Рішення № 78868053, 17.12.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/135/2018 Справа № 641/3364/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року

Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:

Головуючого судді - Чайка І.В.,

за участю секретаря -Дрокіної С.О.

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1

представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_2,

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3,

представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу № 641/3364/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини , -

В С Т А Н О В И В :

29.05.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, в якому просила визначити місце проживання її малолітньої дитини - ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 06.12.2008 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3, який був розірваний рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.05.2017 року . Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки в період подружнього життя відповідач не турбувався про матеріальне становище родини, позивач вимушена була поїхати за кордон, де влаштувалася на роботу за контрактом. На час відсутності позивача , дитина залишилися проживати з батьком, однак вихованням дитини займалися бабусі. Позивач постійно пересилала гроші відповідачу та кожні три місяці вона приїздила до родини в період своєї відпустки. Оскільки взаємні правовідносини з відповідачем не склалися, позивач повернулася до України та враховуючи, що домовленості з відповідачем стосовно місця проживання дитини разом із нею , не досягнуто , позивач звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.06.2017 року відповідно до ст.121 ЦПК України ( в редакції дії закону 2004 р.) провадження по вищевказані справі було відкрито .

Ухвалою суду від 19.07.2017 року провадження у справі було зупинено до розгляду по суті цивільної справи № 646/3390/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики ХМР про позбавлення батьківських прав, що знаходилась на розгляді в Червонозаводському районному суді м. Харкова.

Відповідно до ухвали суду від 22.03.2018 року провадження по даній справі було поновлено.

31.05.2018 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини, в обґрунтування якої ОСОБА_3 зазначив, що шлюбні відносини з ОСОБА_1 суттєво погіршились після переїзду останньої у 2015 року на роботу до іншої країни. Вважає, що ОСОБА_1 виїхавши на роботу за кордон, визначила пріоритетним - успішну кар»єру, в результаті чого він залишився із сином та самостійно влаштовував побут та дозвілля сина, займався його вихованням, піклувався ним коли той хворів та сприяв розвитку творчих здібностей. На теперішній час дитина навчається у школі та організацію навчального процесу займається батько -ОСОБА_3 Крім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що матір дитини- ОСОБА_1 безвідповідально ставиться до виховання сина, навчанням дитини цікавиться по телефону, а іншими інтересами та здібностями дитини взагалі не цікавиться. Дитина тяжко переживала розлуку із матір'ю та її систематичну відсутність, у зв'язку з чим дитину було забезпечено психологічною підтримкою за допомогою спеціалістів. Згодом дитина примирилася з відсутністю матері та стала байдуже відноситись до її дзвінків. За таких обставин , ОСОБА_3 просить визначити місце проживання дитини з ним.

Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року прийнято нову редакцію Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017 року. Згідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» закону визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч.1 ст.196 ЦПК України в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31.05.2018 року розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання, а також вказаною ухвалою зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини було прийнято до розгляду та об»єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини.

