
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 грудня 2018 року № 826/8592/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус"
до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу
Татарінцевої Євгенії Анатоліївни
треті особи: ОСОБА_3,
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
Товариство з обмеженою відповідальністю
"Фінансова компанія "Поліс"
про визнання протиправними дій, скасування рішення
представники позивача та третьої особи-1 - ОСОБА_4;
учасників справи: відповідача - ОСОБА_5;
третьої особи-2 - не з'явилися;
третьої особи-3 - ОСОБА_6
(в судовому засіданні 05.12.2018, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пермус" (адреса: 37600, Полтавська обл., АДРЕСА_2, ідентифікаційний код - 39947744) (далі - позивач або ТОВ "Пермус" або Товариство) подало на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позовну заяву б/н від 06.06.2016 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Євгенії Анатоліївни (службова адреса: 01015, АДРЕСА_1) (надалі - відповідач або Татарінцева Є.А. або Нотаріус), у якій, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви б/н від 20.09.2016 «Про зміну (уточнення) позовних вимог по адміністративній справі щодо визнання неправомірними та незаконними дії приватного нотаріуса та скасування рішення від 25.03.2016», яка підтримана представником позивача в судовому засіданні 05.12.2018, позивач просить суд:
- визнати дії приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А. про припинення обтяження на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_2, загальною площею 269,6 кв.м, індексний номер 28947274 від 25.03.2016 - неправомірними та незаконними;
- скасувати рішення Нотаріуса про припинення обтяження на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_2, загальною площею 269,6 кв.м, індексний номер 28947274 від 25.03.2016.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що припинення обтяження на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_2, відбулося всупереч вимог чинного законодавства, що в подальшому призвело до державної реєстрації права власності на приміщення 1 по АДРЕСА_2, за ТОВ «ФК «Поліс» та внесено запис про право власності № 13880222 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 28947979 від 25.03.2016, в той час як у Єдиному реєстрі заборон був наявний запис - арешт нерухомого майна від 02.10.2013.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2016 (суддя Кузьменко В.А.) відкрито провадження в даній адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 6284 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2017 (суддя Пащенко К.С.) справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду у судове засідання на 05.02.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 витребувано у Відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого органу Миргородської міської ради Полтавської області чином належним чином засвідчену копію рішення від 25.03.2016 № 28947274, а також належним чином засвідчені копії всіх документів (матеріали реєстраційної справи), на підставі яких прийнято вказане рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 судом витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Євгенії Анатоліївни належним чином засвідчену копію рішення від 25.03.2016 № 28947274, а також належним чином засвідчені копії всіх документів (матеріали реєстраційної справи), на підставі яких прийнято вказане рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 витребувано у Державного підприємства "Національні інформаційні системи" належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в електронному та/або паперовому вигляді, на підставі якої прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2016 № 28947274.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 виправлено описку, допущену у вступній частині ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2017 про прийняття справи до провадження та призначення до судового розгляду в адміністративній справі № 826/8592/16, та постановлено замість: "Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Євгенії Анатоліївни, треті особи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про визнання протиправними дій, скасування рішення" правильним читати: "Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Євгенії Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про визнання протиправними дій, скасування рішення".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 витребувано у Відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого органу Миргородської міської ради Полтавської області належним чином засвідчену копію рішення від 25.03.2016 № 28947274 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109), а також належним чином засвідчені копії всіх документів (матеріали реєстраційної справи), на підставі яких прийнято вказане рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2018 повторно витребувано у Відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого органу Миргородської міської ради Полтавської області чином належним чином засвідчену копію рішення від 25.03.2016 № 28947274 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58420953109, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 1), а також належним чином засвідчені копії всіх документів (матеріали реєстраційної справи), на підставі яких прийнято вказане рішення.
Поряд з цим, у судових засіданнях 05.02.2018, 19.03.2018 та 17.04.2018 судом оголошувалась перерва.
В судовому засіданні 17.05.2018 представник позивача та третьої особи-1 - ОСОБА_4 подала заяву про відвід судді Пащенка К.С. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2018 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" та ОСОБА_3 про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенка К.С. передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід, та зупинено провадження у справі у зв'язку із цим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 (суддя Арсірій Р.О.) відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" та ОСОБА_3 про відвід судді Пащенка К.С.
22.05.2018 матеріали справи передані до сектору судді Пащенка К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2018 поновлено провадження у справі № 826/8592/16, призначено розгляд справи на 07.06.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Пермус" у задоволенні заяви від 17.05.2018 про забезпечення адміністративного позову.
