, відповідачеві встановлений строк на подання відзиву до суду.

13 серпня 2018 року відповідач надав відзив на позов на позовну заяву.

16.11.2018 року позивачкою надані заперечення на відзив.

Під час розгляду справи позивачка неодноразово уточнювала позовні вимоги, обумовлюючи наданими відповідачами письмовими поясненнями та доказами, в остаточній редакції від 14.12.2018 року, просить визнати незаконним наказ № 1-К від 19.02.2018 р. про її звільнення у зв’язку з припиненням посадових зобов’язань за п. 2 ст. 41 КЗпП України; зобов’язати Голову Правління Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а» ОСОБА_4 видати наказ про її звільнення за п.5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України; зобов’язати Голову Правління ОСББ «Ювілейний 19-а» ОСОБА_4 внести відповідний запис до її трудової книжки, де вказати що ОСОБА_1 звільнена з посади Голови Правління ОСББ «Ювілейний 19-а» за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, в зв’язку з припиненням повноважень та видати їй належним чином оформлену трудову книжку; стягнути з ОСББ «Ювілейний 19-а» на її користь невиплачену вихідну допомогу у сумі 32 400 гривень; середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 56451,63 гривень; моральну шкоду в сумі 7000 грн та судові витрати.

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала, вважає їх законними та обґрунтованими, просить позов задовольнити, суду пояснила, що про проведення 2 лютого 2018 року загальних зборів ОСББ «Ювілейний 19-а», де буде вирішуватися питання про перевибори Голови Правління, посаду якої на той час займала вона, їй було відомо, хоча офіційно на збори її не запрошували. Вона навіть була присутня на початку цих зборів, без реєстрації, потім залишила збори. На час звернення з позовом до суду рішення зборів оприлюднено не було. Наприкінці лютого 2018 року вона передала ОСОБА_4 всі документи, пов’язанні з діяльністю ОСББ, хоча з наказом про звільнення її не знайомили. Свою трудову книжку вона ОСОБА_4. не передавала, залишила на зберігання собі. Підстави звільнення їй були невідомі. Вона зверталася до ОСОБА_4 з заявами про видачу наказу на належно оформленої трудової книжки. У березні отримала розрахунок. 19.03.2018 року оскільки їй причини звільнення були невідомі, вона 19 березня 2018 року звернулася до Голови Правління ОССБ з заявою про звільнення за п.5 ст.41 КЗпП України , яку направила поштою, однак зазначений лист Правлінням отриманий не був, тому вона була змушена звернутися до суду з позовом. Відповідач, до відзиву на позов надав копію наказу про її звільнення, який вона вважає незаконним, оскільки зміст наказу не відповідає змісту протоколу загальних зборів, порядком денним якого були перевибори Голови та було прийнято рішення про її звільнення з посади Голови Правління, без зазначення будь-яких претензій з боку співвласників ОСББ. Крім того, жодною нормою законодавства не передбачено, що саме Голова Правління має обслуговувати безпосередньо грошові, товарні або культурні цінності. У відповідності до ч.5 ст.235 КЗПП України вона має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки підприємство до теперішнього часу не видало їй належним чином оформлену трудову книжку. Розмір середньоденної заробітної плати складає 257,43 грн, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на 21 грудня 2018 року складає 211 днів та становить 56451,63 грн. Крім того, вона у відповідності до ст.44 КЗпП України має право на отримання грошової допомоги у розмірі, не менше ніж шестимісячний середній заробіток, що становить 32400 грн. На теперішній час вона позбавлена можливості працевлаштуватися, змушена відстоювати свої законні права у судовому порядку, що потребує додаткового часу та зусиль, постійно знаходиться у нервовій напрузі, що потягло за собою захворювання на дерматит, що викликаний нервовим розладом, тому просить стягнути в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 7000 грн. Крім того, просить стягнути понесені нею судові витрати.

Представник позивача у судове засідання 20 грудня 2018 року не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався, позивачка не заперечувала проти проведення судового засідання у відсутність її представника, тому суд розглянув справу у його відсутність.

При розгляді справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх законними та обґрунтованими, оскільки звільнення позивачки з підприємства проведено з порушення встановленого трудовим законодавством порядку звільнення.

Відповідачка ОСОБА_4 у судові засідання жодного разу не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомляла, тому у відповідності до ст. 223 ЦПК України суд розглянув справу у її відсутність .

