Рішення № 78850292, 28.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа №440/3733/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1І.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо повторного розгляду звернення ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9964 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області;

зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9964 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправну бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у власність земельної ділянки.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 23-25/. Звертав увагу суду на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.09.18 №6345-СГ надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки на одну й ту саму земельну ділянку.

3. Інші заяви сторін по суті справи.

21.11.18 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 37-39/, у якій позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою 20.02.18, а звернення від 27.08.18, відповідь на яке є предметом даного спору, стосувалось виконання рішення суду про повторний розгляд відповідачем заяви ОСОБА_1 від 20.02.18.

На переконання позивача, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі.

Заперечення на відповідь до суду не надходили.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 6.11.18 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

А відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.18 у справі №816/918/18 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладене в листі від 13.03.18 №2323/0/26-18; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.18 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9964 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду /а.с. 43-48/.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.18 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.18 у справі №816/918/18 - без змін /а.с. 49-52/.

27.08.18 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою, у якій просив виконати рішення суду та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9964 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 26/.

Листом від 26.09.18 вих. №8034/0/26-18 відповідач повідомив заявника про те, що на обрану ним земельну ділянку Головним управлінням надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншому громадянину - учаснику АТО /а.с. 28/.

Позивач, розцінюючи таку відповідь суб'єкта владних повноважень як протиправну бездіяльність, звернувся до суду за захистом порушеного права.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

За приписами частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

У поданій до суду позовній заяві позивач посилається на недотримання відповідачем порядку розгляду звернення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації та форми рішення за результатами розгляду такого звернення.

Оцінюючи наведені доводи позивача, суд враховує, що частина сьома статті 118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Водночас статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа тощо.

Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.16 №333 (надалі - Положення №333).

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до підпункту 11 пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.05 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

З урахуванням наведеного, рішення про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки має бути оформлене розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на факт надіслання відповідачем заявнику листа від 26.09.18 №8034/0/26-18, свідчить про те, що компетентний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Аналогічного висновку щодо застосування наведених вище норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 11.04.18 у справі №806/2208/17, що враховується судом в силу положень частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.12.18 у справі №808/2498/17 зазначив, що нормами Земельного кодексу України чітко визначені підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим особам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також чітко визначені порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень. Як зазначено у п. 39, 40 цієї постанови, лист відповідача не може вважатися рішенням у розумінні ЗК України.

Суд, з огляду на вищезазначене, вважає, що лист відповідача від 26.09.18 №8034/0/26-18 у відповідь на заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за змістом та формою не може вважатися "рішенням про відмову" у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

А отже, у спірних відносинах має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Стосовно посилань відповідача на те, що на обрану позивачем земельну ділянку наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 19.09.18 №6345-СГ надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у пунктах 50, 51 постанови від 21.12.18 у справі №808/2498/17, у яких зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 січня 2016 року № 21-3690а15, від 13 грудня 2016 року № 21-2573а16. Будь-яка зацікавлена особа наділена правом звернення до уповноваженого органу з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, який може бути надано за результатами розгляду клопотання. При цьому, Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти не містять обмежень щодо того, одна чи декілька осіб можуть отримувати такий дозвіл одночасно стосовно однієї земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, надання відповідачем дозволу іншій особі на розробку проекту землеустрою не є підставою для відмови у наданні такого дозволу позивачу, оскільки сам лише наказ територіального органу Держгеокадастру про надання відповідного дозволу не є підставою для виникнення у особи права власності на земельну ділянку.

Твердження відповідача про те, що гр. ОСОБА_2 є учасником антитерористичної операції та має першочергове право на одержання земельної ділянки у власність не підтверджені жодними належними у розумінні статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами.

До того ж, у будь-якому випадку, наведена обставина не є перешкодою для надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу, оскільки на цій стадії не вирішується питання про передання відповідної земельної ділянки у власність.

Інших доводів на підтвердження безпідставності клопотання позивача про надання дозволу на розробку землевпорядної документації відповідачем не наведено.

Доказів передачі відповідної земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 чи іншим особам суду не надано.

Водночас, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача суд визнає зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти відповідне рішення, тобто рішення про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, суд застосовує припис частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У суду відсутні підстави для зобовязання відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою з огляду на те, що у спірних відносинах формально відсутня відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні позивачу такого дозволу, оформлена наказом.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" як особа, якій встановлено інвалідність другої групи /а.с. 19/. Відповідачем доказів понесення судових витрат не надано.

З урахуванням наведеного, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконати без достатніх зволікань.

З урахуванням обставин даної справи, суд, зважаючи на те, що звернення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 20.02.18 залишається нерозглянутим по суті упродовж десяти місяців, вважає за необхідне зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області подати до суду звіт про виконання цього рішення упродовж чотирнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, клопотання позивача про встановлення судового контролю належить задовольнити.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262, 382, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо повторного розгляду звернення ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9964 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36038, код ЄДРПОУ 39767930) розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 36021) та вирішити питання про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9964 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобовязання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити.

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області подати до суду звіт про виконання рішення упродовж чотирнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.О. Кукоба