Рішення № 78861749, 12.12.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/1697/18

Провадження № 2/243/1060/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2018 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Воронкова Д.В.,

за участю секретаря Колено Г.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» про визнання суми боргу значно завищеною, припинення дій, що порушують права на користування електроенергією, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», на даний час - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, зазначили, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є постачальником електроенергії до їх будинку. 28.11.2017 року під час здійснення звірки працівники відповідача запропонували ОСОБА_1 підписати акт звірки № 5024 від 28.11.2017 року, де був вказаний борг за спожиту електроенергію у сумі 728 гривень 46 коп. З вказаною сумою ОСОБА_1 не була згодна, у зв’язку із чим працівники відповідача стали погрожувати їй відключенням будинку від енергопостачання у разі не сплати суми боргу у 30 денний термін.

Плату за спожиту електроенергію вони (позивачі) завжди сплачували своєчасно та у повному обсязі, а тому, вказана ситуація призвела ОСОБА_1 до стресового стану та обурила ОСОБА_4, як учасника бойових дій, через що вони відчули фізичних страждань. Вказали, що відповідно до ч.1,2 ст.15 ЦПК України, ст. ст. 15 ч.1, 16 ч.1, 2 п.1, п.3, п.9 та прикінцевих положень ст.16 ч.2 ЦК України вони мають право на визнання стверджень, викладених в акті №5024 від 28.11.2017 року, неправдивими, а вказану суму боргу - неправильною. Згідно п.3 ч.2.ст.16 ЦПК України вони мають право на припинення дій, що порушують їх право.

Спірні ситуації з відповідачем вже мали місце та були вирішені у судовому порядку на їх (позивачів) користь. Вважають, що при відключенні будинку від енергопостачання відповідачем знову будуть штучно створені важкі умови для їх проживання, вони не будуть мати можливості користуватися електроенергією, опаленням будинку, побутовими приборами, що призведе до зайвих хвилювань та погіршенню стану їх здоров’я.

Відповідно до ст.ст. 16, 23, 280, 1167 ч. 1 ЦК України вони мають право на відшкодування моральної шкоди.

Просили суд:

- визнати, що сума 728,46 грн., висунута ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 28.11.2017 року, значно завищена і не відповідає дійсності;

- припинити дію, яка порушує їх право на користування електроенергією, заборонивши відповідачі відключення будинку № 85 по вул. Варшавській м. Слов’янська від енергопостачання;

- стягнути з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» моральну шкоду у зв’язку з вимаганням зайвих грошей, ніж повинні платити, і попередженням відключити електропостачання від будинку ОСОБА_1 у сумі 2000 гривень і ОСОБА_4 в сумі 10000 гривень;

- стягнути з відповідача всі понесені ними витрати у зв’язку з судовим розглядом, у тому числі гонорар за надання юридичної допомоги.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовну заяву підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила суд позов задовольнити та доповнила, що 14.12.2016 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача з заявою про скасування субсидії щодо оплати спожитої електроенергії за їх адресою та необхідність застосування пільги учасника бойових дій. Проте, вказана пільга була застосована лише з 01.11.2017 року, що, на її думку, є незаконним. Також зазначила, що вона сплатила спірну суму боргу щоб запобігти відключення будинку від енергопостачання.

Представник позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_5 у судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити та доповнив, що відповідач незаконно отримав суму боргу, сплачену ОСОБА_1, остання не мала можливості користуватися своїми грошами, які вона вимушена була сплатити, що призвело до моральних страждань останньої. Зазначив, що відповідач порушив права позивачів тим, що не розглянув заяву ОСОБА_4 від 14.12.2018 року та не застосував відповідну пільгу.

Позивач ОСОБА_4 до судового засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні, вважав позов необґрунтованим. Повідомив, що дійсно, 14.12.2016 року ОСОБА_4 звертався до відповідача з заявою про припинення нарахування субсидії та про застосування пільги учасника бойових дій, але питання припинення нарахування субсидії не входить до компетенції ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», а застосування пільги не є можливим при нарахуванні субсидії, яка на той момент не була відмінена. З новою заявою про застосування пільги ОСОБА_4 звернувся лише у листопаді 2017 року, коли субсидія не нараховувалася, тому така пільга була призначена. Наголосив, що будинок позивачів від енергопостачання не відключався, будь-які права позивачів не порушені, а тому, підставі для задоволенню позову не має.

