Рішення № 78866620, 27.12.2018, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/1342/18

Провадження № 2/618/346/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Рябоконь Є. А., за участю секретаря судового засідання - Кучеренко О. І., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу № 618/1342/18, провадження № 2/618/346/18 за позовом ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, с-ще Тополі, вул. Приозерна, буд. 2, до Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, юридична адреса: Харківська область, Дворічанський район, с. Піски, вул. Центральна, буд. 3, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_2, який помер 04 серпня 2016 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після поховання батька він тяжко хворів, в результаті чого йому довелося лікуватися в умовах стаціонару та амбулаторно. В зв»язку зі станом здоров»я він не міг вчасно подати заяву про прийняття спадщини до Дворічанської державної нотаріальної контори. 09 листопада 2018 року він звернувся до Дворічанської державної нотаріальної контори з заявою про видачу на його ім»я свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька, але йому відмовлено у вчиненні нотаріальних дій. Вважає причину пропуску поважною і просить цей строк продовжити, визначивши додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини строком 2 місяці.

Позивач в підготовче засідання не з»явився, надавши до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути справу в його відсутність.

Представник відповідача – Пісківський сільський голова ОСОБА_3 в підготовче засідання не з’явився, надавши заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив справу розглянути за відсутності представника сільської ради.

За результатами підготовчого провадження на підставі повідомлених позивачем обставин справи, наданих ним і витребуваних ухвалою суду за його клопотанням доказів встановлені такі фактичні обставини та спірні правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що згідно повторного свідоцтва про народження І-ЛЕ № 808159 від 09.10.2012, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, значаться: батько – ОСОБА_2, мати – ОСОБА_4 (а. с. 9).

Згідно свідоцтва про смерть серії ІІ-ЛЕ № 563176 від 12 серпня 2016 року, виданого адміністрацією міського поселення «Селище Уразово» муніципального району «Місто Валуйки і Валуйський район» Бєлгородської області, ОСОБА_2 помер 04 серпня 2016 року (а. с. 6).

Згідно заповіту, посвідченого головою Пісківської сільської ради Дворічанського району Харківської області від 01.07.2011 за № 176, ОСОБА_2 все своє майно заповів своєму синові ОСОБА_1 – позивачу по справі (а. с. 8).

Згідно письмової заяви сестри позивача – ОСОБА_5 від 21.11.2017, вона не претендує на спадщину після смерті батька ОСОБА_2, який помер 04 серпня 2016 року.

Постановою державного нотаріуса Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6 № 1160/02-31 від 09.11.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його батька ОСОБА_2, в зв’язку з пропуском 6-ти місячного строку для прийняття спадщини.

Згідно інформації Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області № 1292/01-16 від 14.12.2018, після смерті ОСОБА_2, який помер 04 серпня 2016 року, по теперішній час спадкова справа в Дворічанській державній нотаріальній конторі Харківської області не заводилась. Заяви про прийняття або відмову від спадщини до держнотконтори не надходили.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд враховує посилання позивача, на те, що він не міг своєчасно звернутися з заявою до держнотконтори з об’єктивних причин, а саме в зв’язку з хворобою, що підтверджується випискою з амбулаторної карти від 18.09.17, 21.12.17, 21.12.17, 29.12.17.

В зв»язку з цим, суд визнає поважними причини пропуску позивачем 6-ти місячного строку для прийняття спадщини, оскільки вони пов»язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і дії принцип верховенства права.

У ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 – 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов»язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 206 ЦПК України суд роз»яснює представнику відповідача наслідки визнання позову, передбачені ч. 4 цієї статті.

Судом також встановлено, що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд вважає, що два місяця буде достатньо для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ч. 1 ст. 8, ст. 41, ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1272 ЦК України, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, п. 15.5) розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, с-ще Тополі, вул. Приозерна, буд. 2, паспорт серії МТ № 190287 від 18.10.2011, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 – два місяці від дня набрання чинності цим рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Є. А. Рябоконь