У процесі підготовки справи до судового розгляду були з'ясовані питання та здійсненні підготовчі дії, передбаченні ст. 197 ЦПК України, а саме: вирішені питання щодо виклику та допиту свідків та витребувані докази відповідні докази по справі.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року підготовче засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримала доводи позовної заяви, просила її позов задовольнити та відмовити у задоволенні зустрічного позову вказуючи на те, що працювати за кордон вона поїхала за ради родини, оскільки матеріально ОСОБА_3 не забезпечував родину. Рішення щодо її працевлаштування за кордоном було прийнято разом із відповідачем та останній взагалі проти цього не заперечував. Вона постійно в період всіх своїх відпусток приїздила додому та проводила час з родиною. Також, в літній період вона з родиною їздили відпочивати на море та бувало, що чоловік із сином приїздили до неї коли вона знаходилась за кордоном. Позивач регулярно пересилала гроші відповідачу, також позивач мала рахунок у Банку, з якого відповідач за наданою нею довіреністю знімав кошти. Перебуваючи вдома, позивач постійно проводила із сином, а коли була за кордоном постійно спілкувалась з ним телефоном. Також за телефоном вона спілкувалась з вчителем та дізнавалась про успіхи сина у школі, а будучи вдома вона постійно приймала участь у батьківських зборах та інших шкільних засадах. Подружнє життя у сторін не склалося та по закінченню робочого контракту, позивач повернулася до м. Харкова. Після повернення ОСОБА_1 побачила, що її чоловік разом з іншою жіткою та її дитиною, мешкають в їх квартирі. ОСОБА_3 перешкоджав їй у вселенні в квартиру. Коли вона вселилася в квартиру , то він зі школи забрав сина та більш їй его не повернув. З цього часу він перешкоджає їй бачитися з дитиною. подав позов про позбавлення її батьківських прав. Дитину вона баче лише в школі. ОСОБА_1 також зазначила, що визнає авторітет батька та його важливу роль у вихованні сина,та не будке перешкоджати в їх спілкуванні Але вона як мати також має право на спілкування з сином, їй дуже болячи що її дитину виховує чужа жинка, а їй- матері, перешкоджають в цьому, налаштовують дитину проти нєї.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав доводи свого довірителя, просив первісний позов задовольнити та відмовити у зустрічному позові та вказав, що ОСОБА_1 спроможна забезпечити сина всім необхідним, вона має постійне місце проживання, місце роботи та стабільний заробіток.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 та підтримав доводи зустрічного позову, просив його задовольнити, а також зазначив, що ОСОБА_1 нехтувала інтересами родини, поїхала працювати за кордон, залишивши сина на його піклування. Він як батько постійно був з дитиною, піклувався ним та виховував, самостійно. Дитина має успіхи у школі, а також у кружку з танців, що підтверджує належне виконання своїх батьківських обов'язків, як батька дитини. Крім того, ОСОБА_3 вказав, що дитина до теперішнього часу продовжує проживати з ним, також він мешкає з іншою жінкою та її донькою від попереднього шлюбу. У його теперішній жінки дуже теплі стосунки із його сином, також син із донькою жінки товарищують та вони ходять до одного класу. На теперішній час їх родина мешкає у двокімнатної квартири його цивільної дружини. ОСОБА_3 вважає, що місце проживання дитини повинно бути з ним, оскільки він виховував сина з малечку, постійно був з ним та він має всі умови, необхідні для повного і гармонійного розвитку дитину, має постійне місце проживання та роботи.

Представник ОСОБА_3. - адвокат ОСОБА_5, в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов посилаючись на те, що ОСОБА_1 визначила за пріоритет - успішну кар»єру , замість родини, та залишивши дитину на батька поїхала за кордон. ОСОБА_3 самостійно виховував та дбав про сина. Дитина любить батька та прив»язалась до нього, оскільки батько на протязі тривалого часу знаходився із сином, тоді як мати дитини приїздила до сина тільки у відпустки. Представник вважає, що у випадку задоволення первісного позову щодо визначення місця проживання дитини з його матір'ю, це буду психологічним стресом для дитини.

Суд, заслухавши доводи учасників справи, допитавши свідків та дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного .

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Судом встановлено, що сторони по справі з 06.12.2008 року перебували у шлюбі, який був розірваний рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17.05.2017 року . ( том 1 а.с.6)

В період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. ( том 1 а.с. 12)

Згідно характеристики від 27.07.2017 року, ОСОБА_1 з 01.09.2015 року працювала у М'янмарській філії компанії «К'ЮРОЙ Лімітед» на посаді керівника відділу фінансового планування та контролю. Під час неформального спілкування з коллегами вона створила образ турботливої та відповідальної матері, яка постійно розповідала колегам та друзям про свого сина, використала усі відпустки відповідно до трудового контракту, а також брала відпустку за свій рахунок, щоб провести більше часу зі свої сином. ( том 1 а.с. 97)

Згідно довідки наданої керуючим відділенням «Озарянське» АТ «ОТП Банк» в м.Харків, від 16.08.2017 року вих. №706-5/44БТ картковий рахунок ОСОБА_1 з 26.08.2015 року по 16.08.2017 року зараховано 41780,63 долара США та видавались кошти іншим особам за довіреностями на загальну суму 35425 доларів США . ( том 1 а.с.107)