03.09.2018 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що згідно передбачених законом способів захисту порушення законних прав, відсутнє обґрунтування позовних вимог з боку позивачів в частині визнання суми боргу зайво завищеною. Заборгованість за використану електроенергію у розмірі 728,46 грн. виникла в наслідок недоплати за період з 01.12.2016р. по 31.12.2017 р. Користувач сплачував за пільгою з урахуванням субсидії. Згідно Постанови КМУ від 27.04.2016 р. № 319 на період отримання субсидій користувачі не будуть отримувати пільги по сплаті житлово-комунальних послуг. На підставі наданих зі сторони УПСЗН списків в електронному вигляді Слов’янському ЦОК була знята пільга в наслідок чого виник борг. Позивач повністю сплатив зазначену суму боргу, тому предмет спору відсутній, що підтверджується копією виписки з особового рахунку на ім’я позивача. Ч. 1 ст.1167 ЦК України встановлює про те, що необхідною умовою відповідальності та підставою для відшкодування завданої моральної шкоди є наявність вини особи, яка її завдала. В даному випадку провина АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» відсутня. В своїй позовній заяві Позивач не зазначає в чому саме полягає моральна шкода, з чого виходив, визначаючи суму шкоди в розмірі саме 12000,00 грн., також не надає доказів, що могли б підтвердити існування та розмір спричиненої шкоди, а також доказів вини АТ «ДТЕК Донецькі електромережі»

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, вислухавши думку осіб, що беруть участь по справі, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України), встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд виходить з вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», на даний час - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», є постачальником електроенергії до будинку ОСОБА_1М, ОСОБА_4, що розташований за адресою: будинок № 85 по вул. Варшавській м. Слов’янська Донецької області, що підтверджується копією витягу особового рахунку № 210423104 (а.с.57).

Таким чином, відносини, які виникли між сторонами, стосуються постачання фізичним особам електричної енергії і регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією для населення.

Згідно акту звірки № 5024 від 28.11.2017 року, станом на вказану дату встановлена наявність заборгованості по особовому рахунку № 210423104 у сумі 728,46 грн. (а.с. 3)

Згідно «розрахунку за спожиту електроенергію за період з 01.01.2017 року по 28.11.2017 року за обліковим рахунком № 210423104» заборгованість за спожиту енергію за адресою м. Слов’янськ, вул. Варшавсьска 85 за період 3 01.12.2016 року по 31.10.2017 року складає 728,46 грн.; заборгованість виникла в наслідок перерахунку за пільгою, було знято перерахування за пільгою та оплата нарахована за повним тарифом за спірний період. (а.с. 77)

Згідно п 31 вказаних Правил, побутовий споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

Відповідно до п.5 Постанови КМУ від 21.10.1995 року № 848 « Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (далі по тексту Постанова) у разі призначення субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг особам, які зареєстровані у житловому приміщенні, у період її отримання не нараховується.

Пункт 3 Постанови передбачає, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

З персональної облікової картки ОСОБА_4 вбачається, що останній має статус учасника бойових дій та користується відповідними пільгами.(а.с. 109)

З тексту листа Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради № 08-16/3654 від 11.10.2018 року вбачається, що до 01.01.2017 року ОСОБА_4 користувався субсидією за адресою м. Слов’янськ, вул. Варшавська, 85. З 01.01.2017 субсидія ОСОБА_4 не призначалася (а.с. 108).

13.12.2016 року ОСОБА_1 звернулася до УСЗН Слов’янської міської ради про зупинення нарахування субсидії № 20737. За результатами розгляду вказаної заяви субсидію відмінено з січня 2017 року.( а.с. 111,112)

У судовому засіданні встановлено та вказаний факт не заперечується сторонами, що 14.12.2016 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача з заявою про зупинення нарахування субсидії та застосування пільги учасника бойових дій.

