Рішення № 78849846, 20.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Шулик Н.І.

та представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2І.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача у вирішенні заяви від 8.08.18 про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області;

зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 8.08.18 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправну бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що перешкоджає в реалізації позивачем права на отримання у власність земельної ділянки.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 13-15/. При цьому зазначив, що у спірних відносинах відповідач керувався приписами статті 118 Земельного кодексу України, а також постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.17 №413. Вказав, що додане позивачем до клопотання графічне зображення місця розташування обраної земельної ділянки виконане неякісно, у зв'язку з чим неможливо визначити фактичне місце розташування такої земельної ділянки та орган, відповідальний за розпорядження нею.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.18 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.11.18 справу призначено до розгляду з викликом учасників у відкрите судове засідання.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_2 8.08.18 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 17/. У заяві позивач повідомив, що право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності не використав. До заяви додав викопіювання з кадастрової карти (плану), копії паспорта, картки платника податків, службового посвідчення сина, витягу з наказу, свідоцтва про смерть /а.с. 17-22/.

Листом від 23.08.18 вих. №6966/0/26-18 відповідач повідомив заявника про те, що доданий до заяви графічний матеріал не містить чіткого відображення усіх елементів картографічної основи та відображення на них відомостей Державного земельного кадастру /а.с. 23/.

Позивач, розцінюючи таку відповідь суб'єкта владних повноважень як протиправну бездіяльність, звернувся до суду за захистом порушеного права.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

За приписами частин шостої та сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

ОЦІНКА СУДОМ ДОВОДІВ СТОРІН

Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що звертаючись до компетентного органу із заявою про надання дозволу на розробку землевпорядної документації зацікавлена особа має в обов'язковому порядку додати до свого звернення графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Подання належним чином оформленого графічного матеріалу є підставою для проведення компетентним органом перевірки наявності підстав для надання відповідного дозволу. При цьому з'ясовується місце розташування земельної ділянки, категорія земель, їх цільове призначення, чи є така земельна ділянка вільною та чи наділений відповідний орган повноваженнями на розпорядження нею.

Невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідач у листі від 23.08.18 вих. №6966/0/26-18 зазначив, що доданий до заяви від 8.08.18 графічний матеріал не містить чіткого відображення усіх елементів картографічної основи та відображення на них відомостей Державного земельного кадастру.

Суд витребував та дослідив у судовому засіданні оригінал наданого позивачем разом із заявою від 8.08.18 викопіювання з кадастрової карти (плану), за результатами чого встановив, що відповідне викопіювання дійсно виконане неякісно, без прив’язки обраної земельної ділянки до картографічної основи, зазначення координат чи інших відомостей, що давали б можливість чітко встановити її місце розташування. Копія даного викопіювання надана представником відповідача разом з відзивом на позов /а.с. 18/.

Наведене, за твердженням представника відповідача, унеможливило розгляд заяви позивача по суті, зокрема, з’ясування питань чи відноситься така земельна ділянка до земель державної власності, чи є вона вільною та чи наділений відповідач повноваженнями на розпорядження нею. При цьому представник відповідача зауважила, що надане позивачем разом з позовною заявою викопіювання з кадастрової карти /а.с. 7/ до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не надавалась та не було предметом дослідження у ході розгляду заяви ОСОБА_2 від 8.08.18.

Надана представником позивача на вимогу ухвали суду від 30.11.18 копія викопіювання /а.с. 30/ є тотожній тій, що подавалась відповідачу разом із заявою від 8.08.18, а її зміст не дає можливості достовірно встановити місце розташування земельної ділянки.

За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами відповідача про те, що поданий ОСОБА_2 разом із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою графічний матеріал виконаний неякісно, що призвело до неможливості розгляду даної заяви по суті.

Суд зауважує, що Земельний кодекс України не містить положень щодо можливості проведення компетентним органом консультацій із зацікавленою особою чи повернення поданих документів на доопрацювання.

Натомість, невідповідність наданого разом із заявою графічного матеріалу вимогам до його оформлення, на переконання суду, є тією умовою, з якою законодавець пов’язує наявність підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідна відмова не позбавляє позивача права повторно звернутись до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, додавши до такої заяви належним чином оформлений картографічний матеріал.

Стосовно посилань позивача на недотримання відповідачем форми рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд зауважує, що задля оформлення такої відмови рішенням необхідним є встановлення місця розташування земельної ділянки та її віднесення до земель державної власності. А оскільки у спірних відносинах відповідні обставини не установлені у зв'язку з неякісним оформленням графічного матеріалу, підстави для прийняття відповідачем відмови у формі рішення відсутні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за заявою ОСОБА_2 від 8.08.18 та відсутність порушених прав позивача у спірних відносинах рішеннями, діями чи бездіяльністю Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та ураховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, зважаючи на відсутність доказів понесення відповідачем судових витрат, підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2018 року.

Суддя О.О. Кукоба