Рішення № 78869946, 07.11.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2271/17

Номер провадження №2-а/318/3/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2018 р. м. Камянка-Дніпровська

Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Комишньої Н.І.,

при секретарі Борисенко П.В.,

за участю предстаника позивача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залі суду в м.Кам`янка-Дніпровська Запорізької областіадміністративну справуза адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнаннядій протиправнимита зобов'язаннявчинити певнідії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернуся до Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 та не прийняття рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги, у звязку із настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, отриманих під час виконання обовязків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Зобовязати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) у місячний термін розглянути документи ОСОБА_2 (ІНН: НОМЕР_1) та прийняти протокольно оформлене рішення щодо можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги у звязку із настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, отриманих під час виконання обовязків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) на користь ОСОБА_2 (ІНН: НОМЕР_1) судові витрати, а саме 1500 грн. витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у липні 2016 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, в країнах де велись бойові дії. Вказує на те, що оскільки інвалідність настала як наслідок виконання ним обов'язків військової служби, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому IІІ групи інвалідності. Зазначає, що він у встановленому законодавством порядку звернувся через уповноважений орган до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, проте, рішенням відповідача від 04.11.2016р. № 94 позивачу було повернуто на доопрацювання документи, оскільки в них не має документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов»язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявився, на адресу суду подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача до суду не з"явився належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що в матеріалах справи мається поштове повідомлення про отримання судової повістки.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази вважає, що позов вимогипідлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України та при прийнятті нових нормативно-правових актів або внесенні змін у діючі не допускається зменшення змісту й обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний суд України у Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 визначив, що: "зміст прав і свобод людинице умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку… Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами і свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно довідки Кам"янсько-Днепровського районного військового комісаріату від 17.06.2016 року № 105, проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан в період з 21.06.1983 року по 02.08.1985 року(а.с.10).

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України № 2304 від 25 травня 2016 року у позивача підтверджено осколкове поранення правої ноги та численні захворювання, поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 11).

Відповідно довідки до акта МСЕК серії АВ №0679032 від 06 липня 2016 року, ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв'язку із контузією, пораненням та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії. (а.с.19).

Позивач звертався до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення особистих документів до МО України для прийняття рішення, щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 25 грудня 2013 року № 975.

31 серпня 2017 року позивачу ОСОБА_2 направлено витяг з протоколу засідання комісії МОУ № 94 від 04 листопада 2016 року відповідно якого позивачу було повернуто на доопрацювання документи, оскільки в них не має документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення.

Право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому інвалідність встановлено внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, регламентується статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Приписами частини п'ятоїстатті 17 Конституції Українипередбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державною і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється у відповідності доЗакону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно достатті 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу"виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Соціальним захистом військовослужбовців, відповідно достатті 1 Закону №2011-ХІІ, є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 5 частини другоїстатті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Згідно з пунктом 4 частини другоїстатті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частин другої, шостої, дев'ятоїстатті 16-3 Закону №2011-ХІІу випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 статті16-2 та пункту 9 статті16-3 Закону №2011-ХІІКабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі Порядок №975).

Згідно п. 6 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обовязків військової служби або внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно п. 11 Порядку, військовослужбовець, військовозобовязаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного звязку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, імя та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України,- копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як вбачається з протоколу комісії документи направлені до Міністерства оборони за заявою позивача були повернуті на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузія, травми та каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій в стані алкогольного , наркологічного чи токсичного спяніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. ІІ Порядку.

Так, згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України № 2304 від 25 травня 2016 року у позивача підтверджено осколкове поранення правої ноги та численні захворювання, поранення (контузія) та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 11).

Згідно здовідкоюдо актаМСЕК серіїАВ №0679032від 06липня 2016року ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв'язку із контузією, пораненням та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта МСЕК серії АВ №0679032 від 06 липня 2016 року (а.с.19).

В свою чергу, відповідно до висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 26.04.2016 року №1091/Ж встановлено, що рубець на тілі позивача є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, яке виникло внаслідок розривної дії снаряду та могло бути спричинене в період проходження служби під час виконання бойових дій в 1984 році (а.с.12).

Таким чином, з висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, вбачається, що поранення (контузія) захворювання, які стали причиною інвалідності, так, повязані з виконанням саме обовязку ведення військової службита могли мати місце під час виконання бойових дій в 1984 році, а не скоєння злочину, правопорушення, або самостійного нанесення собі тілесних ушкоджень.

Відповідно до п. 12, 13 Порядку, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобовязаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобовязаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені впунктах 10 і11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Між тим, відповідачем пакет документів стосовно призначення позивачу одноразової допомоги у разі настання інвалідності не розглядався, та рішення по ньому не приймалось. На думку суду, вказаний пакет документів був повернутий на доопрацювання з формальних підстав, крім того, відповідач як субєкт владних повноважень та розпорядник інформації стосовно колишніх військовослужбовців не позбавлений можливості додатково отримати інформацію, яка має значення для вирішення питання щодо можливості призначення позивачу одноразової допомоги.

Відтак, суд вважає, що протиправними є дії відповідача щодоповернення пакету документів ОСОБА_2 на доопрацювання.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень зокрема з боку органів державної влади, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав фізичної особи та породжує контроль за правомірністю прийняття субєктом владних повноважень рішення або вчинення певних дій.

Отже, з огляду на невирішення Департаментом фінансів Міністерства оборони України у визначеному законодавством порядку, питання про можливість призначення Позивачу одноразової грошової допомоги, суд вважає , що вимоги позивача щодо зобовязання Міністерство оборони України в строк встановлений законом розглянути документи ОСОБА_2 та прийняти протокольно оформлене рішення щодо можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги у звязку із настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, отриманих під час виконання обовязків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії підлягають задоволенню.

Стосовно доводів позивача щодо стягнення на його користь за рахунок відповідача судових витрат, з яких плата за послуги адвоката ОСОБА_3 становить 1500 грн. із розрахунку участі адвоката в судовому засіданні в сумі 750 грн. та ознайомлення з матеріалами справи в сумі 750 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 1.ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок дерожави.

Як вбачається з матеріалів справи у суді адвокат позивача ОСОБА_3 не приймав участі.

Факт надання адвокатом ОСОБА_3 юридичних послуг ОСОБА_2 в частині ознайомлення з матеріалами справи підтверджується копією договору про надання юридичних послуг, копією акту про прийняття коштів за надання юридичних послуг згідно договору, позивачем було оплачено юридичні послуги в розмірі 750 грн. згідно квитанції № 263/1.

Відтак, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача стосовно стягнення на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 750 грн.

Вимоги позивача про стягнення на його користь витрат повязаних з участю адвоката ОСОБА_3 в судових засіданнях 1,5 годин не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються матеріалами справи, які свідчать про те, що адвокат ОСОБА_3 жодного разу не приймав участь в судовому засіданні під час розгляду справи. Таким чином, в цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.. 17, ч.2 ст.19, ч.3 ст.22, 46 Конституції України, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", ст.ст..2, 9, 134, 139 241-243, 254-256 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (71330, Запорізька область, Камянко-Дніпровський район, с. Благовіщенка, вул. Пушкіна, буд. 105, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022) задовольнити чапстково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 та не прийняття рішення щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги, у звязку із настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, отриманих під час виконання обовязків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Зобовязати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022) в строк встановлений законом розглянути документи ОСОБА_2 (ІНН: НОМЕР_1) та прийняти протокольно оформлене рішення щодо можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги у звязку із настанням ІІІ групи інвалідності, внаслідок поранення та захворювання, отриманих під час виконання обовязків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 750 грн. (сімсот пятдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:ОСОБА_4