Рішення № 78865714, 21.12.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 566/648/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої Панас О.В.

при секретарі судового засідання Корнійчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2, яка уклавши шлюб змінила прізвище на ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 05.08.2010 року у розмірі 105603,27 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на 06.05.2018 року відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 105603,27 грн., з яких: 4126,84 грн. заборгованість за тілом кредиту; 92171,51 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 3800,00 грн.- заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 5004,92 грн. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Згідно поданого до суду клопотання, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнає частково, вважає підвищення процентної ставки безпідставним, вона має становити 30% річних, а також просить застосувати строк позовної давності. Просить відмовити у стягненні комісії та штрафу, оскільки має важкий матеріальний стан, має на утриманні і вихованні 5 неповнолітніх дітей, статус багатодітної матері та матері-одиночки відносно 3 дітей.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін. Дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до наступних висновків. Як встановлено, 05.08.2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 (на теперішній час ОСОБА_1 ) було укладено кредитний договір , відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 2000,00 грн. шляхом подання останньою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг на відкриття рахунку і встановлення кредитного ліміту на платіжну куртку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості.

При укладенні цього договору сторони керувалися положенням частини першоїстатті 634 Цивільного кодексу України(даліЦК України), відповідно до якого договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно пункту 2.1.1.2.1. Умов та правил надання банківських послуг (далі Умови), що визначають умови укладеного сторонами договору, Банк видає Клієнту картку, її вид визначається в Пам'ятці Клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення Договору є дата отримання картки, вказана в Заяві.

Зі змісту анкети-заяви, поданої відповідачем про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що відповідачу було видано картку 05.08.2010 р.

Отже відповідач, подавши відповідну заяву, підтвердила свою згоду на те, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають укладений між ним та позивачем договір про надання банківських послуг.

З дослідженого у судовому засіданні розрахунку заборгованості за договором б/н від 05.08.2010 р. вбачається, що після укладення договору остання користувалася кредитними коштами, отриманими нею за договором.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Згідно з пунктом 1.1.7.12 Умов договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

На час розгляду справи суду не надано жодних доказів, які б свідчили про інформування однією зі сторін зазначеного вище договору іншу сторону про його припинення, відповідно цей договір з моменту його укладення автоматично лонгувався на кожні наступні 12 місяців після укладення.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.

