Ухвала суду № 78868647, 26.12.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

26.12.2018

Справа №642/6890/18

Провадження № 2/642/2100/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 р. м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря - Тугая К.В.,

представників позивачки- ОСОБА_2 ОСОБА_1,

представника відповідача (заявника) - ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» - Гринченко Т.М.,

представників відповідача- ТОВ «АФАЛІНА» - Кореневої О.С.,

представників відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача - ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» Юровського Пилипа Юрійовича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом

ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_9, ТОВ «АФАЛІНА», ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО », 3-я особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович,

про визнання недійсними договорів позики, поруки та іпотеки, уступки права вимоги та задоволення вимог іпотекодержателя, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_8 через свого представника адвоката ОСОБА_11 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

-визнати недійсним договір позики від 23 травня 2018р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_9, з підстав його фіктивності відповідно до ст. 234 ЦПК України;

-визнати недійсними (нікчемними) договір поруки від 23.05.2018р. та договір іпотеки №1316 від 23.05.2018р., укладені між ОСОБА_9 та ТОВ «Афаліна» на підставах, передбачених ст. ст. 216, 238, 548 ЦК України;

-визнати недійсним додатковий договір №1 від 26.09.2018р до договору Іпотеки №1316 від 23.05.2018р. укладений між ОСОБА_9 та ТОВ «Афаліна»;

- визнати недійсним договір №2674 від 26.09.2018р. про відступлення права вимоги та прав за іпотечним договором №1316, укладений між ОСОБА_9 та ТОВ «Консалт Прогрес Про»;

- визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя №2675 від 26.09.2018р., укладений між ТОВ «Афаліна» та ТОВ «Консалт Прогрес Про».

Також просить скасувати записи про державну реєстрацію речових прав та права власності на підставі вказаних угод в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2018 року після усунення недоліків відкрито провадження у справі, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 12 грудня 2018 року за заявою представника позивача - адвоката ОСОБА_11 вжито заходів забезпечення позову з зустрічним забезпеченням.

Вказаною ухвалою суду в порядку забезпечення позову відповідачу - ТОВ «Консалт Прогрес Про» заборонено відчуження, передачу в іпотеку або лізинг, а також заборонено вчинення будь яких реєстраційних дій стосовно нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: м. Харків, провулок Пластичний, буд. 9, а саме: нежитлової будівлі (прибудови) літ. "Ц'-4", загальною площею 557,1 кв.м., літ. «Ч-1», загальною площею 173,5 кв.м., нежитлових приміщень № 1, 2, 5-10, 13-15, 21а, 21-30, 43-51, 31-42 у нежитловій будівлі корп. №1 літ. «Ш-1» та прибудови до корп. №1 літ. «Ш-2», загальною площею 2116,4 кв.м., нежитлових будівель літ. «В/1-1», загальною площею 997,3 кв.м., літ. «Ц-1», загальною площею 1838,9 кв.м., літ. «Х-1», загальною площею 181,1 кв.м., літ. «Р-1», загальною площею 57,8 кв.м. та літ. «С-1», загальною площею 66,3 кв.м., літ. «М-1», загальною площею 63,7 кв.м., літ. «Э/1-2», загальною площею 2746,1 кв.м.

Цією ж ухвалою суду зобов'язано позивачку ОСОБА_8 протягом п'яти днів з дня постановлення ухвали внести на депозитний рахунок Ленінського районного суду м.Харкова у якості зустрічного забезпечення 100 000 грн. та надати до суду документи про виконання ухвали про зустрічне забезпечення.

Позивачкою надано квитанцію №17 від 13 грудня 2018 року про внесення 100 000 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Харківській області на виконання ухвали суду про зустрічне забезпечення.