Отже, аналізом вищенаведених нормативних актів та доказів суд набуває висновку, що, звертаючись 14.12.2016 року до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з заявою про припинення нарахування субсидії, ОСОБА_4 не дотримався встановленого п. 3 Постанови порядку, оскільки питання припинення нарахування субсидії не входить до компетенції ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», а віднесено до компетенції відповідного органу соціального захисту.

Також суд вважає, що звернення ОСОБА_4 до ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з питанням про застосування пільги, яке відбулося 14.12.2016 року, тобто під час дії субсидії, яка була відмінена лише з 01.01.2017 року, суперечить вимогам п.5 Постанови, що позбавило відповідача можливості застосувати пільгу, оскільки застосування пільг не є можливим при нарахування субсидії, яка на той момент не була відмінена.

Крім того, частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимогами ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Разом з тим, способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині 2 статті 16 ЦК України, до яких належить: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відтак, діючим законодавством такий спосіб захисту, як визнання суми заборгованості значно завищеної та такою, що не відповідає дійсності, вказаним позивачами у позовній заяві, не передбачений.

Згідно квитанції № 12027309 від 21.12.2017 року вбачається факт внесення ОСОБА_1 платежу у сумі 722,09 грн., призначення платежу «за електроенергію» (а.с. 8), тобто спір в даній частині вирішено в позасудовому порядку.

Враховуючи викладене, суд набув висновку про відмову у задоволенні вимог в частині визнання суми заборгованості значно завищеної та такою, що не відповідає дійсності.

Суд, виходячи з вимог ст.ст.12,81 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги в частині припинення дії, яка порушує право позивачів на користування електроенергією, заборонивши відповідачу відключати будинок позивачів від енергопостачання, також не підлягають задоволенню, оскільки факт порушення прав позивачів на користування електроенергією у судовому засіданні не встановлено, доказів того, що будинок позивачів відключено від енергопостачання через наявність боргу, встановленого актом звірки від 28.11.2017 року, суду не надано, а тому, позовні вимоги в цій частині визнаються судом недоведеними.

Крім того, цивільно-процесуальним законодавством не передбачено прийняття судом рішення на майбутнє.

Відповідно до ч.5, 11 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» енергопостачальник зобов’язується надійно постачати електричну енергію згідно з умовами договору, а у разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі на користування електричною енергією, несе відповідальність, встановлену Законом.

Внаслідок порушення прав споживачів електричної енергії споживачі мають право на відшкодування збитків згідно із законодавством, зокрема ст.ст. 22, 711,714, 1209, 1210 ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів»

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди

Згідно з чинним законодавством особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачене нормами Конституції України або у випадках, передбачених нормами ЦК, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди, зокрема Законом України "Про захист прав споживачів".

Вказаний висновок також закріплений у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"

Згідно з пункту 5 частини 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відшкодування моральної шкоди, заподіяної споживачу внаслідок неправомірних дій відповідача, нормами Закону України «Про захист прав споживачів» не передбачено.

Крім того, пунктом 4 вказаної Постанови передбачено, що у позовні заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Частина 2 ст. 1167 ЦК України зазначає, що необхідною умовою відповідальності та підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність вини особи, яка її завдала.

Проте, суд вважає, що в судовому засіданні наявність такої вини відповідача не встановлена, так саме, як і факту заподіяння будь-якої шкоди ОСОБА_1, ОСОБА_4 з боку відповідача.

Зазначене є підставою для визнання позовних вимоги в частині стягнення моральної шкоди необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню

На підставі ч.2 ст. 141 ЦПК України суд не вбачає підставі для відшкодування судових витрат позивачів.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, а також той факт, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі ухвали Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2018 року, а ОСОБА_4 на підставі п. 13 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір», як особа, що має статус учасника бойових дій (а.с. 2), суд вважає необхідним віднести компенсування суми судового збору по справі за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 7, 10, 12, 13, 81, 211, 213, 246, 247, 259, 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» про визнання суми боргу значно завищеною, припинення дій, що порушують права на користування електроенергією, відшкодування моральної шкоди, - відмовити у повному обсязі.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького Апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний тест рішення складено 26.12.2018 року

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_6