Постанова № 78853901, 26.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Зоркіна Ю.В.

26 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5467/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 10.08.2018, (10:26 год., повний текст складено 20.08.18) по справі № 2040/5467/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша європейська компанія"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша європейська компанія» (далі по тексту - ТОВ «Перша європейська компанія», позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просило суд скасувати рішення комісії ГУ ДФС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2018 № 636304/39405679 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 07.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати ГУ ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 30.11.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Європейська компанія", за датою її подання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 по справі № 2040/5467/18 адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.04.2018 року № 636304/39405679 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 07.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 по справі № 2040/5467/18 скасувати, прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що реєстрація направленої позивачем податкової накладної № 4 від 07.12.2017 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки вказана податкова накладна (далі по тексту - ПН) відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, а саме виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання. Надісланою на адресу позивача квитанцією позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" пп. 201.16.1 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. Однак, позивачем на виконання зазначеної пропозиції було надано лише пояснення, та не надано жодного документу за вказаним переліком. Крім того, позивач, здійснюючи довільне трактування приписів законодавства, вважає, що для зупинення реєстрації ПН необхідна наявність саме сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, в той час як підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України передбачено зупинення реєстрації ПН у разі наявності хоча б одного критерію. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН правомірним та не вбачає підстав для його скасування. Крім того, зазначив, що відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, п.7 Порядку ведення реєструє податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, обов'язок реєстрації ПН покладено на ДФС України як центральний орган виконавчої влади, який веде ЄРПН, однак, позивачем заявлено вимоги лише до ГУ ДФС у Харківській області. Вважає, що судом першої інстанції невірно визначено предмет доказування по справі, яким є не дослідження господарських операцій, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку, визначеному в постанові КМУ № 117 від 21.02.2018.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2017 позивачем складено податкову накладну № 4 на загальну суму 26154.98 грн., в тому числі ПДВ 4359.16 грн., яка засобами телекомунікаційного зв'язку направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.12.2017 позивачем отримано повідомлення про зупинення реєстрації цієї податкової накладної, з посиланням на невідповідність обсягів постачання обсягам придбаного товару по товарах згідно УКТ ЗЕД: 6301,6302, 9404 та запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 та /або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу.

03.04.2018 позивач засобами телекомунікаційного зв'язку направив пояснення відносно обставин господарської операції, у межах якої була складена податкова накладна.

У вказаних поясненнях позивач зазначив, що ТОВ «Перша європейська компанія» є виробником товарів, зазначених у податковій накладній, що підтверджено обраними видами діяльності згідно з витягом з ЄДР, що додається, тому товари з кодом УКТЗЕД не придбаваються, а виготовляються із сировини з іншими кодами УКТЗЕД, що є причиною невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно зазначених у ПН кодів УКТЗЕД (а.с.65).

За результатами розгляду вказаних пояснень відповідачем 06.04.2018 рішенням № 636304/39405679 позивачеві відмовлено в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН) з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, ТОВ «Перша європейська компанія» звернулось до суду з даним позовом про його скасування, а також зобов'язання ГУ ДФС України у Харківській області зареєструвати податкову накладну № 4 від 07.12.2017, виписану позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально підтверджено відповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД, а відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 07.12.2017, виданої по вказаній вище господарській операції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ДФС у Харківській області зареєструвати спірну податкову накладну в ЄРПН за датою її подання, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація податкових накладних здійснюється безпосередньо Державною фіскальною службою України (а не її Головним управлінням), а отже, відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку реєстрації цієї податкової накладної.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 п.57-1 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі по тексту -ПК України) податкові накладні / розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" щодо зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" № 2245-VІІІ від 07.12.2017 (далі по тексту - Закон № 2245) набрав чинності з 01.01.2018, отже, до спірних відносин щодо реєстрації податкової накладної № 4 від 07.12.2017 в ЄРПН застосовується порядок, що діяв до набрання чинності Законом № 2245.