13 грудня 2018 року представник ТОВ «Консалт Прогрес Про» Юровський П.Ю. подав заяву про скасування вказаних заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви посилається на відсутність взаємозв'язку та цивільних правовідносин між позивачем та відповідачами. Так, у 2007р. відповідачкою ОСОБА_4 та позивачкою ОСОБА_12 було затверджено Статут ТОВ «Афаліна», з часткою кожного в статутному капіталі товариства - 50%.За пропозицією позивачки ОСОБА_12 прийнято рішення загальних зборів учасників ТОВ «Афаліна» № 1/05-12 від 21.05.2012 про придбання ОСОБА_4 належної ОСОБА_12 частки та внесення відповідних змін до Статуту. 23.05.2012 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді ТОВ «Афаліна», за яким ОСОБА_12 продала ОСОБА_4 свою частку за 187 грн. 50 коп. Вартість частки обґрунтована тим, що вартість пасивів ТОВ «Афаліна» перевищувала вартість активів, в результаті чого розмір власного капіталу товариства мав від'ємне значення. За таких обставин з 2012 року обсяг цивільних прав та законних інтересів позивачки не розповсюджується на діяльність вказаного товариства, а тим більше на інших відповідачів. Перебування у провадженні господарського суду Харківської області справи за позовом ОСОБА_8 про поновлення корпоративних прав не може бути враховано судом при вирішенні питання щодо забезпечення позову, оскільки господарська справа перебуває лише на стадії підготовчого провадження, процесуальних рішень у даній справі, які б мали преюдиційне значення щодо певних фактів, не винесено, та позивачкою не надано ніяких доказів на обґрунтування позовних вимог. Крім того, на думку представника, суд допустився помилки при визначенні розміру зустрічного забезпечення, ототожнивши сплату за договором про відступлення права вимоги зі сплатою вартості нерухомого майна за договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Реальні витрати ТОВ «Консалт Прогрес Про» при придбанні вказаної нерухомості склали 1 602 720, 58 грн. Заходи забезпечення позову чинять перешкоди поточній господарській діяльності власника майна, а розмір зустрічного забезпечення не відповідає реальним фактичним даним первинного бухгалтерського обліку.

Посилання в ухвалі суду на той факт, що усі оспорювані угоди були укладені в період з травня по вересень 2018 року, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки ТОВ «Консалт Про» є єдиним власником цього майна, та його право власності на вказане нерухоме майно судовим рішенням не скасовано. Зазначає, що застосований судом вид забезпечення позову не є співмірним з заявленими вимогами, доказів наявності реальної загрози невиконання майбутнього рішення суду або утруднення його виконання не надано.

Також послався на те, що вважає ухвалу суду про застосування заходів забезпечення позову необґрунтованою та неправомірною.

В судовому засіданні представник заявника- відповідача ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» - Гринченко Т.М., представник відповідача ТОВ «АФАЛІНА» Коренева О.С., представники відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали вказану заяву про скасування забезпечення позову, пославшись на викладені в заяві про скасування заходів забезпечення позову обставини.

Представник заявника- відповідача ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» Гринченко Т.М. надала суду витяг з Єдиного державного реєстру про проведення реєстрації юридичної особи та послалась на те, що ОСОБА_4 є засновником ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО», яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі про проведення реєстрації юридичної особи 18.09.2018 року, зі статутним фондом у розмірі 1 000 грн., видом діяльності якого є надання в оренду, купівля та продаж власного нерухомого майна, управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.

Також пояснила, що будь якого іншого нерухомого майна, окрім вказаних нежитлових будівель за адресою: м. Харків, провулок Пластичний, буд. 9, ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» не має. Вважає, що ухвала суду перешкоджає господарській діяльності останнього.

Представник ТОВ «АФАЛІНА» Коренева О.С. також зазначила, що предметом позову не є визнання права власності на майно, заявлено немайнові вимоги, про що свідчить і розмір сплаченого позивачкою судового збору, у разі задоволення позову позивачка ніякого майна не набуває, має право лише на стягнення судового збору, та саме в цих розмірах і можливо було забезпечення заявленого позову.

Також зазначила, що за фактом викрадення та привласнення офіційних документів та печатки ТОВ «Афаліна» за заявою ТОВ «Афаліна» внесено відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях за ч.1 ст. 357 КК України, а також за ч.5 ст. 191 КК України щодо сприяння ОСОБА_13, як директора ТОВ «Афаліна», в необґрунтованому стягненні заборгованості у розмірі 951 731 грн. з вказаного підприємства на його користь, чим спричинені збитки підприємству. В ході проведення обшуку у ОСОБА_14 - колишнього директора ТОВ «Афаліна», який є чоловіком ОСОБА_8, вилучені документи ТОВ «Афаліна», у тому числі печатки і бланки з печатками ТОВ «Афаліна». Зазначила, що вказані відомості щодо проведення обшуку розголошує в межах та на підставі письмового дозволу, виданого прокурором прокуратури Харківської області.

