Рішення № 78866764, 26.12.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4621/18

провадження №2/619/1917/18

Заочне рішення

іменем України

26 грудня 2018 року

м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дергачі цивільну справу №619/4621/18,

ім'я (найменування) сторін:

позивач: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації в інтересах малолітної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

відповідач: ОСОБА_2.

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Виклад позиції позивача.

Позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з неї аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття на користь піклувальника. В обґрунтування позову зазначено, що з 30.08.2018 на обліку служби у справах дітей райдержадміністрації перебуває малолітня дитина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з неналежним виконанням матір'ю - ОСОБА_2, батьківських обов'язків. До служби у справах дітей райдержадміністрації звернулася громадянка ОСОБА_3 з письмовим повідомленням про те, що на її вихованні залишилася малолітня дитина - її онука ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка залишилася без піклування батьків. З даного повідомлення стало відомо, що матір дитини громадянка ОСОБА_1 самоухиляється від виховання та утримання дитини, ніде не працює, зловживає спиртними напоями, веде бродячий спосіб життя, вихованням доньки не займається, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, долею доньки не цікавиться. Відповідачка є одинокою матір'ю у відношенні своєї малолітньої доньки ОСОБА_1. Службою у справах дітей райдержадміністрації було двічі направлено повістки матері дитини громадянці ОСОБА_2 за останньою відомою адресою місця реєстрації зазначеної громадянки, з проханням прибути до служби у справах дітей районної державної адміністрації з метою вирішення подальшої долі її малолітньої доньки, також було направлено повістку рекомендованим листом, але до цього часу ОСОБА_2 так і не прибула до служби у справах дітей райдержадміністрації, що і є підтвердженням її безвідповідальнього відношення до долі малолітньої доньки. Після надання дитині соціального статусу громадянка ОСОБА_3 має намір оформити опіку на онукою.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення 14.12.2018 оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник позивачав судове засідання не з'явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 19.11.2018 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.12.2018.

Відповідно до ухвали від 12.12.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено для розгляду по суті на 26.12.2018.

Ухвалою суду від 26.12.2018 постановлено ухвалити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Її матір'ю являється ОСОБА_1, відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується копією свідоцтва про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження (а.с.11, 12).

Відповідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з нормами статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, а також ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Статтею 11 Закону України Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-III передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Як роз'яснено в пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, N 3 (далі - Постанови) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно абзацу 2 пункту 16 Постанови ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Невжиття заходів щодо спілкування з дитиною, турботи про неї, розцінюється як свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідач не має прагнення спілкуватися з дитиною, сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, що суперечить положенням ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), з яких випливає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.

Відповідачка, яка являється матір'ю дитини, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки.

Статті 150, 157 СК України передбачають, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

За нормою п.2 ч.1 ст.164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Як вбачається з заяви ОСОБА_3 повідомила Службу у справах дітей про те, що на її вихованні залишилася малолітня онука ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Матір дитини самоухилилася від виховання дитини, веде аморальний спосіб життя, ніколи ніде не працювала (а.с.16).

Наказом №82 від 30.08.2018 Дергачівської РДА ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 взято на облік, як дитину, яка проживає в сім'ї, в якій матір ухиляється від виконання батьківських обов'язків та тимчасово влаштовано її до сім'ї ОСОБА_3, яка являється бабою малолітньої дитини (а.с.25, 27).

ОСОБА_3 бажає залишити у своїй сім'ї онуку ОСОБА_1, про що надала відповідну заяву 30.08.2018 до Служби у справах дітей (а.с.18).

За змістом ч.4 ст.167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Згідно даних актів від 20.08.2018 та 30.08.2018, умови проживання ОСОБА_3 задовільні, для виховання та розвитку дитини створено належні умови (а.с.17, 22).

Як свідчать дані характеристики, складеної депутатом Русько-Лозівської сільської ради ОСОБА_2 не має місця реєстрації, після народження дитини залишила її проживати зі своєю матір'ю та виїхала у невідомому напрямку, веде бродячий спосіб життя, не займається вихованням доньки (а.с.21).

ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем проживання, про що свідчить характеристика Русько-Лозівської сільської ради (а.с.23).

Частиною 5 ст.19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку від 13.11.2018 №01-49/4149 Дергачівська районна державна адміністрація вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-8).

Згідно ст. 180 СК України батьки повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Служби у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації в інтересах малолітної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, аліменти на утримання доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.11.2018 та до досягнення дитиною повноліття на користь піклувальника.

Стягнути з ОСОБА_2судовий збір на користь держави в сумі 704,80грн (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім'я) сторін:

Позивач: Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 38381694, місцезнаходження: 62303 м. Дергачі Харківська область майдан Перемоги, 1,

Відповідач: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1.

Повний текст рішення складено 28.12.2018.

Суддя І. М. Нечипоренко