Рішення № 78862677, 26.12.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1944/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 грудня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі Вереш А.В.

розглянувши заправиламиспрощеногопозовногопровадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи своїпозовнівимоги,позивачвказуєнате,що03.05.2014рокуміжПАТКБ«Приватбанк»тавідповідачемОСОБА_2було укладенокредитнийдоговір№б/н,згідно якогобанкнадав,аостаннійотримавкредит урозмірі500,00грн.,увигляді встановленогокредитноголіміту наплатіжнукартку,зісплатоювідсотків закористування кредитом у розмірі30,00%річних насуму залишкузаборгованості закредитом, з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки, з погашенням суми кредиту та процентів у терміни та розміри, передбачені встановленими умовами кредитного договору. Відповідач ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із запропонованими Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Однак, взяті на себе зобов'язання щодо погашення суми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені кредитним договором відповідачем не виконано. ОСОБА_2 порушував терміни погашення кредиту і відсотків за користування кредитом. Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобовязань за кредитним договором, у звязку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 31.12.2017 року перед позивачем по кредитному договору становить 29885,01 грн., з яких: 492,22 грн. - заборгованість за кредитом; 23493,50 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4000,00 грн. заборгованістьзапенею такомісією;а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1399,29 грн. - штраф (процентна складова), яку ПАТ КБ « Приватбанк» просило стягнути на його користь із відповідача ОСОБА_2

В судове засідання представник позивача не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджується зворотніми повідомленнями які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за № 8800000582412, № 8800023347410.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Судвважаєзанеобхіднезвернутиувагунатому,щозастосовуючивідповіднодоч.4ст.10 Цивільно-процесуальногокодексуУкраїни, ст.17ЗаконуУкраїни "Провиконання рішень та застосуванняпрактикиЄвропейськогосудузправлюдини"прирозгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захистправ людиниіосновоположних свобод,право особи на справедливийі публічний розглядйого справиупродовж розумного строку кореспондуєтьсязобов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживатинадані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35рішеннявід 07.07.1989р. Європейського судузправлюдиниу справі "Юніон Еліментарія Сандерспроти Іспанії" (Alimentaria SandersS.A.v.Spain).Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається,в першучергу, навідповідні державні судовіоргани. Розумність тривалості судового провадження оцінюєтьсяв залежностівідобставинсправи таз огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.Нездатністьсудуефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6даної Конвенції (§66-69рішення Європейського суду зправ людини від 08.11.2005р. усправі "СмірновапротиУкраїни").

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з'явився до суду безповідомленняпричин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК Україниу зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 03.05.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №б/н, шляхом приєднання в порядку ст.634ЦКУкраїни доумов,запропонованихбанкомв письмовихУмовахтаправилах наданнябанківськихпослуг,напідставіподаної відповідачемзаяви,вякійміститься їїпідписпроознайомлення зцимиумоваминадання банківськихпослуг,атакожтарифами банку.Відповіднодоукладеного звідповідачемдоговорубанк надавОСОБА_2,аостаннійотримав кредитурозмірі 500,00грн.,увигляді встановленогокредитного лімітунаплатіжну картку,зісплатоювідсотків закористування кредитом, з кінцевимтерміном повернення,що відповідає строку діїкартки,що стверджується заявою ОСОБА_2, копія якої приєднана до матеріалів справи.

Приукладаннідоговорустороникерувалисьч.1ст.634ЦКУкраїни,згідно з якою договором приєднанняєдоговір, умовиякоговстановлені однієюізсторін у формулярах або інших стандартних формах,якийможе бутиукладенийлише шляхом приєднання другої сторони дозапропонованого договору в цілому. Другасторонане може запропонуватисвої умови договору.

У вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_2 ознайомлений і згідний з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами Банку.

Відповідач ОСОБА_2, підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із запропонованими Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Як вбачається з кредитного договору ОСОБА_2 отримав кошти від ПАТ КБ «Приватбанк» на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності. Сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, як це передбачено ст.207ЦКУкраїни і це узгоджується з вимогами ч.1 ст.638 ЦК України.