Представник відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_6 також зазначив, що ОСОБА_8 використала підроблені документи від імені ТОВ «Афаліна», та з цього приводу буде призначена експертиза в іншій справі. Також в обґрунтування заяви про скасування заходів забезпечення позову надав суду копії таких документів:

-протокол загальних зборів ТОВ «Афаліна» від 21.05.2012, на яких було прийнято рішення про укладення між учасниками товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_8 угоди купівлі-продажу (іншої угоди про відступлення) частки ОСОБА_8 у статутному капіталі ТОВ «Афаліна», перерозподіл часток, та визначення частки ОСОБА_4 у статутному фонді - 100%, та здійснення державної реєстрації відповідних змін до Статуту товариства;

-договір купівлі-продажу від 23.05.2012, відповідно до якого ОСОБА_8 продала ОСОБА_4 свою частку у статутному капіталі ТОВ «Афаліна» за 187 грн. 50 коп.;

- фінансовий звіт ТОВ «Афаліна» за 2012 рік, висновок ТОВ «Інвестиційно-консалтингова компанія «Проконсул», без дати, щодо правильності застосування методологічних засад визначення та розрахунку вартості частини майна вказаного підприємства, пропорційну частці ОСОБА_8 у статутному капіталі, складеного на замовлення ОСОБА_4 на підставі договору про надання консультаційних послуг від 27.09.2018 року;

-висновок експертного дослідження № 23443 від 14.11.2018 старшого судового експерта ХНДІСЕ Кудряшової С.В. щодо підтвердження вказаних висновків фахівців ТОВ «ІКК «Проконсул» відносно частини вартості частини майна ТОВ «Афаліна», пропорційної частці учасникам товариства ОСОБА_8,

- ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2018 року про скасування арешту, накладеного на вказане нерухоме майно ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 25 червня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018220510001539.

Представники позивачки ОСОБА_8 ОСОБА_11 та ОСОБА_1 заперечували проти скасування заходів забезпечення позову. Зазначили, що постановами Східного апеляційного господарського суду від 6 та 7 грудня 2018 року скасовані ухвали господарського суду Харківської області від 17.09.2018 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих у господарській справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 до ТОВ «Афаліна» про стягнення 956 439 грн. у виді арешту вказаного нерухомого майна, накладеного ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2018, та заміну вказаного заходу на арешт грошових коштів ТОВ «Афаліна», які знаходяться на рахунках у банківських установах у межах суми позовних вимог 956 430, 00 грн. Також пояснив, що у вказаних постановах суду апеляційної інстанції зазначено, що захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Афаліна» не спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, та після винесення судом ухвали про заміну заходу забезпечення позову відповідач здійснив відчуження вказаного нерухомого майна ТОВ «Консалт Прогрес Про», за яким на даний час зареєстровано право власності.

Також представник позивачки ОСОБА_11 подав суду письмові заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову, зазначив, що одним з предметів розгляду господарської справи № 922/2447/18 за позовом позивачки, яка вже розглядається по суті, є визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу частки позивачки у статутному капіталі ТОВ «Афаліна» від 23.05.2012 та записів в державному реєстрі змін в установчих документах цього підприємства, що дозволить їй відновити порушені права як учасника цього товариства, та відповідно отримати певні майнові права щодо майна цього товариства. Саме з метою забезпечення у майбутньому права на отримання частки або вартості майна ТОВ «Афаліна» позивачкою ОСОБА_8 і поданий позов про визнання недійсними низки правочинів стосовно цього майна, а не будь-якого іншого майна ТОВ «Консалт Прогрес Про», учасником якого вона не являлась, але відповідно до положень ст. ст. 215, 216 ЦК України та правового висновку Верховного суду від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16 як зацікавлена особа має право на оспорювання вказаних угод. У Постанові Верховного суду України від 27.09.2017 у справі № 6-1361цс17 зазначено, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), що повинен врахувати суд у даній справі. Крім того, зазначив, що судом вжити заходи не у вигляді накладення арешту на майно відповідача ТОВ «Консалт Прогрес Про», а шляхом заборони відчуження та внесення записів до ЄДР речових прав, та вказаний захід забезпечення є найменш обтяжливим для вказаного підприємства, ніяким чином не перешкоджає здійсненню ним завдяки цьому майну підприємницької діяльності, здачі цього майна в оренду або отримання доходу за його допомогою іншим шляхом, а заявник не вказав та не надав будь -яких доказів в обґрунтування того, що вже несе будь які майнові збитки, внаслідок застосування цього заходу забезпечення позову, або що з боку позивачки вчиняються будь - які дії щодо перешкоджання веденню підприємницької діяльності.

