Ухвала суду № 78865325, 13.12.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22849/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

13 грудня 2018 року м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Бердій М.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсною державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок, поновлення запису про земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсною державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок, поновлення запису про земельну ділянку.

Одночасно з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі. Свою заяву обґрунтовує тим, що предметом заявленого позову, є вимога визнати незаконним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 25.02.2016 № 253 «Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельної ділянки на вул. Павлюченка, 33 у м. Рівне». Визнати недійсною державну реєстрацію та скасувати записи в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку площею 0,07 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0357, земельну ділянку площею 0,3594 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0358, земельну ділянку площею 0,1075 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0359 та земельну ділянку площею 0,1845 га, цільове використання: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 5610100000:01:021:0360 що знаходяться по вул. Павлюченка, 33 у м. Рівне, які утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:021:0020 площею 7 214 м2, цільове використання: для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим її обслуговуванням, що знаходиться по вул. Павлюченка, 33 у м. Рівне. Також заявлено позовну вимогу про поновлення запису в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:021:0020 площею 7 214 м2, цільове використання: для завершення будівництва виробничо-складської бази з подальшим її обслуговуванням, що знаходиться по вул. Павлюченка, 33 у м. Рівне.

Вказує, що фактом відчуження ОСОБА_3 будівлі виробничо-складської бази, задля обслуговування якої останньому передано в користування земельну ділянку на умовах оренди, право оренди ОСОБА_3 припинилось та одночасно виникло у ОСОБА_1 як нового власника об’єктів нерухомого майна на підставі того ж договору. Вважає, що моментом відчуження нерухомості, ОСОБА_3 втратив статус орендаря, а також його права за договором припинились, в тому числі право на використання земельної ділянки, на її забудову, поділ тощо.

Також вказує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення міської ради ОСОБА_3 не мав права оренди спірної ділянки та не був суб’єктом правовідносин за договором оренди. Однак, Рівненська міська рада приймаючи рішення про поділ цієї земельної ділянки та скасування її державної реєстрації, порушила права Позивача на користування земельною ділянкою необхідною для обслуговування останній належного нерухомого майна, а укладаючи нові договори оренди, міська рада позбавила Позивача на використання ділянок під її об’єктами нерухомого майна, а тому остання змушена звернутись до суду за захистом своїх прав на земельну ділянку та права власності на нерухоме майно.

Представник позивача зазначає про необхідність забезпечення позову у зв’язку з тим, що наразі на спірній земельній ділянці відповідачем ОСОБА_3 здійснюються підготовчі роботи до її забудови. З метою захисту прав та охоронюваних інтересів позивача, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати та виконувати на земельних ділянках, кадастровий номер 5610100000:01:021:0020, 5610100000:01:021:0357, 5610100000:01:021:0358, 5610100000:01:021:0359, 5610100000:01:021:0360, яка знаходиться за адресою: вул. Павлюченка, 33 м. Рівне особисто чи із залученням сторонніх осіб, підрядних та субпідрядних організацій, будь-які будівельні роботи, в тому числі, але не виключно підготовчі, земляні, будівельні, монтажні, оздоблювальні, роботи з будівництва будівель чи іншого нерухомого чи рухомого майна до набрання рішення суду законної сили у даній справі.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та матеріалами справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити, передбаченихст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Також, відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпеченн я позову (статті151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК(судовий секвестр).

Згідно ч. 6ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Згідно долученої до заяви декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Рівненській області за № РВ083131830641 від 02.07.2013 року, ОСОБА_3 надано право на забудову земельної ділянки, право на використання якої є предметом оскарження у даній справі. За таких обставин, до моменту розгляду справи по суті, зі сторони ОСОБА_3 можуть бути вчинені дії по забудові земельної ділянки що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову, або до неможливості відновлення прав позивача без подачі нових позовів до суду.

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії, є видами забезпечення позову, передбаченими ст. 150 ЦПК України і відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті.

З урахуванням вище викладеного, наявної інформації про майно, слід дійти висновку, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідач матиме можливість здійснити дії щодо спірних земельних ділянок, зокрема в частині їх забудови, тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду. Крім того, слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з'ясування обставин, матеріали справи ще не досліджувалися по суті, в зв'язку з чим заяву необхідно задоволити.

Відповідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,151,153,293,294 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсною державної реєстрації земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію земельних ділянок, поновлення запису про земельну ділянку - задоволити.

Забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати та виконувати на земельних ділянках, кадастровий номер 5610100000:01:021:0020, 5610100000:01:021:0357, 5610100000:01:021:0358, 5610100000:01:021:0359, 5610100000:01:021:0360, яка знаходиться за адресою: вул. Павлюченка, 33 м. Рівне особисто чи із залученням сторонніх осіб, підрядних та субпідрядних організацій, будь-які будівельні роботи, в тому числі, але не виключно підготовчі, земляні, будівельні, монтажні, оздоблювальні, роботи з будівництва будівель чи іншого нерухомого чи рухомого майна до набрання рішення суду законної сили у даній справі.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Копію ухвали направити для виконання у Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_3, сторонам по справі для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним Кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_5