ОСОБА_2підписуючизаявупронаданнякредиту,погодивсязумовамидоговору,які передбачали,зокрема:нарахуваннявідсотківнамісяць із розрахунку 360 днів у році за користування кредитом; право банку змінювати кредитний ліміт без повідомлення клієнта; нарахування штрафу в розмірі 500 грн + 5 % від суми заборгованості; сплату пені за несвоєчасне погашення заборгованості; штраф за порушення строків платежів у розмірі500 грн. + 5 % від суми позову.

Пунктом 1.1.1.45 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі.

Позивач в позові зазначає, що Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі.

Умовами кредитного договору визначено порядок погашення заборгованості шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі 7 % від суми заборгованості та строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь який момент змінити ( зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідно до п. 2.1.1.12.5 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, строк повернення кредиту - не пізніше останнього дня місяця зазначеного на платіжній карті. Строк погашення відсотків по кредиту та комісії щомісячно за попередній місяць.

Однак, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_2, належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та відсотків. Внаслідок цього, станом на 31.12.2017 року в нього виникла заборгованість перед позивачем по кредитному договору в розмірі 29885,01 грн., з яких: 492,22 грн. - заборгованість за кредитом; 23493,50 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 4000,00 грн. заборгованістьзапенею такомісією;а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1399,29 грн. - штраф (процентна складова), що стверджується розрахунком заборгованості долученим до матеріалів справи.

Відповідач не спростував вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов'язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згідно зі ст.11ЦивільногокодексуУкраїни цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.526ЦКУкраїни зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.1049ЦКУкраїни позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 умов і правил надання банківських послуг позичальник зобовязався погашати кредит та відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбаченим договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.6 умов і правил надання банківських послуг у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу банку, позичальник зобовязався повернути кредит та оплатити винагороду банку.

Тож, в силу положень Цивільного кодексуУкраїни договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов договору №б/н від 03.05.2014 року, Умов і правил надання банківських послуг та тарифів сторони погодили строки та розміри погашення кредиту та виплати відсотків.

Відповідно до умов заяви, Умов і правил надання банківських послуг та тарифів відповідач ОСОБА_2, зобовязався щомісяця погашати заборгованість за кредит, а також остаточно погасити кредит в строк остаточного погашення.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконав зобов'язання, передбачені умовами договору №б/н від 03.05.2014 року, Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами у строк, встановлений цим договором, суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 612, ст. 610ЦКУкраїни його слід вважати таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1050ЦКУкраїни якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2добровільно не виконує належним чином, але як боржник він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобовязання, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів, а також штрафних санкцій за порушення позичальником строків платежів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Щодостягненнязвідповідачазаборгованостізапенеютакомісієюу розмірі 4000,00 грн., суд керується наступним.

Особливостірегулювання відносин задоговором пронаданняспоживчого кредиту встановлені законом.

Оскількиспоживачєвразливоюстороноюдоговірних відносин, законодавець визначився з посиленимзахистомспоживачів шляхомприйняття ЗаконуУкраїни «Про захистправ споживачів» таЗаконуУкраїни«Проспоживчекредитування»,який набрав чинності 10 червня 2017року.

Заположеннямиабзацутретього частиничетвертоїстатті11ЗаконуУкраїни«Про захист прав споживачів»кредитодавцю забороняєтьсявстановлювати вдоговорі про надання споживчого кредитубудь-якізбори,відсотки, комісії,платежі тощозадії,які неє послугою у визначенні цього Закону. Умова договору пронадання споживчого кредиту, якапередбачає здійсненнябудь-яких платежів за дії, які не є послугою увизначенніцього Закону, є нікчемною.

ЗгідноізцимЗакономпослугацедіяльність виконавцязнадання(передачі) споживачеві певного визначеногодоговоромматеріальногочинематеріального блага,щоздійснюєтьсяза індивідуальним замовленням споживачадля задоволенняйогоособистихпотреб;споживчий кредитце кошти, що надаються кредитодавцем(банкомабоіншоюфінансовою установою) споживачеві на придбання продукції(пункти17і23статті1).

Отже,послугоюзнаданняспоживчогокредитуєдіяльністьбанкуабоіншої фінансової установи зпередачіспоживачукоштівна придбанняпродукції дляйого особистих потреб, атому встановленнякредитором будь-якихзборів,відсотків, комісій, платежівза іншідії,ніж надання коштівна придбання продукції,є незаконним, атакі умовиспоживчогокредитує нікчемнимиі не потребують визнання недійсними.