Відповідно до відомостей, наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби щодо перетину державного кордону України, згідно яких вбачається, що ОСОБА_3 із сином ОСОБА_3 перетинав кордон України - 11.01.2016 року Київ - Бангкок; 21.12.2016 року Київ - Бангкок; 14.01.2017 року Бангкок -Київ;15.06.2017 року Харків-Даламан; 26.06.2017 року Даламан-Харків; ( том 1 а.с.190)

На запит суду, надані відомості Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1, згідно яких вбачається, що остання неоднаразово перетила кордон України( том 2 а.с.109)

Сторони у судовому засіданні не заперечували проти того, що під час роботи ОСОБА_1 за кордоном вона оплачувала сімейний відпочинок .

Виходячи з наведеного, суд не може прийняти до уваги посилання представника ОСОБА_3, що ОСОБА_1 визначила пріоритет кар'єру замість виховання дитини, матеріально не піклується про дитину

Відповідно до рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.10.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, залишені без задоволення. ( том 1 а.с.54-55)

Постановою апеляційного суду Харківської області від 06.02.2018 року, вищевказане рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, залишено без змін.( том 1 а.с.56-59)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.04.2018 року, ОСОБА_1 має у власності дві квартири, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та у АДРЕСА_2 ( том 1 а.с.91-92)

Відповідно до довідки КП « Жилкомсервіс» від 30.05.2017 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_2. ( том 1 а.с.90)

Відповідно до довідки з Дільниці №23 КП « Жилкомсервіс» від 14.05.2018 року з місця проживання про склад сім'ї та прописку, ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_6 зареєстровані за адресою : АДРЕСА_3 ( том 2 а.с.108).

У судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що вказана квартира його батьків.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 зазначили, що ОСОБА_3 разом з сином мешкають у двокімнатної квартирі ОСОБА_9 разом з її донькою. Діти є однолітками та мешкають в одній кімнаті, а ОСОБА_3 з ОСОБА_9 в інший.

ОСОБА_1 мешкає у трикімнатної квартирі, де раніше мешкала їх родина та у дитини була своя кімната, та це було визанано у судовому засіданні ОСОБА_3

Таким чином, житлові умови проживання дитини з матерью більш сприятлеви ніж з батьком.

Відповідно до довідки «Крої Лімітед» від 05.02.2018 року, ОСОБА_1 дотеперішнього часу працює в «Крої Лімітед» на посаді Спеціаліст з управління системою постачання. На теперішній час у позивача з вказаною компанією укладено трудовий договір на віддалену роботу з 05.02.2018 року до 31.12.2018 року та її поточна зарплата становить 200,00 доларів США на місяць. ( том 2 а.с.136)

Згідно довідки «Крої Лімітед» від 31.05.2018 року, загальна сума отриманої заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по травень 2018 року становила 11 500 доларів США. ( том 2 а.с. 135).

Відповідно до анкети заяви про надання банківських послуг від та договору вкладу «Стандарт» від 04.06.2018 року, у ОСОБА_1 на рахунку АТ « ОТП Банк» мається вклад в розмірі 129 600,00 грн. ( а.с.137,138-139)

Згідно довідок про доходи, ОСОБА_3 працює в ТОВ « ВОСТОПАК» з 02.12.2012 року на посаді Менежер зі збуту та його сукупний дохід за період з 01.11.2016 року по 30.04.2017 року склав 22 624, 45 грн. та за період з 01.11.2017 року по 30.04.2018 року в розмірі 25350,69 грн. ( том 1 а.с.181-182)

Крім того, копією трудової книжки ОСОБА_3 підтверджено, що останній працює на посаді менежера зі збуту в ТОВ « ВОСТОПАК» по теперішній час. ( том 1 а.с.185-186)

За місцем роботи ОСОБА_3 характеризується виключно позитивно, як працівник та батько. ( том 1 а.с.183-184)

Також ,ОСОБА_3 характеризується позитивно за місцем свого проживання. ( том 1а.с.187, том 2 а.с. 25)

Таким чином судом встановлено, що матеріальне становище матері дити є значно більшим, ніж у батька, що дає їй можливість матеріально утримувати дитину.