Зазначив, що у випадку задоволення позову у даній цивільній справі ТОВ «Консалт Прогрес Про» має право в силу вимог ст. 1212 ЦК України на отримання від первісного іпотекодавця ОСОБА_9, суми, сплаченої при укладенні договору про відступлення прав вимоги від 26.09.2018р.у розмірі 100 000 грн,, яка і відповідає розміру зустрічного забезпечення, сума якого внесена позивачкою на депозитний рахунок суду на підставі ухвали суду. У випадку відмови в задоволенні цього позову або залишення його без розгляду, з урахуванням надання ТОВ «Консалт Прогрес Про» доказів в обґрунтування понесених збитків, якщо суми зустрічного забезпечення буде недостатньо для їх відшкодування, вказане підприємство має право на відшкодування різниці на підставі рішення суду, а майновий стан позивачки, зокрема, наявність у неї нерухомого майна на праві приватної власності, забезпечить відшкодування нею можливих збитків ТОВ «Консалт Прогрес Про».

У інших господарських та кримінальних справах накладався арешт на вказане нерухоме майно, однак після скасування арешту перехід права власності від ТОВ «Афаліна» до ТОВ «Консалт Прогрес Про» було здійснено протягом одного дня - 26.09.2018 року, та за наявності вже відкритого провадження Господарському суді Харківської області за позовом ОСОБА_8 до ТОВ «Афаліна» по справі 922/2447/18 (ухвала від 17.09.2018р.) В подальшому ухвали господарського суду про скасування арешту були скасовані, але вказане нерухоме майно вже перейшло у власність ТОВ «Консалт Прогрес Про», яке не є відповідачем у господарських справах, та попередній стан цього майна вже відновити неможливе. З урахуванням вказаних даних підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Також зазначив, що посилання заявника на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні ухвали про забезпечення позову не можуть бути враховані судом при розгляді даної заяви в порядку ст. 158 ЦПК України, оскільки такі підстави для скасування заходів забезпечення позову не передбачені вказаною нормою, це порушує принцип правової визначеності судового рішення, є спробою незаконного спонукання суду до перегляду свого обґрунтованого рішення у не передбачений цивільно-процесуальним законодавством спосіб. Оцінка вказаних доводів заявника виходить за межі даного судового розгляду, та відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції. Всупереч вимогам ст. 158 ЦПК України ТОВ «Консалт Прогрес Про» не надав доказів на підтвердження своїх доводів щодо понесення ним певних збитків, або можливості вжиття інших заходів, які забезпечать у майбутньому задоволення позовних вимог ОСОБА_8, в тому числі і до ТОВ «Афаліна», та дозволять скасувати або змінити вже обраний захід забезпечення позову на інший.

Суд, вислухавши представника відповідача (заявника) - ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» - Гринченко Т.М., представників позивачки ОСОБА_11, ОСОБА_1, представників відповідача- ТОВ «АФАЛІНА» - Кореневу О.С., представників відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, приходить до висновку, що заявка про скасування заходів забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є визнання недійсними низки правочинів стосовно нерухомого майна та скасування записів про державну реєстрації речових прав.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17 вересня 2018 року відкрито провадження у господарській справі №922/2447/18 за позовом ОСОБА_8 до ТОФ «Афаліна», фізичної особи ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання недійсною угоди про виплату частини вартості майна ТОВ «Афаліна» від 21.05.2012, рішення загальних зборів товариства від 21.05.2012, змін до Статуту та скасування відповідних реєстраційних змін до установчих документів.

На даний час в провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа за заявою ОСОБА_8 про поновлення її корпоративних прав щодо участі в діяльності ТОВ «Афаліна» та вирішення питання щодо отримання вартості або в натурі 50% майна Товариства, до складу якого відноситься зазначене нерухоме майно.

