Рішення № 78867567, 19.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/14767/18

н/п 2/640/2962/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2018 р.

Київський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Гончарові О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Публічного акціонерноготовариства ОСОБА_1«ТРАСТ» (місцезнаходження01001 М.КиївАДРЕСА_1)до ОСОБА_2 (місцепроживання 61085АДРЕСА_2)про стягненнязаборгованості ,-

встановив:

Публічне акціонернетовариство ОСОБА_1«Траст» вособі Уповноваженоїособи Фондугарантування вкладівфізичних осібна здійсненняліквідації ПАТОСОБА_1«Траст» ОСОБА_3 звернулося досуду зпозовом доОСОБА_2про стягненнязаборгованості .

Позивач зазначив, що 05.05.2016 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 ТРАСТ отримав від ОСОБА_2 пропозицію (оферту) про укладення договору № R022.001-ТЕК.0073444, в якій Відповідач пропонував Позивачу надати йому споживчий кредит. Позивачем було акцептовано вищезазначену оферту і надано Відповідачу кредит з розмірі 64 400,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобовязалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 03.05.2019 року згідно з Графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12 % річних та 2,5 % щомісячної комісії за супроводження кредиту, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов»язання перед позивачем чим порушує умови кредитного договору , внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість. Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 25.07.2018 р. загальна сумазаборгованості відповідача передпозивачем заКредитним договором №R022.001-ТЕК.0073444 від 05.05.2016 року складає 126957,09 грн. із них : 50754, 53-заборгованість за кредитним договором; 6239,14-прострочені відсотки; 27370,00-комісія; 42593,42-пеня.

Наразі, допущені порушення умов кредитного договору відповідачем не усунені, прострочена заборгованість не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надіславши заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій він позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином,відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно дост. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, відповідач не подав відзив,суд може ухвалити заочне рішення на підставінаявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно достатті 1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

05.05.2016 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 ТРАСТ отримав від ОСОБА_2 пропозицію (оферту) про укладення договору № R022.001-ТЕК.0073444, в якій Відповідач пропонував Позивачу надати йому споживчий кредит. Позивачем було акцептовано вищезазначену оферту і надано Відповідачу кредит з розмірі 64 400,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобовязалась повернути наданий кредит у повному обсязі до 03.05.2019 року згідно з Графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12 % річних та 2,5 % щомісячної комісії за супроводження кредиту, строком на 36 місяців з щомісячною сплатою частини кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом.

Банк свої зобовязання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі, що підтверджується копією меморіального ордеру № Loan-83945 від 05 травня 2016 року.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_2 припинив виконувати щомісячні зобовязання з погашення кредиту, у звязку із чим, станом на 25.07.2018 року в нього виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача становить: 126957,09 грн. із них : 50754, 53-заборгованість за кредитним договором; 6239,14-прострочені відсотки; 27370,00-комісія; 42593,42-пеня.

Разом з тим із розрахунку заборгованості за договором вбачається, що позивач включив до суми заборгованості нараховану комісію в сумі 27370,00 грн.

Законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняттяЗакону України «Про захист прав споживачів»таЗакону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Згідно з положеннями частин першої, другої, пятої, сьомоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Судом вбачається, що позивач включив до розрахунку заборгованості відповідача комісію за обслуговування кредиту, яку нарахував у сумі 27370,00 грн., яка по своїй суті є платою за користування вказаним кредитом.

Із матеріалів вказаної справи вбачається, що відповідач отримав саме кредит на споживчі цілі.

Згідно з п. 11 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не повязаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника.

Отже, надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихПостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 та в постанові №6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року.

За таких обставин суд вважає, що включення позивачем до розрахунку заборгованості відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 27370,00 грн., є незаконним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Згідност. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 509 ЦК України, зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530ЦК Україниякщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 610 ЦК України, що порушення зобовязання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст.611ЦК Українивстановлено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Суд вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 50754, 53 грн. та процентам за користування кредитом в сумі 6239, 14 грн. ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь яких заперечень з боку відповідача, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Відповідно достатті 549ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

Відповідно до п. 4.3. Умов надання та обслуговування кредитів на споживчі цілі За несвоєчасне виконання зобовязань з погашення Заборгованості по кредиту, Кредитор нараховує, а Клієнт сплачує йому пеню у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) процента від суми прострочених зобовязань за кожний день прострочення. Сума пені стягується Кредитором на підставі договірного списання з Рахунку Клієнта після повного погашення ним суми простроченої заборгованості.

Згідност. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року передбачено що істотними обставинами в розумінні частини третьоїстатті 551 ЦКможна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Верховний Суд України в постанові від 03.09.2014 року в справі № 6-100цс14 вказав, що частина третястатті 551ЦК Україниз урахуванням положеньстатті 3ЦК Українищодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертоїстатті 10ЦПК Українищодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Судом встановлено, що розмір пені становить 42593 грн. 42 коп , суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру неустойки до 5000 грн. 00 коп.

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково і з відповідача слід стягнути 61993 грн. 67 коп., з них: 50754, 53 . - заборгованість за кредитом, 6239, 14 коп. заборгованість за процентами, а також пеня в сумі 5000 грн. 00 коп.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог.

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст.7,10,76,141,244-245,280 ЦПК України, суд -

вирішив:

ПозовнузаявуПублічногоакціонерного товаристваОСОБА_1 «ТРАСТ» (місцезнаходження01001 М.КиївАДРЕСА_1)до ОСОБА_2 (місцепроживання 61085АДРЕСА_2)про стягненнязаборгованості задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста .Харків; ІПН: НОМЕР_1; адреса місцяреєстрації:61085,АДРЕСА_3) на користьПублічного акціонерноготовариства ОСОБА_1ТРАСТ (адреса місця реєстрації: Київ, вул. Болсуновська, 8, адреса для листування (адреса фактичного місцезнаходження): 01001, АДРЕСА_4;Код.ЄДРПОУ:35371070,платіжні реквізити:МФО БАНКУОДЕРЖУВАЧА:300001,ОСОБА_1:Національний банкУкраїни,Отримувач:ПАТ БАНК«ТРАСТ»,Код отримувача:35371070,Рахунок:32070117101026) заборгованість за Кредитнимдоговором №R022.001-TEK.0073444від 05.05.2016р.у розмірі 61993 грн. 67 коп., з них: 50754, 53 . - заборгованість за кредитом, 6239, 14 коп. заборгованість за процентами, а також пеня в сумі 5000 грн. 00 коп., а також стгянути 1762 гривні у відшкодування судових витрат.

В решті частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст. 354 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача з додержанням вимог ст. 284 ЦПК України.

Суддя Д.В. Невядомський