Згідно пункту 2.1.1.5.5 Умов позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.6 Умов клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) та оплатити Винагороду Банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Згідно частини другоїстатті 530 ЦК Україниякщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З оглянутогов судовомузасіданні розрахункузаборгованості додоговору №б\нвід 05.08.2010року вбачається,що завідповідачем рахуєтьсязаборгованість якастаном на06.05.2018 рокустановить 105603,27грн.та складаєтьсяз наступного:4126,84грн.-заборгованістьза тіломкредиту ; 92171,51 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 3800,00 грн.- заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу та 5004,92 грн. процентна складова штрафу за порушення грошового зобов'язання.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 4126,84 грн. З приводу розміру нарахованих за кредитним договором процентів суд бере до уваги, що згідно наданих позивачем доказів по 31.08.2014 року процентна ставка за договором становила 30% річних. У подальшому процентна ставка за договором змінювалась позивачем в односторонньому порядку з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року становила 34.80 % річних, з 01.04.2015 року по 06.05.2018 р.- 43,20 % річних. Право змінювати розмір процентів за кредитним договором позивачем обґрунтовується положеннями пункту 1.1.3.2.3 Умов, яким передбачено можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. З цього приводу суд враховує правову позицію Верховну Суду України, висловлену у постанові від 19 грудня 2012 року, винесеній за результатами розгляду справи №6-144цс12, відповідно до якої якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинностіЗакону України від 12 грудня 2008 року №661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тобто до 09 січня 2009 року. Також суд зазначає, що частиною першоюстатті 1056-1 ЦК Українипередбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Згідно частини другоїстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Частиною третьоюстатті 1056-1 ЦК Українивизначено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Як з'ясовано, хоча чинним законодавством і передбачено можливість визначення у кредитному договорі змінюваної процентної ставки, однак у кредитному договорі, укладеному між позивачем та відповідачем, лише вказано на право позивача в односторонньому порядку змінювати умови договору, зокрема й процентної ставки. При цьому у договорі не визначено періодичність зміни процентної ставки, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосування індексу, що має бути також погоджений сторонами і вимоги до якого визначені у частині п'ятійстатті 1056-1 ЦК України. Також договір не містить умов, які б дозволяли точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Крім того, суд враховує, що згідно вимог закону саме на кредитодавця покладається обов'язок письмово повідомляти позичальника та інших зобов'язаних осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати з якої застосовуватиметься нова ставка. Позивачем не надано доказів дотримання вимог положеньстатті 1056-1 ЦК Українищодо визначення кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, змінюваної процентної ставки, а також доказів належного надіслання позивачем відповідачу пропозиції про зміну процентної ставки за кредитним договором та прийняття такої пропозиції відповідачем. При цьому суд зазначає, що боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року, винесеній у справі №6-1374цс17. З викладеного вище слід дійти висновку, що позивач не мав права підвищувати в односторонньому порядку процентну ставку за кредитним договором, укладеним між ним та відповідачем, відповідно нарахування процентів за вказаним договором має здійснюватися виходячи з процентної ставки, яка була визначена на час укладення договору, тобто 30% річних, без стягнення їх у подвійному розмірі на прострочену суму заборгованості. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності повязується не стількизі строком дії ( припинення дії ) договору, як з певними моментам ( фактами ), які свідчать про порушення прав особи. Відповідно до ч.3ст.267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Загальний строк позовної давності для даних правовідносин становить три роки. Отже враховуючи вищевикладене, наявність клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає за розумне застосувати в даному випадку строк позовної давності, в межах трьох років. Окрім того, судом оглянуті письмові докази надані відповідачкою ОСОБА_1 з яких вбачається, що вона є матір"ю п"ятьох дітей, згідно довідки про склад сім"ї, виданої Млинівською селищною радою № 1240 від 19.12.2018р., згідно посвідчення № 111549, виданого виконкомом Рівненської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_3 мають пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей. Згідно довідки Млинівської селищної ради Рівненської області № 1242 від 19.12.2018р. ОСОБА_1, ні у власності, ні у користуванні житлового будинку і земельної ділянки немає. Згідно розрахункузаборгованості заборгованість за тілом кредиту становить 4126,84 грн. З розміром процентів нарахованих позивачем за кредитним договором станом на 31.08.2014 року у сумі 833,23 грн., суд погоджується і вважає його обґрунтованим і таким, що відповідає умовам вказаного договору. Водночас, виходячи з розміру процентної ставки 30% річних, яка була визначена на час укладення договору і має застосовуватися за даним договором, сум заборгованості, періоду її існування з 04.05.2015 року по 06.05.2018 року, беручи до уваги положення пункту 2.1.1.12.6 Умов про те, що проценти за користування кредитом визначають з розрахунку 360 календарних днів на рік, сума нарахованих процентів загалом має становити 749,91 грн. ( 833,23 грн. х 30% х 1080 днів / 360 днів). Отже, загальна сума процентів за кредитним договором станом на 06.05.2018 року має становити 1583 грн. 14 коп. ( 833,23 грн. + 749,91 грн. ). За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача в якості заборгованості за процентами підлягає стягненню 1583,14 грн., відповідно в цій частині позов підлягає задоволенню частково. Окрім того, згідно розрахунку, до заборгованості включено пеню у розмірі 3800,00 грн., вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного. Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно достатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України). За положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення. У той же час, згідно з п.8.6 Умов єдиним видом відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань позичальником є штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Враховуючи вищевикладене та відповідно достатті 549 ЦК Україништраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності. Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року. Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору. Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, що визначено пунктом 2.1.1.7.6 Умов, суд погоджується з тим, що позивач має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій. Визначений у розрахунку загальний розмір штрафів 5504,92 грн., зважаючи на встановлений в ході судового розгляду розмір заборгованості за кредитним договором, який становить загалом 5709,98 грн. (4126,84 грн. + 1583,14 грн.), суд вважає необгрунтованим і беручи до уваги визначені правила, нарахування штрафу приходить до висновку про необхідність стягнення його у розмірі 785 грн. 50 коп. (500 грн.00 коп.+(5709,98 грн. х 5%). Отже, загальна сума заборгованості, з урахування тіла кредиту, процентів та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем 05.08.2010 року, становить 6495 грн. 48 коп. (4126,84 грн. + 1583,14 грн. + 785,50 грн. ). Відповідно суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково. Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 108 грн. 38 коп. (1762 грн. 00 коп. х 6495 грн.48 коп. /105603 грн. 27 коп.).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями3,526,530,610,1050,1054 Цивільного кодексу України, статтями3,12,13,81,141,259,263-265,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.08.2010 року у розмірі 6495 ( шість тисяч чотириста девяносто пять ) грн. 48 коп., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 108 ( сто вісім ) грн. 38 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скаргаподається доРівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:ПАТ КБ "Приватбанк", місцезнаходження:вул. Грушевського, 1 Д м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1. 6, кв. 3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Повне судове рішення виготовлено - 27.12.2018 року.

Суддя: О.В.Панас