Представник відповідачів ОСОБА_5 проти позову заперечує, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, суду пояснив, що 2.02.2018 року загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний-19а» було прийнято рішення про звільнення позивача з посади Голови Правління за порушення в роботі, від надання пояснень позивач відмовилася. 19.02.2018 року був виданий наказ про припинення трудового договору з позивачем на підставі п.2 ст.41 КЗпП України, а саме у зв’язку з наявністю винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Претензії співвласників будинку до позивача, у тому числі і з фінансових питань, мали місце і раніше, що підтверджено протоколами загальних зборів від 17 та 25 грудня 2017 року. Наказ про звільнення позивачці був надісланий поштою. Трудова книжка зберігається у позивачки, тому внести відповідний запис про звільнення та видати належним чином оформлену трудову книжку відповідач не мав можливості саме з вини позивача. 19.02.2018 року до виконання своїх обов’язків приступила ОСОБА_4 З позивачем проведений належних розрахунок, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв’язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Таким чином, для правильного вирішення спору необхідно встановити наявність матеріальних та процесуальних підстав для зміни причини формулювання звільнення позивача з підприємства та виплати їй відповідних сум.

Судом встановлено: відповідно до наказу № 1-0001 від 30.12.2016 року позивачка по справі – ОСОБА_1 призначена на посаду Голови Правління ОСББ «Ювілейний 19-а»

Наказом від 01 березня 2017 року ОСОБА_1, як Голові Правління , надано право першого підпису на фінансових та банківських документах ОСББ.

Відповідно до протоколу № 1 (а.п.56-58) 02 лютого 2018 року відбулися загальні збори ОСББ «Ювілейний 19-а», в порядок денний яких було включено питання перевиборів Голови Правління.

За зазначеним питання слухали ОСОБА_6, власника кв.92, яка запропонувала звільнити з посади Голови Правління ОСББ «Ювілейний 19-а» ОСОБА_1 за систематичні порушення в роботі. Обрати новим Головою Правління ОСОБА_4 Діючому Голові Правління ОСОБА_1 було надано слово для пояснення своїх дій, але ОСОБА_1 відмовилася пояснювати свої дії перед співвласниками будинку.

Більшістю голосів прийнято рішення «Звільнити з посади Голови Правління ОСОБА_1

19 лютого 2018 року був виданий наказ ( розпорядження ) № 1-К від 19 лютого 2018 року про припинення трудового договору, відповідно до якого на підставі рішення загальних зборів співвласників будинку ОСОБА_1 звільнена з посади Голови Правління ОСББ у зв’язку з припиненням посадових зобов’язань, п.2 ст.41 КЗпП України.

Копію наказу було надіслано ОСОБА_1 поштою.

19.03.2018 року ОСОБА_1 поштою направила Правлінню ОСББ заяву, в якій просила у зв’язку з припиненням її повноважень як Голови Правління ОСББ «Ювілейний 19-а» звільнити її згідно п.5 ст.41 КЗпП України з 19 березня 2018 року.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що при їх розгляді необхідно неухильно додержуватись Конституції України, КЗпП й інших актів законодавства. У п.18 зазначеної Постанови вказано, що при розгляді відповідної категорії справ судам необхідно з’ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами.

Так, п.16 Статуту ОСББ «Ювілейний 19-а» передбачено, що для забезпечення діяльності об’єднання загальні збори обирають Голову Правління та в разі необхідності його заступників.

Згідно п.13 Статуту ОСББ «Ювілейний 19-а» визначено, що загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи його окремих членів.

Згідно п.11 Статуту рішення прийняте загальними зборами відповідно до Статуту, є обов’язковим для всіх його співвласників.

Відповідно до ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім інших, може бути розірваний у випадках: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу ( п.2), а також відповідно до п.5 у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб.

Як вбачається із змісту оскаржуваного наказу позивача було звільнено з посади саме на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України, тобто повинні мати місце на час звільнення винні дії ОСОБА_1, яким повинна бути надана належна оцінка та уповноваженим органом висловлено недовіру з боку власника або уповноваженого ним органу, однак зміст оскаржуваного наказу взагалі не містить на зазначення саме які конкретні дії були вчинені позивачкою та чи послугували вони підставою для втрати довіри з боку уповноваженого органу. Підставою наказу послугувало рішення загальних зборів від 02.02.2018 року, але відповідно до наданого протоколу було ухвалено рішення про звільнення з посади голови Правління ОСОБА_1 без зазначення підстав такого звільнення.

Належних доказів щодо дій позивача за час обрання посади Голови Правління , які б давали підстави для втрати довір'я до неї, що мали місце на час звільнення( актів ревізійних комісій, службових розслідувань, що передували звільненню) , представником відповідача суду не надані взагалі. Акт ревізійної комісії, наданий відповідачем, складений 15.05.2018 року, тобто після звільнення позивачки з обраної посади, у зв’язку з чим не можуть бути прийняті судом до уваги.

Таким чином, суд вважає, наказ № 1-К від 19 лютого 2018 року про припинення трудового договору з позивачкою.носить формальний характер, оскільки в самому наказі конкретизований склад дисциплінарного проступку робітника, не зазначено саме в чому виразилася його винні дії, не встановлений причинний зв'язок між його діями та втратою довіри з боку співвласників ОСББ «Ювілейний-19а».