07.06.2018 у судовому засіданні представником позивача подано до суду заяву про відвід судді Пащенка К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2018 зупинено провадження у справі № 826/8592/16 до вирішення питання про відвід судді; постановлено передати справу у відповідності до статті 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями розгляд питання про відвід передано судді Клименчук Н.М.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача від 07.06.2018 про відвід про відвід судді Пащенка К.С. в адміністративній справі № 826/8592/16 за позовом ТОВ "Пермус" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Євгенії Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про скасування рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 поновлено провадження в адміністративній справі № 826/8592/16, призначено справу до розгляду у судове засідання на 08.10.2018.
У судовому засіданні 08.10.2018 розгляд справи відкладено до 01.11.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" про залучення Міністерства юстиції України у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2018 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" про залучення Міністерства юстиції України у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" про залучення Міністерства юстиції України у якості співвідповідача.
У судовому засіданні 01.11.2018 позивачем подано заяву про відвід судді Окружного адміністративного суду м. Києва Пащенка К.С. від розгляду адміністративної справи № 826/8592/16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2018 передано справу у відповідності до ст. 31 КАС України для вирішення питання про відвід судді, зупинено провадження у справі № 826/8592/16 до вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 (суддя Шевченко Н.М.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пермус» про відвід судді Пащенка К.С. у справі № 826/8592/16 відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 поновлено провадження в адміністративній справі № 826/8592/16, призначено справу до розгляду у судове засідання на 05.12.2018.
05 грудня 2018 року у судовому засіданні судом постановлено на обговорення питання щодо підсудності розгляду справи.
В рамках вказаного процесуального питання представник позивача та третьої особи-1 висловив позицію щодо часткового задоволення позовних вимог, зокрема про визнання неправомірними дій відповідача, та пояснив, що відповідні дії останнього призвели до наступних дій іншого нотаріуса щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за третьою особою-3.
Представники відповідача та третьої особи-3 наголосили на необхідності розгляду справи по суті.
Під час промови у судових дебатах представник позивача, за викладених у позові підстав, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача, враховуючи викладені у письмових запереченнях та відзиві обставини, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Третя особа-1 в своїй заяві від 23.05.2017 зауважила про підтримання позовних вимог.
Надаючи письмові заперечення щодо позову, третя особа-3 вказала про відсутність підстав для задоволення позову, про що, між іншим, зауважено представником останньої в судовому засіданні.
Третя особа-2 письмових пояснень на позов чи відзив не надала.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України).
Суд відмічає, що представник третьої особи-2 в судові засідання 01.11.2018 та 05.12.2018 не з'явився. Про час та місце розгляду справи третя особа-2 була повідомлена належним чином.
Таким чином з урахуванням повторної неявки представника третьої особи-2 в судове засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вказаного учасника справи, що, відповідно, не перешкоджає розгляду справи по суті згідно ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», як Кредитором, та громадянкою України ОСОБА_3, як Позичальником, укладено Кредитний договір № 22.94/08-КЛ (по тексту - Кредитний договір або Договір), відповідно до умов якого Кредитор надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії.
В забезпечення виконання зобов'язання по Договору, 04.07.2008 між ВАТ «ВТБ Банк», як Іпотекодержателем, та ТОВ "Пермус", яке є правонаступником МП «Мрія», як Іпотекодавцем, укладено договір наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ, згідно п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 269,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі за текстом - Предмет іпотеки).
Позивач зазначає, що станом на 2013 рік між ОСОБА_3 та ПАТ «ВТБ Банк» виникли фінансові непорозуміння по Кредитному договору, що призвело до виникнення спору між вказаними особами.
За вказаних обставин, Товариство звертає увагу, що в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває справа № 241/2862/13-ц: за позовом ТОВ «ФК «Поліс» до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ТОВ «ПЕРМУС», третя особа - ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі - 1 869 602,39 грн., та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ «ФК «Поліс» про визнання недійсним та розірвання кредитного договору та договору іпотеки, треті особи - ТОВ «Пермус», ОСОБА_7, і за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ «ФК «Поліс» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору. Під час розгляду вказаної справи 01.03.2016 до Миргородського міськрайонного суду надійшло клопотання від ТОВ «ФК «Поліс» про заміну неналежного позивача ПАТ «ВТБ БАНК» за первинним позовом та відповідача за зустрічним позовом на ТОВ «ФК «Поліс», яке обґрунтовано тим, що відбулося підписання угод про переуступку права вимоги між ПАТ «ВТБ БАНК» та ТОВ «ФК «Поліс» від 18.11.2015 та 27.11.2015. Враховуючи той факт, що з'явився новий позивач за первинним позовом, який надав відповідні договори, не погоджуючись зі змістом та вимогами позовної заяви, позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, на підставі ч. 2 ст. 31 ЦПК України, було подано зустрічну позовну заяву про збільшення позовних вимог, а саме доповнено позовні вимоги таким змістом:
- прийняти рішення про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 від 27.11.2015 до Договору про відступлення права вимоги № 21 МБ від 18.11.2015;
- прийняти рішення про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 21 МБ від 18.11.2015.
Як наголошує позивач, звернувшись до Єдиного реєстру заборон, 11.05.2016 ТОВ "Пермус" отгримало Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що 25.03.2016 об 22:52, приватним нотаріусом Тишко І.О. (Київській міський нотаріальний округ, м. Київ) було проведено державну реєстрацію (індексний номер 28947979), згідно якої власником нежитлового приміщення 1 по АДРЕСА_2 яке станом на 25.03.2016 мало судові обтяження - стало ТОВ «ФК «Поліс» (код ЄДРПОУ: 38994463, країна реєстрації: Україна, м. Київ, вулиця Шовковична, буд. 42-44, офіс 13-В).
Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 08.12.2015 та від 16.12.2015 власником спірного приміщення є ТОВ «ПЕРМУС» і при цьому мається арешт.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.05.2016 власником спірного приміщення є ТОВ «ФК «Поліс» і при цьому арешт відсутній.
Отже, ТОВ "Пермус" відмічає, що вчинення таких дій з боку приватного нотаріуса Тишко І.О. стали можливими завдяки протиправним діям приватного нотаріуса Татарінцевої Є.А.
Так, згідно тверджень позивача, 27.05.2016 ТОВ "Пермус" отримало деталізовану інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, де на стор. 7 зазначено, що 25.03.2016 об 19:44 приватним нотаріусом Татарінцевою Є.А., індексний номер 28947274, було припинено обтяження (арешт) нежитлового приміщення 1 по АДРЕСА_2, яке було накладено ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02.10.2016 по справі № 541/2862/13-ц. Тобто, Нотаріус зняла (скасувала) заходи забезпечення позову - арешт та зареєструвала за ТОВ «ФК «Поліс» нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_2 що належало ТОВ "Пермус", яке в іпотеку не передавалося.
З нормативним посиланням на положення: Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затв. Постановою КМ України від 17.10.2013 № 868, «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затв. Наказом МЮ України від 22.02.2012 № 296/5, «Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», затв. Наказом МЮ України від 12.12.2011 № 3502/5, Товариство стверджує, що припинення обтяження на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 відбулося всупереч вимог чинного законодавства, що в подальшому призвело до державної реєстрації права власності на вказане приміщення за ТОВ ФК Поліс та внесено запис про право власності № 13880222 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 28947979 від 25.03.2016, коли у Єдиному реєстрі заборон був наявний запис - арешт нерухомого майна від 02.10.2013, що в свою чергу є перешкодою для проведення реєстрації права власності.
В наданих 11.08.2016 до суду заперечення на позов третя особа-3 відзначає, що 25.03.2016 ТОВ «ФК «ПОЛІС» звернулося до Нотаріуса, як до державного реєстратора прав на нерухоме майно, з заявою про державну реєстрацію обтяжень з метою проведення державної реєстрації припинення обтяження - арешту нерухомого майна, накладеного в інтересах ПАТ «ВТБ БАНК» на майно Малого підприємства «Мрія» на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц, і свою заяву ТОВ «ФК «ПОЛІС» обґрунтовувало тим, що останнє набуло прав вимоги за Кредитним договором № 22.94/08-КЛ від 04.07.2008, який був укладений між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_3, та прав іпотекодержателя за Договором наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ, укладеним між ПАТ «ВТБ БАНК» та Малим підприємством «Мрія» (ідентифікаційний код - 13941164), який 04.07.2008 посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В., зареєстрований в реєстрі за № 4262, на підставі Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21 МБ від 18.11.2015, Додаткової угоди № 1 від 27.11.2015 до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ від 18.11.2015, Договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, посвідченого 09.12.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. за № 2324, які були укладені між ПАТ «ВТБ БАНК» та ТОВ «ФК «ПОЛІС».
Відповідно до Договору іпотеки предметом іпотеки є нежитлове приміщення, площею 269,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Крім того, між ПАТ «ВТБ БАНК» та Малим підприємством «Мрія» для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 04.07.2008 було укладено Договір поруки № 22.94/08-ДП1, що діє зі змінами, внесеними Договором про внесення змін № 1 до Договору поруки № 22.94/08-ДП1 від 04.07.2008.
ТОВ «Пермус» (код згідно ЄДРПОУ - 39947744), є правонаступником Малого підприємства «МРІЯ» та на день звернення ПАТ «ФК «ПОЛІС» з такою заявою зареєстроване як власник відповідного предмету іпотеки.
В провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 541/2862/13-ц за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у цій справі було задоволено заяву ПАТ «ВТБ БАНК» про забезпечення позову та накладено арешт, в тому числі, на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване за Малим підприємством «Мрія» (код згідно ЄДРПОУ - 13941164) на підставі ч. 1 ст. 151, ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з заявленими ПАТ «ВТБ БАНК» позовними вимогами про стягнення суми заборгованості з Малого підприємства «Мрія» на підставі Договору поруки.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц закрито провадження в частині позовних вимог ПАТ «ВТБ БАНК» до ТОВ «ПЕРМУС» про стягнення заборгованості за Кредитним договором на підставі Договору поруки № 22.94/08-ДП1 від 04.07.2008, що діє зі змінами, внесеними Договором про внесення змін № 1 до Договору поруки № 22.94/08-ДП1 від 04.07.2008, та зустрічних вимог ТОВ «ПЕРМУС» до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору.
Як акцентує третя особа-3, згідно з імперативними приписами з ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України, якщо провадження у справі закрито, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.03.2016 у справі № 541/28621/13-ц задоволено заяву ТОВ «ФК «ПОЛІС» та у зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні за Кредитним договором залучено до участі у справі ТОВ «ФК «ПОЛІС» як правонаступника позивача - ПАТ «ВТБ БАНК».
Таким чином, ТОВ «ФК «ПОЛІС», як особа, в інтересах якої встановлено обтяження, просило на підставі імперативних приписів ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України провести державну реєстрацію припинення обтяження, встановленого на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням про закриття провадження в частині вимог до ТОВ «ПЕРМУС» про стягнення заборгованості за Кредитним договором, для забезпечення яких було накладено арешт в інтересах кредитора.
Третя особа-3 наголошує, що звертаючись із заявою ТОВ «ФК «ПОЛІС» було подано Нотаріусу документи, серед яких ті, що підтверджували як окремі зміни в договірних відносинах, так і процесуальні обставини у справі № 541/2862/13-ц, що розглядалася Миргородським міськрайонним судом Полтавської області.
На думку ТОВ «ФК «ПОЛІС», законодавець імперативно встановив, що вжиті заходи застосовуються виключно до набрання судовим рішенням про закриття провадження законної сили, а отже після набрання законної сили ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 25.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц про закриття провадження в частині позовних вимог ПАТ «ВТБ БАНК» до ТОВ «ПЕРМУС», вжиті до ТОВ «ПЕРМУС» згідно з ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не застосовуються.
Крім того, ухвалою Миргородського міськрайонного суду полтавської області від 28.03.2016 по справі № 541/2862/13-ц скасовано заходи забезпечення позову ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_3, Малого підприємства «Мрія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, у вигляді накладення арешту на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку з закриттям провадження у справі.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21.06.2016 по справі № 541/2862/13-ц, залишено без змін ухвалу Миргородського міськрайонного суду полтавської області 28.03.2016 по справі № 541/2862/13-ц про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, як вважає третя особа-3, оскільки відповідачем було встановлено відповідність заявлених ТОВ «ФК «ПОЛІС» прав і поданих документів вимогам законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України, то проведення державної реєстрації припинення обтяження здійснено в повній відповідності до норм чинного законодавства України, а саме у відповідності імперативним приписам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За наведених обставин щодо відповідних договірних відносин за участі ПАТ «ВТБ БАНК», процесуальних обставин у справі № 541/2862/13-ц, подання третьою особою-3 необхідного пакету документів для проведення державної реєстрації припинення обтяження, відповідач у своїх запереченнях, поданих до суду 16.08.2016, а також відзиві, скерованого в суд 02.05.2018, виокремлює, що ним було встановлено відповідність заявлених ТОВ «ФК «ПОЛІС» прав і поданих документів вимогам законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України, а відтак рішення про проведення державної реєстрації припинення обтяження прийнято ним в повній відповідності до норм чинного законодавства України.
Окремо відповідач, як, між іншим, і третя особа-3, акцентує, що, по-перше, Нотаріусом не здійснювалася реєстрація права власності на нерухоме майно за ТОВ «ФК «Поліс», а по-друге, відповідне майно передавалося в іпотеку.
Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в рішенні альтернативно - Закон), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
В статті 1 Закону міститься визначення термінів, а саме: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, під якою розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державного реєстру речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.
Статтею 3 Закону визначаються загальні засади державної реєстрації прав, до яких відносяться: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Дія Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (ч. 1 ст. 1 Закону).
Виходячи зі змісту вказаних статей Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з моменту державної реєстрації відповідно до Закону виникають обтяження речового права нерухомого майна, розміщеного на території України, зокрема заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади.
Стаття 4 Закону визначає перелік речових прав та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, зокрема, державній реєстрації прав підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону).
В силу ст.ст. 6, 10, Закону, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Державним реєстратором є нотаріус. Державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Зважаючи на наведені приписи ст.ст. 4-6, 10 Закону, нотаріус, як державний реєстратор, встановлює як відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, так і наявність обтяжень прав на нерухоме майно, а саме: заборону відчуження та арешт нерухомого майна, та інші обтяження, чим реалізовує покладені на нього Законом повноваження в розрізі встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Нотаріус вносить до Державного реєстру прав записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Як видно з матеріалів справи, 04.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», як Кредитором, та громадянкою ОСОБА_3, як Позивальником, укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого Кредитор надає Позичальнику кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії.
В забезпечення виконання зобов'язання по Договору, 04.07.2008 між ВАТ «ВТБ Банк», як Іпотекодержателем, та ТОВ "Пермус", яке є правонаступником МП «Мрія», як Іпотекодавцем, укладено договір наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ, згідно п. 1.2. якого предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлове приміщення площею 269,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Цього ж дня, між ВАТ «ВТБ Банк», як Банком, та МП «Мрія», як Поручителем, укладено договір поруки № 22.94/08-ДП1.
Також 04.07.2008 між ВАТ «ВТБ Банк», як Банком, та громадянкою України ОСОБА_4, як Поручителем, укладено договір поруки № 22.94/08-ДП2.
01.10.2010 між ПАТ «ВТБ Банк», як Банком, та громадянкою України ОСОБА_10, як Поручителем, укладено договір поруки № 22.94/10-ДП4.
Поряд з цим, судом установлено, що в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 541/2862/13-ц за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц (відкрита у вільному доступі за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33993995) цивільну справу за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, Малого підприємства "Мрія" про стягнення заборгованості за кредитним договором об'єднано в одне провадження зі справою за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - ОСОБА_3 з присвоєнням одного номеру справи 541/2862/13-ц, та номеру провадження 2/541/1124/2013; відкрито провадження у справі за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_7, Малого підприємства "Мрія" про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - ОСОБА_3.
Крім цього, ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08.11.2013 у справі № 541/2862/13-ц (адреса посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34625919) відкрито провадження по зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним та розірвання кредитного договору та договору іпотеки, треті особи - Мале підприємство «Мрія», ОСОБА_7 та прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_7, Малого підприємства "Мрія" про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа ОСОБА_3.
Надалі, ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09.01.2014 у справі № 541/2862/13-ц (адреса посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36575199) відкрито провадження по зустрічній позовній заяві Малого підприємства «Мрія» до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки № 22.94/08-ДП1 від 4 липня 2008 року та договору про внесення змін до договору поруки № 22.94/08-ДП1 від 4 липня 2008 року від 01.10.2010, розірвання договору поруки № 22.94/08-ДП1 від 4 липня 2008 року та договору про внесення змін до договору поруки № 22.94/08-ДП1 від 4 липня 2008 року від 01.10.2010 та прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_7, Малого підприємства "Мрія" про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа ОСОБА_3 та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним та розірвання кредитного договору та договору іпотеки, треті особи - Мале підприємство «Мрія», ОСОБА_7.
Разом з тим, ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц (адреса посилання: http://reyestr.court.gov.ua/Review/33849405) судом, згідно ст.ст. 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України (скорочено в рішенні - ЦПК України), постановлено: «Заяву ПАТ «ВТБ Банк» про забезпечення позову задовольнити частково. З метою забезпечення позову ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_3, Малого підприємства «Мрія» про стягнення заборгованості за кредитним договором - накласти арешт на нежитлову будівлю, перукарня «Чарівниця», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровану за ОСОБА_3; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого за Малим підприємством «Мрія». Забезпечення позову здійснюється на період розгляду справи».