Дитина - ОСОБА_6 навчається у 3-Д класі Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 53 Харківської міської ради, що підтверджується довідкою від 15.05.2018 року , виданою вказаним навчальним закладом. ( том 1 а.с.89)

Крім того, згідно характеристики виданої ХЗОШ № 53 ХМР вбачається, що дитина ОСОБА_6 навчається у 3-Д класі у вказаному навчальному закладі з 2017 року та відносно дитини зазначено про його позитивну характеристику. Також вказано, що батько дитини - ОСОБА_3 відповідально ставиться до своїх обов'язків щодо всебічного та гармонійного розвитку дитини. Протягом 2017-2018 навчального року він відводив сина до школи, а дідусь забирав. Батько постійно піклується про стан здоров'я сина, забезпечує догляд та медичне лікування, систематично відвідує батьківські збори. Співпрацює з класним керівником стосовно питань навчання та виховання дитини. Мати, ОСОБА_1 протягом 2017-2018 навчального року почала відвідувати школу з середини квітня місяця. Не відвідувала батьківськи збори і не брала участі в шкільних заходах. Протягом навчального року цікавилась успіхами і поведінкою сина, телефоном. ( том 1 а.с.177)

Згідно листа- відповіді від 21.05.2018 року, дитина - ОСОБА_6 є вихованцем танцювального колективу «BENETON» (з лютого 2016 року) КЗ « Центр дитячої та юнацької творчості № 7 ХМР». До вказаного танцювального колективу дитину привів займатися танцями батько - ОСОБА_3 Колектив студії танцю регулярно виїжджає на фестивалі, турніри, збори та змагання, в яких на протязі всіх років навчання дитину супроводжує його батько. Мати дитини жодного разу до студії танцю не приходила, розвитком та успіхами сина не цікавилась. За період навчання в ЦДЮТ № 7 мати дитини жодного разу не приводила та не забирала сина із закладу, а також батьківські збори мати не відвідувала. На заняття до ЦДЮТ № 7 дитину приводив та забирав батько. ( том 1 а.с. 178-179)

Згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 16.08.2017 року, у ОСОБА_1 ознак наркологічних захворювань не виявлено. ( том. 1 а.с. 93)

Згідно сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 12.05.2017 року, у ОСОБА_3 наркологічні протипоказання для керування автотранспортом не виявлено. ( том. 1 а.с. 188)

Суду в якості доказів по справі на замовлення ОСОБА_3 був наданий психологічний висновок щодо дитини - ОСОБА_6, 2009 року народження , згідно якого дитина визнає батька як авторитетну фігуру, наділяє його чоловічою тендерною роллю батька. Сприймає його, як людину, яка задовольняє його психоемоційні потреби в повному обсязі та надає почуття психологічного комфорту і захищеності. У психоемоційному ставленні дитини до батька діагностується емоційна прив'язаність, відчуття довіри та поваги. Дитина визнає соціальну роль матері, та не вважає її авторитетною фігурою, яка задовольняє його потреби в почутті захищеності та психоемоційного комфорту. У психоемоційному ставленні до матері діагностується почуття страху, агресії та схильність до уникання взаємодії із нею. Психоемоційне ставлення дитини до ситуації проживання із батьком є позитивним. Ситуація проживання з батьком сприймається дитиною як природна, комфортна та така, що задовольняє психоемоційні потреби дитини в почутті захищеності та спокою. Психоемоційне ставлення дитини до ситуації проживання з матір'ю є негативним. Враховуючі відсутність у дитини досвіду постійного проживання та спілкування з матір'ю протягом останніх трьох років та психоемоційне ставлення дитини до матері на даний момент , гіпотетично, ґрунтуючись на даних тестування, негативне ставлення дитини до ситуації проживання з матір'ю обумовлено, перш за все, страхом перед можливим розтаванням із батьком, а не зміною місця проживання як таким. ( том1 а.с.198-209)