Зцихпідставсудприходитьдовисновкупроте,щоумова кредитногодоговорущодо встановлення комісіїсуперечитьвимогамстатті 11ЗаконуУкраїни«Про захистправ споживачів». Отже,банкне може встановлюватиплатежі,якіспоживач повинен сплатити на користь банкуза дії,якінеє послугою банку.Дотакихсамих висновківприйшов Верховний Суд Україниу постановіпосправі№6-2071 цс16 від 06вересня2017року, визнавшиумову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії заобслуговування кредитноїзаборгованості нікчемною.

Враховуючи,щознаданогопозивачемрозрахункузаборгованостінеможливо розмежувати суму нарахованоїкомісіїтапені,суд позбавленийможливостізадовольнити позовнівимогив частині стягнення звідповідачасумипенітакомісіїурозмірі4000,00грн.

Крімтого,оскількиштрафіпеняєоднимвидомцивільно-правовоївідповідальності, у зв'язку зістягненнямзвідповідачасуми штрафуодночасне застосування штрафуй пені буде суперечити положеннямстатті61КонституціїУкраїни,якоюзабороненоподвійнуцивільно-правову відповідальність заоднеітесамепорушення.

Відповіднодоп.6ч.1статті3ЦКУкраїнизагальнимизасадамицивільногозаконодавства єсправедливість,добросовісністьтарозумність.

З огляду на викладене,судприходитьдовисновкупро відмовувзадоволенні позовних вимог вчастиністягнення з відповідача сумипенітакомісіїурозмірі4000,00грн.

Відповіднодост.89ЦПКУкраїни, суд оцінюєдокази засвоїмвнутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсянавсебічному,повному, об'єктивномутабезпосередньому дослідженні наявних усправі доказів.Жодендоказ немає длясудунапередвстановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожногодоказу окремо,а також достатність і взаємний зв'язок доказів вїх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, проаналізувавши встановлені фактичні обставини посправі,оцінившипредставленісторонамивсилустатті76ЦПКУкраїнидоказивїхсукупності,враховуючивимоги ст.81ЦПК України-кожна стороназобов'язанадовести тіобставини,на яківона посилається,як напідставу своїхвимог ізаперечень,виходячи ізпринципів розумностіта справедливості,зважаючи нате,що відповідачемне представленосуду жоднихдоказів щодобезпідставності вимогпозивача,суд приходитьдо висновку,що ОСОБА_2 належним чиномневиконуєзобов'язання,передбаченіукладенимвустановленомузакономпорядку кредитнимдоговором,авідтак позовні вимогипростягненняз відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості згідно кредитного договору №б/н від 03.05.2014 року підлягають до часткового задоволення з підстав та мотивів викладених вище, а саме суд вважає занеобхідне стягнути звідповідачанакористь позивачасуму заборгованості за кредитним договоромврозмірі 25 885,01грн.,з яких:492,22 грн. - заборгованість за кредитом; 23493,50 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 500,00грн. штраф (фіксованачастина);1399,29грн.-штраф(процентнаскладова).

Відповіднодоп.3ч.2ст.141ЦПКУкраїни,уразі часткового задоволення позову,судові витрати покладаютьсяна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст.509,526,530,610,625,1054,1055 ЦК України, ст.ст.12,76,81,89, 141,259263-265,268,280-284,354,355ЦПКУкраїни ,суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації м.Ужгород, вул. Собранецька, 33/7, РНОКППНОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) р/р 29090829003111 заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.05.2014 року станом на 31.12.2017 року всумі 25 885,01грн.,з яких:492,22 грн. - заборгованість за кредитом; 23493,50 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 500,00грн. штраф (фіксована частина); 1399,29 грн. -штраф(процентнаскладова).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації м.Ужгород, вул. Собранецька, 33/7, РНОКППНОМЕР_1)на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) р/р 29090829003111 сплаченого ними суму судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасникисправи:

Позивач- Публічне акціонерне товариство КБ «ПРИВАТБАНК»,місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач ОСОБА_2 (місце реєстрації м.Ужгород, вул. Собранецька, 33/7, РНОКППНОМЕР_1);

Дата складання повного судового рішення 26.12.2018 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3