Ухвала суду № 78854698, 28.12.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/21522/18

Провадження № 1-кс/344/10612/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Яковишина С.З., підозрюваного ОСОБА_1, та його захисника Мнишенко І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області старшого лейтенанта поліції Слободяна Д.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, в рамках кримінального провадження № 12018090000000899 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.12.2018 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області Яковишином С.З., в обгрунтування якого посилалася на те, що 26.12.2018, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, в будинку АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 302 предмети схожі на патрони, а також предмет схожий на пістолет. Згідно висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ при МВС України № 1022 від 27.12.2018, наданий на дослідження предмет схожий на пістолет - є нарізною вогнепальною зброєю - 9 мм самозарядним пістолетом (СZ 75), під патрон 9х19 парабелум (9 мм люгер), промислового виробництва, придатний для стрільби. Предмети в кількості 302 штуки - є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї промислового виробництва, придатні для стрільби. Дані боєприпаси є 9 мм (9х19 мм) пістолетними патронами «Парабелум». Дані патрони є боєприпасами до самозарядної, автоматичної, нарізної вогнепальної зброї, патронник якої розрахований на даний патрон. Дані патрони є штатними боєприпасами до пістолету наданого разом з ним на дослідження.

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у придбанні та зберіганні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, без передбаченого законом дозволу. Підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку, висновком судово-балістичної експертизи, речовими доказами та іншими оперативно-розшуковими заходами в їх сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування суду та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в межах цього кримінального провадження перевіряється причетність підозрюваного до вчинення інших злочинів, зокрема, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 2 ст. 209 КК України. На даний час запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, просив клопотання задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник просили застосувати менш обтяжливий запобіжний захід, не пов'язаний з обмеженням волі, а саме - особисте зобов'язання, оскільки ризики прокурором на даний час не обгрунтовані.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

З матеріалів клопотання вбачається, що 27 грудня 2018 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Підозрюваний ОСОБА_1 визнає, що він зберігав зброю та боєприпаси, які віднайдені в нього під час обшуку.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Прокурором також частково доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Але прокурором не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не може впливати на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину ще не доведена.

З урахуванням наведеного та враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваного, наявність неповнолітнього сина, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання та роботи, відсутність судимостей, до нього слід застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на нього додаткових обов'язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Як вбачається із вимог ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківська, зареєстрованого в АДРЕСА_2, який фактично проживає в АДРЕСА_3, Тисменицький район, Івано-Франківська область, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина, працюючого на посаді директора ДП "Івано-Франківськ-Пропан", раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі - 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді діє до 27 лютого 2019 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.