Рішення № 78859464, 10.12.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7680/18

2-а/405/234/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді: Шевченко І. М.

при секретарі: Фришко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій» про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ДПО 18 № 5231714 від 25.10.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.10.2018 року приблизно о 17 год. 00 хв. на 117 км автодороги Харків-Сімферополь, в супроводі працівників ПАТ «НВП «Радій» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 проїзжав через стаціонарний блок-пост поліції, де був зупинений відповідачем у справі.

Відповідач не представився, причину зупинки транспортного засобу назвав: «Перевірка документів», чим порушив частину 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої, під час звернення до громадянина, поліцейський зобов’язаний: привітатися; чітко і зрозуміло назвати свою посаду, звання та прізвище; повідомити причину зупинення транспортного засобу, викласти суть свого звернення, суть скоєного правопорушення у випадку його вчинення. На вимогу учасника дорожнього руху поліцейський зобов’язаний пред’явити своє службове посвідчення.

Після цього, відповідач почав вимагати свідоцтво про реєстрацію автомобіля, посвідчення водія, страховий поліс, які було йому надано.

Відповідач повідомив, що автомобіль, яким керував позивач, підлягає обов’язковому технічному контролю, який автомобіль не пройшов, а відтак позивача буде притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП України та попросив позивача пройти до приміщення блок-посту.

Позивачем було пояснено, що він працює водієм на ПАТ «НВП «Радій» та виконує свої службові обов’язки, як водій ПАТ «НВП «Радій», а легковий автомобіль VOLKSWAGEN T5D, номерний знак НОМЕР_1 належить ПАТ «НВП «Радій» на праві приватної власності.

Також відповідачу було пояснено, що відповідно до наказу №2792 від 23.10.2018 року за підписом генерального директора ПАТ «НВП «Радій» ОСОБА_9 та листа №18/1 від 24.10.2018 року позивача було відряджено до смт. Кирилівка, Акимівського району, Запорізької області та надано доручення доставити працівників ПАТ «НВП «Радій» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з смт. Кирилівка до міста Кропивницького, які в той час знаходилися в автомобілі і могли підтвердити вказаний факт.

Крім цього, відповідачу було пояснено, що транспортний засіб, яким керував позивач, не підлягає обов’язковому технічному контролю в силу вимог чинного законодавства, оскільки легковий автомобіль VOLKSWAGEN T5D є спеціалізованим легковим автомобілем, автомобілем категорії «В» пасажирським-В, повна маса якого складає 3400 кг., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 841366 (копія додається), не використовується та ніколи використовувався в комерційних цілях для отримання прибутку будь-ким, а використовується виключно для службових потреб ПАТ «НВП «Радій», в тому числі для безоплатної доставки працівників підприємства, та відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух» неє транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю.

Однак, незважаючи на пояснення позивача та надані докази інспектор все одно склав постанову, в якій зазначив, що позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який нібито вчасно не пройшов обов’язковий технічний контроль.

Постанову вважає незаконною, оскільки зазначеного у постанові порушення Правил дорожнього руху не вчиняв, а їхав, дотримуючись вимог правил дорожнього руху України, оскільки транспортний засіб, яким керував, не підлягає обов’язковому державному технічному контролю, а сама постанова прийнята з порушенням встановленого порядку її винесення, а тому підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений, причин неявки суду не сповістив, до суду надав письмові пояснення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлений, причини неявки суду не сповістив, відзив до суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до вимог якої, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі наступних фактичних даних.

Згідно постанови ДПО 18 №523171 від 25.10.2018 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення п 3.34 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність по ч. 3 ст. 121 КУпАП. Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення позивач 25.10.2018 року о 17:00 год. на 117 км автодороги Харків-Сімферополь, керував автомобілем VOLKSWAGEN T5D, номерний знак НОМЕР_1, який підлягає державному технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Позивач (особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адміністративне стягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адміністративної відповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України «Про Поліцію», «Про дорожній рух», ПДР України, КУпАП, наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 № 1395 року.

Керуючи транспортним засобом, позивач виконував свої службові обов'язки як водій ПАТ «НВП «Радій», а легковий автомобіль VOLKSWAGEN T5D, номерний знак НОМЕР_1 є спеціалізованим легковим автомобілем, автомобілем категорії «В» пасажирським-В, повна маса якого складає 3 400 кг., про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 841369, не використовується в комерційних цілях для отримання прибутку будь-ким, а використовується виключно для службових потреб ПАТ «НВП «Радій», та відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух» не є транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю.

Водій ПАТ «НВП «Радій» ОСОБА_1, відряджений терміном на три дні з 25.10.2018 року по 27.10.2018 року у службове відрядження згідно Наказу № 2792 від 23.10.2018 року. Виконуючи свої службові обов'язки та перебуваючи у службовому відрядженні, перевозив працівників ПАТ «НВП «Радій» до бази відпочинку «Перлина» розташованої у смт. Кирилівка, Акимівського району, Запорізької області, що підтверджується копією вище вказаного наказу, долученою до матеріалів справи.

При складені постанови був позбавлений можливості скористатися правничою допомогою.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ Науково-виробниче підприємство «Радій» здійснює лише один вид діяльності 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації та не здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306(далі -ПДР).

Згідно з п.1.1 ПДР вони, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 35 закону України «Про дорожній рух»: транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років., технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Ч. 7 ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: 1)для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки) для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.

Відповідно до п.31.3.6 ПДР України: забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1, 3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом, про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до приписів ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 96 КАС України визначено, що речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1ст.99 КАС України зазначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електроні документи (тестові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео, та звукозаписи тощо).

За приписами статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених завдань:- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; - регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережу.

Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121,статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 № 596-УІП статтю 258 було доповнено новою частиною такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі».

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Крім того, відповідно до пункту 4 наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 № 1395 встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Частина 5 статті 258 КУпАП визначає, що у разі складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів. на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах Правил дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством, факт вчинення правопорушення як зазначено відповідачем підтверджується відео фіксацією, яка не вказана як доказ у справі в п. 8 Постанови, тому є неналежним доказом в розумінні КАС України і не досліджується судом, а тому суд приходить до висновку, щодо часткового задоволення позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст.121, ст. ст. 247, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.8-9 , 77,246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Радій» про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії 18 № 5231714 від 25.10.2018 року, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_2відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда І. М. Шевченко