Постанова № 78853939, 26.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1116/16Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Танчик О.М.

представника відповідача Мулик К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2017р. ( головуючий суддя І інстанції С.М. Гелета) по справі № 818/1116/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про часткове скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробничого об'єднання" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сумське МНВО") звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові МГУ ДФС (далі по тексту - відповідач, СППІ ОВП у м.Харкові) про скасування вимоги від 23.02.2016р. №3-25 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 372000 грн. (240000 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 132000 грн. пені), а також в частині нарахування пені по податку на додану вартість у розмірі 133996,96 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові МГУ ДФС про часткове скасування вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові МГУ ДФС № 3-25 від 23.02.2016р. в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до сплати пені з податку на прибуток в розмірі 132000 грн. та пені з податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (м.Суми, вул. Горького,58,і.к. 34013028) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові МГУ ДФС (м.Харків, вул. Благовіщенська,30) суму судового збору в розмірі 5427,16 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позову, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Сумське МНВО" задекларовано до сплати борг в розмірі 500000 грн. Дана сума боргу виникла в результаті несвоєчасної сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток по декларації №9090682922 від 26.02.2014р. (річна за звітний 2013р.), а саме авансових внесків з податку на прибуток з граничним терміном сплати 30.12.2014р.

Платіжним дорученням №1216 від 30.12.2015р. ТОВ "Сумське МНВО" було сплачено суму боргу в розмірі 500000 грн.

Відповідно до інтегрованої картки ТОВ "Сумське МНВО" та розрахунку суми пені з податку на прибуток, податковим органом було нараховано пеню за період з 31.12.2014 р. по 30.12.2015 р. в сумі 132000,00 грн.

Також, ТОВ "Сумське МНВО" було самостійно задекларовано грошові зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.

ТОВ "Сумське МНВО" було сплачено суму боргу згідно платіжних доручень від 30.09.2015р. №905-909, 893-896 в сумі 9000000грн., що також підтверджується банківською випискою ПУМБ від 30.09.2015р. Платіжним дорученням від 16.11.2015р. №1049 та №1050 позивачем додатково було сплачено до бюджету 2000000 грн.

Разом із тим, казначейським органом було 30.09.2015р. перераховано в бюджет із системи електронного адміністрування 8121325 грн., суму 730686 грн. зараховано до бюджету 25.11.2015р. Суму 2000000 грн. казначейством було перераховано до бюджету із системи електронного адміністрування 25.11.2015р.

Відповідно до інтегрованої картки ТОВ "Сумське МНВО" та розрахунку суми пені з податку на додану вартість, податковим органом було нараховано пеню за період з 02.06.2015р. по 24.11.2015р. в сумі 133996,96 грн.

Зазначена сума пені була нарахована податковим органом в зв'язку із несплаченою самостійно задекларованих позивачем грошових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року.

Скасовуючи вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові МГУ ДФС № 3-25 від 23.02.2016р. в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до сплати пені з податку на прибуток в розмірі 132000 грн. та пені з податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн. суд першої інстанції не погодився із розрахунком вказаних сум пені, оскільки вказані суми пені відповідачем було визначено на підставі статті 129 ПК України, в редакції, яка на час нарахування пені втратила свою чинність.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що до податкової вимоги від 23.02.2016 року №3-25 відповідачем було включено пеню по податку на прибуток в розмірі 132000 грн та пеню по податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку сум пені по податку на прибуток, пеня в розмірі 132000 грн позивачу нарахована 31.12.2015 року за період з 31.12.2014 року по 30.12.2015 року (а.с.28 т.1).

Також, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку сум пені по податку на додану вартість, пеня в розмірі 133996,96 грн позивачу нарахована 25.11.2015 року за період з 02.06.2015 року по 24.11.2015 року (а.с.30 т.1).

При цьому, колегія суддів зазначає, що на час здійснення нарахування позивачу 31.12.2015 року пені по податку на прибуток в розмірі 132000 грн. та 25.11.2015 року пені з податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн. відповідачем було застосовано ст. 129 ПК України в редакції, чинній до 01.09.2015р.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача по нарахуванню позивачу спірних сум пені на підставі ст. 129 ПК України в редакції, чинній до 01.09.2015р. є протиправними, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.п. 129.1.1. п.129.1. ст. 129 ПК України (в редакції чинній до 01.09.2015 року) після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що відповідачем нараховано пеню за період з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток, який настав 30.12.2014 року та з податку на додану вартість, який настав 30.05.2015 року.

В той же час, відповідно до п.п. 129.1.1. п.129.1. ст. 129 ПК України (в редакції чинній після 01.09.2015 року) після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що дата нарахування пені з податку на прибуток в розмірі 132000 грн. в інтегрованій картці позивача відображена 31.12.2015 року (а.с.50 т.1), а дата нарахування пені з податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн. в інтегрованій картці позивача відображена 25.11.2015 року ( а.с. 47 т.1).

Отже, нарахування позивачу спірних сум пені відбулося 31.12.2015 року та 25.11.2015 року у відповідності до редакції статті 129 ПК України, яка на день нарахування пені втратила свою чинність.

Доказів, що пеня по податку на прибуток в розмірі 132000 грн. та по податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн. відображалася та нараховувалася відповідачем в інтегрованій картці позивача щоденно, починаючи з 31.12.2014 року та з 02.06.2015 року по момент оплати боргу, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів того, що нарахування пені відбувалося щоденно, починаючи з 31.12.2014 року та з 02.06.2015 року по час оплати боргу.

Отже, відповідачем не надано доказів правомірності розрахунку пені на підставі ст. 129 ПК України, в редакції чинній до 01.09.2015 року.

Враховуючи, що на час нарахування 31.12.2015 року та 25.11.2015 року позивачу спірних сум пені редакція статті 129 ПК України, на підставі якої відповідачем було здійснено розрахунок спірних сум пені, втратила свою чинність, а у відповідності до нової редакції нарахування пені проводиться після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, то колегія суддів приходить до висновку про безпідставність нарахування позивачу пені з податку на прибуток в розмірі 132000 грн. та пені з податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність визначення відповідачем в податковій вимозі № 3-25 від 23.02.2016р. пені з податку на прибуток в розмірі 132000 грн. та пені з податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн.

Посилання представника відповідача на те, що нарахування пені здійснюється в автоматичному режимі колегія суддів до уваги не бере, оскільки ведення особового рахунку платника податків не повинно порушувати права та інтереси ТОВ "Сумське МНВО" відносно правомірності визначення суми грошових зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкової вимоги № 3-25 від 23.02.2016р. в частині визначення позивачу пені з податку на прибуток в розмірі 132000 грн. та пені з податку на додану вартість в розмірі 133996,96 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення .

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 по справі № 818/1116/16 в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 28.12.2018.