Рішення № 78850183, 26.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, м-н Свободи, буд.6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 р. № 520/10464/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області за запитом ОСОБА_1 від 31.10.2018р., а саме: неправомірна відмова в задоволенні запиту на інформацію та інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача;

- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області за запитом ОСОБА_1 від 31.10.2018р., а саме: надати інформацію про черговість виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018р. у справі №820/2646/18 і повідомити ОСОБА_1, як стягувача, про виділення коштів та періоду виплати пенсії;

- зобов'язати відповідача відповідно до ст.382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем фактично не надано інформації на запит від 31.10.2018 року стосовно черговості виконання рішень судів, виділення коштів та періоду виплати заборгованості позивачу. Вважає зазначену бездіяльність протиправною та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвали про відкриття провадження у справі отримані сторонами у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції (а.с.14, 15).

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, правом надати письмовий відзив не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року по справі 820/2646/18 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 01.04.2018р. перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

27.06.2018 року Харківським окружним адміністративним судом у справі №820/2646/18 видано виконавчий лист (а.с.6) та 11.07.2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження ВП№56748780 (а.с.7).

31.10.2018 року позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача запит в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому позивач просив повідомити про його черговість виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року по справі 820/2646/18, повідомити про виділення коштів та періоду виплати пенсії (а.с.8).

На вказаний запит відповідачем надано відповідь, оформлену листом від 09.11.2018 року №15521, яким повідомлено, що відповідно виконавчого провадження нарахована заборгованість за період з 01 квітня 2018 року по 30.09.2018 р. в розмірі 15491 грн. 50 коп., та повідомлено, що виплата буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсій, що фінансуються з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649.

У разі незгоди, ОСОБА_2 запропоновано звернутися до вищих органів виконавчої влади або до судових органів для врегулювання викладених у зверненні питань (а.с.9).

Не погодившись з фактичною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд вказує, що відповідно до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.32 Конституції України, кожний громадянин має право знайомитися в органах дер державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" та Законом України "Про інформацію"

Так, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, публічна інформація може бути двох видів: 1) створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

У свою чергу, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

У відповідності до ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Положеннями ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначені вимоги до запиту на інформацію.

Так, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації", інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено випадки, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, а саме: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

З положень наведеної вище норми Закону вбачається, що перелік випадків, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч.3 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації"),

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч.ч. 4, 5 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Відповідно до положень ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", в частині п'ятій якої встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, за значене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Практика Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 29. 06.2004 р., Справа "Жовнер проти України", від 29.06.2004 р., Справа "Півень проти України") свід чить про те, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка дотримується принципу верховенства права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право серед іншого оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

В порушення вказаних норм законодавства, відповідачем у листі від 09.11.2018 року не надано відповідей на поставлені питання позивача, чим, на думку суду, порушив права та інтереси ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області за запитом ОСОБА_1 від 31.10.2018р., що полягає в неправомірній відмові в задоволенні запиту на інформацію та зобов'язання Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області надати інформацію про черговість виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2018р. у справі №820/2646/18 за запитом ОСОБА_1 від 31.10.2018р.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати в 15-денний строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не наданні достовірної, точної та повної інформації на запит ОСОБА_1 від 31 жовтня 2018 року.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області (просп.. Незалежності, буд.2, м.Ізюм, Харківська обл., 64309, код ЄДРПОУ 40387920) надати ОСОБА_1 (вул.. Перемоги, буд. 3, с.Новопавлівка, Барвінківський р-н, Харківська обл., 64780, РНОКПП 202070096) інформацію про черговість виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року у справі № 820/2646/18 і повідомити ОСОБА_3, як стягувача, про виділення коштів та періоду виплати пенсії.

У задоволенні вимог щодо надання у 15-денний строк після набрання чинності судового рішення звіту про виконання судового рішення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко