Рішення № 78849883, 20.12.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 686/20536/18

РІШЕННЯ

іменем України

20 грудня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.

за участю:секретаря судового засідання Бачка А.М. позивача: ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнанння незаконним та скасування припису, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області в якому просить: визнати протиправним та скасувати припис від 13.08.2018 прийнятий Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у відношенні ОСОБА_1; визнати протиправною та скасувати постанову винесену Управлінням Державної архітектурно- будівельної інспекції у Хмельницькій області по справі про адміністративне правопорушення № 139 від 27.08.2018 року, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.08.2018 Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Думарецьким Олександром Васильовичем було винесено постанову № 139 від 27.08.2018 року про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за порушення ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", п.2.21 та п. 2.28 ч. II Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

У відповідності до оскаржуваної постанови позивача було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними приписом від 13.08.2018 та постановою від 27.08.2018 позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, наданим згідно ухвали суду правом на подання відзиву у визначений строк не скористався, та відзиву на адресу суду не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 24.07.2018 №599 виданого на підставі наказу №976 від 08.09.2015 та колективного звернення від 23.07.2018, в період з 31.07.2018 по 13.08.2018 Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на об'єкті, що розташований за адресою Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. 40 років Перемоги.

За результатами проведеної перевірки інспектором було складено акт № 599 яким встановлено, що під час зведення Тимчасової споруди, ОСОБА_1, були допущені порушення ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", п.2.21 та п. 2.28 ч. II Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

В акті перевірки зазначено, що, 31.07.2018 під час виходу на об'єкт перевірки за вищевказаною адресою виявлено споруду (розміром 5,90 м х 4,90 м із газоблоків товщиною 0,15 м) розміщену на бетонній плиті товщиною 0,15 м. Дана споруда побудована з відхиленням від паспорту прив'язки № 004 від 11.06.2018 виданого відділом містобудування, архітектури та ЖКГ Новоушицької РДА.

На підставі висновків зазначених у акті №599, Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Хмельницькій області Гаврилюком Ю.В. 13.08.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача, як правопорушника до відповідальності за ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідачем також, 13.08.2018 складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, відповідно до якого від позивача вимагається, в термін до 13.10.2018 привести споруду у відповідність до паспорту прив'язки №004 від 11.06.2018, або подати до Управління повідомлення про початок виконання будівельних робіт на будівництво даної споруди.

На підставі вказаних вище документів, Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 27.08.2018 винесено постанову №139 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність", п.2.21 та п. 2.28 ч. II Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, якою накладеного на останню штрафі в розмірі 1700,00 грн.

Вказану постанову позивач отримала, що підтверджується її підписом на оскаржуваній постанові.

Позивач, з вказаними у акті порушеннями не погоджується та вважає висновки акту передчасними, а факт притягнення її до адміністративної відповідальності за такими висновками необґрунтованими та протиправними, в зв'язку із чим звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів, визначає Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 №687-XVI (далі - Закону №687-XVI).

Відповідно до ст.1 Закону №687-XVI, архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Відповідно до статті 10 Закону №687-XVI, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п.7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п.12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Пунктом 16 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до п.17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно п.18 Порядку №553, завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.22 Порядку, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Суд встановив, що підставою для проведення відповідачем позапланової перевірки позивача стало звернення громадян, як власників частини приміщення колишнього готелю за адресою АДРЕСА_1 до в.о. Начальника Управління ДАБІ у Хмельницькій області Крюкової JI.B. щодо спорудження ОСОБА_1 об'єкту тимчасової споруди на прилеглій (сусідній) території (площі) комунальних земель.

Відповідно до вказаного звернення, копія якого міститься в матеріалах справи, його підписало шість осіб, а саме: ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Однак, в матеріалах справи міститься письмове пояснення від 31.08.2018 одного з громадян які підписували вказане вище звернення на підставі якого проводилась позапланова перевірка, згідно якого ОСОБА_6 вказує, що за скаргою №599 від 24.07.2018 не ознайомлювався та не розписувався.

Вказана обставина ставить під сумнів правомірність даної скарги (звернення) від 24.07.2018, на підставі якої було проведено позапланову перевірку позивача.

Відповідно до ст.245 КУпАП (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 246 КУпАП вказує, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до ст. 255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати зокрема, особи, уповноважені на проведення перевірок під час здійснення ними архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд встановив, що реалізовуючи бажання на здійснення підприємницької діяльності за адресою Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. 40 років Перемоги, позивач звернулась до Новоушицької селищної ради з приводу розміщення Тимчасової споруди за вказаною вище адресою.