В обґрунтування права на позов як в господарському суді, так і в даній цивільній справі, позивачка ОСОБА_8 посилається на те, що між нею, як учасником ТОВ «Афаліна, та ТОВ «Афаліна» укладена угода від 21.05.2012, відповідно до якої у зв'язку з її виходом з числа учасників товариства вартість 1/2 частки майна товариства у розмірі 1 100 000 доларів США підлягає сплаті їй за курсом долара США в строк до 31 грудня 2017 року, та до цього ж строку їй виплачується належна їй частка прибутку товариства, одержаного до 20 січня 2012 року, а у разі невиплати товариством вказаної суми строк до 30 листопада 2017 року невиплачена частина майна товариства передається їй натурі. У разі невиконання товариством зобов'язань учасник вважається таким, що не вийшов з товариства та до нього повертаються усі права і обов'язки учасника товариства, передбачені статутом товариства та чинним законодавством України, в тому числі на частку статутному капіталі товариства. Вказаною угодою встановлено, що строк позовної давності до вимог учасника щодо передачі частини майна товариства складає 7 років.

Вказана господарська справа до цього часу не розглянута по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

У даній цивільній справі позивачка оспорює укладену ТОВ «Афаліна» низку угод, внаслідок яких право власності на вказане нерухоме майно перейшло до ТОВ «Консалт Прогрес Про».

Той факт, що позивачка є зацікавленою особою щодо оспорювання укладених угод в розумінні положень ч.3 ст. 215 ЦК України, підтверджується наявністю вказаної угоди від 21 травня 2012 року, відповідно до якої вона має права вимагати сплати частки належної їй частки з рахунок майна ТОВ «Афаліна».

Вказана угода від 21.05.2012 на даний час не визнана судом недійсною.

Виходячи з наведених положень, позивачка має право на оспорювання вказаних угод, стороною яких вона не є, та на даній стадії процесу суд не може прийти до висновку про наявність (або відсутність) порушеного права позивачки у даних правовідносинах, яке підлягає захисту

Посилання на наявність кримінального провадження щодо підроблення документів, вчинення шахрайських дій суд при розгляді даної заяви не приймає до уваги, оскільки досудове розслідування у кримінальних провадженнях за заявами ОСОБА_4 триває, підозра жодній особі не пред'явлена та вирок не винесено. Також триває досудове розслідування у кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_8 щодо шахрайських дій ОСОБА_4, в якому також не пред'явлена підозра та досудове розслідування триває.

За таких обставин суд не має правових підстав стверджувати, що будь якою стороною були вчиненні шахрайські дії або підроблені документи. Вказане питання виходить за межі розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, аналізуючи предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку, що між сторонами дійсно виник реальний спір з приводу укладених угод. Усі оспорювані угоди були укладені в період з травня по вересень 2019 року, що може свідчить про можливість подальшого відчуження нерухомого майна; застосованій судом вид забезпечення позову відповідає позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Інститут вжиття заходів до забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

На підтвердження наявності ризику подальшого відчуження майна, що у разі задоволення позову призведе до утруднення або неможливості виконання рішення суду, свідчить той факт, що на вказане нерухоме майно у господарській справі за позовом ОСОБА_14 - директора ТОВ «Афаліна» вже був накладений арешт, однак після його скасування вказане майно було терміново відчужено, і хоч в подальшому ухвали про скасування арешту та заміну виду забезпечення позову були скасовані, право власності на нерухоме майно вже перейшло до ТОВ «Консалт Прогрес Про», до якого вимоги у господарській справі не заявлялись. Однак до цього товариства заявлені позовні вимоги щодо оспорювання укладених угод у даній цивільній справі, де ТОВ «Консалт Прогрес Про» є відповідачем.

Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 20 червня 2018 року за заявою ОСОБА_14 у цій справі накладено арешт в межах суми позовних вимог 951 731 грн. на нерухоме майно, а саме вищезазначені нежитлові будівлі.

Ухвалою цього ж господарського суду від 17.09.2018 за заявою відповідача -ТОВ «Афаліна» вжиті заходи забезпечення позову у вигляді арешту нерухомого майна скасовано, та ухвалою цього ж суду від 17.09.2018 замінено на накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Афаліна» на рахунках банківських установ на суму 956 439 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 6 грудня 2018 року за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_8 ухвалу господарського суду Харківської області від 17.09.2018 про заміну заходів забезпечення позову скасовано.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 7 грудня 2018 року за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_8 скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 17.09.2018 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно.

Вказані постанови господарського суду набрали законної сили.

