Ухвала суду № 78858230, 26.12.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/1847/18

381/4583/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2018 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Волицької сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

20.12.2018 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача до Волицької сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

На вимогу п.5 ч.3 ст.175 ЦПК позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В своїй позовній заяві позивачі вказують, що вони не зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, посилаючись на те, що фактично прийняли спадщину, оскільки використовували земельну ділянку для власник потреб та несли витрати по її утриманню.

Проте, як було зазначено, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачами не подано суду обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо кожного позивача, як і не надано відомостей щодо наявності спадкової справи стосовно спадкодавця ОСОБА_3 у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, ст. 176 ЦПК України встановлює, що ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

У п.а п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз’яснено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 1762 грн.

Відповідно до ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Як вбачається з позовної заяви, позивачами заявлені вимоги про визнання за ними право власності на земельну частку (пай), що перебуває в колективній власності КСП «Прогрес» Волицької сільської ради Фастівського району Київської області за кожним в рівних частинах. Ціна позову позивачами вказана в розмірі 10859 грн та ОСОБА_1 сплачено судовий збір двома квитанціями по 705,00 грн кожна.

Отже позивачам на виконання вищенаведених вимог необхідно надати докази дійсної вартості майна та доплатити, у разі необхідності, судовий збір кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. При цьому, розмір судового збору обчислювати з урахуванням загальної суми позову, а в якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Також слід зазначити, що із поданих позивачами документів не прослідковуються родинні відносини ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3.

Вказані недоліки заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Волицької сільської ради Фастівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися не поданою та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.В. Соловей