Розглянувши звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на розміщення (встановлення) тимчасової споруди, розглянувши при цьому схему розміщення ТС, виготовлену Новоушицьким НВКБ О.Ф. Резнік, врахувавши рішення сьомої сесії Новоушицької селищної ради VI скликання від 16.02.2012 № 26, рішенням Новоушицької селищної ради № 797 від 24.05.2018 вирішено: надати дозвіл на розміщення (встановлення) тимчасової споруди по вул. 40 років Перемоги, що в смт. Нова Ушиця Хмельницької області; ОСОБА_1 звернутися до органу з питань містобудування та архітектури Новоушицької РДА для оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди; встановлення (розміщення) тимчасової споруди здійснити відповідно до паспорту прив'язки, після його отримання протягом 6 (шести) місяців; після встановлення (розміщення) тимчасової споруди заявниці подати до виконавчого органу селищної ради письмову заяву, у якій зазначити про виконання вимог паспорта прив'язки.

Позивач стосовно встановлення ТС звернулась до Новоушицького міжгосподарського відділу капітального будівництва задля виготовлення останнім Ескізу фасадів Тимчасової споруди за адресою Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул, 40 років Перемоги та схеми благоустрою прилеглої території ТС за вказаною адресою.

Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області позивачу надано Паспорт прив'язки № 004 від 11.06.2018 з терміном дії до 11.06.2020.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем порушено ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" та п.2.21 та п. 2.28 ч. II Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 27 Закону, замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.

Згідно п.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок №244), тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до п..2.1-2.2 Порядку № 244, підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Відповідно до п.2.6 Порядку №244, для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Відповідно до п.2.10 Порядку №244, паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

Пунктом 2.12 Порядку №244 визначено, що паспорт прив'язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

Відповідно до п.2.14 Порядку №244, паспорт прив'язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку.

Ненадання паспорта прив'язки з інших підстав не допускається.

Згідно п.2.27 Порядку №244, дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов зокрема, не встановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки.

При цьому, досліджуючи акт перевірки, судом не конкретизовано правопорушення, які допущено позивачем.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься звіт Всеукраїнської громадської організації "Асоціація експертів будівельної галузі" № 8 від 28.08.2018 щодо обстеження на місцевості території земельної ділянки площею 0,0030 Га з розташованою на ній Тимчасовою спорудою по вул. 40 років Перемоги в смт. Нова Ушиця Хмельницької області, згідно якого встановлено, що будівництво ТС виконується ОСОБА_1 у відповідності до Паспорту прив'язки №004.

Відповідно до висновку по вищевказаному звіту визначено, що одноповерхова стаціонарна тимчасова споруда (з полегшених конструкцій) - торговий павільйон з продажу непродовольчих товарів по вулиці 40 років Перемоги в смт. Нова Ушиця Хмельницької області відповідає паспорту прив'язки від 11.06.2018 № 004, змонтована без влаштування фундаментів, а тому не може класифікуватися як капітальна.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до листа Новоушицької селищної ради № 1771 від 22.08.2018 позивача повідомлено стосовно не заперечення та погодження зовнішнього вигляду фасаду Тимчасової споруди у селищі Нова Ушиця по вул. 40 років Перемоги відповідно до запропонованого ескізу.

Відповідачем 13.08.2018 був сформований припис на усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та наданий позивачу на усунення недоліків, в якому визначено позивачу в термін до 13.10.2018 привести споруду у відповідність до паспорту прив'язки №004 від 11.06.2018, або надати до Управління повідомлення про початок виконання будівельних робіт та будівництво даної споруди.

Суд звертає увагу відповідача, на той факт, що останнім у оскаржуваному приписі не конкретизовано, які саме дії позивачу необхідно вчинити і на виконання якої саме норми закону, що фактично робить неможливим виконання даного припису.

При цьому, суд наголошує, що у вказаному вище приписі від 13.08.2018 позивачу надано термін на усунення недоліків до 13.10.2018, однак оскаржувану постанову №139 відповідачем прийнято 27.08.2018, тобто до закінчення спливу терміну, яким надано можливість позивачу усунути виявлені недоліки, що є безпосереднім порушенням права позивача на досудове врегулювання спору.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що постанова УДАБІ у Хмельницькій області від 27.08.2018 №139 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також припис від 13.08.2018 винесені посадовою особою відповідача за результатами розгляду акту, протоколу, складених за результатами позапланової перевірки, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки містять ряд порушень визначених в мотивувальній частині даного рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч.ч.1-2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому їх необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду, позивач сплатив судовий збір на суму 1409,60 грн, що підтверджується квитанцією №24 від 08 листопада 2018 року. В зв'язку з задоволенням позовних вимог, вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування припису, постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис від 13.08.2018 прийнятий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області у відношенні ОСОБА_1.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області №139 від 27.08.2018, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн, 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код - 35668372).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 грудня 2018 року

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,32600 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87/2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 35668372)

Головуючий суддя О.П. Шевчук