04.10.2013, на підставі ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц, державним реєстратором - ОСОБА_11 внесено запис про обтяження речового права Предмета іпотеки, вид обтяження - арешт нерухомого майна, обтяжувач - Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Таким чином, з 04.10.2013, в силу Закону, у Державному реєстрі прав було наявне обтяження обтяжень прав на Предмет іпотеки.
24.09.2015 ТОВ "Пермус", як правонаступником МП «Мрія» (ідентифікаційний код - 13941164), отримано свідоцтво від про право власності на нежитлове приміщення площею 269,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Раніше вказаних обставин щодо права власності ТОВ "Пермус" на зазначене нерухоме майно, ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16.02.2015 у справі № 541/2862/13-ц (адреса посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/48353383) до участі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_7, Малого підприємства "Мрія" про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа ОСОБА_3, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійсним та розірвання кредитного договору та договору іпотеки, треті особи - Мале підприємство "Мрія", ОСОБА_7, зустрічним позовом Малого підприємства "Мрія" до ПАТ "ВТБ Банк" про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору в якості відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено правонаступника МП "Мрія" - ТОВ "ПАЖЖ".
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.10.2015 у справі № 541/2862/13-ц (адреса посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52442974) до участі у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ТОВ «ПАЖЖ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - ОСОБА_3, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним та розірвання кредитного договору та договору іпотеки, треті особи - ТОВ «ПАЖЖ», ОСОБА_7, зустрічним позовом ТОВ «ПАЖЖ» до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору в якості відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено правонаступника ТОВ «ПАЖЖ» - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРМУС» (код ЄДРПОУ 3994744, адреса: АДРЕСА_2).
Таким чином, внаслідок здійсненого вказаного правонаступництва, ТОВ "Пермус" отримано процесуальний статус відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у цивільній справі № 541/2862/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ТОВ "Пермус" про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - ОСОБА_3, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним та розірвання кредитного договору та договору іпотеки, треті особи - ТОВ "Пермус", ОСОБА_7, зустрічним позовом ТОВ "Пермус" до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи 826/8592/16, 18.11.2015 між ПАТ «ВТБ Банк», як Первісним кредитором, та ТОВ «ФК Поліс», як Новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № 21МБ, згідно умов якого Новий кредитор набув права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них. До договору вносилися зміни.
Також між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК Поліс» укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, зареєстрованого в реєстрі за № 2324, за умовами якого Первісний кредитор передав, а Новий отримав права іпотекодержателя, зокрема, за договором наступної іпотеки № 22.94/08-ДІ.
Положеннями розділу 2 зауваженого договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави передбачено, що Новий кредитор ознайомлений інформацією щодо заходів Первісного кредитора по стягненню заборгованості боржників за кредитними договорами в судовому і виконавчому провадженні станом на день укладення договору і не має з цього приводу до Первісного кредитора ніяких претензій.
Пунктом 6.11. розділу 6 встановлено, що у відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 27.11.2015.
З огляду на відмічені положення підкресленого правочину про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та враховуючи, що заходи забезпечення позову згідно ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц вжиті судом за наслідками розгляду заяви ПАТ «ВТБ Банк», як Первісного кредитора, починаючи з 27.11.2015 ТОВ «ФК Поліс», як Новий кредитор, вважається обізнаним з інформацією про відповідний захід Первісного кредитора по стягненню заборгованості боржників за кредитними договорами у відповідному судовому провадженні.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц судом, на підставі ст.ст. 205, 206, 293 ЦПК України, закрито провадження за позовними вимогами ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ "Пермус" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "Пермус" до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору.
Тобто, Миргородським міськрайонним судом Полтавської області закрито провадження у справі № 541/2862/13-ц лише в певній чітко визначеній частині, про що і відображено судом в ухвалі від 26.11.2015.
Надалі, ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016 у справі № 541/2862/13-ц (відкрита у доступі інтернет за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/56730769), на підставі ст.ст. 151, 154, 197, 293 ЦПК України, скасовано заходи забезпечення позову ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_3, Малого підприємства «Мрія» про стягнення заборгованості за кредитним договором у вигляді накладення арешту на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого за Малим підприємством «Мрія», вжиті ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02.10.2013.
З мотивувальної частини відповідної ухвали, серед іншого, випливає, що: «Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 26 листопада 2015 року провадження у справі за позовними вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ТОВ "ПЕРМУС" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "ПЕРМУС" до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору - закрито. Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 01 березня 2016 року замінено позивача ПАТ «ВТБ Банк» на належного позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22.94/08 КЛ від 04.07.2008. Враховуючи вищевикладене, зважаючи, що провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ТОВ "ПЕРМУС" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "ПЕРМУС" до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору закрито, з метою забезпечення якого був накладений арешт на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого за Малим підприємством «Мрія» (правонаступник ТОВ «Пермус»), отже відпала необхідність у забезпеченні позову, тому відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову необхідно скасувати».
