Рішення № 78863138, 23.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5604/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Струтинська Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приват Банк» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заявумотивує тим,що 28.08.2008року міжПАТ КБ«Приват Банк»та ОСОБА_1було укладенокредитну угоду246824-SOGL,відповідно доякої останній отримав кредит у розмірі 5000 доларів США на термін до 20.08.2009 року, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором.

В якості забезпечення виконання зобовязання, 28.08.2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №246824, згідно з яким поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати у повному обсязі щодо повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, визначених Кредитним договором.

Взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування Позичальник належним чином не виконує і станом на 17.04.2016 року заборгованість по кредиту складає 10110.46 доларів США.

На підставі вищенаведеного позивач просить солідарно стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість а кредитним договором № 246824-SOGL від 28.08.2008 року у розмірі 10110.46доларів США,що закурсом 25,65відповідно дослужбового розпорядженняНБУ від15.04.2016року складає259232.10грн. та судові витрати в розмірі 3888.48 грн. судового збору.

Представник позивача у судове засідання не зявився, при цьому в позовній заяві просить у випадку неявки представника позивача у судове засідання проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі не скористалися правом на участь у судовому засіданні, та в матеріалах справи міститься спільна заява їх представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно з якою вони просили відмовити у задоволенні позову, оскільки банком пропущено строк позовної давності на предявлення позовних вимог.

У відповідь на вказану заяву представником позивача подано додаткові пояснення, зміст яких зводиться до того, що останній просив не застосовувати до даного позову строк позовної давності та задоволити позов.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,28.08.2008року міжПАТ КБ«Приват Банк»та ОСОБА_1 укладено договір246824-SOGL,згідно якогоостанній отримав кредит в розмірі 5000 доларів США.

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України. Відповідно до цієї статті, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.09.2010 року, змінену позовну заяву ЗАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно задоволено, та стягнуто з останнього 57968,24 гривень суми боргу, 396,59 гривень судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Пунктом 6.8 кредитної угоди 246824-SOGL від 28.08.2008 року встановлено строк позовної давності тривалістю пять років.

Відповідно достатті 256 Цивільного кодексу Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу".

Крім того, боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, яка міститься в рішенні "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року, строк позовної давності переслідує кілька важливих цілей, а саме забезпечує правову визначеність і остаточність, захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які було б важко спростувати, і дозволяє уникнути несправедливості, яка може виникнути при прийняті судами рішень щодо подій, що мали місце в далекому минулому на підставі доказів, які з часом можуть стати ненадійними і недостатніми.

Згідно із ст. 257 Цивільного процесуальногокодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 Цивільного процесуальногокодексуУкраїни).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Оскільки умовами кредитного договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

У Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року №6-2891цс16 зазначено, якщо виконання зобовязання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою.

Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.

Відповідно дост. 253 Цивільного кодексу Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебігу позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1, ч.5ст.261 Цивільного кодексу України) початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом встановлено, що право позивача на повернення кредитних коштів було порушено у 2010 році, у звязку з чим ним було звернуто до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, про що свідчить рішення суду від 21.09.2010 року, яке набрало законної сили. Натомість, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 31 травня 2016 року, тобто після спливу пяти років (встановленого у кредитній угоді строку спеціальної позовної давності).

Частиною 4 статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зістаттею 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ч.3статті 267 Цивільного кодексу Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст.81ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, і відповідач просить застосувати наслідки спливу такого строку, тому незважаючи на наявність порушень умов договору відповідачем, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд в процесі розгляду справи прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то судові витрати до стягнення з відповідача на користь позивача до задоволення також не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 253,256,257,258,261, 263-267, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПАТ КБ«Приват Банк»до ОСОБА_1,ОСОБА_2,про стягненнязаборгованості закредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Реквізити сторін:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО№305299;

Відповідач 1 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1, паспорт серії ВО №004952, виданий Воловецьким РВ УМВС України в Закарпатській області 24.08.1995 року;

Відповідач 2 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: Іршавський район, с. Малий Раковець, вул. Лесі Українки, 28, рнокпп НОМЕР_2, паспорт серії ВР №207005, виданий Іршавським РВ УМВС України в Закарпатській області 26.06.2005 року.

Суддя Т.Р. Деметрадзе