Суд критично ставиться до зазначеного висновку, так як зазначений висновок був зроблений на запит адвоката ОСОБА_3, доказів того, що особи, які його склали є психологами суду не надано, навпаки , відповідно до витягу з єдиного державного режстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_10 займається діяльностю у сфері охорони здоров*я, у якої з ОСОБА_11 укладений трудовий договір( т.2.а.с. 196198,246-249 )

Згідно Висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 10.07.2018 року № 442, Департамент служб у справах дітей вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю - ОСОБА_1. ( том 2 а.с.181-183)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 зазначила, що у 2010 році вона була сусідкою родини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 без шкідливих звичок. Їх діти ходили у одну групу дитячого садочка, а на теперішній час ходять до одного класу. В 2018 році ОСОБА_1 була присутньою в школі на 1 вересня. ОСОБА_1 ходить в школу до дитини, однак їй перешкоджають бачити сина. Теперішня дружина ОСОБА_3 видалила позивача з групи класу у вайбері. Також свідок вказала, що на останньому дзвонику були обидва батьки дитини. З 2012 року свідок не мешкає по сусідству з ними, та на теперішній час свідок мешкає у сусідньому будинку з будинком ОСОБА_3 Свідку відомо, що ОСОБА_1 виїхала за кордон на заробітки, коли дитина йшла до першого класу - у 2015 році. На батьківські збори до школи приходив батько. Свідок спілкується з ОСОБА_1 раз у півроку. З ОСОБА_3 свідок не спілкується та не може його характеризувати.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні зазначила, що вона є хрещеною матір'ю ОСОБА_6. З ОСОБА_1 вона разом працювала за кордоном у М»ямі. Зі згодою чоловіка, вони виїхали на працю за кордон, де мешкали в одній квартирі. Щодня вони спілкувалися з дітьми. ОСОБА_1 була приєднана до групи у Вайбері класу, в якому навчається дитина. Родина ОСОБА_1 приїжджала до них та вони відпочивали на острові біля Таїланду. Перебування чоловіка з дитиною у М»ямі повністю оплачувала позивач. Коли приїздили до України, ОСОБА_1 повністю цей час проводила із сином та коли вона перебувала за кордоном, вона хоч і віддалено, однак все одно приймала участь у виховані сина. У 2017 році свідку та позивачу продовжили робочий контракт, у зв'язку з чим вони поїхали за кордон на працю, та через деякий час стало відомо, що зі сторони ОСОБА_3 розпочався процес про розірвання шлюбу , при цьому коли сторони прощалися перед від'їздом ОСОБА_1 у них все було добре. З цього часу батько перестав давати спілкуватися з дитиною, у зв'язку з чим ОСОБА_1 відмовилась від продовження робочого контракту та повернулася до України. Коли свідок повернулася до України, вона з ОСОБА_1 приходили до дитини у школу та з ним спілкувалися в нормальній обстановці, домовлялися з ним знову зустрітися. Однак, коли прийшов дідусь, дитина одразу змінилася та перестала посміхатися та спілкуватися. Він сказав, що він піде до класу щоб вони сами розбиралися. Свідок вважає, що меркантильні інтереси батька стали вище всього, у зв'язку з чим наразі склалася така ситуація. ОСОБА_6 дуже любить маму та вона до нього погано ніколи не відносилась. Та наразі , ОСОБА_1 була у психолога, щоб дізнатися , як без шкоди для дитини в ситуації, що склалося, спілкуватися із сином.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні вказала, що вона є матір'ю ОСОБА_1 та коли донька була відсутня в Україні , то вона з матірью ОСОБА_3, по черзі піклувалися про дитину. В 2017 року все змінилося , почались скандали та вона була вимушена виїхати з їх квартири. В цій квартирі почала мешкати співмешканка ОСОБА_3 зі своєю дитиною. Літом дитина мешкає з бабусею - матір'ю ОСОБА_3 Свідок , як бабуся бачить та спілкується з дитиною рідко, оскільки ОСОБА_3 перешкоджає цьому. Також свідок вказує, що ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, брав участь у бійках, у зв'язку з чим у нього був перебит нос, а після Євро 2012 зломав ногу. Свідок зазначає, що ОСОБА_3 купував любов дитини, витрачав кошти, які заробляла та пересилала ОСОБА_1