З п. 2 резолютивної частини ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016 у справі № 541/2862/13-ц слідує, що: «Копію ухвали направити сторонам для відому, після набрання нею законної сили направити Реєстраційній службі Миргородського МРУЮ Полтавської області - для виконання».
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 21.06.2016 у справі № 541/2862/13-ц (адреса посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58590627), ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016 - залишено без змін.
З огляду на обставини закриття ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц провадження тільки в окремій частині, а саме за позовними вимогами ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ "Пермус" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "Пермус" до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, зважаючи на скасування ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016 у справі № 541/2862/13-ц заходів забезпечення позову, зокрема, арешту на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого за Малим підприємством «Мрія», вжитих ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02.10.2013, варто наразі акцентувати таке.
Статтею 206 ЦПК України, в редакції чинній на момент прийняття ухвали про закриття справи в частині (26.11.2015), встановлено наслідки закриття провадження у справі, а саме: про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу; якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ; у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Слід зауважити, що положеннями ст. 206 ЦПК України не передбачено таких наслідків закриття провадження у справі як скасування заходів забезпечення позову.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що згідно ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України (в редакції від 11.08.2013), судові рішення обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, зважаючи, що закриття провадження у справі № 541/2862/13-ц в частині позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ "Пермус" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "Пермус" до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, в межах ст. 206 ЦПК України, на положення якої, між іншим, має місце посилання в ухвалі Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 у справі № 541/2862/13-ц, не має наслідком скасування заходів забезпечення позову, з урахуванням того, що в ухвалі Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц постановлено про здійснення забезпечення позову саме на період розгляду справи, і така ухвала, в силу приписів Конституції України та ЦПК України, є обов'язковою до виконання всіма суб'єктами, судом відхиляються, як необґрунтовані, заперечення відповідача та третьої особи-3 про скасування вжитих ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрованого за Малим підприємством «Мрія», внаслідок закриття провадження у справі № 541/2862/13-ц згідно ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015.
Додатково у вказаному епізоді висновків суд зауважує, що за ч.ч. 3, 5 ст. 154 ЦПК України, в редакції від 01.09.2015, заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
З відмічених нормативних положень ч.ч. 3, 5 ст. 154 ЦПК України витікає, що суд має право, втім не зобов'язаний скасовувати заходи забезпечення позову. Відповідне питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні.
Питання скасування заходів забезпечення позову також врегульовано ч.ч. 6, 7 ст. 154 ЦПК України, згідно яких, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини п'ятої статті 151 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Здійснюючи системний правовий аналіз ч.ч. 6, 7 ст. 154 ЦПК України, суд акцентує про можливість суду постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову одночасно з ухваленням судового рішення або після цього.
Наразі суд зазначає, що питання скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц в ухвалі Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.11.2015 не вирішувалося.
Також суд виокремлює, що факт скасування ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28.03.2016 у справі № 541/2862/13-ц заходів забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02.10.2013 у цій справі, окремо підтверджує процесуальну особливість в площині питання скасування відповідних заходів по справі № 541/2862/13-ц, яка пов'язана саме з винесенням ухвали від 28.03.2016.
Окрім того, суд принагідно відзначає, що закриття провадження у справі № 541/2862/13-ц відбулося лише в частині позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ "Пермус" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "Пермус" до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, що не має прямого наслідку скасування заходів забезпечення позову згідно ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02.10.2013 у справі № 541/2862/13-ц, які були вжиті на весь період розгляду справи, судовий розгляд якої в частині інших позовних вимог за нерозглянутим первісним та зустрічним позовами продовжувався.
