Рішення № 78850280, 13.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 р. справа № 2040/5333/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ПОЛІГРАФПАК" (пров. Динамівський, буд. 4,м. Харків,61177) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак".

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ "АСС-Харківпласт" у звязку з відмовою проведення відповідно до вимог Податкового кодексу України фактичної перевірки, шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак" проти задоволення позову заперечував, надав письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що вимоги контролюючого органу є необґрунтованими та безпідставними, оскільки зміст наказу на проведення перевірки № 4516 від 21.06.2018 року суперечить вимогам чинного законодавства, не містить достатніх та обґрунтованих підстав для проведення перевірки підприємства, а в направленнях на проведення перевірки докуплено численні помилки, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для проведення перевірки.Таким чином, твердження контролюючого органу про порушення вимог Податкового кодексу України не відповідають дійсності, а рішення про застосування адміністративного арешту є незаконним, прийнятим не у спосіб встановлений чинним законодавством, у зв'язку представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 13.12.2018 року сторони підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 21.06.2018 р. ГУ ДФС у Харківській області з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, оформлення трудових відносин з працівниками, на підставі п.п.80.2.2, п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України винесено наказ № 4516 "Про проведення фактичної перевірки".

Так, відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту наказано провести з 22.06.2018 фактичну перевірку господарського об'єкту, розташованого за адресою: м. Харків, пров. Динамівський, буд. 4, в якому здійснює діяльність TOB "АСС-ПОЛІГРАФПАК" (податковий номер 37574999), тривалістю у відповідності до вимог п.82.3 ст.82 Податкового кодексу України, за період діяльності з 01.01.2017 по дату завершення перевірки.

21.06.2018 посадовими особами Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі направлень на перевірку №№ 6005, 5995, 5996, 6006 від 21.06.2018 року, наказу "Про проведення фактичної перевірки" № 4615 від 21.06.2018 здійснено вихід за податковою адресою платника податку: м. Харків, пров. Динамівський 4 з метою проведення фактичної перевірки підприємства.

Проте, директором ТОВ «АСС-Поліграфпак» ОСОБА_3 відмовлено в отриманні під розписку копії наказу № 4615 від 21.06.2018 та в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

У зв'язку з чим, 22.06.2018 уповноваженими особами ГУ ДФС у Харківській області складено акт недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 4733/20-40-14-10/35070443.

На підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, начальником ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «АСС-Поліграфпак № 27797/10/20-40-14-10-18 від 03.07.2018, у зв'язку з недопуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст. 80 Податкового кодексу України.

В основу проведення фактичної перевірки платника податків позивачем вказані підпункти 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. (підпункти 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України).

За нормою пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Суд зазначає, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З наведеної норми вбачається, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Водночас, ТОВ "АСС-Поліграфпак" в судовому порядку оскаржено наказ ГУ ДФС у Харківській області від № 4516 "Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак".

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 820/4893/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ПОЛІГРАФПАК" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 21.06.2018 року № 4516 " Про проведення фактичної перевірки".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 по справі № 820/4893/18 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 820/4893/18 залишено без змін.

Таким чином, наказ ГУ ДФС у Харківській області від № 4516 "Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак" втратив свою юридичну силу, у звязку з його скасуванням в судовому порядку.

Разом з цим, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Судом встановлено, що 04 липня 2018 року Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 283 КАС України, в якій просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак".

Ухвалою суду від 04.07.2018 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій, у зв'язку з наявністю спору про право відповідно до частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "АСС-Поліграфпак" в загальному порядку.

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Таким чином, оскільки з моменту застосування рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 03 липня 2018 року адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому, позовні вимоги контролюючого органу в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №820/2312/17 від 15.05.2018, в постанові по справі №820/4710/16 від 15.05.2018, та в постанові по справі №820/2040/17 від 22.05.2018.

Щодо вимог про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, які обслуговують ТОВ "АСС-Поліграфпак", суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що законодавцем згадано про такий захід податкового примусу як зупинення видаткових операцій на рахунках платника (п. 20.1.31, 20.1.32 ст. 20, п. 89.4 ст. 89, п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України), але не визначено, що відмова від проведення перевірки є приводом для його застосування.

Відповідно до вимог ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

У відповідності до приписів пункту 91.4. статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Зважаючи на вказані положення Податкового кодексу України, суд зазначає, що обраний спосіб захисту по зверненню контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків не охоплюється підставами, визначеними у статті 94 Податкового кодексу України, зокрема відмовою платника податку в проведенні документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому, адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС-ПОЛІГРАФПАК" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2018 року.

Суддя Горшкова О.О.