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 зазначила, що вона є тіткою дитини та сестрою ОСОБА_1 Дитина хоче спілкуватися з матір'ю, поки не втручається ОСОБА_3 та його цивільна дружина. Свідок та сама ОСОБА_1 , знаходили їх номери у чорному списку телефона ОСОБА_6. Коли свідок поновляла контакти , через деякий час їх знову ставили в чорний список. Згодом , ОСОБА_6 сказав, що їх номери взагалі видалили з його телефону та йому забороняють відповідати на незнайомі номери. Свідок зазначає, що ОСОБА_1 дуже дбайлива мати, шкідливих звичок не має . Також свідок вказала, що спілкується із ОСОБА_3, він вживає алкогольні напої, свідок бачила його у не трезвому вигляді. Поки ОСОБА_1 знаходилась за кордоном , свідок постійно приходила відвідувати дитину. А зараз щоб побачити дитину , має його караулити біля школи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначила, що вона є психологом, до неї звернувся ОСОБА_3 з дитиною у травні 2018 року. Спочатку вона спілкувалася з батьком, що би з»ясувати проблему та надати висновок, на який був здійснений запит адвокатом , а також була надана згода батька наспілкування з дитиною. З дитиною свідок спілкувалася 3-4 рази по 50 хвилин. Свідку були поставлені питання щодо надання опису психологічного стану дитини, відношення дитини до кожного з батьків та відношення дитини до проживання з матір'ю. На перший зустрічі були батько з дитиною та у співбесіді дитина доповнювала батька. Вже на інших зустрічах дитина була сама, на зустріч хлопчика привозив батько або дідусь. Було встановлено , рівень тривоги вище норми, дитина прагне уваги батька, тому що з ним відчуває комфорт. Схильність до матері та членів її родини не включає, відношення до матері двояке, що пов'язано з відсутністю відносин з нею. Для дитини важливий фізичний контакт. Мати дитини також приходила та просила допомогти налагодити відносини з дитиною. Свідок вказує, що дитина довготривалий час проживала з батьком, у зв'язку з чим він бачить батька поруч та відчуває з ним комфорт.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні зазначила, що вона знає родину ОСОБА_6 вісім років. Їх діти разом ходили до дитячого садочка та на теперішній час ходять до школи та на кружок з танців. ОСОБА_1 поїхала на заробітки та свідок стала більше спілкуватися з батьком дитини та на теперішній час вони спілкуються родинами. Свідок вказала, що ОСОБА_3 дуже гарний батько та, в їх родині спокій та ідилія. ОСОБА_3 приймає участь у житті класу та з кружку танців. Аморальної поведінки а ні у батька дитини, а ні у його матері свідок ніколи не помічала. Свідку відомо, що всі витрати пов'язанні з утриманням дитини несе ОСОБА_3 Також свідок зазначила, що у двох групах у вайбері адміністратором є ОСОБА_3 та він і його співмешканка видаляють ОСОБА_1 з груп.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 вказала, що на теперішній час вона є цивільною дружиною ОСОБА_3 Дитину -ОСОБА_6 вона знає з восени 2006 року, оскільки її донька від першого шлюбу та ОСОБА_6 разом ходять на кружок з танців. Спочатку на танці ОСОБА_6 водила бабауся. З ОСОБА_3 свідок познайомилась у липні 2017 року та вони сумісно гуляли з дітьми. Однією сім»єю вони стали проживати з листопада 2017 року, в квартирі у ОСОБА_3 14.02.2018 року повернулася ОСОБА_1 та вона прийшла до ОСОБА_6 на танці. Дитина була засмучена та він просив не віддавати його матері. Також свідок повідомила, що коли у квартирі розпилялі двері, свідком була викликана поліція. Після цього ОСОБА_6 став боятися матір. На теперішній час вони були вимушені переїхати мешкати до нєї де і проживають до теперішнього часу. ОСОБА_1 стала приходити до ОСОБА_6 два рази на тиждень, однак дитина не бажає з нею спілкуватися. Крім того свідок зазначила, що дитина дуже прив'язана до батька, він постійно проводить з ним дозвілля, займається його вихованням та розвитком.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні вказала, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 Вважає, що у нього була добра родина. Зазначає, що основний дохід був у ОСОБА_3 та це він купив квартиру. Згодом ОСОБА_1 поїхала на заробітки на шість місяців, та в цей час ОСОБА_3 повністю займався дитиною. Дитина рахувала дні до повернення матері, а вона продовжила контракт, на що дитина була дуже ображена. Коли ОСОБА_1 дзвонила сину, він відмовлявся брати слухавку. Також свідок зазначила, що ОСОБА_3 спиртними напоями не зловживає та не вживає наркотичних засобів .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 зазначив, що він є батьком ОСОБА_3 та в їх родині він завжди захищав ОСОБА_1 Коли остання поїхала на заробітки , ОСОБА_3 розом з дитиною їздили до неї . Згодом після приїзду ОСОБА_3 повідомив свідка, про те, що ОСОБА_1 заразила його венеричними хворобами. Вважає, що дитина дуже категорично відноситься до матері, він любить батька та дуже до нього прив'язаний. ОСОБА_1 ніхто не перешкоджає спілкуватися з сином, це він не хоче з нею спілкуватися. На теперішній час ОСОБА_3 співмешкає разом з ОСОБА_9 та вони всі мешкають у неї в квартирі. У ОСОБА_9 є донька від попереднього шлюбу, яка є одноліткою з ОСОБА_6 та вони не конфліктують. Також у ОСОБА_6 з ОСОБА_18 дуже гарні відносини.