За ст. 24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Так, приймаючи до уваги визначені ст. 24 Закону підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, з огляду на те, що нотаріус, як державний реєстратор, встановлює, по-перше, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, а по-друге, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, а саме: заборону відчуження та арешт нерухомого майна, та інші обтяження, чим реалізовує покладені на нього Законом повноваження в розрізі встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зважаючи, що винесення Миргородським міськрайонним судом Полтавської області ухвали від 26.11.2015 про закриття провадження у справі № 541/2862/13-ц в частині позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ "Пермус" про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимогами за зустрічним позовом ТОВ "Пермус" до ПАТ «ВТБ Банк» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до кредитного договору, не свідчить про скасування вжитих, на весь період розгляду справи№ 541/2862/13-ц, заходів забезпечення позову згідно ухвали Миргородського міськрайонного суду від 02.10.2013, судовий розгляд якої продовжувався, враховуючи, що скасування заходів забезпечення позову згідно ухвали від 02.10.2013 відбулося внаслідок винесення Миргородським міськрайонним судом Полтавської області ухвали від 28.03.2016, за висновками суду, вчинені 25.03.2016 Нотаріусом дії з проведення реєстрації припинення обтяження Предмета іпотеки не відповідають приписам ст.ст. 3, 10, 24 Закону.
Додатково суд зазначає, що до Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України було направлене подання заступника начальника Головного територіального управління юстиції у місті Києві з питань державної реєстрації - начальника управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому останній, внаслідок подання ТОВ "Пермус" скарги від 28.08.2018 на дії Нотаріуса, порушував перед відповідним департаментом питання проведення камеральної перевірки реєстраційних дій Татаринцевої Є.А., вчинених під час розгляду заяв та запитів Державного реєстру прав 25.03.2016.
Згідно мотивувальної частини довідки від 05.10.2018, складеної комісією Департаменту державної реєстрації та нотаріату за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Татаринцевої Є.А., комісією встановлено порушення останньою вимог ст.ст. 3, 10, 18, 20, 24, 27, 34 Закону, припинення обтяження щодо нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, прим. 1 на підставі документів, що не дають змоги встановити припинення обтяження, зокрема, без відповідного рішення суду.
Наказом № 3279/5 від 19.10.2018 Міністерства юстиції України тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Татаринцевої Є.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.
Дані докази, на думку суду, є, в силу ст. 74 КАС України, допустимими в підтвердження викладених Товариством в позові обставин щодо неправомірності дій Нотаріуса, а відтак приймаються судом до уваги під час вирішення спору.
Окремо суд вважає за необхідне висловитись щодо підсудності даного спору адміністративному суду.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін «суд, встановлений законом» у ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства.
Обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначає, що державний реєстратор, вчиняючи відповідні реєстраційні дії, діяв не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених чинним законодавством Укапни, а саме Закону.
При визначенні предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За приписами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Суд зазначає, що предметом даної справи є дослідження та перевірка законності дій Нотаріуса, вчинених ним при здійсненні виключно владних управлінських функцій, за наведених підстав щодо процедурних порушень, зокрема припинення обтяження, при вчиненні реєстраційних дій відповідним суб'єктом владних повноважень, і, при цьому, не зачіпаючи процедурного питання щодо реєстрації права власності нерухомого майна, що були вчинені іншим нотаріусом, а тому суд вирішив спір в межах повноважень наданих КАС України.
В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд примічає, що правові позиції в правових питаннях: «компетенції адміністративних судів щодо належності спорів, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій», «ознак наявності публічно-правового спору, а отже його розгляду в порядку адміністративного судочинства» знаходить своє правозастосування у практиці Великої Палати Верховного Суду (постанова 13 червня 2018 року, справа № 820/2675/17, адреса посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75296564) та Верховного Суду (постанова від 23 листопада 2018 року, справа № 826/7023/16, адреса посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78077358) відповідно.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
За переконанням суду, відповідач не довів правомірності вчиненої дії, та вчинив її необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); нерозсудливо; непропорційно, зокрема з без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Натомість, позивачем підтверджено викладені у позові обставини належними та достатніми доказами.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суду надано право прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, з урахуванням поданих уточнень, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування дій Нотаріуса про припинення обтяження на нежитлове приміщення № 1 по АДРЕСА_2 Полтавської обл., загальною площею 269,6 кв.м., індексний номер 28947274 від 25.03.2016 що, в сукупному аспекті ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень згідно ч. 1 ст. 2 КАС України та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, є належним ефективним захистом таких прав, свобод та інтересів позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ТОВ "Пермус" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Євгенії Анатоліївни про припинення обтяження на нежитлове приміщення № 1 по вулиці Гоголя, 84 у місті Миргород, Полтавської області, загальною площею 269,6 кв.м., індексний номер 28947274 від 25.03.2016.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пермус" (адреса: 37600, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код - 39947744), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татарінцевої Євгенії Анатоліївни (службова адреса: 01015, АДРЕСА_1) понесені ТОВ "Пермус" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення складено 22.12.2018.
Суддя К.С. Пащенко
Судове рішення № 78851318, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 05.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/8592/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: