Рішення № 78860891, 30.11.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/8111/18

Провадження №2/265/1840/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Вайновського А. М.,

при секретарі Злидіній Г.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування заялених вимоги, позивач посилається на наступні обставини.

З 02 серпня 2016 року по 06 квітня 2017 року вона перебувала на посаді начальника фінансово економічного сектору відділу сигналізації і звязку у структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українсьбка залізниця» за преведенням з Управління ДП «Донецька залізниця», що підтверджується записом в трудовій книжці. Починаючи з березня 2017 року по 06 квітня 2017 року відповідач припинив виплачувати їй заробітну плату. Підприємство на теперішній час розташоване на непідконтрольній українській владі території. 06 квітня 2017 року за згодою сторін позивач була звільнена з посади на підставі ч.1ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом № 147/ДН-ос від 06 квітня 2017 року. Відповідний запис був зроблений у її трудовій книжці, яка була видана їй у день звільнення і оформлена належним чином. Згідно з розрахунку позивачу нарахована, але невиплачена заробітна плата з березня 2017 року по 06 квітня 2017 року, грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку, що у сумі складає 8885,04 гривень, а саме: за березень 2017 року 4547,57 гривень (із них 2479,16 гивень їй виплачено), за квітень 2017 року 6816,63 гривень (яка складається із суми заробітної плати за квітень 2017 року, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку). Просить суд стягнути на її користь з відповідача вищевказану суму заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку. Крім того, просить стягнути з відповідча на її користь суму середнього заробітку за період затримки з 07 квітня 2017 року по 25 вересня 2018 року 176887,80 гривень, та донарахувати по день фактичного розрахунку. Зауважує, що зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотньою силою або іншими обставинами умов є простоєм згідно до ст. 34 КЗпП України, а розрахунки заробітної плати, що нею подані, містять посилання на, саме, про оплату простою підприємства. Відповідно до ч.1 ст.113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду. По теперішній час суми позивачу не випалчені, що позивач вважає порушенням її прав, у звязку із чим звертається до суду за їх захистом.

Відповідно до ч. 5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі. Крім того вказала, що наполягає на задоволенні позовних вимог та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Українська залізниця» - ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, у судове засідання не зявилась, але на адресу суду надійшов відзив, де представник відповідача заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав. Так, ПАТ «Укрзалізниця» (ідентифікаційний код 40075815), як нова юридична особа, утворене згідно із Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» тапостанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Практично вся залізнична мережа регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» знаходиться в зоні проведення АТО. Проведення АТО значно ускладнило сполучення у межах регіональної філії «Донецька залізниця». Крім того, у звязку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих обєктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих зокрема, у міста Донецк, у відповідча з 20 березня 2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до компьютерних баз та втрачений контроль над господарською діяльністю. За цим фактом порушено кримінальне провадження за ознакамист. 341 КК України.Висновкомторговопромислової палати України №126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року відносно ПАТ «Укрзалізниця»засвідчено настанняфорсмажорних обставин при здійсненні господарської діяльностіна території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Донецьку.З 20 березня 2017 року господарська діяльність та управліннявиробничими потужностями відповідача унеможливлені неправомірними діями третіх осіб, майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться у тому числі у м. Донецьку, перебуваєу незаконному володінні та під контролем третіх осіб.Відповідачвтратив доступ, серед іншого, дотрудових книжок працівників,оригіналів наказів, особових справ працівників.Вказані форсмажорні обставини унеможливили виконання відповідачем своїх зобовязань згідно статей47, 83, 115, 116 КЗпП України. Нарахування заробітної плати та інших виплат є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати:штатного розпису, розцінок та норм праці, табеля обліку використання робочого часу, розпорядження про надбавки та премії, за умови, що господарська діяльність здійснювалась.Через відсутність вини підприємства у непроведенні розрахункувідсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року. Вважає, що відсутність первинних документів щодо нарахування та виплати заробітної плати та інших виплат мали місце внаслідок форсмажорних обставин, що також підтверджується науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року за №126/2-21-10.2. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ізст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 з 02 серпня 2016 року була прийнята на посаду начальника фінансово економічного сектору відділу сигналізації і звязку у структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українсьбка залізниця» за преведенням з Управління ДП «Донецька залізниця»; 06 квітня 2017 року позивач звільнена за згодою сторін на підставі ч.1ст. 36 КЗпП України.

Як вбачається з трудової книжки позивача ОСОБА_1, остання 06 квітня 2017 року була звільнена із займаної посади за згодою сторін на підставі ч.1ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом (розпорядженням) № 147/ДН-ос від 06 квітня 2017 року. Підписано в.о. начальника дирекції залізничих перевезень структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 94 КЗпП Українипередбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост.43 Конституції Україниправо на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зіст. 97 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

За приписами ч.1ст.115 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідност. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Отже,закономпередбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.

Статтею 110 КЗпП Українивстановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Уст. 30 Закону України «Про оплату праці»міститься аналогічна норма, доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 89 ЦПК Українипередбачено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В спорах, що виникають з трудових правовідносин про порушення трудових прав, діє презумпція вини роботодавця.

З розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по 06 квітня 2017 року, які надані НА СП «ДДЗП» філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» вбачається, що ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за: березень 2017 року 4547,57 гривень (із них 2479,16 гивень виплачено), квітень 2017 року 6816,63 гривень, у загальній сумі 8885,04 гривень.