А тому суд вважає, що звільнення позивача з посади Голови Правління ОСББ «Ювілейний-19А2 є незаконним, та оскільки рішеннями зборів відбулися перевибори Голови Правління, суд вважає, що фактично позивачка була звільнена з обраної посади у зв’язку з припиненням своїх повноважень ( п.5 ст.41 КЗпП України)

У відповідності до положень частини третьої статті 235 КЗпП України, за якими - у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

У зв’язку з чим суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Правління ОСББ «Ювілейний 19-а»з 19 лютого 2018 року у зв’язку з припиненням посадових зобов’язань за п.2 ст.41 КЗпП України, є незаконним, а тому підлягає зміна формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»з 19 лютого 2018 року у зв’язку з припиненням посадових зобов’язань за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України на п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України – «у зв’язку припиненням повноважень посадових осіб», з відповідним записом у трудовій книжці позивачки .

Згідно до положень статті 44 КЗпП України у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41,працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше шестимісячного середнього заробітку

Порядок обчислення середньої заробітної плати у разі стягнення тримісячного середнього заробітку врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. № 100. Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, в тому числі виплати вихідної допомоги.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденний заробіток позивачки суд вираховує із заробітку двох календарних місяців, що передували звільненню -за січень та грудень 2017 року, виходячи з кількості фактично відпрацьованих днів ( (5400 +3095,34) : 33 дня ), що становить 257,43грн. Середньомісячний заробіток ( для вирахування розміру вихідної допомоги) суд вираховував виходячи із середньомісячного числа робочих днів у розрахунковому періоді ((21+20):2) х 527,43), що становить 5277, 43 грн.

Таким чином, сума вихідної допомоги, яка підлягає виплаті позивачеві становить 31663, 89 (5277,32х6) грн.

Крім того, відповідно до ч.3,5 ст. 235 КЗПП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

При вирішенні питання суд виходить з того факту, що трудова книжка позивачкою не була передана уповноваженому органу, оскільки остання при передачі усієї документації, пов’язаною з діяльністю ОСББ ОСОБА_4 свою трудову книжку не передала, а залишила у себе, доводів та відповідних доказів позивачкою на підтвердження неможливості працевлаштування у зв’язку з неправильним формулюванням причини звільнення не надано, а тому підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на думку суду, відсутні.

Відповідно до ст.237 відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що від незаконних дій відповідача, пов*язаних з незаконним звільненням позивачка ОСОБА_1 безумовно зазнала відповідних страждань пов’язаних з тим, що змушена відстоювати свої права у судовому порядку,що потребує додаткового часу та зусиль для нормалізації свого життя, бо певний час знаходиться у нервовій напрузі, однак розмір моральної шкоди, на думку суду, є завищеним, а тому, суд вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, та враховуючи вимоги розумності та справедливості суд оцінює її у 2000 грн., вважаючи таку суму достатньою та справедливою сатисфакцією за заподіяне.

При зверненні до суду з позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2114,40 грн за вимогами немайнового характеру та 704,80 грн-за вимоги щодо стягнення моральної шкоди , тому суд вважає, що в у відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, сума сплаченого судового збору на її користь підлягає частковому задоволенню, виходячи з розміру задоволених позовних вимог немайнового характеру та моральної шкоди (28,56%), що загалом становить 2315,76 грн ( 2114,4-+201,36)

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення вихідної допомоги, яка є складовою заробітної плати, - позивач на підставі вимог Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами, тому у відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок держави, стягнувши судовий збір з ОСББ «Ювілейний 19-а» на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,44 КЗпП України, ст.ст. 11,13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1) з посади Голови Правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»з 19 лютого 2018 року у зв’язку з припиненням посадових зобов’язань за п.2 ст.41 КЗпП України.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1) з посади Голови Правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»з 19 лютого 2018 року у зв’язку з припиненням посадових зобов’язань за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України на п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України – «у зв’язку припиненням повноважень посадових осіб».

Зобов’язати Голову правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1) , в якій зазначити: « звільнена 19.02.2018 року з посади Голови Правління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»у зв’язку у зв’язку припиненням повноважень посадових осіб згідно п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України».

Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1)суму вихідної допомоги в розмірі 31663,89 грн, без урахуванням податків та зборів.

Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1)в 2000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди .

Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1) судового збору у розмірі 2315,76 грн.

Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейний 19-а»на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1)судовий збір на користь держави у розмірі 704.80 грн.

В іншій частині позову відмовити

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст виготовлений 26.12.2018 року. Копію повного тексту рішення надіслати сторонам.

Суддя: Л.Г. Салтан