В постанові Східного апеляційного господарського суду від 6 грудня 2018 року зазначено, що після постановленні ухвали про заміну заходів забезпечення позову, виконання якої є зупинним відповідно до ч.9 ст. 140 ГПК України, відповідач здійснив відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна ТОВ «Консалт Прогрес Про», тобто відчужив нерухоме майно на яке було накладено арешт ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2018. Тому суд вважає, що доводи позивача про те, що відповідач має намір здійснити відчуження належного йому на прав власності майна підтвердились, тому висновки місцевого господарського суду про платоспроможність відповідача та відсутність необхідності в накладенні арешту на його нерухоме майном є помилковими, оскільки відповідач зменшує свої активи шляхом відчуження нерухомого майна. Крім того, господарський суд послався на наявність виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «Афаліна» на користь ОСОБА_14 (матері ОСОБА_4, остання є як засновником ТОВ «Афаліна», так і ТОВ «Консалт Прогрес Про» - останнього на даний час власника нерухомого майна) 32 954, 88 грн, в якому ТОВ «Афаліна» звернулась до виконавця з клопотанням про стягнення на майно боржника, а саме на основні засоби. Також зазначив, що доказ наявності на рахунках відповідача вільних грошових коштів відсутні.

Вказані фактичні обставини мають значення для вирішення питання про наявність підстав для скасування прийнятих заходів забезпечення позову, свідчать про наявність реальної загрози подальшого відчуження нерухомого майна, що призведе до утруднення або неможливості виконати рішення суду у разі задоволення позову.

Предмет позову у даній справі та застосований захід забезпечення позову є взаємопов'язаними, оскільки у разі задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними низки правочинів та скасування відповідних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у позивачки виникають права щодо її частки у майні ТОВ «Афаліна» відповідно до укладеної угоди від 21.05.2012, яка недійсною на даний час не визнана.

Згідно з правовим висновком судової палати у цивільних справах Верховного Суду у справі № 6-1361цс176-1361цс17 від 27.09.2017 р. щодо забезпечення позову, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Тому той факт, що на момент укладення оспорюваного правочину встановлені судом в ухвалі обмеження не було зареєстровано у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», сам по собі не може слугувати підставою для висновку про відсутність такого обмеження і про те, що відповідач має право вільно розпоряджатися нерухомим майном, якщо про встановлену судом заборону відчужувати майно йому достеменно відомо.

Щодо доводів представників відповідачів про те, що вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності ТОВ «Консалт Прогрес Про» суд зазначає наступне.

23.05.2018 ОСОБА_4 укладено договір позики зі своєю матір'ю ОСОБА_9, за яким остання отримала готівкою 100 000 000 грн., що становить еквівалент 3 846 154 доларів США, на строк 3 дні.

В цей же день, 23.05.2018р. укладено договір поруки та договір іпотеки №1316 від 23.05.2018р між ОСОБА_9 та ТОВ «Афаліна» в особі директора ОСОБА_4 , та додатковий договір №1 від 26.09.2018р до договору Іпотеки №1316 від 23.05.2018р., предметом яких є вказані нежитлові будівлі по провулку Пластичному, 9 .Харові.

26.09.2018р. між ОСОБА_9, ОСОБА_4, ТОВ «Афаліна» в особі директора ОСОБА_4 та ТОВ «Консалт Прогрес Про» укладено договір №2674 від про відступлення права вимоги та прав за іпотечним договором №1316, та в цей ж день між ТОВ «Консалт Прогрес Про» в особі ОСОБА_18, який діяв на підставі довіреності, та ТОВ «Афаліна» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя №2675 від 26.09.2018р., за яким з метою припинення зобов'язання іпотекодавця - ТОВ «Афаліна» за договором позики від 23.05.2018 року, іпотекодавець передав ТОВ «Консалт Прогрес Про», як іпотекодержателю, вказане нерухоме майно, про що внесені відповідні записи в Державному реєстрі речових прав а нерухоме майно.

З наданих документів вбачається, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 190 КК України за фактом незаконного заволодіння чужим майном, а саме вказаним нерухомим майном, за попередньою змовою групою осіб, шляхом укладання угод, а саме: договору позики від 23 травня 2018р між ОСОБА_4 та ОСОБА_9, договору поруки від 23.05.2018р. та договору іпотеки №1316 від 23.05.2018р між ОСОБА_9 та ТОВ «Афаліна», оспорювання яких є предметом розгляду у даній цивільній справі, було накладено арешт на зазначене нерухоме майно, а ухвалою слідчого судді від 20.09.2018 арешт було скасовано.

Після скасування арешту ухвалою слідчого судді від 20.09.2018 було вчинено ряд угод стосовно вказаного нерухомого майна: додатковий договір №1 від 26.09.2018р до договору Іпотеки №1316 від 23.05.2018р. укладений між ОСОБА_9 та ТОВ «Афаліна»; договір №2674 від 26.09.2018р. про відступлення права вимоги та прав за іпотечним договором №1316, укладений між ОСОБА_9 та ТОВ «Консалт Прогрес Про»; договір про задоволення вимог іпотекодержателя №2675 від 26.09.2018р., укладений між ТОВ «Афаліна» та ТОВ «Консалт Прогрес Про».

Оспорювання вказаних угод є предметом розгляду у даній цивільній справі.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру про проведення реєстрації юридичної особи ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» зареєстровано 18.09.2018 року з такими видами діяльності: неспеціалізована оптова торгівля; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Розмір статутного фонду вказаного товариства становить 1 000 грн.

Одним з двох засновників вказаного товариства є ОСОБА_4, вона ж є позичальником у договорі позики. Як фізична особа, та як директор ТОВ «Афаліна» вона укладала вказані угоди. Отже, при створенні нею, як засновником, ТОВ «Консалт Прогрес Про», до якого перейшло право власності на вказані нежитлові приміщення, з вкказаними видами діяльності їй було достеменно відомо щодо наявності спору в судах та наявності кримінальних проваджень, які стосуються вказаного нерухомого майна.

Як пояснив представник ОСОБА_4 в судовому засіданні, іншого нерухомого майна, окрім вищевказаних нежитлових будівель, ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» не має.

Відповідачем ТОВ «Консалт Прогрес Про» не надано будь яких даних щодо реальних або можливих збитків підприємства внаслідок вжиття вказаних заходів забезпечення позову, та реального перешкоджання господарській діяльності товариства. Вказане товариство не позбавлено право володіння, користування, здачі в оренду та вчинення інших угод щодо вказаного нерухомого майна, та ведення інших видів господарської діяльності, не пов'язаних з відчуженням майна, передачею в іпотеку та лізинг.

Реалізація права власника нерухомого майна ТОВ «Консалт Прогрес Про» на відчуження вказаного майна до моменту вирішення судом спору щодо правомірності укладених угод може призвести до порушень прав позивачки, оскільки у разі задоволення позову, без забезпечення позову у вигляді заборони відчуження, передачі в іпотеку або лізинг, та вчинення будь яких реєстраційних дій стосовно вказаного нерухомого майна, до вирішення спору по суті, сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу, оскільки ланцюг укладених угод щодо вказаного майна до прийняття рішення по суті спору може бути продовжено.

В той же час метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

На думку суду, саме ті заходи забезпечення даного позову, які вжиті ухвалою суду від 12 грудня 2018 року, є необхідними та достатніми у даній цивільній справі, та співмірними з заявленими позовними вимогами, суд враховує співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких позивачка звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Суд також враховує, що позивачем в порядку зустрічного забезпечення внесено на депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 100 000 грн., та вказані сума дорівнює розміру компенсації за відступлення права вимоги за оспорюваним договором про відступлення права вимоги, укладеним з ОСОБА_9

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, як і при розгляді вказаної заяви про скасування вжитих заходів, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Оцінка доводам заявника щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні ухвали про забезпечення позову не може бути надана судом першої інстанції при розгляді даної заяви в порядку ст. 158 ЦПК України. Заявник не позбавлений права оскаржити ухвалу суду до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, в судовому засіданні не встановлено підстав для скасування ухвали про забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-154, 158 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача - ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО» Юровського Пилипа Юрійовича про скасування заходів забезпечення позову, прийнятих ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 12 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_9, ТОВ «АФАЛІНА», ТОВ «КОНСАЛТ ПРОГРЕС ПРО», 3-я особа на стороні відповідачів - приватний нотаріус ХМНО Остапенко Євген Михайлович, про визнання недійсними договорів позики, поруки та іпотеки, договору уступки права вимоги та задоволення вимог іпотекодержателя, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя - Л.Л. Шрамко