Відповідно до чч.2, 8, 9, 10 ст.7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі ст.8 закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Відповідно до ст.ст.18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.

У п.1 ст.9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню

інтересів дитини (ч.1 ст.3 конвенції).

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Згідно зі ст.141 СК мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

Відповідно до ст.157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно.Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею.Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (ст.142 СК), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» сказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11.07.2017 Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «М.С. проти України», в якому йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка недосягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, який проживає окремо від дитини має право на спілкування з дитиною, а батько з яким проживає дитина не має право перешкоджати такому спілкуванню.

Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої 20.11.1959 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли наявні виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

У судовому засіданні був допитаний ОСОБА_6, який зазначив, що кохає обох батьків, але мешкати хоче з батьком.

Отже, встановивши, що у ОСОБА_1 є більш сприятливі умови для проживання дитини, оскільки вона має у власності трьохквартиру, більш стабільний дохід , який складає 200 доларів США на місяць, суд вважає, що саме матір взмозі надати дитині належні умови проживання та забезпечити його матеріально .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки це відповідає інтересам дитини.

Що стосується зустрічного позову ОСОБА_3,то суд відмовляє у його задоволені, так як як судом визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю - ОСОБА_1 . При цьому суд враховує що останній із сином на теперішній час мешкають у двокімнатній квартирі, що належить його цивільній дружині. Власного житла ОСОБА_3 не має, має стабільний дохід, який в середньому складає 4225,00 грн. на місяць, проживає в незареєстрованому шлюбі з іншою жінкою - ОСОБА_9, у якої від попереднього шлюбу є дитина. Доказів, щодо отримання доходів ОСОБА_9 суду не надано. Крім того, дитина ОСОБА_6 та донька ОСОБА_9, є однолітками, різні за статтю та як було встановлено вище мешкають у одній кімнаті.

Однак, суд зауважує, що батько дитини, не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір'ю дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640, 00грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суддя, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини-задовольнити .

Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.00 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони та учасники справи:

Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1, адреса проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1.

Представник позивача - ОСОБА_2, адреса проживання : АДРЕСА_4 , що діє на підставі довіреності від 02.04.2018 року .

Відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, адреса проживання : АДРЕСА_5, РНОКПП- НОМЕР_2.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_5, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 30.05.2012 року , службова адреса : АДРЕСА_6.

Третя особа : Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, 55, код ЄДРПОУ 26489104.

Повний текст рішення по справі складено 26 грудня 2018 року.

Суддя: І. В. Чайка