Як вбачається із довідки про доходи № 547/2 від 07 листопада 2018 року, виданої ОСОБА_1 Донецькою дирекцією залізничних перевезень Структурного підрозділу «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», позивач отримала заробітну плату за березнь 2017 року, у розмірі 2479,16 гривень.

Що стосується вимог позивача про виплату їй компенсації за невикористану відпустку суд виходить з наступного.

З розрахунку заробітної плати за квітень 2017 року, який наданий НА СП «ДДЗП» філії «Донецька залізниця» вбачається, що ОСОБА_1 нарахована до виплатикомпенсація за невикористану відпустку за 26 днів у розмірі 7370,74 гривень. З урахуванням податків та утримань загальний розмір нарахувань за квітень 2017 року, який складається із заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку за 26 днів, становить 6816,63 гривень.

Виходячи з наведеного, суд вважає встановленим той факт, що при звільненні ОСОБА_1 належала до сплати сума у розмірі 8885,04гривен, яка складається із невиплаченої заробітної плати за період з березня 2017 року по 06 квітня 2017 року, компенсації за невикористану відпустку за 26 днів, з урахуванням отриманих грошових коштів 2479,16 гривень.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначених довідок та на відсутність заборгованості перед позивачем. Станом на час ухвалення рішення судом заборгованість позивачу відповідачем не виплачена.

Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5, яка містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників (п.1.1). У формах державних статистичних спостережень відображаються нарахування працівникам підприємства у відповідності до розрахунково-платіжних документів незалежно від терміну їхніх фактичних виплат. Зазначені суми наводяться до утримання прибуткового податку та внесків працівників на обов'язкове державне соціальне страхування (п.1.4.).

При цьому, суд не приймає посилання відповідача на відсутність первинної документації, як на підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати, оскільки обов'язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік, тощо, покладенона працедавця, а не на працівника. При цьому, суд враховує індивідуальнівідомості про застраховану особу, з яких вбачається, що розмір нарахованої заробітної плати позивачу за березень 2017 року становить 5649,16 гривень, за квітень 2017 року дані відсутні, та згідно розрахунку заробітної плати, наданого позивачем, розмір нарахованої заробітної плати за березень 2017 року (5649,16 гривень без оподаткування та утримань) збігається з сумою заробітку, вказаною в індивідуальних відомостях про застраховану особу з Пенсійного фонду України.

З трудової книжки позивача, вбачається, що вона звільнена із займаної посад 06 квітня 2017 року.

Відповідно до абз.5 п.6постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»розяснено, що, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно з наказом №384/Н від 15.03.2017 р. регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» у зв'язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольній українській владі територією, встановлено початок простою з 20.03.2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції. З 20 березня 2017 року до Дирекції не надходили для нарахування заробітної плати документи від підприємства на якому працювала позивач, а саме табель обліку робочого часу з відмітками про фактичне відпрацьований час та інше.

Відповідно до ч.1ст.113 КЗпП Україничас простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Відповідно до абз.5 п.6постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»роз*яснено, що необхідно враховувати, що норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, є мінімальними державними гарантіями і тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені. Йдеться як про мінімальний розмір заробітної плати, так і про норми оплати праці, зокрема, за час простою, який мав місце не з вини працівника.

Простой мав місце не з вини ОСОБА_1 Однак, що стосується позовних вимог останньої про стянення з відповідача суми середнього заробітку за період затримки з 07 квітня 2017 року по 25 вересня 2018 року у розмірі 176887,80 гривень, то в цій частині вважає необхідним відмовити, виходячи із наступного.

Згідно із ч.1ст. 117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, за положеннямистатті 117 КЗпП Україниобовязковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Згідностатті 4 КЗпП Українизаконодавство про працю складається зКЗпП Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина першастатті 9 ЦК Україникореспондується з вищевказаною статтеюКЗпП Українищодо застосування ЦК Українидо врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

Статею 617 ЦК України, передбачено, що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першоїстатті 263 ЦК Українинаведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобовязання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила,але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно достатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб*єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що обєктивно унеможливлюють виконання зобов*язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обовязків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до висновку № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов'язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Донецьк. З 20 березня 2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі в м. Донецьк, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року. Унеможливленнявиконання ПАТ «Укрзалізниця», регіональною філією «Донецька залізниця» обов*язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, статей47,83,115,116 КЗпП Україниспричиненовпливом дії форсмажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму на території м. Донецька, тривалими перервами в роботі транспорту,регламентними умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які продовжують діяти і датузакінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбачуваними і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставинпри всійобачливостізобовязаної сторони за трудовим договором.

Зазначений висновок палати України є належним та допустимим доказомта підтверджує відсутність вини відповідача у непроведенні своєчасного розрахунку з позивачем при її звільненні, томувідсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно ізст. 10 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»протягом терміну дії цьогоЗаконуєдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово - промилової палати України.

З урахуванням вищевикладеного, суд частково задовольняє позов ОСОБА_1 до ПАТ «Укрзалізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, а всього 8885,04 гривень, без утримання податку й інших обовязкових платежів.

У звязку з тим, що відповідно до п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача за ч.6ст.141 ЦПК Українипідлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст.259,263-265,141 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», юридична адреса 03150 МСП, Київська область, місто Київ, вулиця Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, а всього 8885 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят пять) гривень 04 копійок, без утримання податку й інших обовязкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копіок, на користь держави.

В іншій частині позовних вимоги відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст рішення складений 30 листопада 2018 року.

Суддя