В силу п. 201.10 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

За визначенням пункту 2 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної /розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризику № 567 (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Таким чином, пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено 3 критерії для проведення моніторингу податкової накладної, при цьому в пункті першому вичерпного Переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну № 567 від 13.06.2017, для кожного із цих критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платника податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, у рішенні про зупинення реєстрації не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризику), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Згідно з пп.201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 №190, яка визначала підстави для відмови в реєстрації ПН до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та підлягає застосуванню дог спірних відносин в силу п.57-1 розділу ХХ ПК України (далі по тексту - Постанова №190), встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ «Перша європейська компанія» від 07.12.2017 № 4 стала відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

У квитанції № 1 від 29.12.2017 констатовано невідповідність обсягів постачання за кодами товарів УКТ ЗЕД 6301, 6302, 9404 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН відповідно до п. «в» пп.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Разом з тим, у рішенні про зупинення реєстрації, оформленому квитанцією № 1, не вказано, які саме документи позивач повинен надати для усунення недоліків податкової накладної.

Таким чином, пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено 3 критерії для проведення моніторингу податкової накладної, при цьому в пункті першому вичерпного Переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну № 567 від 13.06.2017, для кожного із цих критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, у рішенні про зупинення реєстрації (квитанція № 1) не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризику), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що невиконання першим відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості рішення про зупинення та рішення про відмову реєстрації, як актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.10.2018 по справі № 822/1817/18, від 29.11.2018 по справі № П/811/1669/17, від 04.12.2018 по справі № 821/1173/17.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вказує на безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії.

Матеріалами справи підтверджено, що спірна податкова накладна виписана у межах поставки на підставі видаткової накладної № 413 від 07.12.2017 ТОВ «Таврія-В» товарно-матеріальних цінностей, здійсненої в рамках дії договору від 01.08.2015 року № 321 (а.с. 69, 71-81).

Згідно з витягом з ЄДРПОУ основними видами діяльності позивача є виробництво готових текстильних виробів, крім одягу (код КВЕД 13.92), виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення (код КВЕД 13.96), оптова торгівля текстильними товарами (код КВЕД 46.41).

У поясненнях, направлених 03.04.2018 на адресу відповідача, позивачем повідомлено, що ТОВ «Перша європейська компанія» є виробником товарів, зазначених у податковій накладній, тому товари з кодом УКТ ЗЕД не придбавалися, а виготовлялися із сировини з іншими кодами УКТ ЗЕД, що є причиною невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно зазначених у податкових накладних кодів (а.с.65).

Разом з поясненнями позивачем подано витяг з ЄДРПОУ, яким підтверджено, що видами діяльності ТОВ «Перша європейська компанія» є : виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення; оптова торгівля текстильними товарами (а.с.82-83).

Отже, оскільки відповідачем в рішенні про зупинення реєстрації не наведено переліку документів, який, на його думку, є необхідним та достатнім для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, враховуючи, що позивачем надано пояснення, які в повній мірі висвітлюють причину невідповідності обсягів постачання обсягам придбання за кодами УКТ ЗЕД, та витяг з ЄДРПОУ, яким підтверджується, що ТОВ «Перша європейська компанія» є виробником продукції, колегія суддів вважає, що наданими позивачем документами підтверджуються дані податкової накладної, у зв'язку з чим підстави для відмови в реєстрації ПН № 4 від 07.12.2017 були відсутні.

У відповідності до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності рішення № 636304/39405679 від 06.04.2018 про відмову ТОВ «Перша європейська компанія» у реєстрації податкової накладної № 4 від 07.12.2017.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення від 06.04.2018 № 636304/39405679 про відмову ТОВ «Перша європейська компанія» у реєстрації податкової накладної № 4 від 07.12.2017, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому, наявні підстави для визнання протиправним та скасування даного рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 по справі № 2040/5467/18 в частині задоволення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді Л.В. Любчич С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 27.12.2018.