Рішення № 78870529, 20.12.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2455/18

Провадження № 2/323/728/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2018 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Гуцал О.П., при секретарі Закладній А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, третя особа: Оріхівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач із позовом до Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, третя особа: Оріхівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Під час підготовчого засідання позовна заява була уточнена. В обґрунтування уточненого позову зазначено, що позивач є донькою ОСОБА_2, яка перебувала в шлюбі із ОСОБА_3. ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) згідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 022274, виданого Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 18.02.1997 року. 22.02.2007 року ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,7740 га, розташовану на території Новоандріївської сільської ради та право на отримання земельної частки (паю) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №022274 в частині багаторічні насадження - 0,22 умовних кадастрових гектарів, сіножаті - 0,3 умовних кадастрових гектарів, пасовища - 0,48 умовних кадастрових гектарів. Спадкоємцями першої черги за законом в той час були: ОСОБА_4 (чоловік спадкодавця), та позивач (дочка спадкодавця). ОСОБА_4 прийняти спадщину не встиг, оскільки помер 10 вересня 2007 року. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,6838 га, розташовану на території Новоандріївської сільської ради та право на отримання земельної частки (паю) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №022273 в частині багаторічні насадження - 0,22 умовних кадастрових гектарів, сіножаті - 0,3 умовних кадастрових гектарів, пасовища - 0,48 умовних кадастрових гектарів. Позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, оскільки на час його смерті проживала разом із ним. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.11.2007 року визнано за позивачем право власності на вищевказані земельні ділянки та на інше спадкове майно (будинок та грошові вклади). Звернувшись до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в частині права на отримання земельної частки (паю), позивачу було відмовлено у видачі такого свідоцтва у зв’язку із неможливістю встановити родинні відносини та у зв’язку із не підтвердженням факту постійного проживання із спадкодавцем. У зв’язку із зазначеним позивач просила суд визнати факт прийняття спадщини після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та визнати за позивачем право на земельні частки (паї), на які мали право спадкодавці.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано копію спадкової справи.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.02.2007 року померла ОСОБА_2, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.19).

Як встановлено рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.11.2007 року у справі № 2-1629/07, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 є її чоловік ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_1.

Згідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі, на право на отримання земельної частки (паю) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №022274 в частині багаторічні насадження - 0,22 умовних кадастрових гектарів, сіножаті - 0,3 умовних кадастрових гектарів, пасовища - 0,48 умовних кадастрових гектарів (а.с.9, 14).

Згідно даних спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_2, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулася позивач та ОСОБА_4, у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини. Позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, оскільки позивачем не підтверджено факт родинних відносин із спадкодавцем (а.с.69-78, 86).

10.09.2007 року помер ОСОБА_4, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.20).

Згідно до довідки № 116 від 02.07.2018 року, виданої Виконавчим комітетом Оріхівської міської ради, ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з серпня 2002 року по день смерті. В цей же період часу з ним проживала однією сім’єю дружина ОСОБА_2 (до дня її смерті) та позивач.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,6838 га, розташовану на території Новоандріївської сільської ради та право на отримання земельної частки (паю) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП №022273 в частині багаторічні насадження - 0,22 умовних кадастрових гектарів, сіножаті - 0,3 умовних кадастрових гектарів, пасовища - 0,48 умовних кадастрових гектарів (а.с.10, 13).

Згідно даних спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулася позивач. Позивачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, оскільки позивачем не підтверджено факт постійного проживання разом із спадкодавцем протягом п’яти років (а.с.47-55).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що вони були сусідами ОСОБА_2, ОСОБА_4 та позивача. Після того, як ОСОБА_2 стала хворіти, приблизно в 2002 році, позивач переїхала до матері та вітчима, та постійно проживала з ними по день їх смерті, опікуючись ними.

Згідно до ст.. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст..1217 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст..1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст..1261 ЦК України).

Згідно до ст..1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст.1268 ЦК України).

Відповідно до ст..1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Згідно із ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Виходячи із змісту наведених норм, поняття «постійне місце проживання», яким є житло, та поняття «постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини», яким є юридичний факт, є різними за правовим змістом, а тому при вирішенні питання прийняття спадщини згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України дослідженню та встановленню підлягає саме обставина (юридичний факт) постійного фактичного проживання спадкодавця та спадкоємця разом в певному місці проживання на час відкриття спадщини, з яким наведена норма права пов'язує появу спадкових правовідносин.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Положеннями ст. 2 зазначеного Закону визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Виходячи із вищевикладеного, вирішуючи питання про достатність доказів, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено належними доказами факт постійного проживання разом із спадкодавцями з 2002 року по день їх смерті.

Як встановлено судом, позивач прийняла спадщину після смерті матері та після смерті ОСОБА_4 спільним проживанням разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці, згідно до даних спадкових справ, відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, ст.ст.1218, 1219, 1258, 1261, 1264, 1266, 1267, 1268, 1269, 1270, 1273, 1276 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області, третя особа: Оріхівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 22.02.2007 року, право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 022274, виданого Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 18.02.1997 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 18.02.1997 року за №365, в частині багаторічних насаджень – 0,22 умовних кадастрових гектарів, сіножаті – 0,3 умовних кадастрових гектарів, пасовища – 0,48 умовних кадастрових гектарів.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 10.09.2007 року, право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 022273, виданого Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 18.02.1997 року, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 18.02.1997 року за №364, в частині багаторічних насаджень – 0,22 умовних кадастрових гектарів, сіножаті – 0,30 умовних кадастрових гектарів, пасовища – 0,48 умовних кадастрових гектарів.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 28.12.2018 року.

Суддя: О.П. Гуцал